- •Ю.В.Філатов, ю.Ф.Ткаченко
- •1 Пружні деформації
- •1.1 Мала деформація та її компоненти
- •1.2 Головні вісі деформації
- •1.3 Зв’язок між компонентами малої деформації та її
- •1.4 Фізичний зміст компонент малої деформації
- •2 Пружні напруження
- •2.1 Зовнішні сили
- •2.2 Внутрішні напруження
- •2.3 Рівняння руху Коші
- •3 Зв’язок між напруженнями і
- •3.1 Експериментальний закон Гука
- •3.2 Узагальнений закон Гука
- •4 Хвильові рівняння та пружні хвилі
- •4.1 Рівняння Ламе
- •4.2 Хвильові рівняння
- •4.3 Пружні потенціали
- •4.4 Cферичнi хвилі
- •4.5 Плоска хвиля
- •4.6 Сферична хвиля
- •Підставляючи в хвильове рівняння,
- •5 Хвилі на границях півпросторів
- •5.1 Відбиття та заломлення плоских хвиль на
- •5.2. Практичні задачі на відбиття – заломлення
- •6 Хвилі в реальних середовищах
- •6.1 Хвильові рівняння з дисипативним членом
- •Його дисперсійне співвідношення
- •Перевіримо виконання умови 3. З (6.10) випливає, що
- •6.2 Хвильові рівняння в перших похідних
- •Проаналізуємо четверту модель. Її хвильовому рівнянню
- •7 Комплексні хвильові рівняння
- •8 Динаміка пружних хвиль в
- •Та диспергуючих середовищах
- •8.1 Миттєві параметри хвильового поля
- •8.2 Дисперсія швидкості пружних хвиль в
- •8.3 Миттєве поглинання пружної енергії
- •9 Міграція хвильових полів
- •9.1 Міграція хвильового поля на основі рівняння в
- •Введемо позначки
- •10 Практичні роботи з теорії пружних
- •10.1 Дослідження напруженого стану та деформацій
- •Література
- •10.2 Аналіз рішення хвильового рівняння для
- •Література
- •10.3 Розрахунок швидкості хвилі Релея при
- •Література
- •10.4 Розрахунок траєкторій руху частинок у хвилі
- •Література
- •10.5 Розрахунок дисперсійної кривої для
- •Література
- •10.6 Обчислення та побудова частотної
- •Мета та завдання роботи
- •Основні теоретичні положення
- •Порядок проведення роботи
- •Коефiцiєнт вiдбиття має максимум, амплiтуда якого
- •Мінімальне значення коефіцієнта вiдбиття вiд тонкого шару
- •Порядок проведення роботи
- •Лiтература
- •10.8 Визначення коефіцієнтів поглинання пружних хвиль
- •Література
- •10.9 Визначення дійсних швидкостей
- •Література
- •Контрольні завдання
- •12 Методичні поради до самостійної роботи
- •Програмні запитання
- •12.1 Пружні деформації
- •Питання для самоперевiрки
- •12.2. Пружні напруження
- •Лiтература
- •Методичні вказівки
- •Питання для самоперевірки
- •12.3 Зв`язок між напруженнями I деформаціями
- •12.4. Хвильові рівняння та пружні хвилі
- •Питання для самоперевірки
- •12.5 Хвилі на границі півпросторів
- •12.6 Хвилі у вільному і обмеженому шаром
- •12.7 Хвилі від джерел різного типу
- •Список рекомендованої та використаної літератури
Коефiцiєнт вiдбиття має максимум, амплiтуда якого
. (10.25)
Мінімальне значення коефіцієнта вiдбиття вiд тонкого шару
, або , (10.26)
при .
Якщо середовище, що вмiщує тонкий шар, однорідне то коефiцiєнт вiдбиттяk при вказаних значеннях дорiвнює 0 i зростає з частотою в околицях цих значень по закону, близькому до лiнiйного.
У випадку прошаркiв з проміжними значеннями акустичної жорсткостi змiни фази хвилі за рахунок вiдбиття на границi шару або ж не відбувається, або ж вiдбувається одночасно на обох границях шару (для пластiв зі зменшуючими акустичними жорсткостями). Тому максимуми коефiцiєнту відбиття для таких шарів спостерігаються при тих же значеннях , при яких коефіцієнт відбиття від шару з підвищеними чи пониженими жорсткостями мав найменші значення, i навпаки.
Амплiтуда максимумiв коефiцiєнта вiдбиття для шарiв з промiжною акустичною жорсткiстю виражається формулою (10.26), а мінімумів (10.25). У частковому випадку, якщо z12·z32=1 або ж
, (10.27)
тобто при акустичній жорсткості проміжного шару, рівній середньогеометричному жорсткостей вміщуючих порід, коефіцієнт відбиття дорівнює 0.
Порядок проведення роботи
Розрахувати частотну характеристику тонкого шару, виходячи з номеру варiанта n, який визначається номером студента по списку групи.
1=2000 + 50·n [кг/м3]
2=2400 + 50·n [кг/м3]
3=2100 + 50·n [кг/м3]
V1=3000 + 100·n [м/с]
V2=3100 + 100·n [м/с]
V3=3050 + 100·n [м/с]
l=50 + 5·n [м]
Частота f змiнюється вiд 5 до 150 Гц з кроком 5 Гц.
Оформлення результатiв роботи
На мiлiметровому паперi побудувати розраховану частотну характеристику коефiцiєнта вiдбиття вiд тонкого шару, так, щоб k вiдповiдав 10-15 см по вертикалi, а 10 Гц - 10 мм по горизонталі.
Питання для самоперевірки
- В яких випадках коефiцiєнт вiдбиття максимальній?
- Чим визначається неоднорiднiсть частотної характеристики тонкого шару?
- Яка акустична жорсткiсть просвiтлюючого шару?
- Якi геологiчнi об’єкти утворюють тонкi шари?
- Фiльтром яких частот може бути тонкий шар?
- Що такє "резонансна частота" тонкого шару?
- Яка потужнiсть "тонкого" шару для сейсмiчного діапазону хвиль?
Лiтература
1. Берзон Н.С. Сейсмічна розвідка тонкошаруватих середовищ. -М.: "Наука", 1976, 224 с.
2. Сейсморозвідка. Довідник геофізика /Під ред. І.І.Гурвіча, В.П.Номоконова. -М.: "Надра",1981, 464 с.
3. Петкевич Г.І., Морошан Р.П., Філатов Ю.В. Свердловинна сейсмоакустика при вирішенні задач прогнозування геологічного розрізу.-К.: "Наукова думка", 1985, 232 с.
10.8 Визначення коефіцієнтів поглинання пружних хвиль
Мета та завдання роботи
Вивчення способів визначення коефіцієнтів поглинання пружних хвиль. Завданням є самостійна робота студентів по вибору способу (методики) визначення коефіцієнтів поглинання пружних хвиль, монтаж установки та експериментальне визначення сейсмоакустичних параметрів зразків гірських порід.
Внаслідок виконання роботи студенти отримають:
- знання про способи визначення коефіцієнта поглинання пружних хвиль;
- уміння самостійно обирати схему експерименту, змонтувати лабораторну установку, провести експеримент та обробити результати;
- навички цілеспрямованого бібліографічного пошуку, роботи з контрольно-вимірювальною апаратурою, обробки даних експерименту на ПЕОМ.
Для виконання лабораторної роботи студентам надається наступна апаратура:
- ультразвуковий дефектоскоп УК-15 п;
- осцилограф двопроменевий СI-77;
- осцилограф С9-1;
- генератор Г3-34;
- частотомір ЧЗ-34;
- комплект випромінювачів та приймачів;
- коаксіальні кабелі, трійники;
- колекція зразків гірських порід.
Основні теоретичні положення
Поглинання пружних хвиль у гірських породах зумовлено дисипацією сейсмічної енергії в процесі розповсюдження хвиль, переходом пружної (потенціальної та кінетичної) енергії у теплову, електромагнітну та інші види енергії.
Кількісно процес дисипації пружних хвиль описується коефіцієнтом поглинання a
U=U0exp(-X)sin, (10.28)
де U - амплітуда хвилі на відстані X від джерела;
U0- початкова амплітуда хвилі;
- її фаза.
Вважають, що коефіцієнт поглинання є степеневою функцією частоти
()=B n, (10.29)
де B - коефіцієнт пропорційності.
0,5 n 2.
Поглинання пружних хвиль характеризує також логарифмічний декремент затухання
V()=(), (10.30)
де - довжина хвилі з частотою , та добротність середовища
Q-1. (10.31)
При лінійній залежності коефіцієнта поглинання від частоти логарифмічний декремент затухання та добротність є постійними величинами.
Завдання для самостійної роботи
1. Виконати бібліографічний пошук по методиці визначення поглинання пружних хвиль в гірських породах, для початку взявши підручники, вказані в п.8.6.1 і 8.6.2.
2. Вибрати методику, яка підходить для визначення поглинання пружних хвиль на зразках гірських порід з розмірами 0,05 - 0,15 м.
3. Змонтувати вимірювальну установку із запропонованого комплекту апаратури.
4. Провести серію експериментів із взірцем гірської породи, номер якого відповідає номеру студента в підгрупі.
5. Виконати математичну обробку результатів експерименту з метою виключення випадкових похибок і т.п., оцінити точність визначення параметрів поглинання.
6. Зробити висновки про характер поглинання і його величину.
7. У звіті бригади вказати конкретний внесок кожного члена бригади у виконаній роботі.
Контроль виконання роботи
Хід виконання роботи контролюється викладачем шляхом співбесід з членами творчої бригади в процесі консультацій по лабораторній роботі.
Питання для самоперевірки
- Які фактори впливають на амплітуду пружних хвиль?
- Які способи визначення коефіцієнта поглинання Вам відомі?
- Який діапазон частот слід обирати для дослідження зразків малої довжини?
- Як виміряти амплітуду хвиль?
- Яке число спостережень необхідно виконати для досягнення заданої точності експерименту?
- Що впливає на точність визначення коефіцієнта поглинання пружних хвиль?
- Як впливає сила тиску перетворювачів та акустичний контакт з зразком гірської породи на амплітуди досліджуваних хвиль?
- Чи впливає коефіцієнт відбиття від торця зразка на амплітуду хвиль?
- Яку хвилю Ви реєструєте на Вашій установці?
- Які сейсмоакустичні параметри зразка можна ще визначити на змонтованому обладнанні?