Перелік умовних скорочень

AOA – антитіла проти тканини яйника та прозорої зони яйцеклітини

ASA – антиспермальні антитіла

BCR – В-клітинний рецептор

BAGE – пухлинний антиген

C – абріатура компоненту системи комплементу

CA –125 (19-9, 15-3) – пухлинні антигени

CAMEL – пухлинний антиген

3΄5΄-cAMP - 3΄5΄- циклічний аденозинмонофосфат

CCL 3 (MIP-1α) – хемокін, який впливає на мієлопоез, лімфопоез,

диференціацію гранулоцитів та моноцитів

CCL 5 (RANTES) – хемокін, який притягує еозинофіли у вогнище запалення

CD – кластери диференціації імунокомпетентних клітин

CD 40 – поверхневий глікопротеїн, присутній на мембранах моноцитів, В-

лімфоцитів, дендритних клітин та ендотеліоцитів, відповідає за

активацію та диференціацію В-лімфоцитів

CD 52 – поверхневий глікопротеїн, присутній на лейкоцитах та еозинофілах,

відповідає за активацію В-лімфоцитів

CD 59 (протектин) – блокує мембраноатакуючий комплекс системи

комплементу

CGRP – пептид, генетично зв’язаний з продукцією кальцитоніну

CpG - неметильована послідовність нуклеотидів у ДНК (характерна для

Toll-like рецепторів типу 9)

C1qR – рецептор до компоненту комплементу C1q

CR 3 - рецептор до компоненту комплементу C3

CRAF-1 – специфічний білок, який приймає участь у тримеризації

цитоплазматичних ділянок CD 40

CTLA-4 – сигнальна молекула-антиген 4, асоційована із Т-цитотоксичними

лімфоцитами

СXCL 4-PF 4 – хемокін, який кодується геном PF 4, продукт синтезу

тромбоцитів

CXCL- 8 (кодується геном для IL-8) – хемокін, нейтрофільний хемоатрактант

CXCL- 9 (синонім MIG)– хемокін, хемоатрактант Т-лімфоцитиів та NК-

клітин

CXCL- 10 (синонім IP-10) - хемокін, хемоатрактант Т-лімфоцитиів та NК-

клітин

CXCL- 12 (MCP-5) – хемокін, хемоатрактант еозинофілів та тучних клітин

DAF (CD55) – фактор, який прискорює розпад С3- та С5-конвертаз (інгібітор

комплементу)

DETOX - ад΄ювант, який використовується у вакцинації пухлинними

антигенами

DNA – дезоксирибонуклеїнова кислота

EGF – фактор росту епітелію

ESC – ембріональні стовбурові клітини

FA-1 – фертилізуючий антиген-1 (антиген, асоційований із заплідненням)

Fas (CD 95 або Apo-1) – інтегральний мембранний білок та рецептор до

молекул надродини фактору некротизу пухлин

FasL (CD 178 або Apo-1L) – інтегральний мембранний білок, який індукує

апоптоз

FcγR – рецептор до кристалічного фрагменту молекули імуноглобуліну

FGF – фактор росту фібробластів

G-CSF – гранулоцитарний колонієстимулюючий фактор

GM-CSF – гранулоцитарно-макрофагальний колонієстимулюючий фактор

GCP-2 – хемокін, гранулоцитраний хемоатрактант

H (антиген Hakata) –фактор активації системи комплементу за пектиновим

шляхом

HLA –системи лейкоцитарних антигенів людини

HPV – 16 (18, 33, 52, 5,6) – типи папіломавірусу людини

HSP – білки теплового шоку

HTLV-1 – людський Т-лімфоцитотропний ретровірус

I (синонім інактиватор С3в/С4в) – протеаза плазми крові, яка розкладає вільні і зв΄язані конвертазами С3b та С4b

ICAM – 1,2 – молекули міжклітинної адгезії типу 1 та 2

IDO – діоксигеназа індоламіну

IFN - α,β,γ - інтерферони α, β, γ

IGF – інсуліноподібний фактор росту

IL– інтерлейкіни

IP-10 – білок, синтез якого індукується інтерфероном

KIR – імуноглобуліноподібний рецептор на кілерних клітинах

KIR2DL - інігбуючий кілерні клітини рецептор з двома

імуноглобуліноподібними доменами та довгим цитоплазматичним

фрагментом

KIR2DS – стимулюючий кілерні клітини рецептор з двома

імуноглобуліноподібними доменами та коротким цитоплазматичним

фрагментом

LTA - ліпоксин

LTC4 – лейкотрієн С4

LTD4 – лейкотрієн D4

LTE4 – лейкотрієн E4

LDL -

LFA-1 – молекула інтегрину

LIF – фактор інгібіції лейкемії (за функцією подібний до IL-6)

LPS – ліпополісахарид стінки бактерії

LRR – позаклітинний домен в складі Toll-подібного рецептора, збагачений

фрагментами лейцину

MАd CAM-1 – глікопротеїновий ліганд до селектинів, присутній на лейко-

цитах та ендотеліоцитах

MAGE-A2 – пухлинний антиген

MCP-I (або хемокін CCL-2)- хемоатрактант для нейтрофілів, лімфоцитів,

моноцитів та еозинофілів

MCP (CD 46) – мембранний білковий кофактор на сперматозоїдах

M-CSF – макрофагальний колонієстимулюючий фактор

MICA, MICB – некласичні молекули системи HLA I класу, які з’являються

на епітеліоцитах після стресу різного генезу

MIF – фактор інгібіції міграції макрофагів

MIG (Mig) – монокін, продукцію якого індукує IFN - γ

Muci - муцин

NBS-LRR – внутрішньоклітинні нуклеотидзв΄язуючі фрагменти Toll-подіб-

ного рецептора, багаті на лейцин

NLR – рецептори NOD -подібні

NOD - нуклеотидзв΄язуючі олігомеризаційні домени Toll-подібних рецеп-

торів, які розпізнають чужорідні патерни (ділянки)

NK G2D – рецептори на NК клітинах, які одночасно володіють

активуючими та пригнічуючими властивостями

NTBA – імуноглобуліноподібні рецептори на NК клітинах, властиві також

іншим типам лімфоцитів

NY-ESO – пухлинний антиген

OncoVAX – протипухлинна вакцина

OSM – онкостатин М

P-53 – пухлинний антиген раку сечового міхура

PA CAP – гіпофізарний пептид, активуючий аденілатциклазу

PAF – тромбоцитактивуючий фактор

PAMP – патоген-асоційовані молекулярні патерни (ділянки) на Toll-подібних

рецепторах

PCOS – синдром полікістозних яйників

PD-L1 – молекула-індуктор апоптозу

PG (D, E, F, G, H) - простагландини D, E, F, G, H

PGE2 – простагландин Е2

PH-20 – спермальний антиген на акросомальній частині сперматозоїда

PH-30 – фертилін (спермальний антиген)

PLGF – фактор агіогенезу, який синтезують маткові uNК -клітини (фактор

росту плаценти)

PRR (PRR-TLR) - рецептори, які розпізніють молекулярні патерни

(ділянки) з групи Toll-подібних рецепторів

POF – синдром передчасного згасання яйників

PSA – простатоспецифічний пухлинний антиген

RAGE – пухлинний антиген

RNA – рибонуклеїнова кислота

SAGA-1 (CD 52) – антиген, індукуючий аглютинацію сперматозоїдів

SCA – антитіла до стероїдпродукуючих клітин наднирників, яєчок, плаценти

та яйників

SCC – пухлинний антиген плоскоклітинного раку легень та сечового міхура

SDF1 (або CXCL- 12) – хемокін, хемоатрактант еозинофілів та тучних клітин

sE-selectin – секреторна форма Е-селектину

sICAM-1 – секреторна форма адгезивних молекул міжклітинної взаємодії

SRS-A – повільно реагуюча субстанція анафілаксії

sVCAM-1 - секреторна форма адгезивних молекул взаємодії ендотеліоцитів з

іншими клітинами в момент запалення

TCR – Т-клітинний рецептор

TIR – домени в складі Toll-подібних рецепторів

TGF -α,β – трансформуючі фактори росту α, β

TLR – Toll-подібні рецептори

TLX (CD 46) – трофобластично-лейкоцитарний кросреагуючий антиген

TRAIL – молекула з надродини факторів некрозу пухлин

TNF –α,β – фактори некрозу пухлин α,β

UNK – маткові натуральні кілерні клітини

VCAM - адгезивні молекули взаємодії ендотеліоцитів з іншими клітинами в

момент запалення

VEGF –1 – фактор росту ендотелію судин

VLA – “дуже пізні” інтегрини з групи β2

YLR-12 – мембранний білок сперматозоїдів

ZP 1,2,3 – антигени прозорої зони яйцеклітини 1,2,3

Л е к ц і я 1

CТРУКТУРА ІМУННОЇ СИСТЕМИ.

ПРИРОДЖЕНИЙ ІМУНІТЕТ

Головною функцією імунної системи (лат. immunitas – вільний від будь-чого) – зберегти “своє” та видалити “чуже”. Носії “чужого”, з якими імунна система зустрічається кожний день - це мікроорганізми, їх токсини, ендо- та екзоантигени, що несуть ознаки чужорідної генетичної інформації.

Окрім них, імунна система здатна видаляти з орґанізму злоякісні клітини та трансплантати чужих тканин. Для цього імунна система володіє складним набором постійно взаємодіючих неспецифічних та специфічних механізмів. Неспецифічні механізми відносяться до природжених, а специфічні набуваються в процесі “імунолоґічного навчання” протягом життя. Імунна система – це сукупність лімфоїдних органів, тканин та клітин, що забезпечують біохімічну, структурну та функціональну індивідуальність організму шляхом елімінації носіїв чужорідної генетичної інформації.

Органи імунної системи: центральні (тимус, кістковий мозок); периферичні (селезінка; лімфатичні вузли; скупчення лімфоїдної тканини - MALT, SALT, GALT, BALT, NALT і т.п.; клітини крові.

Кістковий мозок – центральний орґан кровотворення, в якому містяться стовбурові кровотворні клітини і відбувається проліферація та диференціація клітин мієлоїдного і лімфоїдного рядів кровотворення: утворюються еритроцити, тромбоцити, ґранулоцити, моноцити, В-лімфоцити, дендритні клітини, натуральні кілерні клітини (NK) та попередники Т-лімфоцитів. Лейкоцити, які покидають кістковий мозок, за винятком лімфоцитів, не проліферують, вони тільки активуються для виконаня своїх функцій. У кістковому мозку починається та закінчується проліферація, дозрівання та диференціація В-лімфоцитів. Значна кількість В-лімфоцитів після контакту з патогеном у периферичних органах імунної системи, пройшовши курс імуногенезу, повертається назад у кістковий мозок і синтезує специфічні імуноглобуліни - антитіла. Тому, кістковий мозок для цих лімфоцитів є одночасно і центральним і периферичним органом. У дорослому орґанізмі червоний кістковий мозок розміщений в епіфізах трубчастих кісток і в губчастій речовині плоских кісток; загальна маса – 3-3,5 кг (4,0-5,0% маси тіла). Закладається кістковий мозок на 3-му місяці внутрішньоутробного життя, на 4-му місяці з’являються лімфоїдні елементи, на 5-му місяці – диференційоване кровотворення.

Тимус (вилочкова залоза) – спеціалізований лімфоїдний орган, який складається з двох долей, які, в свою чергу, складаються з дольок, до складу яких входять кірковий/кортикальний шар і мозковий/медулярний шар. У зовнішньому кірковому шарі розміщені незрілі Т-лімфоцити – тимоцити, на яких, в міру їх міграції в центральний мозковий шар, з’являються специфічні антигенні структури (рецептори). Більш зрілі Т-лімфоцити мають назву – наївні (naive) Т-лімфоцити – це неімунні Т-лімфоцити, які мігрують в периферичні органи імунної системи, де починають працювати з патогенами, формуючи клони імунних/ефекторних лімфоцитів – армовані Т-лімфоцити (armed – озброєні). Тимоцити кіркового шару вилочкової залози володіють високим мітотичним темпом; клітинний цикл триває тільки 3-6 год. Окрім тимоцитів, у тимусі виявляються епітеліальні та дендритні клітини, макрофаги. Епітеліальні клітини – це великі клітини з відростами, які називають клітинами-няньками, клітинами-годувальницями. Епітеліальні клітини тимусу синтезують гормони: α-тимозин, β-тимозин, тимопоетин, тимулін, тимічний гуморальний фактор, завдяки яким відбувається проліферація, дозрівання та диференціація Т-лімфоцитів. Аналогічно до гематоенцефалічного бар’єру в тимусі існує бар’єр між циркулюючою кров’ю і кірковим шаром, який забезпечує формування тимоцитів без участі антигенів. Тимус закладається на 1-му місяці внутрішньоутробного розвитку, значно раніше, ніж кістковий мозок. З віком, починаючи з 10 років, маса тимусу та його функціональна активність зменшуються – фізіологічна інволюція тимусу. Однак, цей орган функціонує до кінця життя людини. Зворотня інволюція тимусу – зменшення маси та зниження його активності під впливом шкідливих факторів довкілля (іонізуючої радіації, ксенобіотиків), стресу, важких інфекційний та соматичних хвороб, тимоми тощо. Зворотна інволюція тимусу наступає в любому віці й найбільш небезпечно, коли цей процес формується в ранньому дитячому віці.

У тимусі і кістковому мозку відбувається клональна селекція лімфоцитів (Т-лімфоцитів - у тимусі, В-лімфоцитів – у кістковому мозку). У результаті цього процесу відбувається знищення автореактивних лімфоцитів шляхом апоптозу. Всього знищується близько 90-95% всіх лімфоцитів, які утворилися в центральних органах імунної системи.

Відомі два способи смерті клітини: некроз та апоптоз. Некроз - це смерть клітини під впливом різних чинників (механічних, хімічних, термічних, інфекційних тощо). Основні відмінності апоптозу та некрозу вказані в таблиці 1.

Таблиця 1