- •Чоп'як в.В., Потьомкіна г.О., Гаврилюк а.М. Лекції з клінічної імунології для практичних лікарів (цикл лекцій - частина 1)
- •Перелік умовних скорочень
- •Порівняльна характеристика апоптозу та некрозу
- •Основні фактори неспецифічного (природженого) імунітету
- •Фагоцитарна система
- •Рецептори для фрагменту Fc-антитіл на імунокомпетентних клітинах
- •Найважливіші функції системи комплементу
- •Рецептори на клітинах природженого імунітету
- •Експресія tlr регулюється наступною бактеріальною мікрофлорою
- •Популяції та субпопуляції лімфоцитів, їх функції в імунній відповіді
- •Відносна кількість т-хелперів у крові людини становить 55-60% від загального числа лімфоцитів.
- •Основні функції т-хелперів різних типів
- •Імуноглобуліни, їх будова, види та функції
- •Типи регуляції імунної відповіді людини.
- •1. Клітинна регуляція імунної відповіді
- •2. Ідіотип-антиідіотипічна регуляція імунної відповіді
- •3. Цитокінова регуляція імунної відповіді
- •Вплив цитокінів на імунну відповідь
- •5. Нейро-ендокринний тип регуляції імунної відповіді
- •Пригнічення імунної відповідівідбувається при участі: адренокортикотропного гормону,α-меланоцитостимулюючого гормону, кортикостероїдів, катехоламінів, гестагенів, андрогенів.
- •6. Апоптоз, як один із механізмів регуляції імунної відповіді
- •7. Інші механізми регуляції імунної відповіді
- •Онтогенез імунної системи
- •Особливості імунної системи в період новонародженості
- •Особливості імунної системи в другий критичний період (3-6 місяців)
- •Особливості імунної системи в третій критичний період
- •Особливості імунної системи в четвертий критичний період
- •Особливості імунної системи в п΄ятий критичний період (12-13 років)
- •Загальні закономірності розвитку імунної системи у дітей:
- •Маса лімфоїдних органів та вміст лімфоцитів у крові дітей різного віку (Стефані д.В., 1996 )
- •Концентрація імуноглобулінів в крові дітей та дорослих
- •Норми субпопуляцій лімфоцитів у відносних цифрах
- •Норми субпопуляцій лімфоцитів в абсолютних числах
- •Причини розвитку та особливості відповіді організму на гостру фазу запалення
- •1. Розвиток судинної реакції та ексудації
- •Цитокінпродукуюча функція імунокомпетентних клітин у формуванні імунної відповіді
- •“Позитивні” білки
- •Простагландини, лейкотрієни, ліпоксини та фактор, активуючий тромбоцити
- •Типи пошкодження біоструктур (типи реакцій гіперчутливості)
- •Ефекти регуляторних цитокінів, які продукуються астроцитами і клітинами мікроглії
- •Дія певних гормонів на імунокомпетентні клітини
- •Гормони, котрі синтезуються імунокомпетентними клітинами
- •Механізми впливу глюкокортикостероїдів на імунокомпетентні клітини
- •Фактори довкілля, які впливають на імунну систему організму
- •Періоди впливу шкідливих факторів довкілля на стан імунної системи:
- •Вплив абіотичних факторів довкілля на показники імунної системи
- •Особливості захворюваності жителів м.Києва після аварії на чаес
- •Стан імунної системи після аварії на Чорнобильській аес
- •Імунотоксичні ефекти хімічних ксенобіотиків
- •Взаємодія факторів протиінфекційного природженого імунітету
- •Роль певних цитокінів у протиінфекційному захисті
- •Участь т-хелперів та їх продуктів у протиінфекційному імунітеті
- •Класифікація протиінфекційного імунітету
- •Основні види противірусного імунітету
- •Імунодефіцитні розлади та опортуністичні мікози
- •Основні види протигрибкового імунітету
- •V. Антипаразитарний імунітет
- •VI. Антигельмінтний імунітет
- •Основні види протипаразитарного імунітету
- •Лабораторна імунологічна діагностика пухлинних процесів
- •Лабораторні маркери злоякісного росту наступні:
- •Імунотерапія пухлин
- •Імунологічний моніторинг реципієнта після трансплантації
- •Антигени ядер сперматозоїдів
- •Імунологічні причини та механізми формування жіночого непліддя
Особливості імунної системи в період новонародженості
|
Вид імунної відповіді |
Клінічне значення |
|
Неспецифічний (природжений) імунітет | |
|
клітинні фактори: фагоцитоз
|
Незавершеність фагоцитозу (високий рівень захворюваності на пневмонію, розвиток ускладнень). |
|
загальні гуморальні фактори: ферменти (лізоцим), система пропердину |
Найбільш ефективний і активований у перші дні життя; низький рівень лактоферину та фібронектину (схильність до інфекційних запальних захворювань). |
|
система комплементу
|
Активація комплементу за класичним та альтернативним шляхом знижена; дефіцит С5 комплементу (зниження антибактеріального захисту, схильність до накопичення продуктів запалення та блокади ретикулоендотеліальної системи |
|
цитокіни
|
Обмежена секреція цитокінів, особливо IL, IFN (слабкий противірусний захист, схильність до ранньої генералізації вірусної та бактерійної інфекції (Pneumococcus, Klebsiella, Hemophilis influencae, стафілококи, гонококи) |
|
натуральні кілери |
Зниження числа та цитотоксичної активності NК-клітин (слабкий протипухлинний та противірусний захист) |
|
Специфічний (набутий) імунітет | |
|
клітинні фактори | |
|
лейкоцитарна формула
|
У перші 29 днів життя (на 5-7 добу) відбувається перша зміна лейкоцитарної формули крові (нейтрофільоз змінюється відносним та абсолютним лімфоцитозом) |
|
Т-лімфоцити
|
Т-лімфоцити незрілі, посилення супресивної функції лімфоцитів (попередження розвитку автоагресії); цитотоксична активність Т-лімфоцитів знижена |
|
В-лімфоцити
|
Кількість В-лімфоцитів у 4-5 разів вища, ніж у дорослих, але їх активність ослаблена, що приводить до дуже низької продукції специфічних антитіл |
|
Функціональна активність лімфоцитів
|
Реакція бласттрансформації лімфоцитів на мітогени проявляється слабо (слаба відповідь на інфекційні антигени) |
|
гуморальні фактори | |
|
Ig G
|
Власні антитіла продукуються недостатньо, особливо низька продукція субкласів IgG2 та IgG4; захисну роль виконують тільки материнські IgG (захист від дифтерійного токсину, вірусів поліомієліту, кору, краснухи, мікробних інфекцій – стрептококів, менінгококів, частково від правцю) |
|
Ig А
|
Знижений синтез сироваткового та секреторного IgА (слабкий захист слизових дихальних шляхів, ЛОР-органів, ШКК; схильність до вірусних інфекцій); рівень сироваткового IgА до кінця 1-го року становить 28% його рівня в дорослих осіб |
|
Ig М |
Синтез IgМ зростає до 2-3 тижня життя, в подальшому знижується, повільно підвищуючись досягає максимуму до 1-го року; схильність до бактерійних інфекцій; ослаблений антитоксичний імунітет |
|
Ig Е
|
Відносно високий рівень, в результаті чого явища імунного запалення посилюються |
|
Ig D
|
З’являється тільки на 6-му тижні життя, досягає рівня дорослих осіб на 5-10-15 році життя; у пуповинній крові виявляється велика кількість В-лімфоцитів, на яких експресовані IgD. |
У період новонародженості за умов конфлікту за системою резус між матір’ю та плодом можливе гальмування специфічної імунної відповіді при пасивній імунізації. Введення антитіл анти-RhD+ матерям, які є RhD-, безпосередньо після народження RhD+ дитини, дозволяє усунути RhD+-еритроцити, які могли б потрапити до кровоплину матері. Одночасно це запобігає гемолітичній хворобі новонародженого, яка могла б розвинутися під час наступної вагітності. У випадку усунення антигену (RhD+-еритроцити) в організмі матері не сформуються лімфоцити імунної пам΄яті на RhD антиген. Важливо, що відсутність у новонародженого здатності відповідати на деякі антигени можна пов΄язати із пасивною імунізацією, отриманою від матері. Перехід через плаценту IgG матері призводить до того, що дитина в момент народження має всі види антитіл класу IgG, які утворилися в організмі матері в результаті її імунної відповіді. Особливо важливу роль відіграють IgА матері, які новонароджений отримує із молозива та молока під час грудного годування. Ці антитіла фіксуються на слизовій травної системи дитини, посилюючи пасивний імунітет, пов΄язаний із слизовими оболонками. Ці пасивно отримані антитіла підлягають деградації або використовуються з користю - вони можуть зв΄язувати антиген та елімінувати його.
Грудне молоко відноситься до важливих факторів адаптації новонародженої дитини до нових умов життя. Протягом одного дня дитина споживає разом з молоком 108 клітин імунної системи - це макрофаги, в т.ч. макрофаги, які містять жир (молозивні тільця), нейтрофіли, лімфоцити (5-27%) з переважанням Т-лімфоцитів (співвідношення CD4+/CD8+=1:1). Молозиво за якісним і кількісним клітинним складом відрізняється від грудного молока. Так, до складу молозива входять 40-50% макрофагів, 40-50% - нейтрофілів і 5-10% лімфоцитів, а клітинний склад грудного молока - в основному формують макрофаги (біля 85%). У 1 мл молозива міститься 5 млн. лейкоцитів, а в 1 мл грудного молока - тільки 100 тис. лейкоцитів. Окрім імунокомпетентних клітин, грудне молоко містить імуноглобуліни, в основному - sIgA, інтерлейкіни, інтерферони, колонієстимулюючі фактори, цитотоксичні фактори (TNF), ферменти тощо.
Для другого критичного періоду, який припадає на період 3-6 місяців, характерні лімфоцитоз з активацією CD8+-лімфоцитів, транзиторна гіпогамаглобулінемія (рівень материнських антитіл знижується, а власні імуноглобуліни синтезуються недостатньо), знижений рівень IFN, секреторного sIgA. Формування імунної відповіді відбувається за первинним типом через синтез малоспецифічним антитіл класу IgM без формування імунологічної пам’яті. Такий тип імунної відповіді формується після вакцинації проти правця, дифтерії, кашлюка (АКДП), кору та поліомієліту. Вторинна імунна відповідь з утворенням антитіл класу IgG та формуванням імунологічної пам’яті розвивається тільки після 2-3 ревакцинації (таблиця 2).
Таблиця 2