3.4. Порядок реєстрації видавництва

Де й ким проводиться державна реєстрація? Цю відповідальну справу виконує державний реєстратор на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці. Такою одиницею є виконавчий комітет районної або міської (якщо немає поділу міста на райони) Ради народних депутатів. Засновник підприємства має право вибору — або за місцем розташування офісу, або за місцем свого проживання.

Звернімо увагу на перелік документів, які подаються для проведення державної реєстрації. Їх небагато:

• заповнена реєстраційна картка встановленого зразка (надається безкоштовно) на місці реєстрації;

• копія рішення засновників або уповноваженого нимиоргану про створення юридичної особи;

• два примірники установчих документів (Статуту);

• документ, що засвідчує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації (розмір цього збору — 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).

До оформлення документів, що подаються на державну реєстрацію, законом передбачено кілька вимог. Виділимо дві найголовніші.

1. Усі документи, незалежно від регіону реєстрації, повинні бути викладені державною мовою.

2. Підписи засновників (учасників) на установчих документах повинні бути нотаріально засвідчені.

І насамкінець — початкуючий видавець має знати підстави, на основі яких йому можуть відмовити в реєстрації видавництва.

Такими є:

• розбіжність відомостей, викладених у реєстраційній картці та в поданих документах;

• порушення порядку створення юридичної особи (скажімо, наявність обмежень на зайняття відповідних посад, встановлених законом щодо осіб, які зазначенів поданих документах як керівники);

• наявність в Єдиному державному реєстрі найменування, тотожного найменуванню юридичної особи, що має намір зареєструватися;

• використання у найменуванні повного чи скороченого найменування органу державної влади або органу місцевого самоврядування, або похідних від цих назв, або історичного державного найменування.

Відмова у проведенні держреєстрації на інших підставах законом не допускається.

Отож, якщо не буде перелічених вище підстав для відмови, термін державної реєстрації юридичної особи не повинен перевищувати 3 робочих днів з дати подачі нею документів.

Таким чином, найголовніший документ, який отримає видавець після цього, називається "Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи". На бланках цього документа (єдиного зразка для юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців) зазначається найголовніша інформація:

• найменування юридичної особи;

• ідентифікаційний код Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України (ЄДРПОУ);

• місцезнаходження юридичної особи;

• місце проведення та дата державної реєстрації;

• прізвище та ініціали державного реєстратора.

Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи видається (або надсилається) наступного дня після реєстрації. Разом із свідоцтвом видається один примірник оригіналу установчих документів із відміткою державного реєстратора.

З цього моменту для початкуючого видавця починається останній етап підготовчої роботи. Найперше, відразу після державної реєстрації слід стати на облік у державній податковій адміністрації за місцем юридичної адреси видавництва.

Для постановки на облік у податковому органі з метою отримання Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість необхідно подати такі документи:

• Свідоцтво про державну реєстрацію (оригінал і нотаріально завірену копію);

• Статут (оригінал і нотаріально завірену копію);

• Реєстраційну картку (видається в податковій адміністрації).

Копії Свідоцтва про державну реєстрацію потребують районний орган Пенсійного фонду та відповідний адміністративний (районний) Центр зайнятості, куди належатиме перераховувати збори на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття.

З наявними основними документами настає час звертатися до обраного банку для відкриття банківського рахунка. Для цього слід нотаріально завірити підписи керівника й бухгалтера. У випадках, коли на етапі становлення видавництва бухгалтера ще не затверджено, заяву для банку підписує лише керівник.

І, нарешті, залишається останнє — виготовлення печатки. Видачею дозволу на це займаються спеціальні дозвільні підрозділи органів внутрішніх справ у кожному районі. До цієї інстанції необхідно подати:

• заяву;

• нотаріально завірену копію оригіналу свідоцтва продержавну реєстрацію;

• витяг із Статуту (пункт, в якому йдеться про печаткуі кутовий штамп);

• довідку з банку про відкриття рахунка;

• квитанцію про сплату державного мита (рахунок надається на місці).

• ескізи печатки і кутового штампа (у двох примірниках), затверджені директором.

Видавцеві слід пам'ятати, що окрім державної реєстрації юридичних осіб існує ще і державний реєстр видавців, виготовлювачів і розповсюджувачів видавничої продукції. Це передбачено Законом України "Про видавничу справу" та відповідною Постановою Кабінету Міністрів України. Внесення суб'єктів видавничої справи до цього реєстру здійснює Державний комітет телебачення і радіомовлення України. Процедура реєстрації в Держкомтелерадіо не є складною. До заяви, виконаної у друкованому вигляді державною мовою на бланку видавництва, слід подати такі документи:

• нотаріально завірену копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи чи фізичної особи —суб'єкта підприємницької діяльності;

• нотаріально завірені копії установчих документів (Статут; положення, якими передбачено провадження видавничої діяльності, виготовлення та розповсюдження видавничої продукції; установчий договір);

• передбачувані дані про річний об'єм діяльності.

Позитивним результатом подачі таких документів стане видача "Свідоцтва про внесення суб'єкта видавничої справи до Державного реєстру видавців, виготовлювачів і розповсюджувачів видавничої продукції".

Нерідко видавці, створюючи видавництво, реєструють при ньому також і друковане періодичне видання. У цьому контексті важливо наголосити, що правові основи діяльності преси в Україні визначено Законом України "Про друковані засоби масової Інформації (пресу) в Україні" та Постановою Кабінету Міністрів України від 17 листопада 1997 року (№ 1287) "Про державну реєстрацію друкованих засобів масової інформації, інформаційних агентств та розміри реєстраційних зборів". Відповідно до статті 8 цього Закону засновником (співзасновниками) друкованого ЗМІ можуть бути громадяни України, інших держав та особи без громадянства, не обмежені у цивільній правоздатності та цивільній дієздатності; юридичні особи України та інших держав; трудові колективи підприємств, установ і організацій на підставі відповідного рішення загальних зборів, конференції.

Для державної реєстрації друкованого засобу масової інформації подається заява, в якій мають бути вказані:

• засновник (співзасновник) видання;

• вид видання (газета, журнал, збірник, бюлетень, альманах, календар, дайджест);

• статус видання (вітчизняне, спільне);

• назва та мова видання;

• сфера розповсюдження (місцева, регіональна, загальнодержавна, зарубіжна);

• категорія читачів (усе населення, дорослі, молодь, чоловіки, жінки, інваліди, студенти, працівники певної галузі, науковці, педагоги, пенсіонери та ін.);

• програмні цілі або тематична спрямованість;

• передбачувані періодичність випуску, обсяг (в умовних друкарських аркушах) і формат видання;

• юридична адреса засновника, кожного із співзасновників та його (їх) реквізити;

• місцезнаходження редакції;

• вид видання за цільовим призначенням.

Отже, початок зроблено. Далі найголовніше — розробка й реалізація видавничої програми.