5.6. Мовна ознака

Одна з характерних ознак видання — мовна. У цій групі розрізняють:

• оригінальні видання (містять оригінальний твір і вийшли мовою оригіналу);

• перекладні видання (містять твір або збірку творів, перекладені з іноземної мови мовою національності, якій адресується видання);

• багатомовні видання (текст повністю або частково публікується кількома мовами);

• паралельні видання (окремі видання, випущені в ідентичному оформленні, але в перекладі іншою мовою);

• видання з паралельним текстом (текст твору надрукований двома мовами — оригінальною і в перекладі на одну з іноземних).

5.7. Формат

Мініатюрні видання. Випускаються нестандартними форматами. Відповідно до світової книговидавничої практики, такими книгами прийнято вважати видання, висота і ширина яких — менше 80 мм, уРосії — в межах100 мм.Найменша на Земній кулі книга— українська. Її створив київський майстер Микола Сядристий: його "Кобзар", скріплений звичайною павутиною, має розмір 0,6 кв. мм. Перегортати її можна кінчиком загостреної волосинки, а прочитати — з допомогою мікроскопа. Мініатюрна книга, як вид видання, особливо популярна серед бібліофілів.

Кишенькові видання. Малоформатні видання, якими можна зручно користуватися в похідних умовах.

Фоліанти. На противагу мініатюрним, ці видаються великого розміру і обсягу, нерідко в половину паперового аркуша.

5.8. Повторність випуску

Перше видання — твір, що з'являється в світ уперше.

Перевидання. Повторний випуск видання, яке вже побачило світ. Має кілька підвидів: доповнене видання (додано автором чи видавництвом нові глави, параграфи чи навіть абзаци); виправлене видання (усунені виявлені граматичні і фактологічні помилки, неточності); перероблене видання (значна частина тексту зазнала суттєвих змін); розширене видання (виклад матеріалу розширений за рахунок урізноманітнення тематичного блоку, кількості прикладів тощо); переглянуте видання (до тексту внесені зміни редакційного характеру — уточнення, зміни формулювань, заміни застарілого матеріалу новим).

5.9. Інші критерії

Досі йшлося про види видань, які пропонуються до затвердження в проекті нового українського стандарту "Видання. Основні види". У науковій та фаховій літературі йдеться й про інші ознаки, за якими можна ідентифікувати певні групи видань. Редакторові-початківцю не завадить знати і таку інформацію.

За адресністю читача. Для широкого кола читачів (масове видання). Цей тип видання розрахований практично на необмежене ні віковими, ні професійними, ні освітніми рамками коло читачів чи споживачів. Як правило, друкується значними накладами (на початку 90-х років минулого століття наклад українських бестселерів історичної тематики складав одним або кількома заводами 100-500 тисяч примірників). У нинішніх умовах кризи вітчизняного книговидання масовими стали видання від 20 і більше тисяч примірників.

Для дітей та юнацтва. Відповідно до специфіки читацької аудиторії ці видання потребують особливого художнього оформлення, поліпшеного поліграфічного виконання (шрифт, папір, ілюстрації) та специфічного формату. Це можуть бути казки, художні, науково-популярні твори тощо.

Бібліотечні видання розраховані на поповнення фондів існуючої мережі державних і відомчих бібліотек. Формуються відповідно до існуючих чи нових бібліотечних серій. З-поміж найпопулярніших — "Бібліотека школяра" (художні твори за шкільною програмою), "Золота бібліотека школяра" (науково-популярні і пізнавальні твори), книги за держзамовленням, включені до програми "Українська книга", ювілейні видання тощо.

Видання для службового користування. Значний за обсягом масив друкованої продукції передусім відомчого характеру, який містить у собі інформацію, призначену для певної категорії користувачів (фізичних осіб чи закладів, установ). Замовники таких видань не зацікавлені в їхньому поширенні, про що зазначається відповідним грифом на титульній сторінці чи її звороті. Видання цього виду оформляються довільно, без дотримання вимог державних стандартів, з-поміж яких — ISBN,ББК, УДКтощо.

Бібліофільські видання. Здебільшого це репринтні відтворення раритетних видань або поліпшені художнім і поліграфічним виконанням із специфічним форматом видання окремих книжкових шедеврів. Їхній наклад є незначним, а ціна — малодоступна для пересічного читача. Показовими прикладами є відтворення першого видання "Енеїди" І. Котляревського, "Кобзаря" Т. Шевченка. Напередодні святкування 1000-ліття хрещення України-Руси канадські українці здійснили 1983 року у Вінніпезі перевидання Острозької Біблії. Нині в Україні робляться спроби представити читачеві Пересопницьку Євангелію.

За належністю до видавця, автора чи спонсора. Власні видання. Видання, випущені в світ коштом видавництва. У випадку, коли видання фінансується автором або спонсором, причетність їх до появи друкованого продукту, згідно із договором, обумовлюється на вихідних даних. Зміст цієї інформації є довільним. Для прикладу: "Видатія здійснено коштом автора " або "Видання здійснено за сприяння (такого-то)спонсора".

Спільні видання. Це результат співпраці двох або декількох видавництв. Міра участі кожного з них у творенні спільного продукту може бути різною: уступкаавторських прав на перевидання, переклад, фінансова допомога, підготовка певної частини тексту. Зовнішньою ознакою спільного видання є обов'язкове зазначення відповідної інформації у вихідних відомостях. Форма співробітництва щодо випуску спільного видання і всі деталі оформлення таких відомостей обумовлюються у дво- чи тристоронньому договорі.

Піратські видання. Видання, що з'являються в світ з порушенням законодавства про авторські і суміжні права. Поширений приклад: видана одним видавництвом популярна книга з'являється на книжковому ринку з вихідними даними іншого видавництва, яке змінило у виданні лише обкладинку, оперативно і з найменшими витратами розтиражувавши готовий книжковий блок. Часто видавці додруковують наклад видання, що користується попитом у читачів, без інформування про це автора і виплати йому додаткової авторської винагороди. Такі порушення можуть ставати предметом судових позовів.

До цього блока варто додати ще відомче видання (випускається відомством для своїх потреб, у якому переважає інформація про діяльність цього відомства), посмертне видання (здійснюється незабаром після смерті автора), прижиттєве видання (з'являється у світ за життя автора), ювілейне видання (приурочене конкретній ювілейній даті), меморіальне видання (друкується на відзначення пам'ятної події в житті держави). Характерним прикладом останнього виду видання є багатотомна "Книга пам'яті України", у якій, у межах кожної області, подано прізвища всіх громадян України, які загинули на фронтах ІІ світової війни.

Тема № 6