- •Видавнича справа в україні на сучасному етапі: тенденції, проблеми
- •1.1. Становище української видавничої справи у статистичному вимірі і порівнянні з європейськими країнами
- •1.2. Причини і витоки проблеми
- •1.3. Сучасне вітчизняне законодавство щодо видавничої справи
- •1.4. Тенденції в організаційному, тематичному, мовному та географічному аспектах
- •Законодавство україни про видавничу справу
- •Що таке видавництво і як його створити та зареєструвати
- •3.1. Головні ознаки класифікації сучасних видавництв
- •3.2. Типові структури видавництв: український та зарубіжний досвід
- •3.3. Порядок створення видавництва
- •3.4. Порядок реєстрації видавництва
- •3.5. Порядок реєстрації друкованого змі
- •Розробка видавничої програми
- •4.1. Поняття "видавнича програма" та чинники, які впливають на її зміст
- •4.2. Безпрограшні видання
- •4.3. Кон'юнктурні видання
- •4.4. Ексклюзивні видання
- •Видавнича продукція та критерії поділу її на види
- •5.1. Поняття "видавнича продукція"
- •5.2. Періодичність
- •5.3. Характер інформації
- •5.4. Знакова природа інформації
- •5.5. Матеріальна конструкція
- •5.6. Мовна ознака
- •5.7. Формат
- •5.8. Повторність випуску
- •5.9. Інші критерії
- •Оформлення періодичного видання
- •6.1. Загальні риси та ознаки оформлення газет
- •6.2. Визначення, завдання й функції оформлення періодичних видань
- •6.3. Обличчя видання
- •6.4. Головні складові газетної форми
- •Постійні елементи газети
- •7.1. Заголовна частина газети
- •7.2. Розділові засоби
- •7.3. Службові деталі
- •Основні розмірні та кількісні параметри видань
- •8.1. Формати видань
- •8.2. Обсяги видань
- •8.3. Об'єм редакторської роботи
- •Книга як основний предмет видавничої діяльності
- •9.1. Подвійна природа книги
- •9.2. Змістова структура книги
- •9.3. Матеріальна структура книги
- •Службова частина (апарат) видання
- •10.1. Апарат чи службова частина видання: теоретичний і практичний аспекти
- •10.2. Елементи службової частини на початкових сторінках
- •10.3. Елементи службової частини на прикінцевих сторінках
- •Національні й міжнародні видавничі стандарти та правила їх застосування
- •11.1. З історії стандартів
- •11.2. Сучасний стан із застосуванням діючих та розробкою нових видавничих стандартів в україні
- •11.3. Міжнародна стандартна нумерація книг (isbn)
- •11.4. Міжнародна стандартна нумерація серіальних видань (issn)
- •11.5. Міжнародна система штрихового кодування видавничої продукції
- •11.6.Міжнародний знак охорони авторського права (copyright)
- •Редакторські професії та фахові вимоги до них
- •12.1. Сфера застосування редакторських професій
- •12.2. Фахові вимоги
- •12.3. Функціональні обов'язки
- •Редакційно-видавничий процес
- •13.1. Підготовчий етап
- •13.2. Редакційний етап
- •13.3. Виробничий етап
- •13.4. Маркетинговий етап
- •Редагування як вид професійної діяльності і як складова редакційно-видавничого процесу
- •14.1. Термінологічні та творчі начала
- •14.2. Організація і зміст процесу редагування
- •14.3. Види редагування
- •Редакторська підготовка тексту
- •15.1. Підготовка рукопису
- •15.1.1. Представлення матеріалу
- •15.1.2. Редагування матеріалу
- •15.1.3. Застосування власного стилю.
- •15.1.4. Визначення структури.
- •15.2. Оформлення книги
- •15.2.1. Принципи виміру й термінологія.
- •15.2.2. Характеристики шрифту
- •15.3. Розробка дизайну тексту
- •15.4. Підрахунок сторінок тексту
- •Редакторська підготовка складових тексту: заголовки, цитати
- •16.1. Заголовки
- •16.2. Цитати
- •Редагування текстів за допомогою комп'ютерних програм
- •17.1. "Революція" у практиці і теорії видавничої справи та редагування
- •17.2. Редактор і комп'ютерні засоби контролю правопису
- •17.3. Редактор і автоматизована система оптичного розпізнавання тексту та його переклад з іншої мови.
- •Редакторська підготовка газетних, журнальних, рекламних та інформаційних видань
- •18.1. Газетно-журнальні видання
- •18.2. Рекламні видання
- •18.3. Інформаційні видання
- •Редакторська підготовка наукових, науково-популярних та довідкових видань
- •19.1. Наукові видання
- •19.2. Науково-популярні видання
- •19.3. Довідкові видання
- •Редакторська підготовка навчальних та художніх видань
- •20.1. Навчальні видання
- •Тема 1. Історичні витоки видавничої справи в світі (від II тисячоліття до н. Є.)
- •§ 1. Попередники сучасних видань
- •§2. Ранні осередки рукописної книги
- •§ 3. Роль рукописного книготворення в суспільному поступі
- •20.2. Художні видання
- •20.2.2. Редагування творів класичної літератури
- •Редакторська підготовка перекладів
- •21.1. Перекладознавчий мінімум для редактора-видавця
- •21.2. Ретроспектива перекладного книговидання в україні
- •21.3. Пошук іншомовного твору та його власника
- •21.4. Пошук перекладача та редагування перекладу
- •21.5. Оформлення службової частини перекладного видання
- •Редакторська підготовка перевидань
- •22.1. Види перевидань
- •22.2. Критерії відбору та проблематика творів для перевидання
- •22.3. Робота над змістовою частиною видання
- •22.4. Робота над службовою частиною видання
- •Взаємовідносини видавництва і поліграфічного підприємства
- •23.1. Еволюція відносин у блоці «видавництво — поліграфія» в умовах ринку
- •23.2. Основні вимоги до підготовки оригінал-макету та плівок, напередодні передачі їх до друкарні
- •23.3. Вибір поліграфічного підприємства
- •23.4. Відкриття замовлення в друкарні
- •23.5. Основні етапи роботи видавця з друкарнею після підписання плівок до друку
- •Відносини видавництва і реалізатора друкованого продукту
- •24.1. Від ченців-книгонош — до мережі дистрибуції друкованих видань: ретроспектива
- •24.2. Центролізована і ринкова системи продажу друкованої продукції: переваги й недоліки
- •24.3. Складові системи продажу друкованих видань у ринкових умовах
- •Договори у видавничій справі
- •25.1. Види договорів у видавничій справі
- •25.2. Структура типового договору та змістове наповнення його головних розділів
- •Складові собівартості видавничої продукції та шляхи її зниження
- •26.1. Економічний мінімум для редактора-видавця
- •26.2. Структура витрат на конкретне видання
- •26.3. Методика складання кошторису
- •26.4. Шляхи зниження собівартості видавничої продукції
- •168 Видавнича справа та редагування
17.3. Редактор і автоматизована система оптичного розпізнавання тексту та його переклад з іншої мови.
Нерідко видавці звертаються до видань попередніх років з метою їх передруку. Раніше іншого виходу як набрати заново текст (за винятком репринтних видань) не було. Однак цей шлях був і тривалим у часі, і витратним у коштах. Але комп'ютерна техніка й тут стала для видавців знахідкою. Невеликий за розміром пристрій — сканер — зі спеціальною програмою дає змогу швидко та якісно ввести зображення сторінок у пам'ять комп'ютера (сканування документа), опрацювати це зображення, розпізнати його знаки і зберегти для подальшої роботи редактора.
У Європі найвідоміші дві програми оптичного розпізнавання графічних символів — FineReader і CuneiForm. В Україні видавці більше користуються FineReader. Ця програма здатна розрізняти тексти більш ніж на 40 мовах світу, легко справляється з текстами, набраними в одну чи кілька колонок, не боїться оригіналів блідих, на темному папері, набраних нестандартними шрифтами.
За допомогою FineReader сканований текст редагується і також експортується у Microsoft Word чи Excel для подальшої редакторської роботи.
Звичайно ж, як і будь-яка програма, FineReader не є ідеальною, тому здатна допускати помилки. Завдання редактора полягає лише в тому, за яких обставин і в яких текстах їх можна очікувати більше.
Ймовірність помилок, як засвідчує практика, буде більшою за таких обставин:
1. Якщо текст сканувався з оригіналу гіршої якості (бліді, або, навпаки, затемнені сторінки).
Якщо в гарнітурі шрифтів є надто тонкі засічки, особливо в літерах е, є, и, н, п (цим грішить, зокрема, готичний шрифт; при неякісному друці ледь помітні засічки спонукають програму пропонувати перше-ліпше схоже слово із словникового запасу).
Якщо сканується текст з іншою правописною системою (скажімо, видання української діаспори або українські видання 20-х років XX століття, в основі яких була репресована радянським режимом правописна система міністра освіти М. Скрипника).
Якщо це видання художньої літератури (переважна більшість майстрів красного письменства має власні особливості мови, стилю і навіть синтаксису, що нерідко іде врозрізіз закладеними у програму правописними нормами).
Якщо це офіційні видання (допущені в таких виданнях кальки, мовні покручі не виправляються, а мусять повторитися при перевиданні).
Якщо в тексті багато цитат (їх, зрозуміло, належить відтворювати не за правилами граматики, а так, як вони звучали в первинному виданні).
Проаналізуємо випадки появи таких помилок під час дії вмонтованої системи коригування орфографії Lingvo Corrector.
Найчастіше після сканування програма FineReader плутає подібні за начерком літери: с — о; п — н; н — и; е — є; ж — ч; е — о. Зміна однієї літери, таким чином, змінює зміст фрази. Поданий нижче перелік досить дивних фраз, виловлених редактором реального видання на останньому етапі звірки оригінал-макета може зорієнтувати редактора-початківця в тому, як непомітно закрадаються в текст помилки із сканованого тексту (виділене напівжирним шрифтом слово у тексті неправильне, у дужках подається правильний варіант, яким програма чомусь зігнорувала):
Не міг стерпіти такої напруги (наруги);
Він хотів досягнути повних цілей (певних);
Варто переробити пункт 5 революції (резолюції);
Ціна новому саду така, що держава не протримається й місяця (ладу);
Сусід на пиво був веселий (на диво);
Серед темної ночі, на баяні (багні);
З кріпким олівцем на губах (слівцем);
Нарада очолила насущні проблеми (оголила);
Роз'єднаність стоїть на перешкоді козацькій оправі (справі);
Між нами немає ніяких річниць (різниць).
У наведених вище прикладах помилки робилися в результаті зміни однієї літери. Однак редактору слід пам'ятати, що програма, розпізнаючи слово, сама замінює дві літери в слові:
Великі по(лі)тики Тарновські (поміщики);
Сів біля ніг кобзаря і (оп)ухае (слухає).
І ще один сектор можливих помилок, який потребуватиме посиленої редакторської уваги — цифровий ряд. При скануванні він також може зазнавати певних змін. Такі помилки є особливо прикрими в історичних і недопустимими в навчальних виданнях. Природа їх появи така ж, як і в буквеному ряді: схожість графічного зображення, неякісний відбиток. Саме через це, скажімо, цифра 8 може перетворитися на 3, а 6 — на 5. Так, в одному з книжкових перевидань надруковано, що російська війна з Наполеоном сталася не 1812, а 1318 року.
Помилка через нерозпізнання програмою знака між цифрами вийшла і в такому реченні: "Він уклінно просив його прийняти всього лиш на 23 хвилини" (замість 2-3 хвилини).
Коротко про особливості роботи редактора з комп'ютерними програми перекладу з однієї мови на іншу. В одних випадках вони полегшують роботу професійного перекладача, в інших — ускладнюють. Але загальний висновок може бути однозначним: передовірятися цим програмам ніяк не можна. Машина поки що не навчилася розпізнавати перекладене слово у контексті його змістового зв'язку з іншими словами, не враховує вона й багатої омонімії, синонімії, властивих для кожної мови. Ось чому в перекладах часто усталене словосполучення подається в неприпустимому варіанті. Подамо кілька прикладів перекладу таких словосполучень, скажімо, з російської на українську мову, здійсненого за допомогою комп'ютерної програми перекладу:
Текст російською мовою Українськомовний автоматизований переклад
Министерство образования Украины Міністерство утворення України
Сочинения Вальтера Скотта Твори Вальтера Скотини
Более половины новорожденных — мужского пола Понад половина новонароджених — чоловіча підлога
Каждая глава в книге начинается из шмуцтитула Кожний керівник книги починається зі шмуцтитулу
Несподіваних сюрпризів від комп'ютерних програм можна чекати й на прикінцевому етапі підготовки оригі-нал-макета — виведення плівок. Нижче подаємо фрагменти одного й того ж тексту: а) на етапі чистовика перед виведенням плівки; б) після виведення плівок. Збій комп'ютерної програми, який стався, ймовірно, через зміну електричного струму в мережі, призвів до того, що текст усієї сторінки злився в єдине ціле, без проміжків між словами.
а) б)
Как же быть? Как стать человеком, о котором можно сказать - он ценит время, он знает, чего стоит день? Как научиться удержать в руках быстротекущие мгновенья, не торопиться чересчур - но и не откладывать легкомысленно дела, быть тщательным в подсчетах времени, знать причины его потерь и устранять их? На многие из этих вопросов мы попытаемся дать ответ в этой книге. |
Какжебыть?Какстатьчеловеком,окоторомможносказать-онценитвремя,онзнает,чегостоитдень?Какнаучитьсяудержатьврукахбыстротекущиемгновенья,неторопитьсячересчур-ноинеоткладыватьлегкомысленнодела,бытьтщательнымвподсчетахвремени,знатьпричиныегопотерьиустранятьих?Намногиеизэтихвопросовмыпопытаемсядатьответвэтойкниге.
|
Насичений конкретними прикладами з практики сучасного книговидання матеріал цієї теми дає можливість зробити такі висновки:
Технічний прогрес значно спростив і удосконалив техніку роботи редактора з оригіналом майбутнього видання.
Якими просунутими й осучасненими не були б комп'ютерні програми, замінити людський фактор, іншими словами, досвідчене око, розум і творчий підхід до справи редактора, коректора вони поки що не зможуть. Це ще раз доводить, що спроби будь-яким способом формалізувати творчість, загнати її в машинні рамки програм-роботів поки що нікому не вдавалися.
Залежно від видів видань редактору важливо знати типові помилки, яких допускають автоматизовані програми перевірки правопису чи оптичного розпізнавання текстів, зметою виявлення їх і виправлення в ручному режимі.
Тема № 18