ru-uk

Російсько-український словник

Вмененный – поста́влений, -а, -е. Вменимость – провини́мість, -мости. Вменяемый – осу́дний, -а, -е.

Вменять (в обязанность) – ста́вити (за обов’язок);вменять в вину – ста́вити за вину́. Вместе – уку́пі, ра́зом.

Вместилище – вмісти́лище, -ща, вмі́стище, -ща. Вместимость – мі́сткість, -кости.

Вместимый – 1) (о посуде для жидкости) містки́й; -а́, -е́, вбиру́щий, -а, -е;о 2)посуде,(

чемодане, для разн. вещей и предметов) містки́й, укла́дистий, -а, -е; 3)о (форме, комнате) просто́рий, обши́рний, -а, -е.

Вместительность, см. Вместимость. Вместительный, см. Вместимый. Вместо, нар. – за́мість, на́мість.

Вмешанный – 1) (о смеси жидкости, сыпучих тел) вмі́шаний, домі́шаний, -а, -е; 2)о ( человеке, замешанном в заговоре, ссоре) втя́гнутий, вплу́таний, замі́шаний, -а, -е.

Вмешательство – втруча́ння, -ння;вмешался в разговор – встря́в у розмо́ву. Вмешивать – 1) (о жидкости, сыпуч. телах) вмі́шувати, -шую, -шуєш; 2)о( человеке)

вплу́тувати, -тую, -туєш, втяга́ти, -га́ю, -га́єш, вмі́шувати, -шую, -шуєш. Вмешиваться – втруча́тися.

Вмещать – вміща́ти, поміща́ти, -ща́ю, -ща́єш. Вмещение – вміща́ння, вмі́щення, втуля́ння, -ння. Вмиг, нар. – вмить, ми́ттю.

Вминать – 1) (о вещах) вбига́ти, -га́ю, -га́єш;о2)человеке( ) втира́тися, -ра́юся, -ра́єшся. Вмотанный – вмо́таний, -а, -е.

Вмотать – вмота́ти, -та́ю, -та́єш. Внаем, нар. – у на́йми.

Вначале, нар. – споча́тку́, спе́ршу.

Вне – по́за;вне сравнения – без порівня́ння. Внебрачный – позашлю́ бний, -а, -е. Внедоговорный – позадогові́рний, -а, -е. Внедрение – загли́блення, впрова́джування, -ння. Внедренный – загли́блений, впрова́джений.

Внедрять, внедрить – загли́блювати, -люю, -люєш, заглиби́ти, впрова́джувати, -джую, -жуєш, прова́дити;-ся – загли́блюватися, заглиби́тися, впрова́джуватися, впрова́дитися.

Внезапно – рапто́во, на́гло.

Внезапность – рапто́вість, -вости, несподі́ваність, -ности, на́глість, -лости. Внезапный – рапто́вий, несподі́ваний, на́глий, -а, -е.

Внеочередной – позачерго́вий, -а, -е. Внепартийный – позапарті́йний, -а, -е. Внеплановый – позапля́новий, -а, -е. Внесение – вне́сення, -ння. Внесенный – вне́сений, -а, -е.

Внести – внести́ (внесу́, внесе́ш). Внеслужебный – позаслужбо́вий, -а, -е. Внешний – околи́шній, зо́внішній, -я, -є.

Внешность – 1) (о человеке) вро́да, -ди;о( внешних стенах дома) о́коло, -ла; 3)о( сейстепях, явлениях) поверхо́вість, -вости; 4)в( других значениях) зо́внішність, -ности, ви́гляд, -ду.

Вниз – вниз, нани́з.

Внизу, нар. – внизу́, нанизу́;под( чем-нибудь) наспо́ді, сподо́м. Вникание – дохо́дження (до чо́го).

Вникать, -кнуть – дохо́дити, дійти́ (до чо́го).

Внимание – ува́га, -ги;обращать внимание – зверта́ти ува́гу. Внимательно – ува́жно, пи́льно.

Внимательность – ува́жність.

Внимательный – ува́жний, пи́льний, -а, -е.

Внимать – вчува́ти, -ва́ю, -ва́єш;внять мольбе – згля́нутися. Внове – неда́вно.

Вновь, нар. – зно́в(у).

Вносить, внести – вно́сити (вно́шу, вно́сиш), внести́, -су́,-тьсясе́ш;– вно́ситися,

48

Російсько-український словник

вне́стися.

Вноска, см. Внесение. Внук – вну́к, -ка, ону́к, -ка.

Внутренний – вну́трішній, -я, -є, нутряни́й, -а́, -е́. Внутренность – сере́дина, -ни, нутро́, -ра́;-но – уну́трішньо. Внутри, нар. – всере́дині.

Внутрь – в сере́дину.

Внучата – внуча́тарод( . внуча́т). Внучек – внуча́, -ча́ти;-чка – вну́чка, -ки.

Внушать – 1) навіва́ти, -ва́ю, -ва́єш;уговаривать2) ( ) вмовля́ти, -ля́ю, -ля́єш. Внушение – 1) навіва́ння, -ння; 2)уговаривание( ) вмовля́ння.

Внушительный – 1) (вид) показни́й, -а́, -е́;события,2) ( действия) промо́вистий, -а, -е, показни́й, -а́, -е́.

Внятность – вира́зність, -вости;-но – вира́зно. Внятный – вира́зний, -а, -е.

Внять, см. Внимать. Во, см. В.

Вобла, зоол. – во́бла, -ля. Вовек, нар. – пові́к, дові́ку.

Вовлекание, вовлечение – втя́гнення, -ння, втяга́ння, -ння. Вовлекать – затяга́ти, -га́ю.

Во время – вчас, вча́сно, впо́ру. Вовсе – зо́всім, цілко́м.

Вогнать, см. Вгонять. Вогнутость – увігну́тість, -тости.

Вогнутый – увігну́тий, вгну́тий, -а, -е. Вогнуть – угну́ти,-ну́, -не́ш.

Вода – вода́, -ди́;свежая( ) пого́жа;дождевая( ) дощова́;ключевая( ) крини́чна;целебная( ) зцілю́ ща.

Водворение – 1) (порядков) впрова́дження, запрова́дження, -ння; 2)людей( ) оса́дження, осе́лення, -ння; 3)спокойствия( ) утихоми́рення, -ння.

Водвориться – впрова́дитися, осі́сти, осели́тися.

Водворять, водворить – 1) (порядок) впрова́джувати, запрова́джувати, -джую, -джуєш, впрова́дити, запрова́дити, -ва́жджу, -диш;спокойствие2) ( ) утихоми́рювати, -рюю, -рюєш, утихоми́рити, -рю.

Водевиль – водеві́ль, -ля.

Водить – води́ти (во́джу, во́диш);водить за нос – дури́ти (кого́);водить знакомство – зна́тися.

Водиться – 1) (ходить, иметь дело с кем-нибудь) води́тися; 2)есть,( имеется) є, пово́диться.

Водица – води́ця, -ці, води́чка, -чки. Водка – горі́лка, -ки.

Водкий – плодю́ чий, -а, -е.

Водник (служ. водного транспор.) – во́дник, -ка.

Воднистый – водя́нистий, -а, -е.

Водный – во́дяний, -а, -е;водный раствор – во́дяний ро́зчин, -ну. Водобоязнь, ветерин. – сказ, скажені́вка, -ки.

Водовместилище – водозбі́р, -бо́ру, водо́ймище, -ща. Водовместимость – водомі́сткість, -кости.

Водовоз – вози́вода, водові́з. Водовозный – водові́зний, -а, -е. Водоворот – вир, -ру, нурт, -та. Вододействующий – вододі́йний, -а, -е. Водоем – водо́йма, -ми, водо́ймище, -ща.

Водоемкий, водоемистый – водовмістки́й, -а́, -е́. Водоемкость – водовмі́сткість, -кости. Водоизмещение – водотона́жність, -ности. Водокачка – водотя́г, -гу.

Водолаз – норе́ць, -рця́, водола́з. Водолазничать – норцюва́ти, -цю́ ю.

49

Російсько-український словник

Водолазничество – норе́цтво, -ва.

Водолазный – норе́цький, водола́зний, -а, -е. Водолей – водолі́й, -і́я.

Водолечебница – водоліка́рня, -ні.

Водолечение – водолікува́ння;-чебный – водолікува́льний. Водолив – водочерпа́льник, -ка.

Водомер – водомі́р, -ру;-ный – водомі́рний, -а, -е. Водомерщик – водомі́рник, -ка.

Водомоина – водоми́й, -ми́ю, я́ма.

Водонепроницаемый – неводопрохі́дний, -а, -е, непросяка́льний, -а, -е. Водонос – водоно́с, -са.

Водоносный – во́дяний, во́днистий, -а, -е. Водоотводный – водовідхи́льний, -а, -е. Водоотливный – водочерпальний, -а, -е. Водоохладительный – водохолоди́льний, -а, -е. Водоохранный – водохоро́нний, -а, -е. Водоочистительный – водочисти́льний, -а, -е. Водопад – водоспа́д, -ду;-ный – водоспа́дний, -а, -е.

Водопод’емный – водотя́жний.

Водопой – водопі́й, -по́ю, водопі́йло, -ла. Водополье – по́віньрод( . по́вені), по́відь,род( . по́воді). Водопровод – водогі́н, -го́ну, водопрові́д, -во́ду. Водопроводчик – водогі́нник, -ка, водопрові́дник, -ка.

Водораздел – вододі́л, -лу, межирі́ччя, -ччя;-дельный – вододі́льний, -а, -е. Водораспределитель – водорозподі́льник, -ка.

Водород, хим. – во́день, -дня;-дный – во́дневий, -а, -е. Водоросль – водо́рость, -сти, багови́ння, -ння. Водосвятие – водосвя́ття, -ття.

Водоскат, см. Водосток. Водослив, см. Водосток.

Водоснабжение – водопостача́ння, -ння. Водособиратель – водозбі́рник, -ка.

Водосодержащий – водни́стий. Водоспуск, см. Водосток.

Водосток – 1) (в водяной мельнице) лотоки́, -кі́в, ри́нва, -ви;спуск2) ( для воды в насыпи) о́пуст, -сту, водозбі́г, -гу; 3)с крыши( ) ри́нва, -ви.

Водоуказатель – водовка́зник, -ка. Водоупорный – непромока́льний, -а, -е. Водоходный – водопла́вний, -а, -е.

Водохранилище – 1) (бассейн) водозбі́р, -о́ру; 2)посуда( ) водозбі́рня. Водочерпальный – водочерпа́льний, -а, -е.

Водочный – горі́лчаний.

Водружать (кресты) – поста́вити, -влю, -виш;знамя,( флаг) затика́ти, -ка́ю, -ка́єш. Водружение – 1) ста́влення, -ння; 2) затика́ння, -ння.

Водянеть – водяні́ти, -ні́ю, -ні́єш. Водянистый – во́дяний, -а, -е. Водянка, мед. – водяна́, -но́ї.

Водяной – 1) (сущест.) водяни́к; 2)прилаг( .) водяни́й. Воевать (с кем) – воюва́ти (кого́).

Воевода – воєво́да, -ди. Воеводство – воєво́дство, -ва. Воедино, нар. – догу́рту, доку́пи.

Военачальник – воєнача́льник, -ка, ота́ман, -на. Военачальствовать – ота́манува́ти, -ну́ю. Военизировать – військовізува́ти. Военнообязанный – військо́вообов’язаний. Военнопленный – полоне́ний, -а, -е.

Военнослужащий – військови́к.

Военноучебный – військо́во-навча́льний, -а, -е.

Военный – військо́вий, воє́нний (військова́ слу́жба, воє́нні ді́ї).

50

Російсько-український словник

Военщина – 1) (о военных людях) військо́ві, -вих; 2)время,( поведение) воя́ччина, -ни. Вожак – проводи́р, -ря́, ватажо́к, -жка́.

Вожатый – поводи́р, -ря́, повада́тар, -ря, повожа́тий, -ого. Вожделение – пожа́дливість, -вости, жадо́ба, -би. Вожделенный – пожа́даний, жада́ний.

Вожделеть – жада́ти, -да́ю, -да́єш. Вождь – вождь, -дя́, проводи́р, -ря́. Вожение – возі́ння, -ння.

Вожжа, см. Возжа.

Воз – віз (во́за);воз,( нагруженный кладью) ху́ра, -ри. Возблагодарение – подя́кування, -ння.

Возблагодарить – подя́кувати, -дя́кую, -дя́куєш (кому́). Возбранение – заборо́на, -ни;-нительный – заборо́нений.

Возбранять – забороня́ти, -ня́ю, -ня́єш;не возбраняется – не заборо́нено.

Возбудимость, см. Возбуждаемость.

Возбуждаемость – збуди́мість, вра́зли́вість, звору́шливість. Возбудимый – збуди́мий, звору́шливий.

Возбудитель – 1) побу́дник, збу́дник, -ка(чого́); 2) збу́рник, -ка (про́ти ко́го). Возбуждать – 1) (чувства, нервы) звору́шувати, збу́джувати; 2)о (полов. возбужд.)

дрочи́ти, дратува́ти; 3)подстрекать( ) підбу́рювати (про́ти ко́го);дело,4) ( вопрос) пору́шувати.

Возбуждаться – 1) звору́шуватися, збу́джуватися; 2) дрочи́тися, дратува́тися; З) збу́рюватися; 4) пору́шуватися.

Возбуждение – 1) (о чувствах, нервах) звору́шення, -ння, збу́дження, -ння; 2)половое( ) роздро́чення, -ння; 3)подстрекательство( ) підбу́рення, -ння; 4)дела,( вопроса) пору́шення, -ння.

Возбужденный – 1) (нервно) звору́шений; 2)организм( ) роздро́чений; 3)народ( ) підбу́рений; 4)вопрос( ) пору́шений.

Возведение – 1) (о строении) будува́ння, -ння, ста́влення, -ння; 2)возведение( в степень) підне́сення, -ння.

Возвеличение – звелича́ння, -ння.

Возвеличенный – звели́чений. Возвеличивать – звелича́ти.

Возвеселять, возвеселить – звеселя́ти, -ля́ю, -ля́єш, звесели́ти, -лю́ , -ли́ш. Возвеститель – спові́сник, -ка;-ница – спові́сниця, -ці.

Возвещать – звіща́ти, сповіща́ти.

Возвещение – зві́щення, -ння, спові́щення, -ння.

Возводить – 1) (строить) будува́ти, -ду́ю, -ду́єш, ста́вити, ста́влю, -виш. зво́дити, виво́дити (виво́джу, виво́диш); 2)в.(глаза) зво́дити, підво́дити; 3)в степень( ) підно́сити, вино́сити.

Возврат – вороття́, -ття́, поверта́ння. Возвратимость – звороти́мість, -мости. Возвратимый – звороти́мий.

Возвратный – зворо́тний, -а, -е.

Возвращать – верта́ти; поверта́ти;-ться – поверта́тися. Возвращение – верта́нння, -ння.

Возвращенный – пове́рнений.

Возвышать – 1) підніма́ти, -ма́ю, -ма́єш (кого́, що);увеличивать2) ( ) підви́щувати, -щую, -щуєш; 3) (стремиться ввысь) підно́сити, зно́сити (зно́шу, зно́сиш);в 4)должности,( прославлять) підно́сити.

Возвышаться – 1) підніма́тися; 2) підви́щуватися; 3) підно́ситися.

Возвышение – 1) (действие) підніма́ння, -ння, підви́щення, -ння, підне́сення, -ння; 2) (возвыш. место) підви́щення, -ння.

Возвышенность – 1) (возвыш. место) висо́кість, -кости, височина́, -ни́;в2)чувствах,( настроениях) висо́кісеть, -кости, вели́чність, ности.

Возвышенный – 1) (о чувствах, настроении) висо́кий, вели́чний, -а, -е; 2)повышенный( ) підви́щений, -а, -е; 3)в( чем, над чем) підня́тий, підне́сений, -а, -е; 4)о (слоге, стиле) висо́кий, пи́шний, шляхе́тний, -а, -е.

Возглавлять – стоя́ти на чолі́.

Возглас – ви́гук, -ку, по́клик, по́крик, -ку. Возглашать, возгласить – поклика́ти, покли́кнути.

51

Російсько-український словник

Возглашение – виклика́ння, -ння, виголо́шування, -ння. Возгораемость – запали́мість, -мости.

Возгораемый – запали́мий, -а, -е. Возгораться – запа́люватися.

Возгорание – запалі́ння, -ння, загорі́ння, -ння, займа́ння, -ння. Возгораться – запа́люватися, загора́тися, займа́тися. Возгордиться – загорді́ти, -ді́ю, -ді́єш, розгорді́тися.

Воздавать, воздать – 1) віддава́ти, -даю́ , відда́ти;отомстить2) ( ) відплати́ти, -лачу́, -тиш. Воздаяние – відпла́та, -ти, віддя́ка, -ки, запла́та, -ти.

Воздвиганье – 1) будува́ння, -ння, спору́дження, -ння; 2)подымание( ) підніма́ння, -ння, підне́сення, -ння.

Воздвигать – 1) (сооружать) будува́ти, -ду́ю, -ду́єш; споруджа́ти, -джа́ю, -джа́єш; 2) (поднимать) підніма́ти, -ма́ю, -ма́єш, підно́сити (підно́шу, підно́сиш).

Воздвигнутый – 1) (о строении) збудо́ваний, спору́джений, -а, -е; 2)о (подымании креста ) підня́тий, підне́сений, -а, -е.

Воздействие – 1) (влияние) вплив, -ву; 2) (нажим) на́тиск, -ку.

Воздействовать – 1) (влиять) вплива́ти, -ва́ю, -ва́єш;нажимать2) ( ) натиска́ти, -ска́ю. Воздействующий – впливо́вий, -а, -е.

Возделывание – обро́блення, -ння, обробі́ток, -тку.

Возделывать, возделать – обробля́ти, -ля́ю, -ля́єш, оброби́ти, -блю́ , -биш. Воздержание – стри́мування, -ння, зде́ржування, -ння.

Воздержанность – зде́ржливість, стри́маність, -ности. Воздерживать – стри́мувати, -мую, -муєш, зде́ржувати. Воздержанный – зде́ржливий, стри́маний.

Воздерживаться – стри́муватися, зде́ржуватися (від чо́го).

Воздержность, воздержный, см. Воздержанность, Воздержанный. Воздух – пові́тря, -тря.

Воздухобойный – повітробі́йний, -а, -е. Воздухомер – повітромір, -ру.

Воздухонагревательный – повітронагріва́льний, -ого. Воздухооборона – повітрооборо́на, -ни. Воздухоплавание – повітроліта́ння, -ння. Воздухоплавательный – повітроліта́льний, -а, -е. Воздушный – пові́тряний, -а, -е.

Возжа (множ. возжи) – ві́жки, -ків.

Возжаждать – запра́гнути, -ну, -неш, зажада́ти, -да́ю, -да́єш. Возжигание – запа́лювання, -ння.

Возжигать – 1) запа́лювати, -люю, -люєш. 2)о( свече) засві́чувати, -чую, -чуєш;-ться – запа́люватися.

Воззвание – відо́зва, -ви.

Воззрение – 1) (взгляд на что) по́гляд, -ду; -2)созерцание( ) спогляда́ння, -ння. Воззреть – спогля́нути, -ну, -неш, подиви́тися (на ко́го).

Возик – візо́к, -зка́.

Возильщик – ху́рщик, підво́дчик, -ка.

Возить – вози́ти (вожу́, во́зиш);-ться – 1) (возить) вози́тися; 2)быть( занятым работой) по́ратися (коло ко́го, чо́го);быть3) ( занятим с детьми) вози́тися, па́нькатися.

Возка – возі́ння, -ння.

Возлагать, возложить – поклада́ти, -да́ю, -да́єш, покла́сти. Возле – бі́ля, ко́ло (ко́го, чо́го).

Возлелеять – ви́кохати, -хаю, -хаєш, ви́пестити (ви́пещу, ви́пестиш). Возликовать – зраді́ти; -ді́ю, -ді́єш, звесели́тися, -лю́ ся. Возлияние – злива́ння, -ння.

Возложение – поклада́ння, -ння.

Возложить – покла́сти (покладу́, покладе́ш). Возлюбить – злюби́ти, -блю, -биш

Возлюбленный – 1) (прилаг.) злю́ блений, уко́ханий, -а, -е; 2)существ( .) лю́ бий, -ого;-ная (сущ.) – лю́ ба, -ої.

Возмездие – віддя́ка, -ки, відпла́та, -ти.

Возместитель – 1) відпла́тник, розпла́тник; 2) замі́нник, -ка; -ница – 1) відпла́тниця, розпла́тниця; 2) замі́нниця, -ці.

52

Російсько-український словник

Возместительный – замі́нний.

Возмечтать – 1) зама́рити, -рю, -риш; 2)возгордиться( ) загорді́ти, -ді́ю, -ді́єш. Возмещать – 1) (пополнять) надолу́жувати, -жую, -жуєш; 2)возмещать( убытки) верта́ти,

поверта́ти, -та́ю, та́єш.

Возмещение – 1) (время) надолу́жування, -ння; 2)убытков( ) відшкодо́вування, поверта́ння.

Возможно – 1) (вероятно) можли́во, ма́буть; 2)по( возможности) яко мо́га, як мо́жна, як спромо́га.

Возможность – можли́вість, змо́га, -ги, спромо́жність. Возможный – можли́вий, -а, -е.

Возмочь – змогти́ (змо́жу, змо́жеш), зду́жати, -жаю, -жаєш. Возмужалость – змужні́лість.

Возмужалый – змужні́лий, -а, -е. Возмужать – змужні́ти, -нію.

Возмутитель – 1) підбу́рник, -ка, бунтівни́к, -ка́;душевного2) ( покоя) баламу́т, -та. Возмутительность – обу́рливість, -вости.

Возмутительный – обу́рливий, -а, -е.

Возмущать, возмутить – 1) (людей) підбу́рювати, підбу́рити (кого́ про́ти ко́го); 2) (душевн. спокойствие) баламу́тити, збаламу́тити, -му́чу, -тиш;воду3) ( ) скаламу́чувати, скаламу́тити.

Возмущаться – 1) повстава́ти (про́ти ко́го); 2) баламу́титися; 3) скаламу́чуватися. Возмущение – 1) (негодование) обу́рення, -ння; 2)восстание( ) бунтува́ння, -ння; 3)

(душевн.) збаламу́чення, -ння.

Возмущенный – 1) обу́рений, -а, -е; 2) збунто́ваний, -а, -е; 3) збаламу́чений, -а, -е. Вознаграждать – 1) (убытки, потери) винагоро́джувати, -джую, -джуєш; 2)время( )

надолу́жувати, -жую, -жуєш.

Вознамериваться, вознамериться – нава́жуватися, -жуюся, -жуєшся, нава́житися, -жуся.

Вознегодовать – обу́ритися.

Возненавидеть – знена́видіти.

Возникание, возникновение – повстава́ння, виника́ння, -ння. Возникать – повстава́ти, виника́ти.

Возникновение – повста́ння; виника́ння. Возникший – повста́лий, -а, -е.

Возница – візни́к, -ка́, ху́рман, -на.

Возносить, вознести – 1) (подымать) підніма́ти, -ма́ю, -ма́єш, підно́сити, -но́шу, -но́сиш; 2) (славить, хвалить) сла́вити, -влю, -виш; вихваля́ти, -ля́ю, -ля́єш, ви́хвалити, -лю, -лиш.

Возноситься, вознестися – 1) (подыматься) підніма́тися, підня́тися, підно́ситися, підне́стися; 2)гордиться( ) нести́ся вго́ру; 3)прославиться( ) сла́витися, усла́витися.

Возня – 1) (суетливая беготня) метушня́, -ні́; 2)о (трате времени, хлопотах) тягани́на, -ни, кло́піт, -поту.

Возобновитель – понови́тель, -ля;-ница – понови́телька, -ки.

Возобновительный – відно́вний.

Возобновление – поно́влення, відно́влення, -ння. Возобновляемый – відно́влюваний, -а, -е.

Возобновлять – поновля́ти, -ля́ю, -ля́єш, відновля́ти, -ля́ю, -ля́єш. Возовой – возови́й, -а́, -е́.

Возопить – заголоси́ти, -лошу́, -ло́сиш, заре́петувати, -ту́ю. Возрадовать – зра́дувати, -дую, -дуєш (кого).

Возрадоваться – зраді́ти, -ді́ю, -ді́єш.

Возражать, -зить – 1) (отвечать) відмовля́ти, -ля́ю, -ля́єш, відмо́вити, -влю, -виш;не2) ( соглашаться) запере́чувати, пере́чити, запере́чити, -чу, -чиш (кому́, чому́).

Возражение – пере́чення, запере́чення. Возраст – літа́, вік.

Возрастание – зроста́ння, -ння, зрістрод( . зро́сту).

Возрастать, возрастить – 1) зроста́ти, зрости́; 2)увеличиваться( ) збі́льшуватися. Возращать, возрастить – вироща́ти, ви́ростити.

Возращение – ви́кохання, -ння. Возрождать – відро́джувати. Возрождение – відро́дження, -ння.

53

Російсько-український словник

Возроптать – заре́мствувати. Возчик – ху́рщик, -ка, возі́льник. Вой – виття́;вопль( ) голосі́ння.

Войлок – повсть (род. по́всти), повсти́на. Войлочный – повстяни́й, -а́, -е́. Войлочник – повстя́р, -ра́.

Воин – во́їн, -на, воя́к, -ка́.

Война – війна́;война междуусобная – чва́ри, -рів, усо́биця. Воинский (солдатский) – воя́цький, -а, -е.

Воинственный – войовни́чий, войови́тий, -а, -е. Воинство – во́їнство, -ва.

Войско – ві́йсько, -ка. Войсковой – військо́вий.

Воитель – войовни́к, -ка;-ница – войовни́ця, -ці.

Войти – увійти́ (увійду́, уві́йдеш);войти в дружбу – подружи́ти. Вокзал – вокза́л;-ный – вокза́льний, -а, -е.

Вокруг – навко́ло, навкруги́.

Вол – віл (род. вола́);молодой( вол) бик, -ка́. Волдырь – пухи́р, -ря́.

Волк – вовк, -ка. Волна – хви́ля, -лі.

Волнение – хвилюва́ння, -ння. Волнистый – хвиля́стий, -а, -е.

Волновать – 1) (о воде) хвилюва́ти, -лю́ ю, -лю́ єш;о2)крови( ) бунтува́ти, -ту́ю, -ту́єш;о3) (

душевном состоянии человека) хвилюва́ти, звору́шувати.

Волноваться – 1) хвилюва́тися; 2) збу́рюватися; 3) хвилюва́тися, звору́шуватися. Волнообразный – хвилюва́тий, -а, -е.

Воловий – воло́вий, воля́чий, -а, -е. Волок – во́лок, -ка.

Волокита – 1) тягани́на, -ни, зволіка́ння, -ння; 2)о (человеке) зальо́тник, -ка, джиґу́н, -на. Волокитство – зальо́ти, -тів, жениха́ння, -ння.

Волокитничать – залиця́тися до ко́го, жениха́тися з ким. Волокнистость – волокнува́тість, -тости.

Волокнистый – волокнува́тий, -а, -е, волокни́стий, -а, -е. Волокно – волокно́, -на́.

Волонтер – охо́тник, -ка.

Волос – во́лос, -су, волоси́на, -ни;множ( . число) воло́сся. Волосатеть – волоха́тіти, -тію.

Волосатый – волоха́тий, -а, -е. Волосинка – волоси́нка, -ки. Волосистый – волоха́тий, -а, -е. Волосообразный – волосува́тий, -а, -е. Волосной – волосни́й, -а́, -е́. Волость – во́лость, -сти.

Волосяной – волосяни́й, -а́, -е́. Волочение – волочі́ння, -тяга́ння.

Волочить – 1) (что-нибудь по земле) – тягти́, -гну́, -гнеш, волочи́ти, -чу́, -чиш; 2) (обрабатывать землю) волочи́ти, -чу́.

Волочиться – 1) (о тянущемся предмете) волочи́тися; 2)волокитствовать( ) залиця́тися (до ко́го), жениха́тися (з ким); 3)о (бездомной женщине) тяга́тися.

Волхвование – чаклува́ння, чарува́ння, -ння. Волхвовать – чаклува́ти, ворожи́ти. Волчонок – вовченя́, -я́ти.

Волчий – во́вчий. Волчица – вовчи́ця, -ці.

Волчек – 1) (игрушка) дзи́ґа, -ґи; 2)окошко( в тюремной и лавочной двери) квати́рка, -ки.

Волшебник – чарівни́к, -ка́, ворожби́т, -та, характе́рник,--ницака; – чарівни́ця, ці, ворожби́тка, -ки.

Волшебный – чарівни́й, -а́, -волшебныйе́; фонарь – проєкці́йний ліхта́р. Волшебство – чаклува́ння, чарува́ння.

54

Російсько-український словник

Волынить, вульг. – бу́чу зніма́ти. Вольничание – сваві́льство, -ва. Вольничать – сваво́лити, -лю, -лиш. Вольно́– ві́льно.

Во́льно– ві́льно.

Вольнодумец – вільноду́мець, -мця;-мица – вільноду́мка, -ки. Вольнодумный – вільноду́мний, -а, -е.

Вольнодумство – вільноду́мство, -ва. Вольнодумствовать – ві́льноду́мствувати, -вую, -вуєш.

Вольнонаемный – вільнонайня́тий, вільнона́йманий, -а, -е.

Вольноопределяющийся – охо́тник, -ка.

Вольнопрактикующий (врач) – (лі́кар) ві́льної пра́ктики. Вольнослушатель – ві́льний слуха́ч;-ница – ві́льна слуха́чка. Вольность – ві́льність, -ности.

Вольный – 1) (о свободе) ві́льний; 2)по( своей воле) охо́тник. Воля – во́ля, -лі, свобо́да, -ди.

Вон, межд. – ге́ть!

Вонзать, вонзить – встромля́ти, -ля́ю, -ля́єш, встроми́ти, -млю́ , -миш. Вонь – смо́рід, -ро́ду.

Вонючий – смердю́ чий, -а, -е. Вонять – смерді́ти.

Воображаемость – уя́вленість, -ности. Воображаемый – уя́влюваний.

Воображать, вообразить – уявля́ти, -ля́ю, -ля́єш, уяви́ти, -влю́ .

Воображаться, вообразиться – уявля́тися, уяви́тися.

Воображение – уя́ва, уя́влення.

Вообразимый, см. Воображаемый. Вообще – взагалі́.

Воодушевление – 1) (состояние) за́пал, -лу, за́хват, -ту; 2)поддерживать( настроение) загріва́ння, -ння.

Воодушевленный – на́дхнений, -а, -е.

Воодушевлять, воодушевить – запа́лювати, -люю, -люєш, запали́ти, -лю́ , -лиш, надиха́ти, -ха́ю, надихну́ти, -ну́;-ться – запа́люватися, запали́тися, надиха́тися, надихну́тися.

Вооружать – озбро́ювати.

Вооружение – 1) (действие) озбро́ювання, -ння, озбро́єння, -ння; 2)доспехи( ) збро́я, -о́ї. Вооруженный – озбро́єний, -а, -е.

Воочию – на́віч, нао́чно. Во-первых – по-пе́рше.

Вопить, возопить – голоси́ти, заголоси́ти, репетува́ти, зарепетува́ти, галасува́ти, загаласува́ти.

Вопиющий – кричу́щий, -а, -е.

Воплощать, воплотить – втіля́ти, вті́лити, -лю;-ться – вті́люватися, вті́литися. Воплощение – вті́лення, -ння.

Вопль – зойк, -ку, голосі́ння. Вопреки – всупере́ч, наперекі́р.

Вопрос – пита́ння, -ння, запита́ння, за́пит, -ту. Вопросительный – запи́тливий, -а, -е;в. знак – знак пита́ння, -ння.

Вопросительно – запи́тливо.

Вопросный – пита́льний, запита́льний, -а, -е. Вопрошать – пита́ти, -та́ю, -та́єш, запи́тувати, -тую. Вопрошение – запи́тування, -ння.

Вор – зло́дій, -ія, краді́й, -ія́.

Воришка – злодю́ жка, -ки, злодія́чка, -ки. Воркование – туркота́ння, воркува́ння, -ння. Ворковать – туркота́ти, воркува́ти. Воркотня – туркотня́, -ні́, турча́ння, -ння. Воркотун – буркоту́н,-нья – буркоту́ха, -хи. Воробей – горобе́ць, -бця́.

Воробышек, воробьенок – горо́бчик, -ка.

Воробьиный – гороби́ний, гороби́нячий, -а, -е.

55

Російсько-український словник

Вороватый – злодюжкува́тий, злодійкува́тий, -а, -е. Воровать – кра́сти (кра́ду, кра́деш), злодія́чити, -чу, -чиш. Воровка – зло́дійка, -ки, злодія́чка, -ки.

Воровской – 1) злоді́йський, -а, -е; 2)краденый( ) краді́жний, -а, -е. Воровство – краді́жка, -ки, злоді́йство, -ва.

Ворожба, ворожение – ворожі́ння, -ння.

Ворожей – ворожби́т, чарівни́к, -ка;-жея – ворожби́тка, -ки, чарівни́ця, -ці. Ворожить – ворожи́ти, -жу, -жиш, чарува́ти, -ру́ю, -ру́єш.

Ворон – во́рон, -на, крук, -ка.

Ворона – 1) ґа́ва, -ви, воро́на, -ни; 2)о (человеке) роз(з)я́ва, -ви. Вороненок – ґавеня́, -ня́ти.

Воронённый – чорноблиско́вий. Воронить – ґа́ви лови́ти.

Воронка – лі́йка, -ки; 2)в( земле от взрыва) ви́рва, -ви. Воронкообразный – лійкува́тий, -а, -е.

Вороной – ворони́й, -а́, -е́.

Ворот – 1) (у одежды) см. Воротник; 2) (у колодца, копальни) коли́ворот, -ту, бара́н, -на. Ворота – бра́ма, -ми, воро́та,род( . ворі́т).

Воротила – 1) верхово́да, оруда́р, -ря́;бревно2) ( для поворачивания ветряной мельницы) стріла́, -ли́, ви́рло, -ла.

Воротник – ко́мір, -ра;воротник( стоячий) сторчови́й ко́мір;воротник( отложной) вико́тистий ко́мір.

Воротничек – коміре́ць, -рця́.

Ворох (куча молоченного или веяного хлеба) – во́рох, -ха.

Ворочать – 1) (поворачивать что, чем) поверта́ти, -та́ю, -та́єш;о2)людях( ) верхово́дити, ору́дувати.

Ворочаться – воруши́тися, переверта́тися.

Ворошить, ворохнуть (сено) – перегріба́ти, переверта́ти, воруши́ти, підвору́шити.

Ворса (на сукне, шерсти, одеяле) – во́рса, -си.

Ворсистый – ворси́стий, -а, -е, ворсяни́й, -а́, -е́. Ворчание – бурча́ння, -ння;о( собаке) гарча́ння, -ння. Ворчать – бурча́ти, -чу́, -чи́ш;о собаке( ) гарча́ти. Ворчливость – буркотли́вість, -вости.

Ворчливый – буркотли́вий.

Ворчун – воркоту́н, -на, бурку́н, -на;-чунья – воркоту́ха, -хи. Восемнадцатый – вісімна́дцятий.

Восемнадцать – вісімна́дцять, -ти.

Восемь – ві́сімрод( . падеж восьми́или вісьмо́х). Восемьдесят – вісімдеся́т, -ти́.

Восемьсот – вісімсо́т. Воск – віск (род. во́ску).

Восклицание – ви́гук, -ку, ви́крик. Восклицательный – о́кличний;в. знак – знак о́клику.

Восклицать, воскликнуть – вигу́кувати; ви́гукнути, викрика́ти, ви́крикнути. Воскобойня – воскобі́йня, -ні.

Восковой – воскобі́йник, -ка. Восковатый – вощи́стий, -а, -е. Восковой – воскови́й, -а́, -е́.

Воскресать, воскреснуть – воскреса́ти, воскре́снути.

Воскресение – 1) (день недели) неді́ля, -лі; 2)воскрес( . из мертвых, возрождение) воскресі́ння, -ння.

Воскреситель – воскреси́тель, -ля;-ница – воскреси́телька, -ки. Воскресный – 1) неді́льний, -а, -е; 2) воскре́сний, -а, -е.

Воскрешать, воскреснуть – воскреша́ти, -ша́ю, -ша́єш, воскреси́ти, -решу́, -си́ш, відживля́ти, -ля́ю, -ля́єш, відживи́ти.

Воскрешение – воскресі́ння, -ння, віджи́влення, -ння.

Воскурять – кади́ти.

Воспаление – запа́лення, -ння. Воспаленный – запа́лений, -а, -е. Воспалительный – запальни́й, -а́, -е́.

56

Російсько-український словник

Воспалять – запа́лювати, -люю, -люєш;о( ранах) роз’я́трувати, -рюю, -рюєш. Воспаляться – запа́люватися;о( ранах) ятри́тися.

Воспарять, воспарить – здійма́тися, здійня́тися, зліта́ти. Воспевание – оспі́вування, -ння, сла́влення, -ння. Воспеватель – оспі́вач, -ча.

Воспевать, воспеть – оспі́вувати; оспіва́ти, сла́вити, всла́вити. Воспетый – оспі́ваний, -а, -е.

Воспитание – вихо́вання, вихо́вування, -ння. Воспитанник – вихова́нець, -нця;-ница – вихова́нка, -ки. Воспитанность – ви́хованість, -ности.

Воспитанный – ви́хований, -а, -е.

Воспитатель – вихова́тель, -ля;-ница – вихова́телька, -ки.

Воспитательный – вихова́льний.

Воспитывать, воспитать – 1) (в школе или дома) вихо́вувати, ви́ховати; 2)лелеять( ) вико́хувати, ви́кохати; 3)вскармливать( ) вигодо́вувати, ви́годувати.

Воспитываться – вихо́вуватися.

Воспламенение – 1) запа́лення; 2)вспышка( ) спала́хнення. Воспламеняемый – запали́мий, скорозапа́льний, -а, -е.

Воспламенять – запа́лювати, розпа́лювати;-ться – запа́люватися, розпа́люватися. Воспламеняющийся – палки́й, скоропа́льний, -а, -е.

Восполнение – надолу́жування, попо́внення, -ння. Восполнять – надолу́жувати, -жую, -жуєш, попо́внювати. Воспользоваться (чем) – скористува́тися (чим, з чо́го).

Воспоминание – зга́дка, спо́гад, спо́мин, -у (про ко́го, про що). Воспоминать – зга́дувати, дую, -дуєш, спомина́ти, -на́ю. Воспомоществование – запомо́га, -ги, допомо́га, -ги. Воспоследование – наста́ння, -ння.

Воспоследовать – ста́тися, відбу́тися. Воспособление – допомо́га, -ги.

Воспособлять, воспособить – допомага́ти, -га́ю, -га́єш, допомогти́, -можу́, -мо́жеш.

Воспрепятствование – перешко́да, -ди.

Воспрепятствовать – перешко́дити, ста́ти на перешко́ді.

Воспретительный – заборо́нний.

Воспрещать – забороня́ти, -ня́ю, -ня́єш;-ться – забороня́тися. Воспрещение – заборо́на, -ни, зака́з, -зу.

Воспрещенный – заборо́нений.

Восприемник – хрище́ний ба́тько;-ница – хрище́на ма́ти. Восприимчивость – приня́тливість, -вости. Восприимчивый – сприня́тливий, -а, -е. Воспринимание – сприйма́ння, прийма́ння, -ння.

Воспринимать, воспринять – сприйма́ти, -ма́ю, -ма́єш, сприйня́ти (сприйму́, спри́ймеш), прийма́ти, -ма́ю, -ма́єш, прийня́ти, прийму́, -меш.

Восприятие, см. Воспринимание. Воспроизведение – відтво́рення.

Воспроизведенный – відтво́рений, репродуко́ваний, -а, -е.

Воспроизводимый – відтво́рюваний, репродуко́ваний, -а, --е;дительный – відтво́рний. Воспроизводительность – відтво́рність, відтво́рення.

Воспроизводить, воспроизвесть – відтворя́ти, відтвори́ти, репродукува́ти, зрепродукува́ти.

Воспротивление – о́піррод( . о́пору).

Воспротивляться – опира́тися, -ра́юся, проти́витися, -влюся.

Воспрянуть – 1) підне́стися ду́хом; 2)на( месте) зірва́тися; 3)от( сна) проки́нутися. Воспылать – запали́тися, зайняти́ся;в. любовью – запали́тися коха́нням. Воссиять – зася́яти, -ся́ю, -ся́єш.

Воссоединение – приєдна́ння, з’єдна́ння, злу́чення, -ння.

Воссоединять, воссоединить – приє́днувати, приєдна́ти, з’є́днувати, з’єдна́ти, злуча́ти, злучи́ти.

Воссоздание, см. Воспроизведение. Воссоздать, см. Воспроизводить.

Восставать, восстать – повстава́ти, -таю́ , -тає́ш, повста́ти.

57