ru-uk

Російсько-український словник

Графство – гра́фство, -ва. Грациозность – ґраціо́зність. Грациозный – ґраціо́зний, -а, -е. Грация – ґра́ція, -ії.

Грач, зоол. – грак, -ка́, га́йворон, -на. Граченок – граченя́, гайвороня́, -ня́ти.

Грачевый, грачиный – гайворо́нячий.

Гребенка – 1) (для волос) гребіне́ць, -нця́; 2)для( шерсти, льна) гребі́нка, -ки. Гребенчатый – гребі́нчастий, гребеня́стий, -а, -е.

Гребенщик – гребі́нник, -ка.

Гребень – 1) (у петуха) гре́бінь, -беня; 2)у( других птиц) гре́бінь, чубо́к, -бка́; 3) (прядильный) гре́бінь; 4)верхушки( гор, крыш) гре́бінь, шпиль, -ля́; 5)см. Гребенка.

Гребец – 1) (на лодке) весля́р, -ра́, гребе́ць, -бця́;на2)сенокосе( ) – громаді́льник, -ка.

Гребло (брусок для выравнивания сыпучих тел с краями посуды) – стрихуле́ць, -льця́.

Гребля – 1) (сена) гребови́ця, -ці; 2)веслами( ) веслува́ння, -ння. Гребневидный – гребеня́стий.

Гребнуть, см. Грести.

Грегорианский (календарь) – грегорія́нський. Гредиль – греді́ль, -ля.

Греза – 1) (недостижимая мечта) мрі́я, -і́ї, сонрод( . сну); 2) (видение во сне) мара́, -ри, при́вид, -виду; 3)вздор( ) верзі́ння, -ння.

Грезить – 1) мрі́яти, ма́рити (про що); 2)во( сне) приви́джуватися;-ться – 1) мрі́ятися, ма́ритися; 2) приви́джуватися.

Грелка – грі́льня, -ні.

Греметь, грянуть – 1) гримі́ти, -млю́ , -ми́ш;об2) экипаже( ) торохті́ти, гуркоті́ти. Гремучий – гримля́чий, гриму́чий, -а, -е.

Гремушка – бря́зкальце, -ця.

Гренадер – ґренади́р, -ра;-ский – ґренади́рський, -а, -е. Грение – грі́ння, -ння.

Гренок – грі́нка, -ки.

Грести, гребнуть – 1) (веслом) веслува́ти, -лу́ю, -лу́єш, гребти́, -бу́, -бе́ш, гребну́ти; 2) (граблями) гребти́, -бу́, -бе́ш, гребну́ти, -ну́, -не́ш.

Греть – грі́ти (грі́ю, грі́єш);-ться – грі́тися.

Грех – 1) гріх, -ху́и -ха́; 2)проступок( ) вина́, прови́на, -ни. Греховность – гріхо́вність, -ности.

Греховный – гріхо́вний, -а, -е.

Греховодник – гріхово́да, -ди;-ница – гріхово́дниця, -ці. Греховодничанье – гріхово́дство, -ва. Греховодничать – гріхово́дити, -во́джу, -во́диш. Греховоднический – гріхово́дницький, -а, -е. Грехопадение – гріхопаді́ння, -ння.

Грецкий орех – воло́ський горі́х, -ха.

Греча, гречиха – гре́чка, -ки.

Гречина, бот. – дереві́й, -ію́ , крива́вник, -ка. Гречневик – греча́ник, -ка.

Гречневый – греча́ний, -а, -е. Грешить – гріши́ти, -шу́, -ши́ш.

Грешник – грі́шник, -ка; -ца грі́шниця, -ці. Грешно, нар. – грі́х, грі́шно.

Грешный – грі́шний, -а, -е. Грешок – грішо́к, -шка́.

Гриб, бот. – (белый) гриб, -ба́;другие( породы гр.) гу́бирод( . губ.).

Грибной – грибови́й, -а́, -е́. Грибовидный – гриба́стий, -а, -е. Грибоед – грибоїд;́ -да.

Грива (у лошади) – гри́ва, -ви. Гривастый – грива́стий, -а, -е. Гривенник (10 коп.) – гри́веник, -ка. Гривистый – грива́стий, -а, -е. Гривна – гри́вня, -ні.

98

Російсько-український словник

Григорьянский календарь, см. Грегорианский. Гризетка – ґризе́тка, -ки.

Грим (для гримирования) – ґрим, -му.

Гримаса – ґрима́са, -си.

Гримасник – ґрима́сник, -ка;-ница – ґрима́сниця, -ці. Гримасничание – ґримасува́ння.

Гримасничать – ґримасува́ти. Гримирование – ґримува́ння.

Гримировать – ґримува́ти, -му́ю, -му́єш;-ться – ґримува́тися.

Гримировка, см. Гримирование.

Грипп, мед. – ґри́па, -пи;-озный – ґрипо́зний, -а, -е.

Гриф – 1) (зоол.) ґриф, -фа; 2) (архит.) ґриф, -фу; 3) (у скрипки, гитары) ши́йка, -ки; 1)у( сабли) держа́к, -ка́.

Грифель – ґри́фель, -фля. Грифон – ґрифо́н, -на.

Гроб – 1) труна́, -ни́, домови́на, -ни;могила2) ( ) гріб (гро́бу).

Гробница – 1) гробни́ця, -ці, домови́на, -ни; 2)на( могиле) надгро́бок, -бка.

Гробовой – 1) труно́вий, -а, -е; 2)могильный( ) гробови́й, -а́, -гробовоее́; молчание – гробова́ ти́ша.

Гробовщик – труна́р, -ря́.

Гробокопатель – гробокопа́ч, -ча́, гробокопа́льник, -ка. Гроза – гроза́, -зи́, громови́ця, -ці.

Гроздовидный, гроздоватый – ґрони́стий, ґронува́тий, -а, -е. Гроздь – ґро́но, -на, ке́тяг, -гу, ки́тиця, -ці.

Грозить – грози́ти (грожу́, грози́ш), погро́жувати, -жую, -жуєш (кому́);-ться – нахваля́тися, свари́тися (на ко́го).

Грозность – грі́зність, -ности.

Грозный – грі́зний, лю́ тий, -а, --е;но – грі́зно, лю́ то. Грозовой – грозови́й, -а́, -е́.

Гром – грі́мрод( . гро́му).

Громада – грома́ддя, -ддя, грома́дище, -ща, ве́лич, -чі.

Громадина, см. Громада.

Громадность – величе́зність, -ности, вели́кість, -кости. Громадный – величе́зний, -а, -е, вели́кий, -а, -е. Громила – громи́ло, -ла.

Громить – громи́ти, -млю́ , -ми́ш, ни́щити, -щу, -щиш, руйнува́ти, -ну́ю, -ну́єш. Громкий – 1) голосни́й, гучни́й, -а́, -е́;известный2) ( ) сла́вний, усла́влений, -а, -е. Громко – го́лосно, гу́чно, на-го́лос.

Громкоговоритель – голосномо́вник, -ка. Громление – ни́щення, розбива́ння, -ння. Громовержец – громоки́дач, -ча.

Громовой – громови́й, -а́, -громовойе́; удар – перу́н, -на́. Громовый – громови́й, -а́, -е́.

Громогласие, громогласность – гу́чність, -ности, гучноголо́сність, -ности. Громогласный – гучни́й, -а́, -е́, гучноголо́сий, -а,-сно-е; – гу́чно, гучноголо́со. Громоздить – нагрома́джувати, -джую, -джуєш, накопи́чувати, -чую, -чуєш; -ся – 1)

нагрома́джуватися, накопи́чуватися; 2)усаживаться( ) мости́тися. Громоздкий – невкла́дистий, завальни́й.

Громоотвод – громовідхи́льник, -ка. Громче – голосні́ше.

Громыхание – гримоті́ння, -ння, грю́ кіт, -коту.

Громыхать, громыхнуть – гримоті́ти, -мочу́, -моти́ш, гри́мнути, -ну, -неш, грюкоті́ти, -кочу́, -коти́ш, грю́ кнути, -ну, -неш.

Гросс (ниток) – ґрос, -су.

Грот – ґро́та, -ти, пече́ра, -ри. Гротеск – ґроте́ск, -ку.

Грох, межд. – гуп!, бух!

Грохнуть – гри́мнути, -ну, -неш, торо́хнути, -ну, -неш;-ться – гри́мнутися, торо́хнутися. Грохот – 1) гу́ркіт, -коту, гуркота́ння, -ння, гуркотне́ча, -чі;большое2) ( решето) гро́хот,

-ту.

99

Російсько-український словник

Грохотание – гуркота́ння, туркота́ння, бу́хання, -ння.

Грохотание, см. Гроханье.

Грохотать – гуркоті́ти, -кочу́, -коти́ш, гримоті́ти, -мочу́, -моти́ш. Грош – шаг, -га́, ше́ляг, -га.

Грошевик – шажо́к, -жка́. Грошовой – шагови́й, -а́, -е́.

Грубеть – грубі́шати, -шаю, -шаєш, тве́рднути, -ну, -неш. Грубить – грубія́нити, -ню, -ниш.

Грубиян – грубія́н, -на;-ка – грубія́нка, -ки.

Грубиянить, см. Грубить. Грубиянство – грубія́нство, -ва. Грубо – гру́бо, брута́льно.

Грубоватость – грубува́тість;о( ткани) шо́рсткість. Грубоватый – 1) грубе́нький; 2) шорстке́нький. Грубость – гру́бість, -бости.

Грубый – 1) (о человеке) гру́бий, грубія́нський, брута́льний, -а, -е;о2)ткани( ) шорстки́й, цупки́й, -а́, -е́;о3)картине,( вкусе) гру́бий, -а, -е.

Грубьян, грубьянка, см. Грубиян, -ка.

Груда – 1) ку́па, -пи; 2)сложенное( в определенном порядке) стіс (р. сто́су).

Грудастый – грудни́стий, перси́стий, -а, -е. Грудинка – грудни́на, -ни.

Грудной – грудни́й, -а́, -е́;о ре́бенке( ) немовля́тко, -ка.

Грудобрюшная преграда – діяфра́ґма, -ми.

Грудь – гру́дирод( . груде́й), пе́рсарод( . перс). Гружение – наванта́жування, наладо́вування, -ння. Груз – ванта́ж, -жу́, вага́, -ги́.

Грузило – грузи́ло, -ла. Грузильщик – ванта́жник, -ка. Грузить – наванта́жувати, -жую.

Грузка, см. Гружение. Грузкий, см. Грузный. Грузкость, см. Грузность.

Грузнеть – 1) (о тяжести) ва́жчати, тя́жчати, -чаю, -чаєш; 2)полнеть,( поправляться) гла́дшати, -шаю, -шаєш.

Грузность – 1) ва́жкість, -кости; 2)полнота( ) гла́дкість, -кости. Грузнуть, погрузнуть – гру́знути, загру́знути, -ну, -неш. Грузный – 1) важки́й, тяжки́й; 1) гладки́й, дебе́лий;-но – ва́жко. Грузовик (автомобиль) – вагові́з, -во́за.

Грузовладелец – вла́сник вантажу́. Грузовместимость – вантажомі́сткість, -кости. Грузовой – ванта́жний, тягаро́вий, -а, -е. Грузовщик – ванта́жник, -ка, наклада́ч, -ча́. Грузооборот – вантажору́х, -ху. Грузоотправитель – посила́ч вантажу́. Грузопод’емность – тона́жність, -ности. Грузополучатель – вантажооде́ржувач, -ча. Грузохозяин – вантажовла́сник, -ка.

Грузчик – ванта́жник, -ка. Грунт – ґрунт, -ту.

Грунтование – ґрунтува́ння, -ння. Грунтовать – ґрунтува́ти. Группа – гру́па, гурто́к, -тка́.

Группирование, группировка – гуртува́ння, групува́ння, ку́пчення, -ння. Группировать – гуртува́ти, -ту́ю, -ту́єш, ску́пчувати, -чую.

Группировка, см. Группирование. Групповод – групові́д, -во́да. Групповой – групови́й, -а́, -е́.

Грустить – сумува́ти, -му́ю, жури́тися, -рю́ ся, -ришся.

Грустный – сумни́й, смутни́й, жу́рний, зажу́рений, -а,-но-е;– су́мно, сму́тно, жу́рно. Грусть – сум (р. су́му), сму́ток, -тку, жу́рба, -би́.

100

Російсько-український словник

Груша, бот. – гру́ша, -ші.

Грушевидный – грушкува́тий, -а, -е, грушува́тий, -а, -е. Грушевой – груше́вий, -а, -е.

Грыжа, мед. – ґила́, -ли́.

Грыжевой, грыжный – ґи́лавий.

Грызение – гризі́ння, -ння. Грызня – гризня́, -ні́.

Грызть, грызнуть – гри́зти, -зу́, -зе́ш, гризну́ти, -ну́, -не́ш;ться – гри́зтися, свари́тися. Грызун, зоол. – гризу́н, -на́.

Гряда (горы) – кряж, -жу, па́смо гі́рське.

Грядель, см. Гредиль.

Грядка – 1) гря́дка, -ки; 2)см. Гряда.

Грядущий – прийде́шній, -я, -є, майбу́тній, -я, є, буду́чий, -а, -е.

Грязевой, грязевый – грязьови́й.

Грязнеть – брудні́ти, -ні́ю, -ні́єш.

Грязнить – брудни́ти, -ню́ , -ни́ш, паску́дити (кого́);-ться – брудни́тися, паску́дитися. Грязность, грязнота – бру́дність, -ности, брудо́та, -ти.

Грязный – брудни́й, нечи́стий, -а, --е;но – бру́дно, нечи́сто. Грязноватый – брудне́нький.

Грязь – грязь, -зі, боло́то, -та; 2)нечистота( ) бруд, -ду, не́чисть, -сти. Грянуть – гри́мнути, -ну, -неш, торо́хнути, -ну, -неш.

Губа – 1) губа́, -би́,род( . п. множ. числа – губі́в), уста́род( . уст). Губастый – губа́тий, -а, -е.

Губерния – губе́рня, -ні.

Губернский – губернія́льний, губе́рський, -а, -е.

Губитель – губи́тель, -ля, згу́бник, -ка;-ница – губи́телька, -ки, згу́бниця, -ці. Губительный – згу́бний, загу́бливий, -а, -е.

Губить – губи́ти, -блю́ , -биш, занапаща́ти, -ща́ю, -ща́єш, збавля́ти, -ля́ю, -ля́єш. Губка, зоол. – гу́бка, -ки.

Губной – губни́й, -а́, -е́. Губошлеп – губотя́п, -па.

Губчатость – губко́ватість, -тости;-тый – губко́ватий, -а, -е. Гувернантка – ґуверна́нтка, -ки.

Гувернер – ґуверне́р, -ра.

Гугнивость, гугнивый, см. Гугнявость, Гугнявый. Гудение – гуді́ння, гуча́ння, -ння.

Гудеть – гуді́ти, густи́ (гуду́, гуде́ш), стугоні́ти, -ню́ , -ни́ш. Гудило, гудильщик – гуді́й, -ія́, гуде́ць, -дця́.

Гудок – гудо́к, -дка́. Гуж – гуж, -жа́.

Гужевой – возови́й, тяглови́й. Гузища, зоол. – тряси́хвіст. Гул – гук, -ку, гу́ркіт, -коту. Гулевой – гуля́щий, -а, -е. Гулеж – гульня́, -ні́.

Гулкий – гучни́й, голосни́й, -а́, -е́. Гульба – гульня́, -ні́.

Гульбище – гу́льбище, -ща, гри́ще, -ща. Гульден – ґу́льден, -на.

Гульной, см. Гулевой. Гульнуть, см. Гулять. Гуляка – гуля́ка, -ки.

Гуляние, гулянье – гу́лянка, -ки, гуля́ння, -ння, погуля́нка. Гулять, гульнуть – гуля́ти, -ля́ю, -ля́єш, гульну́ти, -ну́. Гуляющий (сущ.), гуляльщик – погуля́льник, -ка. Гуманист – гумані́ст, -та.

Гуманитарный – гуманіта́рний, -а, -е.

Гуманность – лю́ дяність, -ности, гума́нність, -нности. Гуманный – лю́ дяний, гума́нний, -а, --е;но – лю́ дяно, гума́нно. Гуменщик – гуме́нний, -ого, токови́й, -о́го.

101

Російсько-український словник

Гуммиарабик – ара́бська ґу́ма.

Гумно – 1) (место) тік (род. то́ку), гарма́н; 2)постройка( ) клу́ня, -ні. Гумус – порохня́чка, -ки.

Гунявый – облисі́лий, -а, -е.

Гурт (скота) – згін (род. зго́ну), гу́рт, -ту. Гуртовой – гуртови́й, -а́, -е́. Гуртовщик – гуртови́к, -ка́.

Гуртом – огу́лом, загало́м. Гурьба – юрба́, -би́, ю́ рма, -ми. Гусак (гусь самец) – гуса́к, -ка́.

Гусар – гуса́р, -ра;-ский – гуса́рський, -а, -е. Гусеница – гу́сениця, -ці, гу́сінь, -сені. Гусенок – гуся́род( . гуся́ти), гусиня́, -ня́ти. Гусиный – гу́сячий, -а, -е.

Гусли – гу́слірод( . гу́сел). Гусляр – гусля́р, -ра́.

Густеть – густі́шати, -шаю, -шаєш;плотнеть( ) тужа́віти. Густить – густи́ти (гущу́, густи́ш), згуща́ти, -ща́ю, -ща́єш. Густо – ря́сно, гу́сто;сварить( ) кру́то.

Густенько – рясне́нько, густе́нько;сварить( ) круте́нько. Густобровый – ряснобро́вий.

Густоватый – густе́нький. Густоволосый – густоволо́сий.

Густой – густи́й, рясни́й;густо( сваренный) крути́й, -а́, -е́. Густолиственный – рясноли́стий, густоли́стий, -а, -е. Густонаселенный – густонасе́лений, -а, -е. Густопосаженный – густопоса́джений, -а, -е.

Густоразведенный – 1) (о деревьях) густорозве́дений, -а, -е; 2)о( жидкости) круторозве́дений, густорозве́дений.

Густорастущий – густоро́слий. Густота – гуща́вина, гущина́. Густоцветный – ряснокві́тний. Густошерстый – рясноше́рстий. Гусыня – гу́ска, -ки.

Гусь – гуса́к, -ка́.

Гуськом – ни́зкою, ключе́м. Гусятина – гуся́тина, -ни.

Гусятник (пастух, человек, покупающий гусей) – гуся́тник, -ка.

Гусятня – гуся́тник, -ка.

Гуттаперча – ґу́ма, -ми, ґутапе́рча, -чі;-чевый – ґу́мовий. Гуща – гу́ща, -щі.

Гущение – згу́щування, -ння.

Да – 1) (наречие подтвердительное) еге́, так; 2)союз( ) та, і, й; (но) але́, так.

Дабы, союз – щоб.

Давалец, давальник – дава́льник, -ка.

Даватель – даве́ць, -вця́. Давание – дава́ння, -ння.

Давать, дать – дава́ти (даю́ , дає́ш), да́ти (дам, даси́);-ться – дава́тися, да́тися. Давеча, давича, нар. – допі́ру, неда́вно.

Давило – гніт, -іту; -льный – витиска́льний, -а, -е. Давильня – винода́вля, -лі.

Давить, давнуть – 1) дави́ти, -влю́ , -виш, давну́ти, -ну́, -не́ш;душить,2) ( придушивать, бить тяжестью) гніти́ти, -чу́, -ти́ш, ти́снути, -ну, -неш;-ться – дави́тися.

Давка – тиск, -ку, ти́снява, -ви.

Давление – 1) тиск, на́тиск, -ку; 2)давление( атмосферное, гидравлическое, внутреннее) ти́снення, -ння.

Давненько, нар. – давне́нько. Давнишний – да́вній, да́внішній, -я, -є.

Давно, нар. – давно́;не так давно – неда́вно, не-що-давно́.

Давноминувший, давнопрошедший – давномину́лий.

102

Російсько-український словник

Давностный – давне́зний, -а, -е.

Давность – давнина́, -ни́, да́вність, -ности. Даже – на́віть.

Даканье – еге́кання, та́кання.

Дакать, дакнуть – еге́кати, -каю, -каєш, еге́кнути, -ну, -неш, та́кати, -каю, -каєш, та́кнути, -ну, -неш.

Дактилический (стих) – дактилі́чний (вірш). Далее – да́лі;чем далее – що-да́лі, де-да́лі. Далекий – дале́кий, -а, -е.

Далеко – дале́ко. Далеконько – далече́нько.

Далекодостигающий – далекодося́жний, -а, -е. Далекость – дале́кість, -кости.

Далече – дале́ко.

Далина, даль – далечиня́, -ні́, далечі́нь, -чіні́. Дальнейший – да́льший, -а, -е;в дальнейшем – нада́лі. Дальний, дальный – да́льній, -я, -є, дале́кий, -а, -е. Дальнобойность – далекобі́йність, -ности. Дальнобойный – далекобі́йний, -а, -е.

Дальновидность – далекогля́дність, прозорли́вість, -вости. Дальновидный – далекогля́дний, прозорли́вий, -а, -е. Дальнозоркий – далекозо́рий;-кость – далокозо́рість, -рости. Дальномер – далекомі́р, -ра.

Дальность – дале́кість, -кости. Дальше – да́лі.

Дама – да́ма, -ми, па́ні;в картах( ) кра́ля, -лі. Дамба – та́ма, -ми, га́та, -ти, гре́бля, -лі. Дамочка – пані́йка, -ки.

Дамский – да́мський, жіно́чий, -а, -е.

Данная (письменный вид навладение недвижимостью) – да́народ( . да́ної).

Данник – да́нник, -ка;-ца – да́нниця, -ці. Данный – да́ний, -а, -е.

Дантист – данти́ст, -ста, зубни́й лі́кар, -ря. Дань – данина́, -ни́, да́нь, -ні.

Дар – 1) дару́нок, подару́нок, -нку; 2)талант( ) дар, -ру, хист, -сту, тала́н, -ну. Дарвинизм – дарвіні́зм, -му.

Дарение – дарува́ння, -ння. Даренный – даро́ваний, -а, -е.

Даритель – дарівни́к, -ка́;-ница – дарівни́ця, -ці. Дарительный – дарува́льний, -а, -е.

Дарить – дарува́ти, -ру́ю, -ру́єш, (кому́ що);мног( .) обдаро́вувати (кого́ чим). Дармовой – дармови́й, -а́, -е́.

Дармоед – дармоїд,́ -да; -дка – дармоїдка,́ -ки. Дармоедничать – дармоїсти,́ да́ром хлібсти́ї . Дармоедство – дармоїдство,́ -ва.

Дарование – 1) дарува́ння; 2)пожалование( ) нада́ння, -ння; 3)талант( ) см. Дар 2. Даровать – дарува́ти, -ру́ю, -ру́єш (кому́ що).

Даровитость – таланови́тість, хист, -ту, зді́бність, -ности. Даровитый – таланови́тий, зді́бний, доте́пний, -а, -е.

Даровой – 1) (подаренный) даро́ваний, подаро́ваний; 2)бесплатный( ) дармови́й, -а, -е́. Даровщина – дарови́зна, -ни, дарови́ця, -ці;бесплатно( ) даре́мщина, -ни.

Даром – 1) (бесплатно) даре́мне, да́ром, ду́рно;напрасно2) ( ) ма́рне, даре́мне, ду́рно. Дарственный – даро́ваний, дарови́нний, -а, --е;ная запись – да́рчий лист, за́пис, -су. Дата – да́та, -ти.

Датель – дава́ч, -ча;-ница – дави́ця, -ці. Дательный (падеж) – дава́льний (відмі́нок).

Дать, см. Давать.

Дача – 1) (действ.) давання, -ння; 2) (загородн. дом) да́ча, -чі. Дачевладелец – дачовла́сник, -ка.

Дачник – да́чник, -ка.

103

Російсько-український словник

Дачный – да́чний, -а, -е;дачный поезд – да́чний по́їзд. Даяние – дава́ння, -ння.

Даятель – даве́ць, -вця́. Два – два (род. двох).

Двадцатигранник – двадцятигра́нник, -ка. Двадцатикопеечник – семигри́веник, -ка. Двадцатилетний – двадцятирі́чний, двадцятилі́тній, -я, -є.

Двадцатипятилетний – двадцятип’ятирі́чний, -а, -е, двадцятип’ятилі́тній, -я, -є. Двадцатый – двадця́тий, -а, -е.

Двадцать – два́дцять, -тьо́х. Дважды – дві́чі.

Две – дві (род. двох).

Двенадцатигранник – дванадцятигра́нник. Двенадцатиперстная (кишка) – дванадцятипа́ла (ки́шка). Двенадцатый – двана́дцятий.

Двенадцать – двана́дцять, -тьо́х.

Дверка – две́рця́та, -ця́т, две́рцірод.(две́рець), две́ркирод( . две́рок). Дверной – дверни́й, -а́, -е́.

Дверь – две́рі, -ре́й. Двести – дві́сті.

Двигание – воруші́ння, со́вання, -ння. Двигатель – двигу́н, -на́, двига́ч. Двигательный – рухови́й, порушни́й, -а́, -е́.

Двигать, двинуть – ру́хати, -хаю, -хаєш, ру́хнути, ну, -неш, руша́ти, -ша́ю, -ша́єш, ру́шити. Двигаться, двинуться – ру́хатися, рухну́тися, руша́тися, ру́шитися;двигаться вперед –

посува́тися напере́двигаться; к чему – посува́тися до чо́го. Движение – 1) рух, -ху, хід (р. хо́ду). 2)жест( ) рух, по́рух, -ху.

Движимость – 1) рухо́мість, -мости, рухо́ме майно́;физич2) ( .) рухли́вість, -вости. Движимый – рухо́мий, -а, -е.

Движущий – порушни́й, -а́, -движущаяе́; сила – порушна́ си́ла. Двое – дво́єрод( . двох)

Двоебрачие – 1) другошлю́ бність, -ности; 2)иметь( двух жен или двух мужей) двоєже́нство, -ва, двоєму́жество, -ва;-чный – другошлю́ бний, двошлю́ бний, -а, -е.

Двоеверец – двові́рник, -ка. Двоеверие – двові́рство, -ва. Двоевластие – двовла́да, -ди.

Двоедушие – двоєду́шність, -ности, нещи́рість; -рости. Двоедушничать – двоєду́шити, -шу, -шиш. Двоедушный – двоєду́шний; нещи́рий, -а, -е. Двоеженец – двоєже́нець, -нця.

Двоеженство – двоєже́нство, -ва.

Двоезубец, бот. – череда́, -ди́; двозу́бець, -бця. Двоекратный – дворазо́вий, -а, -е;-но – дві́чі.

Двоение – 1) (в глазах) двоїння;́ 2) (хим.) переганя́ння, -ння. Двоеточие – двокра́пка, -ки.

Двойка (в картах) – дві́йка, -ки. Двоильный, хим. – переганя́льний, -а, -е.

Двойни (близнецы) – близнюки́, -кі́в, близня́тарод(. близня́т).

Двойник – 1) (о человеке) двійни́к, -ка́; 2)о (предметах) дубле́т, -ту;-ковый – 1) двійнико́вий; 2) дублето́вий, -а, -е.

Двойничник – близню́ к, -ка;женск( . рода) близню́ чка, -ки. Двойной – подві́йний, -а, -е.

Двойственность – подві́йність, -ности, двоїстість,́ -тости. Двойственный – подві́йний, двоїстий,́ -а, -е.

Двоить, удвоить – 1) подво́ювати (подво́юю, подво́юєш), подвоїти,́ -вою́ , -во́їш; 2)хим( .) переганя́ти, -ня́ю, -ня́єш;пашню3) ( ) перео́рювати, -рюю, -рюєш.

Двоиться – двоїтися́ . Двойчатый – двійча́тий, -а, -е.

Двор – двір (род. дво́ру);монетный двор – моне́тний двір. Дворец – паля́ц, -цу.

104

Російсько-український словник

Дворецкий – шафа́р, -ря́, клю́ чник, -ка. Дворик – дво́рик.

Дворник – дві́рник, -ка;-чиха – дві́рничка, -ки. Дворницкий, дворничий – дві́рницький, дві́рничий, -а, -е. Дворный – дворо́вий, -а, -е.

Дворня – че́лядь, -ді, дві́рня, -ні.

Дворняжка (собака) – дворня́к, дворня́чка, -ки, дворня́га, -ги.

Дворовый – дві́рський, дворо́вий, -а, -е;о (птице) подві́рня, надві́рня (птиця). Дворцовый – паля́цовий, -а, -е.

Дворянин – дворяни́н, -на шля́хтич, -ча;-ка – дворя́нка, шляхтя́нка, -ки. Дворяниться – пані́ти, -ні́ю, -ні́єш.

Дворянский – дворя́нський, шляхе́тський, -а, -е. Дворянство – дворя́нство, -ва, шляхе́тство, -ва. Двоюродный – двою́ рідний, -а, -е.

Двоякий – двоя́кий, -а, -е. Двояковогнутый – двояковві́гнутий, -а, -е. Двояковыпуклый – двоякови́гнутий, -а, -е. Двоякость – двоя́кість, -кости. Двубортный – двохбортови́й. Двувесельный – двохвесло́вий. Двуглавый – двохголо́вий, -а, -е. Двуглазый – двоо́кий, -а, -е.

Двугласный – двохголо́сний, -а, -е. Двугнездный – двогні́здий, -а, -е.

Двугодичный – двохрі́чний, -а, -е, двохлі́тній, -я, -є. Двугорбый – двохго́рбий, -а, -е.

Двугранный – двогранча́стий.

Двугривенник, двугривенный – сорокі́вка, -ки, семигри́веник. Двудневный – двохде́нний, -а, -е.

Двудольный, бот. – двопрозябце́вий, двочастко́вий, -а, -е. Двудомный, бот. – двопне́вий.

Двудонный – двохдо́нний, -а, -е. Двудюймовый – двохцале́вий.

Двузубец, см. Двоезубец. Двуклассный – двохклясо́вий. Двуколка – біда́, -ди́. Двуконный – двокі́нний, -а, -е.

Двукопытный – двокопи́т(н)ий, -а, -е.

Двукратно – дві́чі.

Двукратный – двохразо́вий, -а, -е. Двулетие – двохлі́ття, -тти, двохрі́ччя, -ччя.

Двулетний – двохрі́чний, -а, -е, двохлі́тній, -я, -є.

Двуликий, двулицый – дволи́кий. Двуличие, см. Двоедушие. Двуличный, см. Двоедушный. Двуместный – на два мі́сця. Двумесячный – двохмі́сячний.

Двумужие – двому́жність, -ности;-жница – двому́жня. Двуногий – двоно́гий, -а, -е.

Двупарный – двопа́рний, -а, -е. Двуполый – двосна́стий, -а, -е.

Двупудовик – двохпудови́к, -ка́;-довый – двохпудо́вий, -а, -е. Двурукий – двору́кий, -а, -е.

Двускатный – двосхи́льний. Двусмысленность – двозна́чність, -ности. Двуспальный – двохспа́льний, -а, -е. Двустволка – дубельті́вка, -ки.

Двуствольный – 1) (о ружье) см. Двустволка; 2) (о дереве) двохці́вковий, -а, -е. Двустворчатый – двійча́тий, -а, -е.

Двустишие – двові́рш, -шу.

105

Російсько-український словник

Двусторонний – двобі́чний, обопі́льний, -а, -е. Двухдневный – двохде́нний, -а, -е. Двухколейный – двопу́тній, -я, -є.

Двухкопеечник – сьома́к, -ка́; дві копі́йки;-чный – сьомако́вий, двокопійча́ний.

Двухлетие, двухлетний, см. Двулетие, двулетний. Двухмачтовый – двохщогло́вий.

Двухмесячный, см. Двумесячный. Двухнедельный – двохтижне́вий. Двухпроводный – двохпрові́дний, двохдрото́вий.

Двухпудовый, см. Двупудовый. Двухсложный – двоскладо́вий. Двухсотый – двохсо́тий, -а, -е.

Двухцветный – двохкольоро́вий. Двухчасовый – двогоди́нний. Двухчленный – двохчле́нний. Двухэтажный – двохповерхо́вий. Двухязыкий – двоязи́кий, -а, -е. Де, дескать – мовля́в, мов.

Дебатировать – дебатува́ти, -ту́ю, -ту́єш, дискусіюва́ти. Дебаты – диску́сія, -ії.

Дебелость – дебе́лість, -лости. Дебелый – дебе́лий, -а, -е.

Дебет – де́бет, -ту, прибу́ток, -тку.

Дебетировать, дебетовать – дебетува́ти, -ту́ю, -ту́єш. Дебитор – дебіто́р, -ра, довжни́к, -ка́, винува́тець, -тця. Дебош – бе́шкет, -ту, де́шпет, -ту.

Дебошир – бешке́тник, дешпе́тник, -ка.

Дебошировать – бешкетува́ти, дешпетува́ти, -ту́ю, -ту́єш. Дебоширство – бешкетува́ння, дешпетува́ння, -ння. Дебрь – не́тра, -ри, пу́ща, -щі.

Дебют – дебю́ т, -ту. Дебютант – дебюта́нт, -та. Дебютировать – дебютува́ти. Дева – ді́ва, -ви, ді́вчина, -ни.

Девальвация – девальва́ція, -ії.

Девать, деть – діва́ти, -ва́ю, -ва́єш, ді́ти (ді́ну, ді́неш);-ться – діва́тися, ді́тися. Деверь – ді́вер, -вера.

Девиз – га́сло, -ла, деві́за, -зи;-ный – деві́зний, -а, -е.

Девица – ді́вчина, -ни, па́нна, -нни;-цын – ді́вчинин, па́ннин. Девический – діво́чий, дівча́чий, паня́нський, -а, -е. Девичество – дівува́ння, -ння, діво́цтво, -ва.

Девичий, см. Девический. Девичник – діви́ч-ве́чір, -чора. Девичья – діво́ча, -чої.

Девка – ді́вка, -ки.

Девочка – ді́вчинка, -ки, дівча́тко, -ка;-кин – ді́вчинин, -а, -е, дівча́тків, -кова, -кове. Девственник – ді́вич, -ча;-ница – ді́ва, -ви, неза́ймана, -ної.

Девственность – діво́цтво, -ва, паня́нство, -ва;лишить невинности – позба́вити паня́нства (неви́нности).

Девственный – 1) діво́чий, паня́нський;о (земле) неза́йманий, ціли́нний, непоча́тий. Девствование – дівува́ння, -ння.

Девствовать – дівува́ти, -ву́ю, -ву́єш. Девушка – ді́вчина, -ни.

Девчонка (пренебрежительно) – дівчи́сько, -ка.

Девчурка, см. Девочка. Девяносто – дев’ятдеся́т, -тьо́х.

Девяностолетний – дев’ятдесятлі́тній, -я, -є. Девяностый – дев’ятдеся́тий. Девятисотый – дев’ятсо́тий, -а, -е. Девятка (в картах) – дев’я́тка.

106

Російсько-український словник

Девятнадцатый – дев’ятна́дцятий, -а, -е. Девятнадцать – дев’ятна́дцятьрод( . -тьо́х). Девятый – дев’я́тий, -а, -е.

Девять – де́в’ятьрод( . -ти́, -тьо́х). Девятьсот – дев’ятсо́т.

Дегенерат – деґенера́т, -та, звиродні́лець, -льця;-ка – деґенера́тка, -ки, звиродні́лиця, -ці. Дегенерация – деґенера́ція, -ії, звиродні́ння, -ння.

Деготница – мазни́ця, -ці. Деготь – дьо́готь, ді́готь, -гтю. Деградация – деґрада́ція, -ії. Дегтярник – дігтя́р, -ра́. Дегтярница – мазни́ця, -ці.

Дегтярный – дьогтьови́й, дігтяни́й. Дегтярня – дігтя́рня, -ні. Дегтярский – дігтя́рський, -а, -е. Дед – дід, -да; -ов – ді́дів, -а, -е. Дедовский – діді́вський, -а, -е.

Дедовство, дедовщина – діді́вщина, діди́зна, -ни. Дедуктивный, логик. – дедукти́вний, -а, -е. Дедукция – деду́кція, -ії.

Дедушка – діду́сь, -ся́, діду́нь, -ня;-кин – діду́сів, -сева, -севе, діду́нин, -нина, -нине. Дееписательный – дієпи́сний, -а, -е.

Деепричастие, грам. – дієприслі́вник;-частный – дієприслі́вний, -а, -е. Дееспособность – дієзда́тність.

Дееспособный – дієзда́тний.

Дежурить – чергува́ти, -гу́ю, -гу́єш; вартува́ти, -ту́ю, -ту́єш. Дежурный – чергови́й, вартови́й, -а́, -е́.

Дежурство – черга́, -ги́, ва́рта, -ти. Дезертир – дезерти́р, -ра, утіка́ч, -ча́.

Дезертирование – дезертува́нння, тіка́ння, -ння.

Дезертировать – двзертува́ти, -ту́ю, -ту́єш, тіка́ти, -ка́ю, -ка́єш.

Дезертирство, см. Дезертирование. Дезинтерия, мед. – дисенте́рія, -ії, крива́виця, -ці. Дезинфектор – дезинфе́ктор, -ра. Дезинфекционный – дезинфекці́йний, -а, -е.

Дезинфекцировать – дезинфікува́ти, -ку́ю, -ку́єш. Дезинфекцирующий – дезинфекці́йний, -а, -е. Дезинфекция – дезинфе́кція, -ії.

Дезорганизация – дезорґанізація, -ії.

Дезорганизировать, дезорганизовать – дезорганізо́вувати, -зо́вую, -зо́вуєш, дезорганізува́ти, -зу́ю, -зу́єш.

Дезорганизованный – дезорганізо́ваний, -а, -е. Действенный – дійови́й, дію́ щий, акти́вний, -а, -е.

Действие – ді́ярод( . ді́ї), ді́яння, -ння, учи́нок, -нку, а́кція, -ії. Действительно – ді́йсно, спра́вді.

Действительность – ді́йсність, -ности, спра́вжність, -ности. Действительный – ді́йсний, -а, -е, спра́вжній, -я, -є. Действование – ді́яння, -ння.

Действователь – дія́ч, -ча́.

Действовать – ді́яти (ді́ю, ді́єш), чини́ти, -ню́ , -ниш. Действующий – ді́ючий, чи́нний, -а, -е.

Декабрист – декабри́ст, -та.

Декабрь – гру́день, -дня;-ский – грудне́вий, -а, -е. Декадент – декаде́нт, -та;-ский – декаде́нтський. Декадентство – декаде́нтство, -ва.

Декан – дека́н, -на;-ский – дека́нський. Декламатор – декляма́тор, -ра. Декламация – декляма́ція, -ії. Декламирование – деклямува́ння, -ння. Декламированный – деклямо́ваний, -а, -е.

107