ru-uk

Російсько-український словник

Великий – вели́кий, -а, -е Великодержавный – великодержа́вний, -а, -е. Великодушие – великоду́шність, -ости.

Великодушничать – великоду́шити, -шу, -шиш, розво́дити великоду́шність. Великодушный – великоду́шний, -а, -е;-но – великоду́шно.

Великолепие – пишно́та, -ти, пи́шність, -ности.

Великолепный – 1) пи́шний, розкі́шний, -а, -е; 2)о (свадьбе, бале) бучни́й, -а́, -е́. Великомученик – великому́ченик, -ка;-ница – великому́чениниця, -ці. Великопостный – великопі́сний, великопо́стовий, -а, -е.

Великорослый – висо́кий, -а, -е. Великосветский – великосві́тній, -я, -є.

Величавость – вели́чність, -ности, пи́шність, -ности. Величавый – вели́чний, пи́шний;-во – вели́чно, пи́шно. Величание – сла́влення, -ння.

Величать – велича́ти, звелича́ти, -ча́ю, -ча́єш;-ться – велича́тися, пиша́тися;титулом( ) зва́тися (зву́ся, зве́шся), титулува́тися, -лу́юся, -лу́єшся.

Величественность – вели́чність, -вости. Величественый – вели́чний, -а, -е;-но – вели́чно.

Величина – вели́кість, -кости, величінь, -чіні́;величиною – завбі́льшки. Величество, величие – вели́чність, -ности, вели́ччя, -ччя. Велосипед – велосипе́д, -да;-дный – велосипе́дний, -а, -е. Велосипедист – велосипедист, -та.

Вельможа – вельмо́жа, -жі;-жный – вельмо́жний, -а, -е. Вена – ве́на, -ни, синьожи́ла, -ли.

Венера – 1) (миф.) Вене́ра, -ри; 2)астрон( .) вене́ра, -ри, вечі́рня зоря́. Венерический – венери́чний, -а, -е.

Венец – 1) (из золота, серебра) віне́ць, -ця́, коро́на, -ни;из2) цветов,( листьев) віно́к, -нка́, віне́ць, -нця́; 3)бракосочетание( ) віне́ць, -нця́, шлюб, -бу.

Венецианский – вене́цький, -а, -е.

Венечный – 1) вінце́вий, -а, -е, віне́чний, -а, -е; 2) вінча́льний, -а, -е, шлю́ бний, -а, -е. Вензель – ве́нзель, -зля.

Веник – ві́нник, -ка.

Вено – ві́но, -на, по́саг, -гу.

Венозный – синьожи́лий, -жи́льний, -а, -е. Венок – віно́к, -нка́, віне́ць, -нця́. Вентер – я́тіррод( . я́тера). Вентилировать – вентилюва́ти.

Вентиль – ве́нтиль, -ля́, кля́па, -пи.

Вентилятор – вентиля́тор, -ра, душни́к, -ка́, вітрогі́н, -го́ну. Вентиляция – вентиля́ція, -ії, прові́трування, -ння. Венчальный – шлю́ бний, -а, -е, вінча́льний, -а, -е.

Венчание, венчанье – шлюб, -бу, ві́нчання, -ння. Венчанный – ві́нчаний, -а, -е, шлю́ бний, -а, -е.

Венчать – 1) (награждать, удостаивать) вінча́ти, кві́тчати, -чаю, -чаєш; 2)о (

бракосочетании) вінча́ти.

Венчаться – 1) вінча́тися, -ча́юся, -ча́єшся, коронува́тися, -ну́юся, -ну́єшся; 2) вінча́тися, бра́ти шлюб (беру́ шлюб, бере́ш шлюб).

Венчик – 1) ві́нчик, -ка, віне́ць, -нця́;верхний2) ( ободок сосуда) ві́нця, -ців. Венчиковидный – віночкува́тий, -а, -е.

Вепрь – ве́пер, -ра, ди́кий каба́н.

Вера – ві́ра, -ри;потерять веру в кого – зневі́ритись в ко́му. Веранда – вера́нда, -ди.

Верба – верба́, -би́;-бный – ве́рбний, -а, -е;вербное воскресение – ве́рбна неді́ля;-няк – вербни́к, -ка́.

Вербейник, бот. – крива́вник, -ка.

Верблюд – верблю́ д, -да;-дица – верблю́ дка, -ки. Верблюженок – верблюденя́, -деня́ти. Вербование – вербу́нок, вербува́ння, -ння. Вербовать – вербува́ти, -бу́ю, -бу́єш. Вербовщик – вербува́льник, -ка.

38

Російсько-український словник

Вербовый – вербо́вий, -а, -е.

Вергать, см. Ввергать.

Вердикт – при́суд, -ду; ви́рок, -ку.

Веревка – 1) (обыкновенная или тонкая) шво́рка, -ки, моту́зка, -ки, шнур, -ра; 2)очень( толстая) вірьо́вка, -ки.

Веревочный – мотузко́вий, -а, -е, вері́вчаний, -а, -е. Веревочник – мотузя́р, -ра́.

Веред – чиря́к, -ка́. Вередить – я́трити.

Вередливый – чирякува́тий, -а, -е. Верезгливый – верескли́вий. Верезжание – вереща́ння, -ння. Верезжать – вереща́ти, -щу́.

Вереница – 1) (отвлеченно) рядо́к, -дка́, ни́зка, -ки, сму́га, -ги;о 2)птицах( ) ключ, -ча́; 3) (о верховых, экипажах) ва́лка, -ки.

Веретено – верете́но, -на;-образный – веретенува́тий, -а, -е. Веретенщик – вереті́нник, -ка.

Веретье – 1) вере́та, рядно́ товсте́; 2) оде́жа з рядни́ни. Вериги – ланцюги́, кайда́ни, -ів.

Веритель – уповнова́жник, -ка, дові́рник, -ка. Верительный – ві́рчий, -а, -е.

Верить – ві́рити, -рю, -риш, ня́ти ві́ри (йму, йме́ш ві́ри),не верится – не ві́риться, не йме́ться ві́ри.

Вермишель – верміше́ль, -лі.

Верно – 1) (честно) ві́рно, неврадли́во; 2)несомненно( ) пе́вне, напе́вне; 3)вероятно( ) ма́буть, либо́нь.

Верноподанный – вірнопідда́ний, -а, -е.

Верность – 1) (честность) ві́рність, -ности, незрадли́вість, -вости; 2)уверенность( ) пе́вність, -ности; 3)несомненность( ) правди́вість, -вости.

Вернуть – верну́ти, поверну́ти, -ну, -неш.

Верный – 1) (честный) ві́рний, пе́вний, незрадли́вий, -а, -е;правильный2) ( ) пе́вний, правди́вий, -а, -е.

Верование – ві́рування, -ння. Веровать – ві́рувати, -рую, -руєш.

Вероисповедание – вірови́знання́, -ння́. Вереломный – віроло́мний, -а, -е, зрадли́вий, -а, -е.

Вероломство – віроло́мність, -ности, зрадли́вість, -вости. Вероотступник – віровідсту́пник, -ка.

Веротерпимость – віротерпи́мість, -мости.

Вероятие, вероятность – правдоподі́бність, -ности, можли́вість, -вости, ймові́рність. Вероятный – правдоподі́бний, можли́вий, -а, -е, ймові́рний.

Версификация – версифіка́ція, -ії, віршоскла́дня, -ня. Верста – верства́, -ви́.

Верстак – варста́т, -ту, верста́т, -ту. Верстание – верста́ння, -ння. Верстать – верста́ти, -та́ю. Верстовой – верстови́й, -а́, -е́. Вертел – роже́н, -жна́.

Вертение – верті́ння, -ння, кружі́ння, -ння. Вертеп – верте́п, -пу, вече́ра.

Вертеть – 1) верті́ти (верчу́, верти́ш), крути́ти (кручу́, кру́тиш);см. Сверлить2) . Вертеться – крути́тись (кру́чуся, кру́тишся).

Вертикальность – вертика́льність, простови́сність, -ности. Вертикальный – вертика́льний, простови́сний, -а, -е. Верткий – вертки́й, -а́, -е́.

Вертлявость – ве́рткість, -кости, в’ю́ нкість, -кости. Вертлявый – вертки́й, в’юнки́й, -а, -е.

Вертопрах – же́вжик, -ка, вертихві́ст, -хво́ста.

Вертушка (на крыше дома, башни) – вітрячо́к, -чка́; 2)игрушка( ) верту́лька; 3)для( книг) по́крутка, -ки; 4)о( людях) непоси́да, -ди.

39

Російсько-український словник

Верфный – корабе́льний, -а, -е. Верфь – корабе́льня, -ні.

Верх – 1) (в доме, конторе) гора́, -ри́; 2)в экипаже( ) бу́да, -ди, бу́дка, -ки; 3)см. Вертушка 1; брать верх – перемага́ти кого́.

Верхний – горі́шній, -я, -є, ве́рхній, -я, -є. Верховность – зве́рхність, -ности. Верховный – найви́щий, -а, -е, зве́рхній, -я, -є. Верховод – верхово́да, -ди.

Верховодить – верхово́дити, -во́джу, -диш.

Верховой – 1) (о лошади) верхови́й, -а́, -е́;о2)человеке( ) верхіве́ць, -вця́; 3)о (ветре) горі́шній, -нього.

Верховье – (о реке, пруде) верхорі́ччя, -ччя, верхі́в’я, -в’я. Верхогляд – верхогля́д, -да.

Верхоглядничать – верхогля́дствувати. Верхом, нар. – ве́рхи.

Верхушечный – вершкови́й, -а́, -е́.

Верхушка – 1) (о верх. башни, дома) верх, -ха, верше́чок, -чка; 2)верх( деревьев) верхові́ття, -ття, вершо́к, -шка́;о3)верш( . гор) верхі́в’я, -в’я, шпиль, -ля; 4)о( вер. разных предметов) верх, -ха́, вершо́к, -шка́.

Верша (для ловли рыбы) – ве́рша, -ші. Вершение – круті́ння, -ння, верті́ння, -ння.

Вершина – 1) верх, -ха́, верши́на, -ни; верхови́на, -ни;см2). Верхушка. Вершитель – верши́тель, -ля;-ница – верши́телька, -ки.

Вершить – верши́ти, -шу, -шиш. Вершковой – вершкови́й, -а́, -е́. Вершок – вершо́к, -шка́.

Вес – 1) (тяжесть) вага́, -ги́; 2)значение( ) вага́, -ги́, пова́га, -ги. Веселеть – веселі́шати, -шаю.

Веселить – весели́ти, -лю́ , -ли́ш;-ться – весели́тися. Весело – ве́село.

Веселонравный – весе́лої вда́чі. Веселость – весе́лість, -лости. Веселый – весе́лий, -а, -е. Веселье – весе́лість, -пости. Весельчак – веселу́н, -на.

Весенний – весня́ний, -а, -е, весі́нній, -я, -є.

Весить – 1) (взвешивать) ва́жити (ва́жу, ва́жиш);иметь2) ( значение) ма́ти вагу́, ва́жити. Вески – (единст. число: весок) важки́, -кі́в, ги́рки (ги́рок).

Веский – 1) (тяжелый) важки́й, -а́, -е́;имеющий2) ( значение) пова́жний, -а, -е. Вескость – 1) ва́жкість, -кости; 2) ва́жність, -ности.

Весло – весло́, -ла́.

Весна – весна́, -ни́;ранняя( в.) про́весна, -ни.

Весноватый (имеющий веснушки) – веснянкува́тий, -а, -е, ласта́тий, -а, -е. Веснушка – весня́нка, -ки, ластови́ння, -ння.

Весовой – вагови́й, -а́, -е́. Весовщик – вага́р, важни́чий. Весомость – вагота́, тяга́р, -ра́. Весомый – ваго́мий, -а, -е. Весталка – веста́лка, -ки.

Вести – вести́ (веду́, веде́ш), прова́дити, -ва́джу, -ва́диш. Вестибюль – вестибю́ ль, -ля.

Вестимо, нар. – відо́мо, зві́сно, звича́йно. Вестимый – відо́мий, зві́сний, -а, -е. Вестись, безлич. – вести́ся, прова́дитися.

Вестник – 1) (журнал) ві́сник, -ка; 2)посланец,( предвестник) ві́сник, -ка, послане́ць, -нця́. Вестовой – віщови́й, -о́го, послане́ць, -нця́.

Вестовщик – вістоно́ша, -ші. Весточка – ві́сточка, -ки. Весть – вість; -сти, ві́стка, -стки. Весы – вага́, -ги́, терези́, -зі́в.

40

Російсько-український словник

Весь, вся, все – уве́сь, уся́, усе́, ці́лий, ці́ла, ці́ле. Весьма – ве́льми, ду́же.

Ветвина, см. Ветвь. Ветвистый – гілля́стий, -а, -е. Ветвиться – галу́зитися.

Ветвь, ветка – гілля́ка, гі́лка, -ки, галу́зка, -ки, ві́тка, -ки.

Ветер – ві́тер, -ру; 1)северный( ) півні́чний; 2)южный( ) півде́нний; 3)восточный( ) схі́дній; 4) (западный) захі́дній; 5)сквозной( ) про́тяг; 6)попутный( ) пого́жий; 7)сухой( ) сухові́й; 8) (теплый) те́плий.

Ветеран – ветера́н, -на.

Ветеринар – ветерина́р, -ра, конова́л, ла. Ветеринария – ветерина́рія, -ії. Ветеринарный – ветерина́рний, -а, -е.

Ветка, см. Ветвь. Ветла – верба́, -би́.

Веточка – гілля́чка, -ки, галу́зка, -ки. Ветошить – лата́ти, -та́ю, -та́єш. Ветошка – ганчі́рка, -ки.

Ветошник – ганчі́рник, -ка;-ница – ганчі́рниця, -ці. Ветошный – ганчі́рний, шма́тяний, -а, -е. Ветошь – дра́нтя, -тя, шма́ття, -ття.

Ветреник – гони́вітер, -тра;-ница – ві́трянка, -ки.

Ветреный – 1) (день, погода) ві́тряний, -а, -е; 2)о( человеке) легкова́жний, пустотли́вий, -а, -е; -но – 1) ві́тряно; 2) легкова́жно.

Ветряный – вітряни́й, -а́, -ветрянаяе́; мельница – вітря́к, -ка́. Ветхий – стари́й, -а́, -е́.

Ветхозаветный – старозаві́тний, -а, -е. Ветхость – ста́рість, -рости.

Ветчина – ши́нка, -ки. Веха – ві́ха, -хи, ти́чка, -ки.

Вече – ві́че, ча;-чевой – вічови́й.

Вечер – ве́чір, -чора;к вечеру – над ве́чір;каждый вечер – що-ве́чора. Вечереть – вечорі́ти.

Вечеринка – вечі́рка, -ки,устроить вечеринку – улаштува́ти вечі́рку. Вечерком, нар. – над ве́чір.

Вечерний – вечі́рній, я, -є. Вечерня – вечі́рня, -ні. Вечером, нар. – уве́чері.

Вечно, нар. – 1) (во все века) ві́чно, дові́ку, пові́к;постоянно2) ( ) раз-у-раз, повсякча́с. Вечнопамятный – вічнопа́м’ятний, -а, -е.

Вечность – ві́чність, -ности, дові́чність, -ности.

Вечный – 1) ві́чний, дові́чний, -а, -е; 2)постоянный( ) повсякча́сний, -а, -е. Вешалка – ві́шалка, -ки.

Вешать – 1) (преступников) ві́шати; 2)о( разных предметах) ві́шати, -шаю, -шаєш, чіпля́ти, -ля́ю, -ля́єш.

Вешаться – ві́шатися, заві́шуватися.

Вешний, см. Весенний.

Вещать – віща́ти, -ща́ю, -ща́єш, виголо́шувати, -шую, -шуєш. Вещевой – рече́вий, -а, -е, речови́й, -а́, -е́.

Вещественность – матерія́льність, речови́нність, -ности;-но – матерія́льно, речови́нно. Вещественный – 1) (о материи) матерія́льний, речови́нний, -а, -е; 2)о (вещах) рече́вий. Вещество – речовина́, -ни́.

Вещий – ві́щий, -а, -е. Вещица – шту́чка, -ки. Вещный – рочови́й, -а́, -е́.

Вещун – віщу́н, -на́;-нья – віщу́нка, -ки. Вещь – річ (род. ре́чі),множ( . число ре́чі). Веялка – ві́ялка, -ки.

Веяльщик – ві́яльник, -ка,-щица – ві́яльниця, -ці.

Веяние – 1) ві́янка, ві́яння, ння; 2)дуновение( ) повіва́ння, -ння, по́дих, ху; 3)отвлеченно( )

41

Російсько-український словник

пові́в, -ву, по́дих, -ху, по́дув. Веять – ві́яти (ві́ю, ві́єш).

Вжим, вжимание – вти́скування, -ння. Вжимать – вти́скувати, -кую, -куєш.

Взад, нар. – наза́д;ни взад, ни вперед – ні сюди́, ні туди́.

Взаем, см. Взаймы.

Взаимность – взає́мність, -ности, обопі́льність, -ности. Взаимный – взає́мний, обопі́льний, -а, -е. Взаимодействие – взаємоді́яння, -ння.

Взаимоотношение – взаємовідно́синирод( . взаємовідно́син). Взаимопомощь – взаємодопомо́га, -ги. Взаимоуничтожение – взаємозни́щення, -ння.

Взаймы – у по́зи́ку, у по́зичку,взять в займы – пози́чити. Взамен – замі́сть.

Взаперти – в зачи́ні.

Взаправду, нар. – спра́вді, наспра́вжки. Взапуски, нар. – навви́передки.

Взачет – на раху́нок. Взашей, нар. – у поти́лицю.

Взбаламутить – скаламу́тити, -му́чу, -му́тиш. Взбалмошный – нерозва́жливий, -а, -е, нерозсу́дливий, -а, -е. Взбалтывание – збо́втувати, -тую, -туєш, колоти́ти, -чу, -тиш. Взбегать – збіга́ти, -гаю, -гаєш.

Взбеленить, см. Взбесить.

Взбесить (кого) – розлютува́ти;-ться – скази́тися. Взбешенный – заскажені́лий, -а, -е.

Взбираться – 1) (на гору, дерево) видира́тися, -ра́юся, -ра́єшся, вила́зити (вила́жу, вила́зиш ); 2) (взбираться очень тяжело) видря́пуватися, -пуюся, -пуєшся; 3)на( лошадь, телегу) вила́зити, сіда́ти, -да́ю, -да́єш.

Взболтать, см. Взбалтывать.

Взбрести – 1) (в голову, на язык) пове́рзтися; 2)на( ум) спа́сти3(-е лицо – спаде́), вплисти́, (3-е лицо – впливе́); 3)на( гору) ви́лізти, -зу, -зеш.

Взбрызгивать – бри́зкати, по́рскати, -каю, -каєш. Взбугрить (землю) – пори́ти, -ри́ю, -ри́єш. Взбудоражить – збудора́жити, -жу, -жиш.

Взбунтовать – збунтува́ти, -ту́ю, -ту́єш;-ться – збунтува́тися.

Взваливать – 1) (взваливать тяжесть на кого) накида́ти, скида́ти, -да́ю, -да́єш; 2) (взваливать тяжесть, на что) скида́ти, ско́чувати, -чую, -чуєш;взваливать на плечи – бра́ти (скида́ти) на пле́чі.

Взвешенный – зва́жений, -а, -е. Взвешивание – зва́жування, -ння. Взвешивать – зва́жувати, -жую, -жуєш. Взвиваться – звива́тися. Взвизгивание – вища́ння, -ння. Взвизгивать – вища́ти, -щу́, -щи́ш.

Взвинченный – 1) накру́чений; 2)о( цене) піді́гнаний;о( нервах) напру́жений. Взвинчивать, взвинтить – 1) (гайку) накру́чувати, -чую, -чуєш, нару́тити; 2)цены( )

наганя́ти, -ня́ю, -ня́єш, нагна́ти;нервы3) ( ) напру́жувати, -жую, -жуєш, напру́жити. Взвод – чота́, -ти́.

Взводный – чота́р, -ря́, чотови́й, -во́го. Взволакивать – витяга́ти, -га́ю.

Взволнованный – схвильо́ваний, звору́шений, -а, -е. Взволновать – схвилюва́ти;только( о чувствах) зворуши́ти. Взволноваться – схвилюва́тися.

Взвыть – зави́ти, заски́глити.

Взгляд – по́гляд, -ду;зрение( ) зір, (род. зо́ру);мнение( ) по́гляд, -ду, ду́мка, -ки. Взглядывать – погляда́ти, -да́ю, -да́єш, позира́ти, -ра́ю, -ра́єш.

Взгорье – узгі́р’я, взгі́р’я.

Взгромоздить, см. Нагромоздить.

Взгрустить – зажури́тися, -рюся, -ришся, засумува́ти.

42

Російсько-український словник

Вздергивать – сми́кати, -каю, -каєш;вздернутый нос – кирпа́тий ніс.

Вздор – дурни́ця, -ці, нісені́тниця, -ці;молоть вздор – дурни́ці моло́ти (верзти́). Вздорить – свари́тися.

Вздорливый – сварли́вий, -а, -е.

Вздорный – 1) нісені́тний, химе́рний, -а, -е; 2)см. Вздорливый. Вздорожание – подоро́жчання, -ння.

Вздорожать – подоро́жчати.

Вздох – 1) (по ком, по чем) зідха́ння, -ння; 2)о( дыхании) ві́ддих, -ху;испустить последний

вздох – скона́ти.

Вздохнуть – зідхну́ти, -ну́, -не́ш. Вздрагивание – здрига́ння, -ння.

Вздрагивать – здрига́тися, -га́юся, -га́єшся, ки́датися, -даюся, -даєшся. Вздремнуть – задріма́ти, -ма́ю.

Вздувание – 1) (пыли) здму́хуування, -ння; 2)огня( ) роздму́хування, -ння; 3)лошади,( коровы) обдима́ння, -ння.

Вздувать – 1) (бить) лупцюва́ти, -цю́ ю, -цю́ єш;о2)лошади,( корове) обдима́ти;вздуть цену – нагна́ти ці́ну.

Вздуваться – 1) (о корове, лошади) обдима́тися; 2)о( реке) бутні́ти. Вздумать – зду́мати, наду́матися.

Вздуматься – заману́тися.

Вздутие, вздутость – надима́ння, -нняВздутый. – наду́тий, -а, -е.

Вздыбливать, вздыбить – диби́ти, здиби́ти.

Вздымание – 1) підійма́ння, встава́ння, -ння; 2)о (груди) движі́ння, -ння. Вздыматься – 1) (о волнах, облаках) підійма́тися, встава́ти; 2)о (груди) движі́ти.

Вздыхание, см. Вздох. Вздыхать – зідха́ти, -ха́ю.

Вз’ерошить – скуйо́вдити, -джу, -диш, розкудла́ти, -дла́ю. Взимание – збира́ння, стяга́ння, виправля́ння, -ння.

Взимать – збира́ти, -ра́ю, -ра́єш, стяга́ти, -га́ю, -га́єш, виправля́ти, -ля́ю, -ля́єш. Взирать – спогляда́ти, -да́ю, -да́єш, позира́ти, -ра́ю, -ра́єш;не взирая на – не вважа́ючи на,

дарма́ що.

Взламывание – лама́ння, -ння.

Взламывать – 1) лама́ти, -ма́ю, -ма́єш;замок2) ( ) одла́мувати.

Взлезать, см. Взбираться.

Взлелеять – ви́пестити (ви́пещу, ви́пестиш), ви́кохати, -хаю. Взлетать, взлететь – зліта́ти, злеті́ти, зніма́тися, зня́тися. Взлет – зліта́ння, -ння, злітрод( . зльо́ту).

Взлом – проло́м, -му.

Взлюбить – злюби́ти, -блю, -биш. Взмах – мах, за́мах, -ху.

Взмахивать – зма́хувати, маха́ти, -маха́ю, -ха́єш. Взмачивать, взмочить – змо́чувати, -чую, -чуєш, змочи́ти.

Взмолиться – 1) (просить) поча́ти блага́ти; 2)прикидываться( ) взя́ти блага́ти, збі́днитися. Взморье – надбере́жжя мо́ря, надмо́р’я.

Взмыливать, взмылить – нами́лювати, -люю, -люєш, намили́ти, -лю, -лиш.

Взнос – 1) (вообще) вне́сок, -ву; 2)членский( ) вкла́дка, -ки; 3)в( арендной плате) ра́та, -ти; 4) (вступительный в.) вступне́, -о́го.

Взносить – 1) (деньги) плати́ти, (плачу́, пла́тиш);нести2) ( на гору) зно́сити, вино́сити (вино́шу, вино́сиш).

Взноситься – підно́ситися, здійма́тися.

Взноска, см. Взнос. Взнуздывать – загну́здувати.

Взобраться, см. Взбираться. Взойти, см. Восходить.

Взор – по́гляд, -яу, зіррод( . зо́ру).

Взрастить – ви́ростити (ви́рощу, ви́ростиш). Взреветь – зареві́ти, -ву́, -ве́ш.

Взрослый – доро́слий, -а, -е. Взрыв – ви́бух, -ху.

Взрывание – 1) (о земле) риття́, -ття́, ско́пування, -ння;о2)взрыве( газов, пороха)

43

Російсько-український словник

виса́джування в пові́тря.

Взрывать – 1) (землю) ри́ти, (ри́ю, ри́єш, ) ско́пувати, -пую, -пуєш;крепость,2) ( пороховые погреба) виса́джувати в пові́тря;-ся – вибуха́ти.

Взрывчатый – вибухо́вий, -а, -е. Взрытие – зриття́, -ття́.

Взрыхлять – спу́шувати, підпу́шувати, -шую, -шуєш. Взывать – вола́ти, -ла́ю, -ла́єш.

Взыскание – справля́ння, -ння, праві́жка, -ки. Взыскатель – праві́жник, -ка;-ница – праві́жниця, -ці.

Взыскательность – 1) (требовательность) вибагли́вість, вимогли́вість, -вости; 2) (немилосердие) немилости́вість, -вости, суво́рість, -рости.

Взыскательный – 1) (требовательный) вибагли́вий, -а, -е, вимогли́вий, -а, -е; 2) (немилосердный) неми́лостивий, суво́рий, -а, -е.

Взыскивать – справля́ти, -ля́ю, -ля́єш, пра́вити, -влю, -виш.

Взятие – 1) (в плен) взяття́, -ття́, забира́ння, -ння;города2) ( ) здобуття́, -ття́;взятие под стражу – заарештува́ння.

Взятка – хаба́р, -ря́;в картах( ) взя́тка, -ки. Взяточник – хаба́рник, -ка, хапу́н, на. Взяточнический – хаба́рницький, -а, -е.

Взяточничество – хаба́рництво.

Взять – взя́ти (во(і)зьму́, во́(і́)зьмеш), забра́ти, -беру́, -бере́ш. Взяться – узя́тися.

Вид – ви́гляд, -ду, о́браз, -зу, подо́ба, -би, по́стать, в-та;биологии( ) рід, поро́да; 3)вид( на жительство) по́свідка, -ки.

Видалый – бува́лий, -а, -е. Виданный – виданий, -а, -е.

Видать – ба́чити, -чу, -чиш;-ться – ба́читися.

Видение – 1) (видеть) виді́ння, -ння; 2)призрак( ) при́вид, -виду, приви́ддя, -ддя. Видеть – 1) см. Видать; 2) (замечать) добача́ти, -ча́ю, -ча́єш;-ться – 1) см. Видаться; 2)

(казаться) здава́тися.

Видимо – 1) (зримо) ви́димо; 2)очевидно( ) очеви́дячки. Видимость – ви́димість, -мости, я́сність, -ности.

Видимый – 1) (зримый) ви́димий, -а, -е; 2)очевидный( ) очеви́дний, -а, -е.

Виднеться – видні́тися;едва( заметно) боввані́ти, -ні́ю, ні́єш;едва( заметно в темноте) маня́чи́ти, -чу, -чиш.

Видно – 1) (зримо) ви́дно, зна́ти; 2)очевидно( ) ма́буть, либо́нь. Видный – 1) (зримый) ви́дний, -а, -е; 2)солидный( ) показни́й, -а́, -е́;значительный,3) (

представительный) вида́тний, пова́жний, значни́й, -а́, -е́. Видовой – видови́й, -а́, -е́.

Видоизменение – видозмі́на, -ни, відмі́на, -ни. Видоизменяемый – видозмі́нний, -а, -е.

Видоизменять – відміня́ти, -ня́ю, -ня́єш, переіна́чувати, -чую, -чуєш;-ться – відміня́тися, переіна́чуватися.

Видообразование – родотво́рення, -ння.

Видывать – ба́чити, -чу, -чиш;видывал я таких часто – ба́чив я таки́х ча́сто. Видящий – зря́чий, -а, -е.

Виза – ві́за, -зи.

Визг – ве́реск, -ку;о( собаке) скавуча́ння, -ння;о( свиньях) куві́кання, -ння. Визгливый – верескли́вий, вискли́вий, -а, -е.

Визжание, см. Визг.

Визжать – вереща́ти, -щу́, -щи́ш;о собаке( ) скавуча́ти;о( свинье) куві́кати. Визир – ціль, прозірни́к.

Визировать – візува́ти, -зу́ю, -зу́єш. Визирь – везі́р, -ра.

Визит – візи́та, -ти, відві́динирод( . відві́дин);-тный – візито́вий, -а, -е. Визитер – відві́дач, -ча.

Вика, бот. – ви́ка, -ки. Викарий – віка́рій, -ія. Вилка – виде́лка, -ки. Вилла – ві́лла, -ли.

44

Російсько-український словник

Вилообразный – вилкува́тий, -а, -е. Вилы – ви́ларод( . вил).

Виляние – круті́йство, -ва.

Вилять, вильнуть – крутну́ти, -тну́, -тне́ш. Вина – вина́, -ни́, прови́на, -ни.

Винегрет – 1) (кушанье) вінеґре́та, -ти; 2)переносно( ) мішани́на, -ни. Винительный (падеж) – знахі́дний (відмі́нок).

Винить – вини́ти, -ню́ , -ни́ш, винува́тити, -ва́чу, -ва́тиш.

Винный – ви́нний, -а, -е, вино́вий, -а, -виннаяе; лавка – вино́ва крамни́ця;винный погреб

– вина́рня, -ні. Вино – вино́, -на́.

Виноватый – ви́нний, винува́тий, -а, -е. Виновник – винува́тець, -тци, прови́нник, -ка. Виновность – прови́нність, ви́нність, -ности.

Виновный – ви́нний, -а, -е, винува́тий, -а, -е, прови́нний, -а, -е. Виноград – виногра́д, -ду.

Виноградник – виногра́дник, -ка Виноградный – виногра́дний, -а, -е. Винодел – виноро́б, -ба, вина́р.

Виноделие – вина́рство, -ва, виноро́бство, -ва. Винокур – ви́нник, -ка, ґура́льник, -ка. Винокурение – ґура́льництво, -ва. Винокуренный – ви́нницький, -а, -е. Винокурня – ґура́льня, -ні.

Винопродавец – винопрода́вець, -вця. Виноторговец – вина́р, -ря́. Виноторговля – вина́рня, -ні. Виночерпец, -пий – виноче́рпій, --ія.

Винт – ґвинт, -та, шруб, -ба; -ик – ґви́нтик, -ка.

Винтить – ґвинти́ти, -нчу, -итиш; шрубува́ти, -бу́ю, -бу́єш. Винтовальный – ґвинтува́льний, -а, -е, шрубува́льний, -а, -е. Винтовка – ґвинті́вка, -ки.

Винтовой – ґвинто́вий, шрубо́вий, -а, -е. Винтообразный – ґвинтува́тий, -а, -е. Виньетка – візеру́нок, -нка, віньє́тка, -ки. Виолончелист – віольончелі́ст, -та. Виолончель – віольонче́ля, -лі.

Вираж – віра́ж, -жу.

Виртуоз – віртуо́з, -за;-зка – віртуо́зка, -ки. Виселица – ши́бениця, -ці.

Висельник – ши́беник, -ка. Висельница – ві́шальниця, -ці. Висеть – ви́сіти (ви́шу, ви́сиш). Вислоухий – клапову́хий, -а, -е. Висмут, хим. – бі́смут, -ту. Висок – висо́к, -ска́.

Високосный (год) – високо́сний, переступни́й (рік). Вист – віст, -сту.

Вистовать – вістува́ти, -ту́ю, -ту́єш.

Висулька, висюлька – дармови́с, -су; 2)ледяная( ) сосу́лька, -ки. Висячий – вися́чий, -а, -е.

Витиеватость – красномо́вність, -ности.

Витиеватый – красномо́вний, -а, -е;-то – красномо́вно. Витой – зви́ваний, кру́чений, -а, -е.

Витрина – вітри́на, -ни.

Вить – ви́ти (в’ю, в’єш), пле́сти (плету́, плете́ш);о птицах( ) мости́тиПтицы. вьют гнезда – пта́хи мо́стять гні́зда.

Виться – 1) (о волосах) ви́тися, кучеря́витися; 2)о (растениях) ви́тися, плести́ся; 3)в (

других значен.) ви́тися.

Витязь – ви́тязь, -зя, ли́цар, -ря.

45

Російсько-український словник

Вихревой – ви́хорний. Вихрить – вихри́ти. Вихрь – ви́хор, -хру.

Вице-директор – віце-дире́ктор, -ра. Вице-консул – віце-ко́нсул, -ла. Вице-президент – віце-президе́нт, -та. Вишенник – вишня́к, -ку.

Вишневка – вишні́вка, -ки. Вишневый – вишне́вий, -а, -е. Вишня – ви́шня, -ні.

Вишь – ач! ба!; вишь, какой – ач, яки́й!

Вкапывание – 1) (в землю) вко́пування, -ння; 2)о( вкапывании жидкости в глаз, руку) вка́пування, -ння, впуска́ння, -ння.

Вкапывать – 1) (в землю) вко́пувати, -пую, -пуєш; 2)о( вкап. жидкости в глаз, руку) вка́пувати, -пую, -пуєш, впуска́ти, -ка́ю, -ка́єш;-ться – 1) вко́пуватися; 2) вка́пуватися, впуска́тися.

Вкатывать, вкачивать – вко́чувати, -чую, -чуєш;-ться – вко́чуватися. Вкидывать, вкинуть – вкида́ти, -да́ю, -да́єш, вки́нути, -ну, -неш. Вклад – вклад, -ду, вкла́дка, -ка.

Вкладка – вклада́ння, -ння. Вкладной – вкладни́й, всувни́й.

Вкладчик – вкладни́к, -ка́, вклада́вець, -вця. Вкладывание – вклада́ння, -ння. Вкладывать – вклада́ти, -да́ю.

Вклеивание – вкле́ювання, -ння, влі́плювання, -ння.

Вклеивать, вклеить – вкле́ювати (вкле́юю, вкле́юєш), вкле́їти (вкле́ю, вкле́їш), влі́плювати, -люю, -люєш, вліпи́ти, -лю, -пиш;-ться – вкле́юватися, влі́плюватися.

Вклепываться, вклепаться – вкле́пуватися, -пуюся, -пуєшся, вклепа́тися, -па́юся. Вклинивать (вгонять клином) – вганя́ти, -ня́ю, -ня́єш (кли́ном);-ться – вганя́тися. Включатель – вмика́ч, -ча́.

Включать – 1) включа́ти, -ча́ю, -ча́єш;в2)штат,( список) запи́сувати, -сую, -суєш. Включая – 1) включа́ючи; 2) заво́дячи.

Включение – 1) вклю́ чення, -ння; 2)в( штат, список) заво́дження, -ння, зане́сення, -ння.

Включительно – вклю́ чно.

Включительный – вклю́ чний, -а, -е.

Вковывать, вковать – вко́вувати, -вую, -вуєш, вкува́ти, -вкую́ , -вку́єш. Вкованный – вко́ваний.

Вколачивать, вколотить – забива́ти, -ва́ю, -ва́єш, заби́ти. Вкомкивать, вкомкать – бга́ти (бга́ю, бга́єш), убга́ти, -га́ю. Вконец, нар. – вкрай, вщерть, до ре́шти.

Вкопанный – уко́паний, -а, -е.

Вкоренять, вкоренить – вкореня́ти, -ня́ю, -ня́єш, вкорени́ти, -ню́ , -ни́ш;ться – вкореня́тися, вкорени́тися.

Вкось, нар. – навкоси́, скі́сно, на́вкісь.

Вкрадчивость – закра́дливість, -вости, уле́сливість, -вости;-во – закра́дливо, уле́сливо. Вкрадчивый – вкра́дливий, уле́сливий, -а, -е.

Вкрадываться, вкрасться – закрада́тися, -да́юся, -да́єшся, закра́стися, -раду́ся, -раде́шся. Вкратце, нар. – ко́ротко, сти́сло.

Вкреплять, вкрепить, см. Укреплять. Вкривь, см. Вкось.

Вкруг – округи́, навкруги́, навко́ло.

Вкрутую (сварить яйцо) – кру́то.

Вкус – 1) (распознаваемый языком) смак, -ку; 2) (художественный, литературный) смак, -ку, уподо́ба, -би, вподо́бання.

Вкусно – сма́чно;со вкусом – до смаку́. Вкусный – смачни́й, -а́, --е́;совой – смакови́й.

Вкушать – 1) (кушать) зажива́ти, -ва́ю, -ва́єш;пробовать2) ( ) куштува́ти, -ту́ю, -ту́єш. Влага – ві́льга, -ги, во́гкість, -кости.

Влагалище – 1) (анат.) пі́хва, -ви, вту́лище, -ща; 2)ножны( ) пі́хвимнож( . род. – пі́хов). Влагалищный – пі́хвовий, -а, -е.

46

Російсько-український словник

Влагать – вклада́ти, -да́ю, -да́єш.

Владелец – власти́тель, -ля, володі́лець, -льця, вла́сник, -ка, посіда́ч, -ча́. Владельческий – власти́тельський, володі́льницький, вла́сницький, -а, -е. Владение – володі́ння, -ння, обла́дування, -ння (чим), посіда́ння, -ння (чого́). Владетель – волода́р, -ря́, держа́вець, -вця, влада́р, -ря́.

Владетельница – волода́рка, -ки, влада́рка, -ки.

Владеть – володі́ти, -ді́ю, -ді́єш, влада́ти, -да́ю, -да́єш (ким, чим), посіда́ти (що). Владыка – 1) (духовный чин) влади́ка, -ки; 2)повелитель,( владетель) влади́ка, -ки,

волода́р, -ря́.

Владычество – 1) (сан, достоинство) влади́цтво, -тва, зве́рхність, -ности; 2)обладание( ) панува́ння, -ння, володі́ння, -ння, зве́рхність, -ности.

Владычествовать – володарюва́ти, -рю́ ю, -рю́ єш, панува́ти. Влаживать – припасо́вувати, -вую, -вуєш, вставля́ти, -ля́ю. Влажно – во́гко, пово́гко, вільго́тно.

Влажный – во́гкий, вільго́тний. Вламываться – вдира́тися, -ра́юся, -ра́єшся. Властвовать – панува́ти, -ну́ю.

Властелин – влада́р, -ря́, волода́р, -ря́.

Властитель – волода́р, -ря́, держа́вець, -вця;-ница – волода́рка, -кя, держа́виця, -ці. Властительный – вла́дний, властели́вий, -а, -е.

Властительство – волода́рство, -ва.

Властный – 1) (неограниченный) вла́стен, -стна, -стне, ві́льний, -а, -е; 2)сильный( ) вла́дний, -а, -е; поту́жний, -а, -е.

Властолюбец – владолю́ б, -ба. Властолюбивый – властолю́ бний, -а, -е. Властолюбие – владолю́ бство, -ва.

Власть – 1) (правительство) вла́да, -ди; 2)право,( сила) вла́да, си́ла, -ли, пра́во, во́ля, -лі. Влачить – 1) волочи́ти, -чу, -чиш; 2)плохо( жить) животі́ти, -ті́ю, -ті́єш, ни́діти, -дію, -дієш. Влево, нар. – ліво́руч, улі́во.

Влезание – вліза́ння, -ння (у що).

Влезать, влезть – вліза́ти, -за́ю, -за́єш, влі́зти, влі́зу, -зеш. Влекомый – тя́гнений, -а, -е.

Влеплять, влепить – вліпля́ти, -ля́ю, -ля́єш, вліпи́ти, -плю́ , -пиш, вкле́ювати (вкле́юю, вкле́юєш), вкле́їти (вкле́ю, вкле́їш).

Влетать, влететь – влі́тати, -таю, -таєш, влеті́ти (влечу́, влети́ш). Влечение – по́тяг, -гу, по́ваб, -бу, порива́ння, -ння.

Влечь – 1) (тянуть) волокти́ (волочу́, воло́чиш), тягти́, -гну, -гнеш;стремиться2) ( ) ва́бити, -блю, -биш, тягти́;-чься – 1) волокти́ся, тягти́ся; 2) порива́тися.

Вливание – влива́ння, -ння.

Вливать, влить – влива́ти, -ва́ю, -ва́єш, вли́ти (увіллю́ , увіллє́ш). Вливаться, влиться – влива́тися, вли́тися;о (реке) впада́ти. Влияние – 1) вплив, -ву.

Влиятельный – впливо́вий, -а, -е. Влиять – вплива́ти, -ва́ю, -ва́єш.

Вложение – вклада́ння, -ння, вкла́дка, -ки.

Вложить – вкла́сти (вкладу́, вкладе́ш), вложи́ти, -жу́, -жиш.

Вломиться, см. Вламываться.

Влопаться (в действиях, разговорах) – уклепа́тися, -па́юся. Влюбить – закоха́ти, -ха́ю, -ха́єш, прилюби́ти, -блю́ , -биш. Влюбленный – зако́ханий, -а, -е.

Влюбляться, влюбиться – зако́хуватися, -ко́хуюся, -ко́хуєшся, закоха́тися, -ха́юся, -ха́єшся.

Влюбчивость – залю́ бливість. Влюбчивый – залю́ бливий, -а, -е.

Вляпаться – 1) (в разговорах) вплу́татися, -таюся, -таєшся; 2)в( грязь) забрьо́хатися. Вмазка, вмазывание – вма́зування, -ння.

Вмазывать, вмазать – вма́зувати, -зую, -зуєш, вма́зати (вма́жу, вма́жеш) Вмакивать – вмоча́ти, -ча́ю, -ча́єш.

Вматывать – вмо́тувати, -тую. Вменение – ста́влення, -ння.

47