ru-uk

Російсько-український словник

Белка – бі́лка, -ки, веві́рка, -ки. Белковина – білкови́на, -ни. Белковый – білко́вий, -а, -е.

Беллетристика – белетри́стика, -ки;-стический – белетристи́чний, -а, -е. Бело – 1) (о цвете) бі́ло; 2)о( чистоте) чи́сто.

Белобородый – білоборо́дий, -ого. Белобрысый – біля́вий, -а, -е. Беловатый – біля́стий, -а, -е. Беловатый – біла́стий.

Беловой – (список) чистови́й, -а́, -е́. Белоглазый – білоо́кий, -а, -е. Белоголовый – білоголо́вий, -а, -е. Белогривый – білогри́вий, -а, -е. Белогрудый – білогру́дий, -а, -е. Белозубый – білозу́бий, -а, -е.

Белок (дачный, глазной) – біло́к.

Белокаменный – білому́рий, -а, -е Белокурый – біля́вий, -а, -е.

Белолицый – білоли́ций, білови́дий, -а, -е. Белолобый – білоло́бий, -а, -е. Беломойка – пра́ля, -лі.

Белоручка – (мужск. рода) білору́к, -ка;жен( . рода) білору́чка. Белорыбица – білори́биця, -ці.

Белоснежный – сніжи́стий, -а, -е, сніжнобі́лий, -а, -е.

Белотурка, см. Арнаутка. Белошвейка – шва́ля, -лі. Белошерстый – білоше́рстий, -а, -е. Белый – бі́лий, -а, -е.

Белье – біли́зна, -ни, ху́стя, -тя. Бельмо – більмо́, -ма́. Бенефис – бенефі́с, -су.

Бенефициант – бенефіція́нт, -та;-ка – бенефіція́нтка, -ки. Бензин – бензи́на, -ни.

Берег – бе́ріг, -га;-говой – берегови́й, -а́, -е́; побере́жний, -а, -е. Бережая – жере́бна, -ної.

Бережение – бережі́ння, -ння, стережі́ння, -ння. Береженый – береже́ний, -а, -е, стереже́ний, -а, -е. Бережливость – оща́дність, -ности, ща́дність, -ности. Бережливый – оща́дний, -а, -е.

Бережно – бе́режно.

Бережный – бережки́й, -а́, -е́, оба́чний, -а, -е. Бережность – пошані́вля, -лі.

Береза – бере́за, -зи;-зка – бері́зка, -ки. Березняк, -зник – березня́к, -ку́. Березовка – бере́зівка, -ки. Березовый – бере́зовий, -а, -е.

Беременная – 1) (о женщине) вагі́тна, -ної; 2)о( кобыле) см. Бережая; 3) (о корове) см. Тельная; 4) (о свинье) – поро́сна; 5)о( кошке) кі́тна, -ної; 6)о( собаке) – щенна́; 7)об( овце ) суя́гна, -ої.

Беременеть – вагі́тні́ти, -нію, -нієш. Беременность – вагі́тність, -ности, вагота́, -ти́.

Берест – бе́рест, -ту, бересто́к, -тка;-стовый – бересто́вий, -а, -е.

Беречь – берегти́, -режу́, -реже́ш, стерегти́, -режу́, -реже́ш, пильнува́ти, -ну́ю, -ну́єш, гляді́ти, гляжу́, гляди́ш;-ся – берегти́ся, стерегти́ся, пильнува́тися, гляді́тися.

Берковец – бе́рковець, -ківця. Беркут, зоол. – бе́ркут, -та. Берлина – берли́на, -ни.

Берлога – барлі́г, -ло́гу, лі́гво, -ва. Берущий – взя́ха, -хи.

Берцовый, анат. – гомілко́вий;-вая кость – гомі́лка, -ки, суре́ля, -лі.

18

Російсько-український словник

Бес – бі́с, -са, чорт, -та, ді́дько, -ка.

Беседа, беседование – розмо́ва, -ви, бала́чка, -ки. Беседка – альта́нка, -ки.

Беседовать – розмовля́ти, -ля́ю, -ля́єш, говори́ти, -рю́ , -риш.

Бесить – дратува́ти, -ту́ю, -ту́єш;-ся – 1) (о человеке) сатані́ти, -ні́ю, -ні́єш, лютува́ти, -ту́ю, -ту́єш;о( собаке) кази́тися;о( лошади) бирсува́тися.

Бесклассовый – безклясо́вий, -а, -е.

Бесконечность – 1) (о пространстве) бе́зкрай, -аю; безкра́йність, -ности; 2)о ( беспрерывности, множестве) безконе́чність, -ности; безмі́рність, -ности.

Бесконечный – 1) (о прострочстве) безкра́їй, -а́я, -а́є;о2)работе( ) непереро́бний, -а, -е; безмі́рний, -а, -е; 3)о( беспрерывности и движении) нескінче́нний, -а, -е; дові́чний, -а, -е.

Бесконтрольный – безконтро́льний, -а, -е. Бескормица – безгоді́вля, -лі. Бескормный – безгоді́вляний, -а, -е.

Бескорыстие, бескорыстность – безкористо́вність, -ности, безкори́сливість, -вости. Бескорыстный – безкористо́вний, -а, -е, некори́сливий, -а, -е.

Бескостный – безко́стий, -а, -е. Бескровие – безкро́в’я, -в’я.

Бескровный – 1) (без крови) безкро́вний, -а, -е; 2)без( приюта) безха́тній, -я, -є, безприту́льний, -а, -е; 3)без( родственников) безрі́дний, -а, -е.

Бескручинный – безжу́рний, -а, -е. Бескрылый – безкри́лий, -а, -е. Беснование – біснува́ння, -ння. Бесноватый – біснува́тий, -а, -е.

Бесноваться – біснува́тися,- ну́юся, -ну́єшся, скажені́ти, -ні́ю.

Бесов – бі́сів, -сова, -сове, чо́ртів, -това, -тове, ді́дьків, -кова, -кове;-ский – бісі́вський, -а, -е, чорті́вський, ді́дьчий, -а, -е.

Бесовство, бесовщина – чортови́ння, -ння, чортівня́, -ні́. Беспалубный – безчардако́вий, -а, -е, безпа́лубний. Беспамятность – непам’ятли́вість, -вости.

Беспамятный – непам’ятли́вий, -а, -е.

Беспамятство – неприто́мність, -ности, безтя́мність, -ности. Беспартийный – безпарті́йний, -а, -е, непарті́йний, -а, -е. Беспаспортный – безпа́спортний, -а, -е.

Беспатентный – безпате́нтний, -а, -е.

Беспеременный – незмі́нний, -а, -е, безодмі́нний, -а, -е. Беспересадочный – безпереса́дний.

Беспечальный – безжу́рний, -а, -е.

Беспечный, см. Беззаботливый, Беззаботный. Бесплатность – беззапла́тність, -ности, непла́тність, -ности.

Бесплатный – безпла́тний, -а, -е, непла́тний, дармови́й, -а́, -е́.

Бесплодие, бесплодность – 1) (о женщине) неплі́дність, -ности; 2)о( животных) неплі́дність, -ности, неплодю́ чість, -чости; 3)о (земле и растениях) неродю́ чість, -чости; 4 ) (о неудачных действиях, попытках) ма́рність, -ности, даре́мність, -ности.

Бесплодный – 1) (о женщине) неплі́дна, -ої; 2)самка( животных) неплі́дна, -ої, неплодю́ ча, -ої; 3)земля,( растения) неродю́ ча, -ої; 4)работа,( действие, попытка) ма́рна, даре́мна, -ої.

Бесплотность – безпло́тність, -ности, безтіле́сність, -а, -е. Бесповоротно – безповоро́тно.

Бесповоротный – безповоро́тний, -а, -е. Бесподобный – безподі́бний, -а, -е, незрі́вняний, -а, -е. Беспозвоночный – безхребе́тний, -а, -е.

Беспокоить – турбува́ти, -бу́ю, -бу́єш, непоко́їти, -ко́ю, -ко́їш;ся – турбува́тися, непокоїтися́ .

Беспокойный – 1) (о действиях, переживаниях) турбо́тний, -а, -е, неспокі́йний, -а, -е; 2)о ( человеке) неспокі́йний, -а, -е. невгамо́вний, -а, -е.

Беспокойство – неспо́кій, -кою, турбува́ння, -ння.

Бесполезный – 1) (о работе, действиях) некори́сний, -а, -е, ма́рний, -а, -е; 2)о (пище) непожи́точний, -а, -е;-ый человек – теліпа́йло, -ла.

Беспомощность – безпора́дність, -ности, безпомі́чність, -ности.

19

Російсько-український словник

Беспомощный – безпора́дний, -а, -е, безпомі́чний, -а, --е;но – безпора́дно, безпомі́чно. Беспорочность – бездога́нність, -ности.

Беспорядок, беспорядочность – 1) бе́злад, -ду, безла́ддя, -ддя; 2) бу́нт, за́колот, -ту, ро́зрухи, -хів.

Беспорядочный – безла́дний, -а, -е. Беспосредственный – безпосере́дній, -я, -є. Беспотомственный – безнаща́дний, -а, -е. Беспочвенность – безгрунто́вність, -ности. Беспочвенный – безґрунто́вний, -а, -е.

Беспошлинный – безми́тний.

Беспощадность – безпоща́дність, немилосе́рдність, -ности. Беспощадный – безпоща́дний, -а, -е, немилосе́рдний, -а, -е. Бесправие – безпра́вство, -ва, безпра́вність, -ности.

Бесправный – безпра́вний, -а, -е. Беспредельный – безме́жний, -а, -е.

Беспрекословный – безсупере́чний, -а, -е;-но – безсупере́чно. Беспременный – безпре́мінний, -а, -е, невідмі́нний, -а, -е. Беспрепятственный – безборо́нний, безперешко́дний, -а, -е.

Беспрерывный – безупи́нний, безперери́вний, -а, --е;ность – безупи́нність, -ности, безперери́вність, -ности.

Беспрерывно – безупи́нно, безперери́вно.

Беспрестанный, -нно, см. Беспрерывный, -но. Бесприбыльный – безприбутко́вий, -а, -е. Бесприданница – безприда́ниця, -ці. безпоса́жна, -ої.

Беспризорный – 1) бездогля́дний, -а, -е;о( детях) безприту́льний, а, -е. Беспримерность – 1) безприкла́дність, -ности; 2) нечу́ваність. Беспримерный – 1) безприкла́дний, -а, -е; 2) нечу́ваний, небува́лий. Беспримесный – бездомі́шний, -а, -е.

Беспринципный – безпринци́пний, безпринципо́вий, -а, -е. Беспристрастие – безсторо́нність, -ности. Беспристрастный – безсторо́нній, -я, -є.

Беспритворный – невда́ний, -а, -е. Беспричастный – неприче́тний.

Беспричинный – безпричи́нний;-нно – безпричи́нно. Бесприютность – бозприту́льність, ности. Бесприютный – безприту́льний, безприхи́льний, -а, -е.

Беспробудный – безпроси́пний, -а, -е, безпроки́дний, -а, -е.

Беспро́волочный– бездрото́вий.

Беспроволо́чный– незволіка́льний, -а, -е. Беспроигрышный – безпрограва́льний, -а, -е. Беспросветный – безпросві́тний, -а, -е, непрогля́дний, -а, -е. Беспроцентный – безвідсо́тко́вий, -а, -е.

Беспутник – гультя́й, -яя́;-ница – гультя́йка, -ки. Беспутничать – гультяюва́ти (гультяю́ ю, гультяю́ єш). Беспутный – безпу́тній, -я, -є, гультя́йний, -а, -е. Беспятый – безп’я́тий, -а, -е.

Бессвязность – нескла́дність, -ности, беззв’язко́вість, -вости. Бессвязный – нескла́дний, -а, -е, беззв’язко́вий, -а, -е. Бессемейный – безсіме́йний, -а, -е, несіме́йний, -а, -е. Бессемейный – безнасі́нний, -а, -е.

Бессердечность – безсе́рдність, безсерде́чність, -ности. Бессердечный – безсерде́чний, -а; -е, безсе́рдний, -а, -е. Бессилить – знеси́люватись.

Бессилие – безси́лля, -лля, неси́ла, -ли. Бессилить – знеси́лювати, -люю, -люєш.

Бессильный – безси́лий, -а, -е, не́мо́щний, -а, -е, слаби́й, -а́, -е́. Бессистемность – безсисте́мність, -рости.

Бессистемный – безсисте́мний, -а, -е. Бесскважный – щі́льний, -а, -е; бездірча́вий, -а, -е. Бесславие – несла́ва, -ви.

20

Російсько-український словник

Бесславить – несла́вити, -влю, -виш. Бесславный – безсла́вний, -а, -е. Бесследный – безслі́дний, -а, -е. Бесслезный – безслі́зний, -а, -е.

Бессловесный – безслове́сний, -а, -е, безслі́вний, -а, -е. Бессменный – незмі́нний, -а, -е.

Бессмертие, бессмертность – безсме́ртність, -ности, безсме́ртя, -тя. Бессмертник, бот. – сухоцві́т, -ту, безсме́ртник, -ка.

Бессмертный – безсме́ртний, -а, -е, невмиру́щий, -а, -е.

Бессметный – 1) безкошто́рисний, -а, -е; -2) незчисле́нний, -а, -е, незліче́нний, -а, -е. Бессмысленность, бессмыслица – безглу́здя, -дя, нісені́тниця, -ці. Бессмысленный – безглу́здий, нісені́тний, -а, -е.

Бесснежный – безсні́жний, -а, -е.

Бессовестность – безсо́вість, -ти, безсумлі́нність, -ности. Бессовестный – безсо́вісний, безсумлі́нний, -а, -е. Бессодержательный – безмісто́вний, -а, -е.

Бессознательно – несвідо́мо.

Бессознательность – 1) несвідо́мість, -мости; 2) неприто́мність, -ности.

Бессознательный – 1) (о человеке, действиях, поступках) несвідо́мий, -а, -е; 2)о(

душевном состоянии) неприто́мний, -а, -е. Бессолнечный – безсо́нячний, -а, -е, несо́нячний, -а, -е.

Бессомненный, см. Несомненный.

Бессонница – безсо́ння, -ння, нічни́цірод( . нічни́ць). Бессонный – безсо́нний, -а, -е.

Бесспорно – безпере́чно, бозсупере́чно. Бесспорный – безпере́чний, безсупере́чний, -а, -е. Бессрочно – безте́рміну, безтерміно́во. Бессрочный – безтерміно́вий, -а, -е.

Бесстрастный – безстра́сний, -а, -е; безжа́дібний, -а, -е;безразличный( ) байду́жий, -а, -е, апати́чний, -а, -е.

Бесстрашный – безстра́шний, -а, -е, небоязки́й, -а́, -е́.

Бесстыдник – безсти́дник, -ка, соромі́тник, -ка;-ница – безсти́дниця, -ці, соромі́тниця, -ці. Бесстыдный, бесстыжий – безсти́дний, -а, -е, соромі́цький.

Бессчетный, см. Бесчисленный. Бестактность – нетакто́вність, -ности. Бесталанный – безтала́нний, безща́сний, -а, -е. Бестия – бе́стія, -ії.

Бестолковщина – безглу́здя, -дя, безла́годдя, -ддя.

Бестолковый – 1) (человек) безтолко́вий, -а, -е, безглу́здий, -а, -е; 2)о (распоряжении) безла́дний, -а, -е, недола́дний, -а, -е.

Бестолочь – 1) безглу́здя, безтолко́вість; 2)беспорядок( ) беда́ддя, розгардія́ш.

Бестрепетный, см. Бесстрашный. Бесфамильный – безпрі́звищний, -а, -е.

Бесформенный – безфо́рмний, -а, -е;-нность – безфо́рмність, -ности. Бесхарактерный – безхара́ктерний, -а, -е;-ность – безхара́ктерність, -ности. Бесхвостый – безхво́стий, -а, -е.

Бесхитростный – безхи́трий, -а, -е, нехи́трий, -а, -е. Бесхлебица – безхлі́б я, -б’я.

Бесхлебный – безхлі́бний, -а, -е.

Бесхлопотный – безкло́пітний, безтурбо́тний, -а, -е. Бесхозяйный – безгоспода́рний. Бесхозяйственность – негоспода́рність, -ности.

Бесхозяйственный – негоспода́рський, нехазя́йський, -а, -е. Бесцветковый – безкві́тний, -а, -е, безцві́тний, -а, -е. Бесцветный – безба́рвний, -а, -е, безко́лірний, -а, -е. Бесцельность – безці́льність, -ности.

Бесцельный – безці́льний, -а, -е;-но – безці́льно, без мети́.

Бесценность – 1) (ничего не стоит) безва́ртність, -ности; 2)дешево( стоит) безці́нність, -ности; З) (дорого стоит) неоці́нність, -ности.

Бесценный – 1) безва́ртний, -а, -е; 2) безці́нний, -а, -е; 3) неоці́нний, -а, -е.

21

Російсько-український словник

Бесценок – бе́зцінок, -нку, бе́зцін, -ну.

Бесцеремонный – безцеремо́нний, -а, -е, нецеремо́нний, -а, --е;ность – безцеремо́нність, -ности; -но – безцеремо́нно, нецеремо́нно.

Бесчеловечие, бесчеловечность – нелю́ дськість, -кости, нелю́ дяність, -ности. Бесчеловечный – нелю́ дський, нелю́ дяний, -а, --е;но – не полю́ дському. Бесчестие – бесче́стя, -тя; га́ньба́, -би́.

Бесчестный – безче́мний, -а, -е, нече́сний, -а, -е. Бесчешуйный – безлу́ский, -а, -е.

Бесчинство – бе́шкет, -ту.

Бесчисленность – незліче́нність, -ности, незчисле́нність, -ности. Бесчисленный – незліче́нний, незчисле́нний, -а, -е.

Бесчувствие, бесчувственность – (равнодушие) нечутли́вість, -вости, нечу́лість, -лости; (обморочное состояние, забвение) безчуття́, -ття, безпа́м’ять, -ти, непа́м’ять, -ти.

Бесчувственный – 1) нечутли́вий, -а, -е, нечу́лий, -а, -е; 2) неприто́мний, безтя́мний, -а, -е. Бесшабашный – очайду́шний, -ого;-ность – очайду́шність, -ности.

Бесшерстый – безше́рстий, -а, -е. Бесшумный – безгу́чний, нечутни́й, -а́, -е́. Бетон – бето́н, -ну.

Бетонный – бетоно́вий, -а, -е. Бетонщик – бето́нник, -ка.

Бе[и]чева – (канат для тяги судна, парома, невода) кодо́ла, -ли. Бе[и]чевать – 1) (помочь вытянуть, выехать) бичува́ти, -чу́ю, -чу́єш;наказывать,2) (

терпеть) бичува́ти, мордува́ти, -ду́ю, -ду́єш. Бе[и]чевка – моту́зка, -ки, мотузо́к, -ка́. Бе[и]чевочный – мотузя́ний, мотузко́вий, -а, -е. Бешенство – сказ, -зу; скаже́ність, шале́ність, -ности. Бешенный – скаже́ний, -а, -е, шале́ний, -а, -е. Библейский – біблі́йський, -а, -е.

Библиограф – бібліо́ґраф, -фа. Библиографический – бібліоґрафі́чний, -а, -е. Библиография – бібліогра́фія, -ії.

Библиотекарь – бібліоте́кар, -ря;-ша – бібліоте́карка, -ки;-ский – бібліоте́карський, -а, -е. Библиотечка – бібліоте́чка, -ки;-чный – бібліоте́чний, -а, -е.

Библиотека – бібліоте́ка, -ки, квигозбі́рня, -ні. Библиофил – бібліофі́л, -ла.

Библия – бі́блія, -ії. Бивак – та́бор, -ра. Бивачный – таборо́вий

Бивень – ікло́, -ла́, клик, -ка́. Бигос – бі́ґос, -су.

Бидон – бідо́н, -на, балца́нка, -ки. Биение – биття́, -ття́, калата́ння, -ння. Бизон, зоол. – бізо́н, -на.

Билет – біле́т, -та, квито́к, -тка, ка́ртка, -ки. Биллион – більйо́н, -на.

Било – 1) (доска и колотушка для ночных сторожей) клепа́ло, -ла, калата́ло, -ла; 2)в ( колоколе) бо́вкало, -ла; 3)в( ступке) товка́ч, -ча́; 4)в маслобойне( ) товка́ч, -ча́. клин, -на́; 5 ) (в мялице) би́льце, -ця, ме́чик, -ка.

Бильярд – білья́рд, -да;-ная – білья́рдня, -ні;-ный – білья́рдовий, -а, -е. Бинокль – біно́кль, -ля.

Бинт – бинт, -та́, банда́ж, -жу́.

Бинтование, бинтовка – бинтува́ння, бандажува́ння, -ння. Бинтовать – бинтува́ти, -ту́ю, -ту́єш, бандажува́ти, -жу́ю, -жу́єш. Биографический – життєпи́сний, -а, -е, біографі́чний, -а, -е. Биография – біогра́фія, -ії, життє́пис, -су.

Биология – біоло́гія, -ії;-гический – біологі́чний, -а, -е. Биржа – бі́ржа, -жі.

Биржевик – біржови́к, -ка́. Биржевой – біржови́й, -а́, -е́. Бирка – карб, -бу.

22

Російсько-український словник

Бирюза – бірюза́, -зи́;-зовый – бірюзо́вий, -а, -е.

Бирюк – вовк, -ка. Смотреть бирюком – диви́тися во́вком. Бис, межд. – біс! ще раз!

Бисер – бі́сер, -ру;-рина, -ринка – бісери́на, -ни. Бисквит – біскві́т, -ту.

Битва – би́тва, -ви, бійрод( . бо́ю);-венный – бойови́й, -а́, -е́. Битком, нар. – на́пхом.

Биток – 1) (кушанье) бито́к, -тка́; 2)нар( .) шкаф битком набитый книгами – ша́фа повні́сінька книжо́к.

Битый – би́тийБитый. час – цілі́сінька годи́на.

Бить – 1) (вообще) би́ти (б’ю, б’єш, б’є, б’ємо́, б’єте́, б’ють);палкой2) ( ) дуба́сити, -ба́шу, -ба́сиш; 3)кнутом,( розгой) пу́жити, -жу, -жиш, шмага́ти, -га́ю, -га́єш, сі́кти (січу́, січе́ш); 4 ) (сильно бить) катува́ти, -ту́ю, -ту́єш;об)лошади( ) бьется – брика́ється.

Битье – биття́, -ття́.

Биться – би́тися; (б’ю́ ся, б’є́шся, б’є́ться).

Битюг, биток – 1) (о лошади) возови́к, бітю́ к; 2)о (человеке) моца́к, бе́цман, -на. Бифштекс – бі́фстекс, -са.

Бич – 1) бич, -ча; 2) (в переносном смысле): а) (человек) тира́н, -на; б)стихийное( бедствие) ка́ра, -ри, злород( . зла).

Бичева, Бичевка, Бичеванье, Бичевать, см. Бечева, Бечевка. Бишь, вводная частица – пак, бак.

Благо, имя сущ. – добро́, -ра́, бла́го, -га, доста́ток, -тку. Благо, нар. – гара́зд.

Благовестие – бла́говість, -сти.

Благовеститель – благові́сник, -ка;-стительница – благові́сниця, -ці. Благовестить – благовісти́ти, -віщу́, -ві́стиш.

Благовестный – благові́сний, -а, -е. Благовещение (праздник) – благові́щення, -ння.

Благовещенский (праздник, ярмарка, неделя) – благові́сний

Благовидный – 1) (вид) милови́дий, -а, -е, зо́внішньо присто́йний, -а, -е;предлог2) ( ) приду́маний, -а, -е;-ность – 1) милови́дість, -дости, зо́внішня присто́йність; 2) приду́маність.

Благоволение – ла́ска, -ки, до́брість, -рости. Благоволить – бу́ти ласка́вим.

Благовоние, благовонность – паху́чість, -чости, запа́шність, -ности;часто( во множ. числе) па́хощі, -тів;-нный – паху́чий, -а, -е, запа́шни́й, -а́, -е́.

Благовоспитанность – вихова́ння, -ння, ґре́чність, -ности. Благовоспитанный – до́бре ви́хований, -а, -е, ґре́чний, -а, -е. Благовременный – вча́сний, -а, -е, своєча́сний, -а, --е;ность – вча́сність, -ности.

своєча́сність, -вости;-но – вча́сно, своєча́сно. Благоговейный – побо́жний, -а, -е;-но – побо́жно. Благоговение – побо́жність, -ности. Благодарение – дя́ка, подя́ка, ки.

Благодарить – дя́кувати, -кую.

Благодарный – 1) (чувствующий благодарность) вдя́чний, -а, -е; 2)чувствующий( всегда благодарность) вдя́чливий, -а, -е.

Благодарственный – подя́чний.

Благодатный – благода́тний.

Благодать – 1) благода́ть, -ті, ла́ска, -ки; 2)счастье,( приволье) ро́зкіш,-коші. добро́, -ра́, призві́лля, -лля.

Благоденствие – ща́стя, тя, гара́зд, -ду́. Благоденственный – щасли́вий, -а, -е;-но – щасли́во. Благодетель – доброді́йник, -ка;-ца – доброді́йниця, -ці. Благодетельность – доброді́йність, -ности. Благодетельный – доброді́йний, -а, -е;-но – доброді́йно. Благодеяние – доброді́яння, -ння.

Благодетельствовать – доброді́яти, -ді́ю, -ді́єш, благоді́яти, -ді́ю, -ді́єш. Благодушие – добротли́вість.

Благодушный – добротли́вий, -а, -е, добросе́рдий, -а, --е;но – добротли́во, добросе́рдо. Благожелатель – добрози́чли́вець, -вця;-ница – добрози́чливиця, ці.

23

Російсько-український словник

Благожелательный – добрози́чливий, -а, -е;-ство – добрози́чливість. Благожелательствовать – добрози́чити, -чу, -чиш.

Благозвучие – милозву́чність, -ности. Благозвучный – милозву́чний.

Благой – до́брий, -а, -еКричать. благим матом – кри́ком крича́ти. Благолепие – вели́чня краса́;-пный – вели́чно-прекра́сний. Благомысленный, мыслящий – доброду́мний, -а, -е, доброми́сний, -а, -е. Благонадежность – благонаді́йність, -ности.

Благонадежный – наді́йний, пе́вний, -а, -е. Благонамеренность – доброми́сність, -ности. Благонамеренный – доброми́сний;-но – доброми́сно. Благонравный – доброзвича́йний, -а, -е. Благообразный – милови́дий, -а, -е.

Благообразие – милови́дість, -дости. Благополучие – ща́стя, -тя, га́ра́зд, -ду. Благополучный – щасли́вий, -а, -е;-но – щасли́во.

Благоприветливый – доброприві́тливий, -а, -е;-вость – доброприві́тливість, -вости;-во – доброприві́тливо.

Благоприобретенный – добро́м набу́тий, -а, -е, нажи́тий, -а, -е. Благопристойно – добропристо́йно;-ность – добропристо́йність, ности. Благопристойный – добропристо́йний, -а, -е.

Благоприятность – сприя́тливість, -вости;-но – сприя́тливо. Благоприятный – сприя́тливий, -а, -е.

Благоприятствовать – сприя́ти.

Благоразумие – розва́жливість, -вости, розсу́дливість, -вости;-мный – розва́жливий, -а, -е, розсу́дливий, -а, -е;-мно – розва́жливо, розсу́дливо.

Благородность – благоро́дність, -ности, шляхе́тність, -ности.

Благородный – благоро́дний, -а, -е, шляхе́тний, -а, --е;но – благоро́дно, шляхе́тно. Благосклонность – прихи́льність, -ности, ласка́вість, -вости.

Благосклонный – прихи́льний, -а, -е, ласка́вий, -а, -е. Благословение – благослове́ння, -ння;-венный – благослове́нний.

Благословить, -влять – благослови́ти, влю́ , -ви́ш, благословля́ти, -вля́ю, -вля́єш. Благосостояние – добро́бу́т, -ту, доста́тки, -ків.

Благость – до́брість, -рости.

Благотворитель – доброчи́нець, -нця;-ница – доброчи́нниця, ці.

Благотворный – 1) доброчи́нний, -а, -е; 2)делающий( хорошее влияние на организм, мысль) цілю́ щий, -а, -е, спасе́нний, -а, -е.

Благоугодный – до вподо́биКак. вам благоугодно – як вам до вподо́би, як ви схо́чете, як ви зволі́єте.

Благоусмотрение – во́ля, -лі, уподо́ба, -би, по́гляд, -ду. Благоуспешный – доброуспі́шливий, -а, -е.

Благоустраивать, благоустроить – упорядко́вувати, упорядкува́ти. Благоустройство – упорадко́ваність, -ности.

Благоустроенный – уря́джений, -а, -е, упорядко́ваний, -а, -е. Благоуханный – запашни́й, паху́чий, -а, -е.

Благоухать – па́хнути, -ну, -неш, пахті́ти (пахчу́, пахти́ш). Благочестиво – благочести́во;-вый – благочести́вий, -а, -е. Благочестие – благоче́стя, -тя, побо́жність, -ности.

Благочинный – 1) присто́йний, -а, -е; 2)духовная( должность) благочи́нний, -ого, благочи́нник, -ка.

Блаженный – блаже́нний, -а, -е, щасли́вий, -а, -е. Блаженство – блаже́нство, -ва, щасли́вість, -вости.

Блаженствовать – раюва́ти (раю́ ю, раю́ єш), блаже́нствувати.

Блажить – 1) (в церкви) велича́ти, -ча́ю, -ча́єш, сла́вити, -влю, -виш; 2)просторечии( ) дурі́ти, -рі́ю, -рі́єш, пустува́ти, -ту́ю, -ту́єш;шалить3) ( ) пустува́ти, -ту́ю, -ту́єш; 4) (капризничать) вередува́ти.

Блажь – 1) (глупость) дур, -ру, ду́рість, -рости, ду́рощі, -щів; 2)каприз( ) коми́з, -зу, при́мха, -хи, забага́нка, -ки.

Бланк – бла́нок, -нку. Бланковый – бла́нковий, -а, -е.

24

Російсько-український словник

Бланконадписатель – бланконадпи́сувач, -ча, пору́чник, -ка. Блевание – блюва́ння, -ння, рига́ння, -ння.

Блевать – блюва́ти (блюю́ , блює́ш), рига́ти (рига́ю, рига́єш). Блевота – блюво́та, -ти, рига́чка, -ки.

Бледнеть – блі́днути, -ну, -неш, полотні́ти, -ні́ю, -ні́єш. Бледноватый – блідува́тий, -а, -е.

Бледнолицый – блідоли́ций, -я, -е, блідови́дий, -а, -е. Бледный – бліди́й, -а́, -е́, блідни́й, -а́, -е́.

Блеклый – 1) (о красках) збля́клий, -а, -е; 2)о( цвете, листьях) збля́клий, -а, -е, зів’я́лий, -а, -е; 3) (о лице человека) збля́клий, -а, -е, змарні́лий, -а, -е.

Блекнуть – бля́кнути, -ну, -неш. Блеск – блиск, -ску.

Блесна (крючок для ловли рыбы) – бле́шня, -ні.

Блестеть, блистать – блища́ти, -щу, -щи́ш, блискоті́ти (блискочу́, блискоти́ш). Блестящий – блиску́чий, -а, -е.

Блеяние – бе́кання, -ння, ме́кання.

Блеять – бе́кати, ме́кати. (Ко́зи бе́кають, а ві́вці ме́кають). Ближайший – найбли́жчий; -а, -е.

Ближе, нар. – бли́жче.

Ближний – 1) (соседний, недалекий, родственник) бли́зький, -а, -е; 2)о( всех людях) бли́жній, -я, -є, бли́зький, -а, -е.

Близ, пред. – поблизу́, ко́ло.

Близиться – наближа́тися, -жа́юся, -жа́єшся, надхо́дити, -хо́джу, -хо́диш. Близкий – 1) (о пространстве) бли́зьки́й, -а́, -е́, недале́кий, -а, -ое;родстве,2) (

товариществе) бли́зьки́й, -а́, -е́. Близко – бли́зько, недале́ко.

Близлежащий – побли́зький, -а, -е, недале́кий, -а, -е. Близнец – близню́ к, -ка́, близня́тко, -ка. Близорукий – короткозо́рий, -а, -е.

Блик – блік, -ку.

Блик – млине́ць, -нця́. Блиндаж – блінда́ж, -жу́.

Блиндирование – бліндажува́ння, -ння. Блиндировать – бліндажува́ти, -жу́ю, -жу́єш. Блиндированный поезд – бліндажо́ваний по́тяг.

Блистательность – 1) (о предмете) блиску́чість, -чости; 2)о( величии, достижении, устройстве) пи́шність, -ности, вели́чність, -ности.

Блистательный – 1) (предмет) блискучий, -а, -е; 2) (высшая степень достижения, величия, устройства) пи́шний, -а, -е, вели́чний, -а, --е;но – 1) блиску́че; 2) пи́шно, вели́чно.

Блок – бло́к, -ка, баране́ць, -нця́.

Блокада – бльока́да, -ди;-дный – бльока́дний, -а, -е. Блокировать – бльокува́ти, -ку́ю, -ку́єш.

Блондин – бльонди́н, -на, руся́вий, -вого;-ка – бльонди́нка, руся́ва. Блонок – оба́піл, -пола.

Блоха, энт. – блоха́, -хи́;земляная блоха – скакелю́ ха, -хи.

Блуд – 1) (сбиться с дороги) блука́ння, -ння; 2)любодействие( ) блуд, -ду, блу́дство, -ва. Блудить – 1) (искать дорогу, выход) блука́ти, -ка́ю, -ка́єш, броди́ти (броджу́, бро́диш); 2)

(любодействовать) блу́дствувати, -вую, -вуєш; 3)делать( вред) шко́дити, -джу, -диш. Блудник – блу́дник, -ка;-ница – блудни́ця, -ці.

Блуждание – блука́ння, -ння.

Блуждать – блуди́ти (блуджу́, блу́диш), блука́ти, -ка́ю, -ка́єш.

Блуждающий – 1) (о глазах) блу́дний, -а, -е; 2)о( метеорах, звездах) блу́дний, -а, -е, мавдрі́вний, -а, -е; 3)о( человеке, животных) бродя́чий, -а, -е, мандрі́вний, -а, -е, блу́дний, -а, -е.

Блуза – блю́ за, -зи.

Блюдо – 1) блю́ до, -да; 2)кушанье( ) стра́ва, -ви;-дечко – блю́ дечко, -ка;-дце – блю́ дце, -дця.

Блюдолиз – (любящий жить на чужой счет) нахлі́бник, -ка, похлі́бець, -бця;-ница – нахлі́бниця, -ці, похлі́бниця, -ці.

25

Російсько-український словник

Блюдолизничать – об’їда́ти (кого), дармоїдно́ жити. Блюсти – держа́ти, -жу, -жиш, пильнува́ти, ну́ю, -ну́єш. Блюститель – догляда́ч, -ча́;-тельница – догляда́чка, -ки. Бляха – бля́ха, -хи.

Боб – біб (род. бо́бу).

Бобр, зоол. – бобе́ррод( . бобра́).

Бог – бог, -га, біг (род. бо́га);-иня – боги́ня, -ні. Богадельня – богаді́льня, -ні, шпита́ль, -лю. Богатение – багаті́ння, -ння, бага́тшання, -ння.

Богатеть – багаті́ти, -ті́ю, -ті́єш, багаті́шати, -шаю, -шаєш. Богатство – бага́тство, -ва.

Богатоубранный – 1) (человек) кошто́вно зодя́гнений, розкі́шно зодя́гнений, -а, -е;дом,2) ( комната) коштовновбра́ний, розкі́шно-обста́влений.

Богатый – бага́тий, -а, -е.

Богатырь – багати́р, -ря́, ве́летень, -тня. Богач – бага́ч, -ча́.

Богобоязливый – богобоя́зливий.

Боговдохновенный – надхне́нний від бо́га, що ма́є надхне́ння від бо́га. Богоизбранный – ви́браний від бо́га.

Боголюбивый – боголюби́вий, -а, -е;-бие – боголю́ бство, -ва. Богомаз – богома́з, -за.

Богоматерь – ма́ти бо́жа, ма́тір бо́жа.

Богомолец – 1) (вообще) богомо́лець, -льця; 2)паломник( ) проча́нин, -ва;-лка – 1) богомі́лка, -ки; 2) проча́нка, -ки.

Богомолье – 1) (вообще) богомі́лля, -лля 2)паломничество( ) про́ща, -щі. Богомольничать – 1) моли́тися бо́гу; 2) ходи́ти на про́щу. Богомольный – богомі́льний, -а, -е.

Богоненавистник – богонена́видник, -ка. Богоненавистный – богонена́видний, -а, -е. Богоотступник – боговідсту́пник, -ка. Богоподобный – богоподі́бний. Богопротивный – богопроти́вний, -а, -е. Богослов – богосло́в, -ва.

Богословие – богосло́в’я, -в’я. Богословский – богосло́вський, -а, -е. Богослужебный – богослужбо́вий, -а, -е. Богослужение – відпра́ва, -ви. Богоспасаемый – богоспасе́нний, -а, -е. Боготворить – боготвори́ти, -рю́ , -ри́ш. Богохранимый – богохрани́мий, -а, -е.

Богохуление, богохульство – блюзні́рство, -ва.

Богохульник – блюзні́р, -ра;-льница – блюзні́рка, -ки. Богохульничать – блюзни́ти, -ню́ , -ни́ш, бо́га зневажа́ти. Богочеловек – богочолові́к, -ка, боголюди́на, -ни. Богоявление (праздник 6 января) – водо́хреща, -ща. Бодрить – бадьо́ри́ти, -рю, -риш;-ться – бадьо́ри́тися. Бодрость – бадьо́рість, -рости.

Бодрствование – неспа́ння, -ння.

Бодрствовать – не спа́ти (не сплю, не спиш), пильнува́ти, -ну́ю, -ну́єш (над ким). Бодрый – бадьо́рий;-ро – бадьо́ро.

Боевой – бойови́й, -а́, -е́. Боец – боє́цьрод( . бійця́).

Божественность – боже́ственність, -ности. Божественный – божестве́нний, -а, -е;-но – божестве́нно. Божиться – божи́тися (божу́ся, божи́шся).

Бой – бій (род. бо́ю).

Бойкий – метки́й, жва́вий, мото́рний, -а, -е. Бойкот – бойко́т, -ту.

Бойкотировать – бойкотува́ти, -ту́ю, -ту́єш. Бойня – бі́йня, -ні, різни́ця, -ці.

26

Російсько-український словник

Бойщик (щебня) – дроба́р, -ря́. Бокал – ке́ліх, -ха, бока́л, -ла. Бок – бік (род. бо́ку).

Боковой – бі́чний, бокови́й, -а́, -е́. Боком, нар. – бо́ком, бо́ка.

Бокс – бокс; -ксу. Боксер – бо́ксер, -ра.

Боксировать – боксува́ти, -су́ю, -су́єш.

Болван – 1) (о человеке) ду́реньрод( . ду́рня), бе́взень, -зня; 2)форма( для обделки чегонибудь) болване́ць, -нця́; 3)статуя( ) бовва́н, -на; 4)отпиленная( часть дерева) коло́да, -ди.

Болванка – бовване́ць, -нця́, на́дібок, -бка. Более, нар. – бі́льш(е), надТем. более – тим па́че.

Болезненный – слабови́тий, -а, -е, хорови́тий, -а, --е;но – слабови́то, хоровито. Болезненность – слабови́тість, -тости, хорови́тість, -тости.

Болеть – слабува́ти, -бу́ю, -бу́єш, хорува́ти, -ру́ю, -ру́єш, неду́жати, -жаю, -жаєш. Болезнь – сла́бість, -бости, хо́рість, -рости.

Болеутолительный – заспокі́йливий, -а, -е. Болиголов, бот. – боли́голова, -ви. Болотистый – багни́стий, -а, -е.

Болотный – багно́вий, -а, -е, боло́тяний, -а, -е. Болото – боло́то, -та, багно́, -на́.

Болт – 1) (вообще) шво́ріньрод( . -реня); 2) (у ставень) прого́нич, -ча.

Болтать – 1) (жидкость) бо́вта́ти, -таю, -таєш, колоти́ти, колочу́, -тиш;ногами2) ( ) дри́ґати, -ґаю, -ґаєш; 3) (языком) ля́пати, -паю, -паєш, базі́кати, -каю, -каєшБолтать. весело – щебета́ти (щебечу́, щебе́чеш).

Болтаться – 1) (о человеке) мота́тися, -та́юся, -та́єшся, тиня́тися, -ня́юся, -ня́єшся;о 2) ( жидкости в 3-м лице) бо́втається, коло́титься; 3)о (разных предметах) теліпа́тися.

Болтливость – балаку́чість, -чости. Болтливый – балаку́чий, -а, -е.

Болтовня – базі́кання, -ння, балакани́на, -ни.

Болтун – базі́кало, -ла, балаку́н, -на́;-нья – базі́кало, -ла, балаку́ха, -хи. Боль – біль (род. бо́лю).

Больница – ліка́рня, -ні.

Больничный – лікарня́ний, шпитале́вий, -а, -е.

Больной – 1) (человек) слаби́й, -а́, -е́, хо́рий, -а, -е, неду́жий, -а, -вопрос,е; 2) ( место, тема) болю́ чий, -а, -е.

Больше, нар. – бі́льше як, бі́льше над, по-над. Большевизм – більшови́зм, -му.

Большевик – більшови́к, -ка́. Большеглазый – ока́тий, -а, -е.

Большеголовый – голова́тий. Большеротый – рота́тий.

Больший – бі́льший, -а, -е. Большинство – бі́льшість, -шости.

Большой – 1) (размер, пространство, величина, сила) вели́кий, -а, -е, здоро́вий, си́льний; 3) (грех, наказание) вели́кий, важки́й, тяжки́й.

Большущий – величе́зний, -а, -е, величе́нний, -а, -е. Бомба – бо́мба, -би.

Бомбардирование – бомбардува́ння.

Бомбардировочный – бомбардо́вий.

Бомбардировать – бомбардува́ти, -ду́ю, -ду́єш. Бомбомет – бомбоме́т, -та.

Бондарь – бо́ндар, -ря.

Бор – 1) (сосновый лес) бір (род. бо́ру); 2)хим( .) бор, -ру.

Бордюр – 1) (арх.) бордю́ ра, -ри; 2)одежда( ) окра́йка, -ки, кра́йка, -ки. Борец – боре́цьрод( . борця́).

Борзая собака – хірт (род. хорта́)

Бормотать – ми́мрити, -рю, -риш, бубоні́ти, -ню́ , -ни́ш. Борная кислота – бо́рна, бо́рова кислота́.

27