ru-uk

Російсько-український словник

Декламировать – деклямува́ти, -му́ю, -му́єш. Декларативный – деклярати́вний, -а, -е.

Декларация – декляра́ція, -ії;-ционный – декляраці́йний. Деклассировать – деклясува́ти, -су́ю, -су́єш. Декольте – декольте́.

Декольтировать – декольтува́ти, -ту́ю, -ту́єш;-ться – декольтува́тися. Декольтированный – декольто́ваний, -а, -е.

Декоративный – декорати́вний, оздо́бний, -а, -е. Декоратор – декора́тор, -ра.

Декорационный – декораці́йний, -а, -е. Декорация – декора́ція, -ії.

Декорировать – декорува́ти, -ру́ю, -ру́єш. Декорированный – декоро́ваний, -а, -е. Декорировка – декорува́ння.

Декрет – декре́т, -ту.

Декретировать – декретува́ти, -тую, -ту́єш. Делание – робі́ння, ро́блення, -ння. Деланно, нар. – уда́вано, ро́блено. Деланность – уда́ваність, ро́бленість, -ности.

Деланный – 1) ро́блений; 2)притворный( ) ро́блений, уда́ваний; 3)принужденный( ) си́луваний.

Делатель – працівни́к, -ка́, дія́ч, -ча́;ница – працівни́ця, дія́чка.

Делать – роби́ти, -блю́ , -биш;отвлеченно( ) ді́яти (ді́ю, ді́єш), чини́ти, -ню́ , -ниш;ться – роби́тися, ді́ятися, чини́тися.

Делегат – делеґа́т, -та. Делегатский – делеґа́тський, -а, -е.

Делегация – делеґація, -ії; -ционный – делеґаці́йний. Делегировать – делеґува́ти, -ґу́ю, -ґу́єш.

Дележ, дележка – по́діл, -лу, дільба́, -би́. Дележный – ді́льчий, -а, -е.

Деление – 1) по́діл, -лу; 2)арифмет( .) ді́лення, ділі́ння, -ння. Делец – діло́к, -лка́, ділови́к, -ка́.

Деликатничать – деліка́тність розво́дити;с неудовольствием( ) па́нькатися, -каюся, -каєшся.

Деликатность – деліка́тність. Деликатный – деліка́тний, -а, -е. Делимое, ариф. – ді́леник, -ка. Делимость – поді́льність, -ности. Делимый – поді́льний.

Делитель, ариф. – діли́тель, -ля;-ный – ділю́ щий, -а, -е. Делить – діли́ти, -лю́ , -лиш, поділя́ти, -ля́ю, -ля́єш. Делиться – діли́тися, поділя́тися.

Делишко – дільце́, -ця́.

Дело – спра́ва, -ви, ді́ло, -ла;по делу – у спра́ві, за ді́лом. Деловитость – ділови́тість, -тости.

Деловитый, деловой – ділови́тий, ділови́й, -а́, -е́.

Делопроизводитель – ділово́д, -да. Делопроизводство – ділово́дство.

Дельно, нар. – доді́ла, доладу́. Дельность – ді́льність, дола́дність, -ности. Дельный – путя́щий, -а, -е, дола́дній, -я, -є. Дельта, геогр. – де́льта, -ти.

Дельфин, зоол. – дельфі́н, -на. Делянка – діля́нка, -ки, дільни́ця, -ці.

Демагог – демаго́г, -га;-гический – демагогі́чний, -а, -е. Демагогия – демаго́гія, -ії.

Демаркационный – демаркаці́йний.

Демаскировать – демаскува́ти; -ску́ю, -ку́єш (кого́), зніма́ти ма́ску (з ко́го). Демисезонный – демісезо́новий.

Демобилизация, демобилизирование – демобіліза́ція, демобілізува́ння, -ння.

108

Російсько-український словник

Демобилизировать – демобілізува́ти, -зу́ю, -зу́єш. Демобилизированный – демобілізо́ваний, -а, -е. Демократ – домокра́т, -та;-тка – демокра́тка, -ки. Демократизация – демократизува́ння, -ння.

Демократический – демократи́чний, -а, -е;-ски – демократи́чно. Демократия – демокра́тія, -ії.

Демон – де́мон, -на;ругательно( ) ге́мон, на. Демонизм – демоні́зм, -му.

Демонов – де́монів, -нова, -нове. Демонический – демоні́чний, -а, -е. Демонстрация – демонстра́ція.

Демонстрировать – демонструва́ти, -ру́ю, -ру́єш. Демонстративный – демонстрати́вний, -а, -е. Деморализация – демораліза́ція, -ції. Деморализировать – деморалізува́ти, -зу́ю, -зу́єш. Денатурирование – денатурува́ння, -ння.

Денатурированный спирт – денатуро́ваний спирт, денатура́т. Денатурировать – денатурува́ти.

Денационализация – денаціоналізува́ння, -ння.

Денационализировать – денаціоналізува́ти, -зу́ю, -зу́єш;-ванный – денаціоналізо́ваний, -а, -е.

Денежка – шаг, -га, шажо́к, -жка́, ше́ляг, -га. Денежки – грошеня́тарод( . грошеня́т). Денежник – гамане́ць, -нця́, гама́н, -на́. Денежный – гроше́вий, грошови́й, -а́, -е́. Денек – дни́нка, -ки, дни́на, -ни.

Денной – де́нний, -а, -е. Денщик – джу́ра, -ри.

День – день (род. дня), дни́на, -ни. Де́ньга– де́нежка, -ки.

Деньга́– грошва́, -ви́. Деньги – гро́ші, -шей. Деньжонки – грошеня́та, -нят.

Департамент – департа́мент, -ту;-ский – департа́ментський, -а, -е. Депеша – депе́ша, -ші.

Депо – депо́, -па́.

Депозит – депози́т, -ту;-ный – депози́товий, -а, -е. Депутат – депута́т, -та;-ский – депута́тський, -а, -е. Депутатство – депута́тство, -ва.

Депутация – депута́ція, -ії. Дерг, межд. – смик!, сіп!

Дергание – 1) сми́кання, -ння; 2)за( двери, окна) то́ргання, -ння; 3)за( волосы) скуба́ння, -ння, скубани́на, -ни.

Дергать, дернуть – 1) сми́кати, -каю, -каєш, смикну́ти, -ну́, -не́ш, сі́пати, -паю, -паєш, сіпну́ти, -ну́, -не́ш;за2) окно,( двери) то́ргати, -гаю, -гаєш, то́ргнути, -ну, -неш; 3)за( волосы, уши) ску́бти, -бу́, -бе́ш, скубну́ти, -ну́, -не́ш;ся – сі́патися, сіпну́тися, ша́рпатися, шарпну́тися.

Дергач, зоол. – дерка́ч, -ча́.

Деревей, бот. – дереві́й, -ві́ю, крива́вник, -ка.

Деревенеть, см. Деревянеть.

Деревенский – 1) сі́льський; 2)крестьянский( ) селя́нський.

Деревенщина – (пренебрежительно) селю́ к, -ка́, муги́р, -ря́;женск( . рода) селю́ чка, муги́рка, -ки.

Деревенька, см. Деревушка. Деревня – село́, -ла́, слобода́, -ди́.

Дерево – де́рево, -ва, дереви́на, -нимнож( . число дере́ва).

Деревообрабатыватель, деревообделочник – деревообро́бник.

Деревообрабатывающий – деревообро́бний, -а, -е. Деревушка – сільце́, -ця́, слобі́дка.

Деревцо – деревце́, -ця́.

109

Російсько-український словник

Деревянеть – дерев’яні́ти, -ні́ю, -ні́єш, дереві́ти, -ві́ю, -ві́єш;о теле() те́рпнути, дубі́ти, -бі́ю. Деревянистый – дерев’яни́стий, -а, -е.

Деревянный – дерев’я́ний, -а, -е.

Деревяшка – 1) (костыль) ми́лиця, -ці, дерев’я́нка, -ки; 2)на( ногах, для пуговиц) дерев’я́нка, -ки; 3) (маленький осколок) дереви́нка, -ки.

Дерен – де́ренрод( . де́рну).

Держава – держа́ва, -ви;-ный – держа́вний, -а, -е. Державность – держа́вність, -ности.

Державствовать – володарюва́ти, -рю́ ю, -рю́ єш (над ким, чим). Держалень (перила) – по́ручні.

Держалка – (сабли, метлы, черпака) де́ржално, -на, держа́к, -ка́;топора( ) топори́ще, -ща; (кнута) пу́жално, -на;ведра,( корзины) ду́жка, -ки;лопаты( ) лопати́лно, -на;кочерги( ) кочержилно, -на; (цепа) ціпи́лно, -на.

Держание – держа́ння, трима́ння, -ння.

Держатель – 1) (бумаг) де́ржець, -жця; 2)недвижимого( имущества) посіда́ч, -ча́. Держать – держа́ти, -жу́, -жиш, трима́ти, -ма́ю, -ма́єш;держать речь – промовля́ти, -ля́ю,

-ля́єш;держать пари – йти в закла́д;-ться – держа́тися, трима́тися. Держка – 1) голубни́к, -ка́; 2)стая( голубей) табу́н голубі́в. Дерзание – зва́га, -ги, насмі́лювання, -ння.

Дерзать, дерзнуть – ва́житися, -жуся, -жишся, нава́житися, насмі́люватися, -лююся, -люєшся, насмі́литися, -люся.

Дерзить – грубія́нити, -бія́ню, -бія́ниш.

Дерзкий, дерзостный – 1) (отважный) смі́ливий; 2)наглый( ) зухва́лий, -а, -е. Дерзновение, дерзновенность – 1) відва́га, -ги, відва́жність, -ности; 2) зухва́лість, -лости. Дерзновенный – 1) (отважный) відва́жний, смі́ливий; 2)наглый( ) зухва́лий, -а, -е.

Дерзостный см. Дерзкий.

Дерзость – 1) (отважность) відва́га, -ги, смі́ливість, -вости; 2)наглость( ) зухва́льство, -ва; говорить дерзости – грубія́нити, -ню, -ниш.

Дермо – 1) (кал) послі́д, -ду, ка́ло, -ла; 2)навоз( ) гній (род. гно́ю).

Дерн, см. Дерен.

Дернистый – дерни́стий, -а, -е. Дерновый – дерно́вий, -а, -е.

Дерюга, дерюжина – рядно́, -на́, рядни́на, -ни. Дерюжка – рядни́нка.

Дерюжный – рядня́ний, -а, -е.

Десант – деса́нта, -ти;-ный – деса́нтний, -а, -е. Десерт – десе́рт, -ту;-ный – десе́ртний. Дескать – мовля́в.

Десна, мед. – я́снарод( . я́сен)един[ . чис. я́сно]. Десница – прави́ця, -ці.

Деспот – де́спот, -та;-ка – де́спотка, -ки. Деспотический – деспоти́чний, -а, -е.

Дестиллировать, см. Дистиллировать. Деструктивный – деструкти́вний, -а, -е. Деструкция – дестру́кція, -ії.

Десть (бумага) – десть, -ти. Десятерик – десятери́к, -ка. Десятерицею – уде́сятеро. Десятеричный – десятерни́й, -а́; -е́. Десятеро – де́сятеро.

Десятидневный – десятиде́нний, -а, -е. Десятилетие – десятилі́ття, десятирі́ччя, -ччя.

Десятилетний – десятирі́чний, -а, -е, десятилі́тній, -я, -є. Десятимесячный – десятимі́сячний.

Десятина – десяти́на, -ни.

Десятирублевка – деся́тка, -ки.

Десятиструнный – десятистру́нний, -а, -е. Десятиугольник – десятику́тник, -ка. Десятка – деся́тка, -ки.

Десятичный – десятко́вий, -а, -е.

110

Російсько-український словник

Десятник – деся́тник, -ка. Десяток – деся́ток, -тку. Десятский – деся́цький, -ого. Десятый – деся́тий, -а, -е.

Десять – де́сятьрод( . -ти́и -тьо́х);-тью – де́сять разі́в. Детализация – деталіза́ція, -ії.

Детализировать – деталізува́ти, -зу́ю, -зу́єш. Деталь – дета́ль, -люм( . р.), подро́биця, -ці. Детальный – дета́льний, докла́дний, -а, -е.

Детеныш – маля́род( . маля́ти), дитиня́род( . дитиня́ти). Дети – ді́тирод( . діте́й).

Детина – парубі́йка, -ки. Детишки – дітваки, -ків.

Детище (увеличительно) – діти́ще, -ща. Детолюбивый – дітолю́ бний. Детолюбие – дітолю́ бство, -ва. Детородный – діторо́дний, -а, -е. Деторождение – дітороді́ння. Детоубийство – дітогу́бство, -ва.

Детоубийца – дітогу́бець, -бця, дітогу́бник, -ка. Деточки – діточки́, -чо́к, ді́тоньки, -ньок. Детрит – детри́т, -ту.

Детская – дитя́ча світли́ця. Детский – дитя́чий, -а, -е. Детство – дити́нство, -ва.

Детушки, см. Деточки.

Дефект – дефе́кт, -ту, недоста́ча, -чі, хи́ба, -би, ва́да, -ди. Дефектный – дефекто́вний, -а, -е.

Дефилирование – дефілюва́ння. Дефилировать – дефілюва́ти, -лю́ ю, -лю́ єш. Дефицит – дефіци́т, -ту, недобі́р, -бо́ру. Деформация – деформа́ція, -ії.

Децентрализация – децентраліза́ція, децентралізува́ння. Децентрализировать – децентралізува́ти, -зу́ю, -зу́єш. Дециметр – деци́ме́тр, -тра, -тру.

Дешевенький – дешеве́нький. Дешеветь – деше́вшати, -шаю.

Дешевизна – дешевина́, -ни́, деше́вість, -вости. Дешевить – дешеви́ти, -влю́ , -ви́ш.

Дешевинка, дешевка – деше́ва річ.

Дешевле, нар. – деше́вше. Дешево, нар. – де́шево. Дешевый – деше́вий, -а, -е.

Дешифрирование, дешифровка – розшифро́вування, розшифрува́ння, -ння. Дешифрировать – розшифро́вувати, -вую, -вуєш.

Деяние – ді́ярод( . ді́ї), ді́яння, -ння, вчи́нок, -нку. Деятель – дія́ч, -ча́;-ница – дія́чка, -ки. Деятельность – дія́льність, -ности.

Деятельный – дія́льний, акти́вний, -а, -е. Деять – ді́яти (ді́ю, ді́єш), чини́ти, -ню́ , -ниш.

Джентльмен – джентлме́н, -на;-ский – джентлме́нський. Джигитовка – джиґітува́ння, гарцюва́ння, -ння.

Диавол, см. Дьявол. Диагноз – діягно́за, -зи.

Диагностика – діягно́стика, -ки. Диагональ – діягона́ля, -лі, косина́, -ни́.

Диагональный – діягона́льний;-но – діягона́льно. Диаграмма – діягра́ма, -ми.

Диадема – діяде́ма, -ми. Диакон – дия́кон, -на.

111

Російсько-український словник

Диаконство – дия́конство, -ва. Диалект – діяле́кт, -ту, гові́рка. Диалектика – діяле́ктика, -ки. Диалектический – діялекти́чний.

Диалектологический – діялектологі́чний, -а, -е. Диалектология – діялектоло́гія, -ії.

Диалог – діяло́г, -гу. Диамант – діяма́нт, -ту.

Диаметр – дія́метр, -тра, попере́чник, -ка. Диаметрально – діяметра́льно, попере́чно. Диаметральный – попере́чний, -а, -е. Диапазон – діяпазо́н, -ну.

Диапозитив – діяпозити́в, -ву.

Диафрагма – діяфра́гма, -ми, пере́тинка, -ки.

Диван – дива́н, -ну, кана́па, -пи;без( спинки) тапча́н, -на. Диванщик – дива́нник, -ка Диверсия – диве́рсія, -ії.

Дивертисмент – дивертисме́нт, -ту. Дивиденд – дивіде́нд, -ду. Дивидендный – дивіде́ндний, -а, -е. Дивизионный – дивізі́йний, -а, -е. Дивизия – диві́зія, -ії.

Дивить – дивува́ти, -ву́ю, ву́єш;-ться – дивува́тися. Дивность – ди́вність, -ности.

Дивный – 1) (странный) ди́вний, -а, -е; 2)прекрасный( ) чудо́вий, га́рний, -а, --е;но – 1) ди́вно; 2) чудо́во, га́рно.

Диво – ди́во, -ва, дивови́жа, -жі. Дивование – дивува́ння, -ння. Дидактика – дида́ктика, -ки.

Дидактический – дидакти́чний, навча́льний, -а, -е. Дизель – ди́зель, -ля.

Дикарёнок – дикарча́, -ча́ти.

Дикарка – 1) дику́нка, -ки; 2)нелюдимая( ) відлю́ дниця, -ці. Дикарский – дику́нський;-ство – дику́нство, -ва.

Дикарь – дику́н, -на;нелюдимый( ) відлю́ дник, -ка, відлю́ док, -дка. Дикий – ди́кий;о( нелюдимом человеке) відлю́ дний, -а, -е. Дикобраз, зоол. – їжате́ць, -тця;-зовый – їжате́цький, -а, -е. Диковина – дивови́жа, -жі, дивина́, -ни́.

Диковинка – диви́нка, -ки. Диковинный – дивови́жний, -а, -е. Дикообразный – дикогля́дний. Дикорастущий – дикоро́слий.

Дикость – ди́кість, -кости;нелюдимость( ) відлю́ дність, -ности. Диктант – дикта́нт, -ту.

Диктатор – дикта́тор, -ра;-ский – дикта́торський, -а, -е. Диктаторство – дикта́торство, -ва.

Диктатура – диктату́ра, -ри. Диктовальщик – диктувальник.

Диктование, диктовка – диктува́ння, прока́зування, -ння. Диктовать – диктува́ти, -ту́ю, -ту́єш.

Диктованный – дикто́ваний.

Диктовка – 1) (действ.) см. Диктование; 2) дикта́нт, -ту. Дикция – ди́кція, -ії, вимо́ва, -ви.

Дилемма – диле́ма, -ми.

Дилетант – дилета́нт, -та;-ка – дилета́нтка, -ки. Дилетантизм – дилетанти́зм, -му.

Дилижанс – диліжа́нс, -еу;-совый – диліжа́нсовий, -а, -е. Дилювиальный – дилювія́льний.

Динамика – дина́міка, -ки.

Динамит – динамі́т, -ту;-ный – динамі́тний.

112

Російсько-український словник

Динамический – динамі́чний, -а, -е. Динамо-машина – динамомаши́на, ни. Динамометр – динамо́метер, -тра, силомі́р, -ра. Династия – дина́стія, -ії.

Династический – династи́чний, -а, -е. Диплом – дипло́м, -му.

Дипломат – диплома́т, -та. Дипломатический – дипломати́чний, -а, -е.

Директор – дире́ктор, -ра;-ша – дире́кторка, -ки. Директрисса – директри́са, -си.

Дирекция – дире́кція, -ії. Дирижабль – дирижа́бель, -бля.

Дирижер – дириже́р, -ра, дириґе́нт, -та. Дирижирование – дириґува́ння, -ння. Дирижировать – дириґува́ти, -ґу́ю, -ґу́єш. Дисгармонический – дисгармоні́чний, -а, -е. Дисгармония – дисгармо́нія, -ії. Дисертация – дисерта́ція, -ії.

Диск – диск, ку, кружа́ло, -ла.

Дискант – диска́нт, -та;-ный – дисканто́вий, -а, -е. Дисконт – диско́нт, -ту, диско́нто, -та. Дисконтер – дисконте́р, -ра.

Дисконтирование – дисконтува́ння, -ння. Дисконтировать – дисконтува́ти, -ту́ю, -ту́єш. Дисконтный – дисконто́вий, -а, -е.

Дискообразный – дискува́тий, -а, -е, кружалува́тий. Дискос – ди́скос, -су.

Дискредитация – дискредита́ція, -ії.

Дискредитирование – дискредитува́ння, -ння;-нный – (з)дискредито́ваний, -а, -е. Дискредитировать – дискредитува́ти, -ту́ю, -ту́єш.

Дислокация – дисльока́ція, -ії. Диспозиция – диспози́ція, -ії. Диспут – ди́спут, -ту.

Диспутировать – диспутува́ти.

Диссертация, см. Дисертация. Диссимиляция – дисиміля́ція, -ії.

Диссимилироваться – дисимілюва́тися, -лю́ юся, -лю́ єшся. Диссонанс – дисона́нс, -су.

Дистанция – диста́нція, -ії, ві́ддаль, -лі. Дистанционный – дистанці́йний. Дистиллятор – дистиля́тор, -ра.

Дистиллировать – дистилюва́ти, -лю́ ю, -лю́ єш, переганя́ти, -ня́ю, -ня́єш. Дистиллированный – дистильо́ваний, пере́гнаний.

Дистиллирование, дистилляция – дистиля́ція, перегі́н, -го́ну. Дисциплина – дисциплі́на, -ни.

Дисциплинарный – дисципліна́рний, -а, -е. Дисциплинированность – дисципліно́ваність, -ности. Дисциплинировать – дисциплінува́ти, -ну́ю, -ну́єш.

Дитя – дити́на, -ни;грудное( ) немовля́тко, -ка;-тятин – дити́нин. Дитятко – дити́нка, -ки, дитя́тко.

Дифтерит, мед. – о́бклад, -ду, за́валки, -лок.

Дифтонг – дифто́нга, -ги;-гический – дифтонгі́чний, -а, -е. Дифференциал – диференція́ля, -лі. Дифференцирование – диференціюва́ння, -ння. Дифференцировать – диференціюва́ти, -цію́ ю, -цію́ єш. Дичать, одичать – дича́віти, -вію, -вієш, здича́віти. Дичина – дичина́, -ни́.

Дичиться – бокува́ти, -ку́ю, -ку́єш (від ко́го), цура́тися (кого́). Дичок, – 1) (ботан.) ди́чка, -ки; 2)зоол( .) дича́к, -ка́.

Дичь – 1) (зоол.) дичина́; 2)дикое( место) глушина́, -ни́; 3)вздор( ) нісені́тниця, -ці.

113

Російсько-український словник

Диэта – діє́та, -ти.

Длина – довжина́, -ни́, до́вгість, -гости. Длиннеть – до́вшати, -шаю, -шаєш. Длиннобородый – довгоборо́дий. Длинноватый – довга́стий, -а, -е. Длинноволосый – довговоло́сий. Длинноголовый – довгоголо́вий. Длинногривый – довгогри́вий.

Длинноклювый – довгодзю́ бий, дзюба́стий, -а, -е. Длиннокосый – довгоко́сий, -а, -е. Длиннокрылый – довгокри́лий.

Длиннолицый – довго(о)бра́зий, довгови́дий, -а, -е. Длинноногий – довгоно́гий, циба́тий, -а, -е. Длинноносый – довгоно́сий.

Длиннополый – довгопо́лий. Длиннорукий – довгору́кий.

Длиннота – до́вгість, -гости, довгота́, -ти. Длинноусый – довгову́сий, вуса́тий, -а, -е. Длинноухий – довгову́хий, вуха́тий, -а, -е.

Длиннохвостый – довгохво́стий, хвоста́тий, -а, -е. Длинношеий – довгов’я́зий, -а, -е, довгоши́їй, -и́я, -и́є. Длинношерстый – довгоше́рстий, довгово́вний, -а, -е. Длинный – до́вгий, -а, -е.

Длиною, нар. – завдо́вжки́, удо́вж. Длитель – зага́йко, -ка.

Длительность – заба́рність, -ности, зага́йність, -ности. Длительный – забарни́й, зага́йний;-но – зага́йно, заба́рно.

Длить – бари́ти, -рю́ , -ри́ш, га́яти (га́ю, га́єш);-ся – продо́вжуватися, тягти́ся, точи́тися.

Для, пред. – 1) (с родительным падежом) для, за́-для; 2)с( родительным падежом для дополнения именительного и винительною пад.) до. Стіл до писа́ння. Я купи́в ря́мці до віко́н; 3)с( винительным падежом, для дополнения именительного или винительного пад.) на (на що, на ко́го). Ми́ска на про́со. Поши́ла соро́чку на хло́пця;с винительным4) (

для указания определенного времени или случая) про. Ма́ю чо́боти про свя́то. Купи́в м’я́са про случа́й.

Дневальный – днюва́льний, чергіве́ць, -вця́. Дневальная – днюва́льня, -ні.

Дневание – днюва́ння, -ння. Дневать – днюва́ти (дню́ ю). Дневка – днюва́ння, -ння.

Дневник – щоде́нник, -ка, де́нник, -ка. Дневной – де́нний, -а, -е.

Днем – уде́нь. Днеть – дні́ти (дні́є). Днище – дни́ще, -ща.

Дно – дно, -на (именит. множ. ч. де́на, дна,род. ден).

До, пред. – 1) (на вопрос: куда?до каких пор? как?) до. Дійшла́ до села́. Проси́дів до ра́нку. Урі́зав но́гу до кі́стки;на2) (вопрос: сколько? безпредлога, или с предлогом) з, із. Купи́в бо́рошна пу́дів із п’ятдеся́т;на3) (вопрос: когда?) до, пе́ред: До свят. Ді́ло було́ пе́ред пе́ршим тра́внем.

Добавка, добавление – дода́ток, -ку, доба́вка, -ки;процесс( ) додава́ння. Добавлять, добавить – додава́ти (додаю́ , додає́ш), добавля́ти, -ля́ю, -ля́єш. Добавок – дода́ток, -тку.

Добавочный – додатко́вий, -а, -е.

Добаклушничать – добайдикува́ти, -ку́ю, -ку́єш;-ся – добайдикува́тися. Добаловаться – допустува́тися, -ту́юся, -ту́єшся.

Добегать, добежать – добіга́ти, -га́ю, -га́єш, добі́гти (добіжу́). Добегаться – добі́гатися, -гаюся, -гаєшся.

Добеливание – добі́лювання, -ння.

Добеливать, добелить – добі́лювати, -люю, -люєш, добіли́ти, -лю́ , -лиш;-ся – добі́люватися, добіли́тися.

114

Російсько-український словник

Добивание – добива́ння, -ння.

Добивать, добить – добива́ти, -ва́ю, -ва́єш, доби́ти, -б’ю́ , -б’є́ш. Добиваться, добиться – добива́тися (чого́, до чо́го), домага́тися (чого́). Добирание – добира́ння, -ння.

Добирать, добрать, -ся – 1) добира́ти, -ра́ю, -ра́єш, добра́тися, (доберу́ся, добере́шся); 2) (доезжать, доехать, доходить, дойти) добира́тися, добра́тися (до чо́го).

Доблестный – відва́жний, хоро́брий, -а, -е. Доблесть – відва́жність, -ности, хоро́брість, -рости. Доболтаться – добала́катися, -каюся, -каєшся. Добор – добира́ння, -ння.

Добраниться – дола́ятися, -ла́юся, -ла́єшся.

Добрасывание – докида́ння.

Добрасывать, добросить – докида́ти, -да́ю, -да́єш, доки́нути.

Добраться, см. Добираться. Добрачный – передшлю́ бний.

Добрейший – 1) найдобрі́ший; 2) без кра́ю до́брий.

Добрести – 1) допле́нтатися, -таюся, -таєшся, дотягти́ся, -ну́ся, -нешся;по2) (воде) добрести́ (добреду́, добреде́ш).

Добреть, раздобреть – 1) (делаться добрым) добрі́шати, -шаю, -шаєш, добрі́ти, -рі́ю, -рі́єш, роздобрі́ти; 2)полнеть,( жиреть) гла́дшати, -шаю, -шаєш, розгла́дшати.

Добривать, добрить – дого́лювати, -люю, -люєш, доголи́ти.

Добро – 1) (отвлеченно) добро́, -ра́, гара́зд, -ду;имущество2) ( ) добро́, -ра́, майно́, -на́; 3) (пожитки) збі́жжя, -жжя; 4)как( наречие) до́бре, гара́зд.

Доброволец – охо́тник, -ка, охо́чий, -чого, доброво́лець, -льця. Добровольно – з до́брої во́лі, самохі́ть, самохі́тно. Добровольность – доброві́льність, -ности, доброві́лля, -лля. Добровольный – доброві́льний, самохі́тний, -а, -е. Добровольческий – доброво́льчий, -а, -е.

Добродетель – доброче́сність, -ности, чесно́та, -ти. Добродетельный – доброче́сний, чеснотли́вий, -а, -е. Добродетельно – доброче́сно, чеснотли́во. Добродетельствовать – добро ді́яти (ді́ю, ді́єш). Добродушие – доброду́шність, -ности, добротли́вість, -вости. Добродушный – доброду́шний, добротли́вий, -а, -е.

Доброжелатель – прихи́льник, -ка, доброзичли́вець, -вця;-ница – прихи́льниця, доброзичли́виця, -ці.

Доброжелательность – доброзичли́вість, -вости, прихи́льність, -ности. Доброжелательный – добрози́чливий, прихи́льний, -а, -е. Доброжелательство – добрози́чливість, -вости, прихи́льність, -ности. Доброкачественность – добро́тність, -ности.

Доброкачественный – добро́тний, до́брий, -а, -е. Добролюбивый – добролю́ бний; -а, -е. Добролюбие – добролю́ бність, -ности.

Добронравие – доброзвича́йність, лагі́дність, -ности. Добронравный – доброзвича́йний, лагі́дний, -а, -е. Добропорядочный – поря́дний, путя́щий, -а, -е.

Добросердечие, добросердне – добросе́рдність, -ности, добросе́рдя, -дя.

Добросердечный, добросердий – добросе́рдний, -аге.

Добросовестность – сумлі́нність, -ности. Добросовестный – сумлі́нний, -а, -е. Доброта́– до́брість, -рости.

Добро́та– добро́тність, -ности;-тный – добро́тний, -а, -е.

Доброхот – 1) см. Доброжелатель; 2) (по собственной воле) доброхі́тний, -ного;-ница – 1 ) см. Доброжелательница; 2) доброхі́тниця, -ці.

Доброхотный – 1) см. Доброжелательный; 2) доброхі́тний.

Добрызгивать, добрызнуть – добри́зкувати, -кую, -куєш, добри́знути, -ну, -неш. Добрый – 1) (хороший отношением) до́брий (для ко́го, до ко́го), ласка́вий (до ко́го); 3)

(хороший) до́брий, га́рний, -а, -будьтее; добры – бу́дьте ласка́ві. Добряк – добря́га, -ги.

Добуживаться, добудиться – добу́джуватися, -джуюся, -джуєшся, добуди́тися.

115

Російсько-український словник

Добуксировать – добуксува́ти. Добывание – добува́ння, -ння.

Добывать, добыть – добува́ти, здобува́ти, -ва́ю, -ва́єш, добу́ти, здобу́ти (здобу́ду, здобу́деш ).

Добывающий – добува́льний, -а, -е. Добытие – здобуття́, -ття́. Добытчик – добува́ч, -ча́. Добытый – здобу́тий, -а, -е. Добыча – здо́бич, -чы, здоби́ча, -чі. Добычник – здобува́льник, -ка. Добычнический – роздобу́тний. Добычный – здоби́чний, -а, -е.

Доваливать, довалить – дова́лювати, -люю, -люєш, довали́ти, -лю́ , -лиш. Доваривание – дова́рювання, -ння.

Доваривать, доварить – дова́рювати, -рюю, -рюєш, довари́ти, -рю́ , -риш;о многом( ) подова́рювати.

Довевать, довеять – дові́ювати, -ві́юю, -ві́юєш, дові́яти.

Доведываться, доведаться – дові́дуватися, -дуюся, -дуєшся, дові́датися, -даюся. Доверезжать – довереща́ти.

Доверенность – 1) (поручение) дові́реність, -ности, дору́чення, -ння; 2)доверие( ) дові́р’я, -р’я. По -ности – за дору́ченням. (Оде́ржати гро́ші за дору́ченням).

Доверенный – дові́рений, -а, -е. Доверие – дові́р’я, -р’я.

Доверитель – вірода́вець, -вця, віри́тель, -ля;-ница – вірода́виця, -ці, віри́телька. Доверительный – дові́рний, дові́рочний, -а, -е.

Доверчивать, довертеть – докру́чувати, -чую, -чуєш, докрути́ти (докручу́, докру́тиш). Доверчивость – дові́рливість, -вости, ймові́рність, -ности.

Доверчивый – дові́рливий, ймові́рний, -а, -е.

Довершать, довершить – дове́ршувати, -шую, -шуєш, доверши́ти, -шу́, -шиш. Довершение – дове́ршення, докі́нчення, -ння.

Довершитель – доверши́тель, заверши́тель, -ля;-ница – доверши́телька, -ки, заверши́телька, ки.

Доверять, доверить – 1) см. Верить; 2) (поручать) доруча́ти, -ча́ю, -ча́єш, доручи́ти, -чу́, -чиш (кого́, що кому́).

Доверяться, довериться – звіря́тися, -ря́юся, -ря́єшся, зві́ритися, -рюся, -ришся (на ко́го). Довесок – дова́жка, -ки.

Довешивание – 1) дова́жування, -ння; 2)белья( ) дові́шування.

Довешивать, довешать – 1) дова́жувати, -жую, -жуєш, дова́жити, -жу, -зкиш; 2)белье( ) дові́шувати, -шую, -шуєш, дові́шати, -шаю, -шаєш.

Довзыскивать, довзыскать – доправля́ти, -ля́ю, -ля́єш, допра́вити, -влю, -виш. Довизжаться – довища́тися.

Довинчивать, довинтить – дошрубо́вувати, -вую, -вуєш, дошрубува́ти, -бу́ю, -бу́єш, доґвинто́вувати, -вую, -вуєш, доґвинтува́ти, -ту́ю, -ту́єш.

Довод – до́відрод( . до́воду), до́каз, -зу, арґуме́нт, -ту.

Доводить, довесть – дово́дити (дово́джу, дово́диш), дове́сти (доведу́, доведе́ш), допрова́джуваги, -джую, -джуєш, допрова́дити, -ва́джу, -ва́диш (кого́ до чо́го);-ся – (приходиться) дово́дитися, дове́стися, припада́ти, припа́сти.

Довозить, довезти – дово́зити (дово́жу, дово́зиш), довезти́. Довозиться – 1) довози́тися; 2)кто( -нибудь делая) допо́ратися (до чо́го).

Доволакивать, доволочить – доволіка́ти, -ка́ю, -ка́єш, доволокти́, -лочу́, -ло́чиш. Довольно, нар. – дово́лі, до́сить.

Довольный – задово́лений, вдово́лений, -а, -е. Довольствие – постача́ння, харчува́ння. Довольство – доста́тність, -ности, доста́ток, -тку. Довольствование – постача́ння, -ння (кому́ чого́).

Довольствовать – постача́ти, -ча́ю, -ча́єш (кому́ що). Довольствоваться – задовольня́тися, -ня́юся, -ня́єшся (чим, з чо́го). Доворовать – докра́сти;-ся – докра́стися.

Довязывание – 1) дов’я́зування; 2)о( чулках) допліта́ння.

Довязывать, довязать – 1) (снопы) дов’я́зувати, -зую, -зуєш, дов’яза́ти, -жу́, -жеш; 2)

116

Російсько-український словник

(чулки, сети) допліта́ти (доплету́, доплете́ш). Догадка – до́гадка, ки, здо́гад.

Догадливость – (з)дога́дливість. Догадливый – (з)дога́дливий. Догадочный – здога́дний, -а, -е.

Догадчик – здога́дник, -ка;-ца – здога́дниця, -ці.

Догадываться, догадаться – здога́дуватися, -дуюся, -дуєшся, здогада́тися, -да́юся, -да́єшся, домірко́вуватися, -вуюся, -вуєшся, доміркува́тися.

Догарание – догоря́ння, -ння.

Догарать, догореть – догоря́ти, -ря́ю, -ря́єш, догорі́ти, -рю́ .

Догащивать, догостить – догостьо́вувати, -вую, -вуєш, догостюва́ти, -тю́ ю, -тю́ єш. Доглаживать, догладить – допрасо́вувати, -вую, -вуєш, допрасува́ти, -су́ю, -су́єш. Доглядывать, доглядеть – догляда́ти, -да́ю, -да́єш, догля́діти, -джу, -диш, догля́нути. Доглядываться, доглядеться – догляда́тися, -да́юся, -да́єшся, догля́дітися.

Догма – до́ґма, -ми. Догмат – доґма́т, -ту.

Догматизм – доґмати́зм, -му. Догматический – догмати́чний, -а, -е.

Догнать, см. Догонять.

Догнивать, догнить – догнива́ти, -ва́ю, -ва́єш, догни́ти, -нию́ , -ниє́ш. Договаривать, договорить – 1) догово́рювати, -рюю, -рюєш, договори́ти, -рю́ , -риш,

домовля́ти, -ля́ю, -ля́єш, домо́вити;делать2) ( условие) догово́рювати (кого́). Договариваться, договориться – 1) догово́рюватися, -рююся, -рюєшся, договори́тися,

-рю́ ся, -ришся, добала́куватися, -куюся, -куєшся, добала́катися, -каюся, -каєшся; 2) (условливаться) договоря́тися, договори́тися (з ким).

Договор – догові́р, -во́ру;условие( ) умо́ва, -ви;заключить договор – скла́сти догово́ра, умо́ву.

Договорный – догові́рний, -а, -е,условленный( ) умо́влений.

Догон, догонка – дого́ня, -ні;вдогонку – наздогі́н, наздогі́нці (кому́, за ким).

Догонять, догнать – доганя́ти, -ня́ю, ня́єш; догна́ти (дожену́, дожене́ш), (на)здоганя́ти, (на )здогна́ти.

Догорание – догоря́ння, -ння.

Догорать, догореть – догоря́ти, -ря́ю, -ря́єш, догорі́ти, -рю́ , -ри́ш, допа́люватися, -лююся, -люєшся, допали́тися, -лю́ ся.

Догружать, догрузить – дованта́жувати, -жую, -жуєш, дованта́жити, -жу, -жиш, доладо́вувати, -вую, -вуєш, доладува́ти.

Догрузка – дованта́жування, дованта́ження, доладо́вування, доладува́ння, -ння. Догрызать, догрызть – догриза́ти, -за́ю, -за́єш, догри́зти.

Додавать, додать – додава́ти (додаю́ , додає́ш), дода́ти (дода́м, додаси́). Додаваться – додава́тися.

Додалбливать, додолбить – додо́вбувати, -бую, -буєш, додовба́ти, -ба́ю, -ба́єш. Доделка – доробля́ння, доро́блення, -ння.

Доделывать, доделать – доробля́ти, -ля́ю, -ля́єш, доро́блювати, -люю, -люєш, дороби́ти, -блю́ , -биш.

Додумываться, додуматься – доду́муватися, -муюся, -муєшся, доду́матися, -маюся, -маєшся, домірко́вуватися, -вуюся, -вуєшся, доміркува́тися.

Доедать, доесть – доїда́ти, -да́ю, -да́єш,сти́дої (доїм,́ доїси́).

Доезжать, доехать – доїжджа́ти (доїжджа́ю, доїжджа́єш),хати́дої (доїду,́ доїдеш)́ . Доение – доїння,́ -ння.

Дожаривание – досма́жування, допря́жування, -ння.

Дожаривать, дожарить – досма́жувати, -жую, -жуєш, досма́жити, -жу, -жиш;сало( ) допряга́ти, -га́ю, -га́єш, допрягти́ (допряжу́, допряже́ш).

Дожаренный – досма́жений, допе́чений. Дождевик (гриб) – мору́ха, -хи. Дождевой – дощови́й, -а́, -е́. Дождемер – дощомі́р, -і́ра.

Дождик – до́щик, -щику.

Дождить, безлич. глаг. – дощи́ти, дощува́ти. Дождливый – дощови́тий, дощови́й, -а́, -е́.

Дождь – дощ, -щу́;мелкий( ) мжи́чка, -ки, мря́ка, -ки;проливной( ) зли́ва, -ви;крупный( )

117