ru-uk

Російсько-український словник

Кизилевый – дерено́вий, кизіле́вий, -а, -е. Кизиль, бот. – дере́н, -ну́, кизі́ль, -зелю́ . Кий – кийо́кр(. кийка́).

Кикимора – мара́, почва́ра, -ри.

Кила – 1) (мед.) ґила́, -ли́; 2)бот( .) ґу́ля, -лі. Килограмм – кілогра́м, -ма. Килограммометр – кілограмо́метр, -тра. Километр – кіломе́тр, -тра.

Килька, зоол. – ки́лька, -ки. Кинематограф – кінемато́граф, -фу. Кинжал – кинджа́л, -ла. Киноварный – цино́бровий, -а, -е. Киноварь, хим. – цино́бра, -ри. Кинопостановка – кінопоста́ва, -ви. Кинуться – ки́нутися, -нуся, -нешся. Киоск – кіо́ск, -ку.

Киота, см. Кивот. Кипа – па́ка, -ки. Кипарис – кипари́с, -су.

Кипарисный – кипари́совий, -а, -е. Кипение – кипі́ння, шумува́ння.

Кипеть – кипі́ти, -плю́ , -пи́ш, шумува́ти, -му́ю, -му́єш. Кипучесть – 1) кип’я́чість, -чости; 2)о( человеке) па́лкість, -кости. Кипучий – 1) кип’я́чий; 2)о( человеке) палки́й, -а́, -е́. Кипятильник – каза́н, -на́, водогрі́льня, -ні.

Кипятильщик – кип’ятя́р, -ра, водогрі́льник, -ка.

Кипятить – кип’яти́ти (кип’ячу́, кип’яти́ш), грі́ти (грі́ю, грі́єш);-ться – кип’яти́тися, грі́тися.

Кипяток – окрі́п, -ро́пу, ки́п’яток, -тку. Кипячение – кип’ячі́ння, -ння. Кипящий – кип’я́чий, -а, -е.

Кирасир – па́нцерник, -ка;-ский – па́нцерний, -а, -е. Кириллица (азбука) – кири́лиця, -ці

Кирка – 1) копани́ця, -ці, сокиря́нка, -ки; 2)огородная( ) сапа́, -пи́; 3)для( насекания жернова) оска́рд, -ду.

Кирка (протест. церковь) – кі́рха, -хи.

Кирпич – 1) (для построек) це́гла, -ли; 2)для( топлива из навоза рогатого скота) кизя́к, -ка́.

Кирпичик – цегли́нка, -ки. Кирпичина – цегли́на, -ни. Кирпичник – цеге́льник, -ка.

Кирпичный – цеге́льний, -а, -е;-чный завод – цеге́льня, -ні. Киса – киса́, -си́, капшу́к, -ка́.

Кисейный – серпа́нко́вий, -а, -е.

Кисель – кисі́льрод( . киселю́ );-ный – киселе́вий, -а, -е. Кисет – гама́н, -на, кисе́т, -та.

Кисея – серпа́нок, -нку.

Кисленький – кисле́нький, по́кислий, -а, -е. Кислить – кисли́ти, -лю́ , -лиш.

Кисловатость – кисля́вість, -вости;-то – кисле́нько. Кисловатый – кясля́вий, кисле́нький, -а, -е. Кислород, хим. – ки́сень; -сню;-ный – кисе́нний, -а, -е. Кислосладкий – кислосоло́дкий, -а, -е.

Кислота – 1) ки́слість, -лости, кислота́, -ти́, ки́слощі, -щів;хим2) .() квас, -су. Серная кислота – сірча́ний ква́с.

Кислотный – кисло́тний, -а, -е. Кислый – ки́слий, квасни́й. Кислятина – кисля́тина, -ни.

Киснуть – ки́снути, ква́снути, -ну, -неш. Кистеобразный – гронува́тий, -а, -е.

198

Російсько-український словник

Кисточка – пе́нзлик, -ка.

Кисть – 1) (руки) кисть, -ти; (художника) пе́нзель, -зля;винограда( ) ки́тяг, -гу, гро́но, -на; 4) (бахрома из ниток) ки́тиця, -ці; 5)из( щетины) щітя́к; 6)из( мочала) ква́ч; 7)красильная( ) мазо́к, -зка́; 8)овса,( проса) во́лот, -та.

Кит, зоол. – кит, -та. Китель – ки́тель, -ля.

Китовый – китови́й, -а́, -е́. Китолов – китоло́в, -ва. Китоловный - китоло́вний, -а, -е. Китообразный – китоподі́бний, -а, -е. Кичиться – чва́нитися, -нюся, -нишся. Кичливо – чванли́во.

Кичливость – чванли́вість, -вости. Кичливый – чванли́вий.

Кишеть – киші́ти, -шу́, -ши́ш. Кишечник – ну́трощі. Кишечный – кишко́вий, -а, -е.

Кишка – 1) ки́шка, -ки; 2)пожар( .) рука́в, -ва. Кишмиш – кишми́ш, -шу.

Кишмя, нар. – аж киши́ть. Кишнец, бот. – холя́ндра, -ри. Клавиатура – клявіяту́ра, -ри.

Клавиш, клавиша – кляві́ш, -шу, кляві́ша, -ші. Клад – скарб, -бу, клад, -ду.

Кладбище – кла́довище, -ща, могилки́, -ло́к, цви́нтар, -ря. Кладбищенский – кладвища́нський, цви́нтарний, -а, -е. Кладка – 1) (бревен) кладі́ння, -ння; 2)здание( ) мурува́ння.

Кладовая – 1) (о доме) хи́жа, -жі, хи́жка, -ки; 2)отдельно( от дома) комо́ра, -ри. Кладовщик – комо́рник, комо́рний.

Кладельщик – кладі́льник, -ка, кладі́й, -ія́. Кладь – кла́жа, покла́жа, -жі, вага́, -ги́.

Кланяться – кла́нятися, вклоня́тися, -ня́юся, -ня́єшся. Клапан – хли́павка, -ки, хлипо́к, -пка́.

Кларнет – кларне́т, -та. Класс – кля́са, -си. Классик – кля́сик, -ка.

Классификатор – клясифіка́тор, -ра. Классификация – клясифіка́ція, -ії. Классифицировать – клясифікува́ти, -ку́ю, -ку́єш. Классицизм – клясици́зм, -му.

Классический – кляси́чний.

Классный – клясови́й, -а́, -е́.

Класть, кладывать – кла́сти (кладу́, кладе́ш). Клев, клевание – клюва́ння, -ння.

Клевать – клюва́ти (клюю́ , клює́ш), дзьо́бати, -баю, -баєш. Клевач – оска́рд, -ду.

Клевер, бот. – конюши́на, -ни. Клевета – на́клеп, -пу, обмо́ва.

Клеветать – обмовля́ти, -ля́ю, -ля́єш (кого́), набрі́хувати, -брі́хую, -хуєш (на ко́го). Клеветник – обмо́вник, -ка;-ца – обмо́вниця, -ці.

Клеветничать, см. Клеветать. Клеветнический – обмо́вний.

Клевок – клюво́к, -вка. Клеврет – спі́льник, прибі́чник:

Клеенка – цера́та, -ти, воща́нка, -ки́;-нчатый – цера́товий, воща́нковий, -а, -е. Клеильщик – кле́їльник, кару́чник, -ка,-щица – кле́їльниця, кару́чниця, -ці. Клеить – кле́їти (кле́ю, кле́їш), кару́чити, -чу, -чиш.

Клей – кле́йрод( . кле́ю);столярный( ) кару́к, -ку́;вишневый( ) ґлей (род. ґле́ю). Клейка – кле́їння, кару́чення, -ння.

Клейкий – клейки́й, липки́й.

199

Російсько-український словник

Клейкость – кле́йкість, -кости, ли́пкість, -кости. Клеймение – штемпува́ння, таврува́ння, -ння.

Клеймильщик – 1) штемпа́р, -ря́; 2)строевого( леса) карбівни́к.

Клеймить – клейни́ти, -ню́ , -ни́ш, штемпува́ти, -пу́ю, -пу́єш, таврува́ти, -ру́ю, -ру́єш. Клеймо – клейно́, -на́, тавро́, -ра́.

Клеймовщик, см. Клеймильщик. Клейстер – кле́йстер, -тру.

Клен, бот. – кле́н, -ну;-новый – клено́вий, -а, -е.

Клепало, см. Било.

Клепать – клепа́ти, па́ю, -па́єши кле́плю, кле́плеш.

Клепка – 1) (действие) клепа́ння, -ння,заклепкой( ) нютува́нння, -ння; 2)в( бочке) кле́пка, -ки; 3) ню́ та, -ти.

Клерикал – клерика́л, -ла. Клерикализм – клерикалі́зм, -му.

Клетка – 1) клі́тка, -ки; 2)на( ткани) ґра́тка, -ки, клі́тка; 3)анат( .) кліти́на, -ни. Клетушка – хи́жка, -ки, комірчи́на, -ни.

Клетчатка, анат. – пліва́, -ви́. Клетчатый – карта́тий, -а, -е.

Клеть – комо́ра, -ри. хи́жа, -жі;для( птиц) ку́ча, -чі. Клешня – кле[і]шня́, -ні́.

Клещ, энт. – клі́щ, -ща́. Клещевина, бот. – райде́рево, -ва.

Клещи – 1) кліщі́, -щів, обце́ньки, -ків; 2)деревянные( ) ле́щатарод( . ле́щат). Клиент – кліє́нт, -та.

Клиентура – клієнту́ра, -ри. Клизма – клі́зма, -ми.

Клик, кликание – кли́кання, гука́ння, -ння.

Кликать, кликнуть – кли́кати, -чу, чеш, кликну́ти, -ну́, -неш, гука́ти, -ка́ю, гукну́ти, ну́, -не́ш.

Кликуша – крикли́виця, -ці, причи́нна, -ої. Климат – клі́мат, -ту, підсо́ння, -ння. Климатический – клімати́чний.

Клин – клин, -на, (железный) глоба́, -би́.

Клиника – клі́ніка, -ки;-нический – кліні́чний, -а, -е. Клиновидный – клинува́тий.

Клинок – клино́к, -нка́. Клинцовка – клинцюва́ння, -ння.

Клинышек – клине́ць, -нця, кли́нчик, -ка. Клир – духове́нство, -ва.

Клирик – клі́рик, -ка.

Клирос – кри́лас, -са;-ный – кри́ласний, -а, -е.

Клистир, см. Клизма. Клич – по́клик, -ку.

Кличка – при́кладка, -ки, прі́звище, -ща. Клише – кліш, -ша́, кліше́, -ша́. Клоака – кльоа́ка, -ки.

Клобук – ка́птур, -ра.

Клок – пучо́к, -чка́, жмут, -та, па́смо, -ма;бумаги( ) кла́поть. Клокастый – кудла́тий, пелеха́тий, -а, -е.

Клокотание – клекоті́ння, -ння; булькоті́ння, -ння, кле́кіт, -коту.

Клокотать – клекоті́ти (клекочу́, клекоти́ш), булькоті́ти (булькочу́, булькоти́ш). Клонить – хили́ти, -лю́ , -лиш, схиля́ти, -ля́ю, -ля́єш;-ся – хили́тися, схиля́тися. Клоп – блощи́ця, -ці.

Клоповый – блощи́чий. Клоун – кльо́вн, -на. Клохтание – квокта́ння, -ння.

Клохтать – квокта́ти, -кчу́, -чеш. Клохтунья – кво́чка, -ки. Клочек – кла́птик, -ка.

Клочья, соб. – кла́пті.

200

Російсько-український словник

Клуб – клюб, -бу; -ный – клю́ бний, -а, -е. [Клю́ бна пра́ця]. Клубить – клубота́ти, -чу́, -чеш;-ться – клубота́тися.

Клубника – полуни́ця, -ці;чаще( во множественном числе) полуни́ці, -ни́ць. Клубничный – полуни́чний, -а, -е.

Клубок – клубо́к, -бка́. Клумба – гря́дка, -ки.

Клык – і́кло, -ламнож( . число і́кли). Клыкастый – ікла́стий, -а, -е.

Клюв – дзюб, дзьоб, -ба, клюва́к, -ка́;-ный – дзьо́бовий, -а, -е. Клюка – ко́стур, -ра, кові́нька, -ки.

Клюква, бот. – журавли́на, -ни. Клюквенный – журавли́нний, -а, -е.

Ключ – ключ, -ча́;источник( ) джерело́, -ла́.

Ключевой – 1) джере́льний, джере́ляний, -а, -е; 2) ключови́й. Ключик – клю́ чик, -ка.

Ключица, анат. – ду́жка, -ки, пе́репело, -ла, шля́ма, -ми. Ключник – клю́ чник, -ка;-ница – клю́ чниця, -ці. Ключничать – ключникува́ти, -ку́ю.

Клякса – пля́ма, -ми.

Клянчить – каню́ чити, -чу, -чиш, цига́нити, -ню, -ниш. Кляп – за́тичка, -ки.

Клясть – клясти́ (кляну́, кляне́ши клену́, клене́ш).

Клясться, поклясться – клясти́ся, поклясти́ся, (за)присяга́тися, -га́юся, -га́єшся, (за) присягну́тися, -гну́ся, -не́шся.

Клятва – 1) при́сяга, -ги, (за)присяга́ння; 2)проклятие( ) клятьба́, -би́, проклі́н, -льо́ну. Клятвенно – під прися́гою, (за)присяга́ючись.

Клятвенный – прися́жний. Клятвопреступление – кривопри́сяга, -ги.

Клятвопреступник – кривоприся́жник, -ка;-ница – кривоприся́жниця, -ці. Клятвопреступный – кривоприся́жний, -а, -е.

Кляуза – кля́вза, ка́верза, -зи.

Кляузник – каверзу́н, -на́, ка́верзник, --ка;ница – ка́верзниця. Кляузничать – крути́ти (кручу́, кру́тиш).

Кляча – шка́па, -пи, шкапи́на. Книга – кни́га, -ги, кни́жка, -ки.

Книгопечатание – друка́рство. Книгопечатник – друка́р, -ря.

Книгопечатня – друка́рня, -ні:

Книгопродавец, см. Книготорговец. Книгопродавческий – книга́рський.

Книготорговец – книга́р, -ря́. Книгохранилище – книгосхо́вище, -ща. Книженка – книжчи́на, -ни.

Книжник – книга́р, -ря́, кни́жник, -ка.

Книжный магазин – книга́рня.

Книзу, нар. – дони́зу, вниз.

Книксен – кні́ксен, -ну, уклі́н, -ло́ну. Кнопка – кно́пка, -ки, ґу́дзик, -ка. Кнут – баті́грод( . батога́), пу́га. Кнутик – батіжо́к, -жка́.

Кнутище – батожи́ще, -ща, бату́ра, -ри. Кнутовище – пу́жално, -на.

Княгиня – княги́ня, -ні.

Княжение – князюва́ння, князі́вство, -ва. Княжеский – князі́вський, кня́жий, -а, -е. Княжество – князі́вство, -ва.

Княжествовать – князюва́ти.

Княжна – князі́вна, -ни. Князек – кня́зик, -ка. Князь – кня́зь, -зя.

201

Російсько-український словник

Ко, пред. – до.

Коалиционный – коаліці́йний. Коалиция – коалі́ція, -ії. Кобель – пес (род. пса).

Кобенить – ко́рчити, -чу, -чиш;-ся – 1) ко́рчитися; 2)кривляться( ) викривля́тися.

Кобец, см. Кобчик. Кобура – кобу́ра, -ри.

Кобчик, зоол. – кі́бчик, -ка, кі́бець, -бця. Кобыла – коби́ла, -ли.

Кобылица – лоши́ця, -ці. Кобылий – коби́лячий, -а, -е. Кобылка – коби́лка, -ки.

Кобылятина – коби́лятина, кони́на, -ни. Кование – кува́ння, клепа́ння, -ння, ко́ванка, -ки.

Кованый – ко́ваний, -а, -е;о( лошади) ко́ваний, підко́ваний. Коварность – підсту́пність.

Коварно – лука́во, підсту́пно. Коварный – лука́вий, підсту́пний, -а, -е. Коварство – лука́вство, -ва, пі́дступ, -пу. Коварствовать – лука́вити, -влю, -виш.

Ковать – (железо) кува́ти (кую́ , кує́ш);лошадь( ) підко́вувати, -вую, -вуєш. Ковер – ки́лим, -ма.

Коверкание (порча) – псува́ння, -ння.

Коверкать – 1) (портить) псува́ти (псую́ , псує́ш), ні́вечити, -чу, -чиш;гнуть,2) ( кривить) ко́рчити, -чу, -чиш, криви́ти, -влю́ , -виш.

Коверник – килима́р, -ря́;-ница – килима́рка, -ки. Ковка – кува́ння, -ння;лошади( ) підко́вування, -ння. Ковкий – ковни́й, -а́, -е́.

Ковкость – ко́вність, -ности.

Коврига – 1) (целый хлеб) хліб, -ба, бухане́ць, -нця́; 2)ломоть( хлеба) ски́бка, шмато́к, -тка́. Коврижка (пряник) – медяни́к.

Ковровый – килимо́вий, -а, -е. Ковчег – ковче́г, -га.

Ковш – коря́к, -ка́, ківшр.(ковша́), коре́ць, -рця́. Ковшик – корячо́к, -чка́, кі́вшик, -ка, кі́рчик, -ка. Ковыль – ти́рса, -си.

Ковыляние – шкандиба́ння, -ння. Ковылять – шкандиба́ти, -ба́ю. Ковыряние – колупа́ння, копирса́ння, -ння.

Ковырять – колупа́ти, -па́ю, -па́єш, копирса́ти, -са́ю, -са́єш. Когда, нар. – коли́;когда-нибудь – коли́сь, колине́будь.

Коготь – кі́готьрод( . кі́гтя), па́зур, -ра. Когтистый – пазури́стий, -а, -е. Кодекс – ко́декс, -су.

Кодификация – кодифіка́ція, -ії. Кодифицировать – кодифікува́ти, -ку́ю, -ку́єш. Кое-где – поде́куди.

Кое-как – якне́будь, сяк-так, так-сяк.

Кое-какой – яки́йне́будь, сяки́й-таки́й, таки́й-сяки́й. Кое-кто – де́хто.

Коечный – лі́жковий, -а, -е. Кое-что – де́що.

Кожа – шку́[і́]ра, -ри.

Кожаный – шкуратя́ний, шкіряни́й, -а́, -е́.

Кожевенный – чинба́рський, гарба́рський, -а, -кожевенныйе; завод – чинба́рня, гарба́рня, -ні.

Кожевник – чинба́р, -ря́, гарба́р, -ря́.

Кожевничать – чинбарюва́ти, гарбарюва́ти, -рю́ ю, -рю́ єш. Кожевничество – чинба́рство, гарба́рство, -ва.

Кожица – шку́рка; плі́вка, -ки.

202

Російсько-український словник

Кожура – шку́рка, -ки, кожушо́к, -шка́. Кожух – кожу́х, -ха.

Коза – коза́, -зи́;дикая( ) сайга́к, -ка́. Козел – цап, -па, козе́лрод( . козла́). Козерог, астр. – козеро́г, -га. Козий – кози́ний, ко́зячий, -а, -е.

Козленок – цапеня́, -ня́ти, козля́, -ля́ти. Козлина – козли́на, -ни.

Козлиний – цапи́ний, козли́ний.

Козлы (у карет) – передо́к, -дка́;для( распилки дров) коби́ли́ця. Козлятина – козли́на, -ни.

Козни – пі́дступи, -пів, ка́верзирод( . ка́верз). Козочка – кі́зка, кі́зонька, -ки.

Козуля – козу́ля, -лі, са́рна, -ни. Козырный (в картах) – кози́рний, -а, -е. Козырь – ко́зир, -ря.

Козырять – 1) (в карточной игре) козиря́ти, -ря́ю, -ря́єш;«по2) ( военному») віта́тися, здоро́вкатися.

Козявка – ку́зька, кома́шка, -ки. Койка – лі́жко, -ка;см. Тачка. Кокаин – кокаїн,́ -ну.

Кокарда – кока́рда, -ди. Кокетка – коке́тка, -ки.

Кокетливый – мані́рний, коке́тливий, -а, -е.

Кокетничанье, кокетство – кокетува́ння, -ння.

Кокетничать – кокетува́ти, -ту́ю, -ту́єш, (за)лиця́тися, -ця́юся, -ця́єшся. Коклюш, мед. – кашлю́ к, -ка, ко́клюш, -ша.

Кокос – коко́с, -су;-совый – коко́совий, -а, -е. Кокотка – коко́тка, -ки.

Кокс, хим. – ко́кус, -су. Коксовый – ко́кусовий, -а; -е.

Кокушка, см. Кукушка. Кол – кіл (род. кола́). Колба – ко́льба, -би. Колбаса – ковбаса́, -си́.

Колбасник – ковба́сник, -ка́;-ница – ковба́сниця, -ці. Колбасная – ковба́сня, -ні.

Колдобина – ковдо́бина, -ни;-бистый – ковдо́бистий, -а, -е. Колдование – чаклува́ння, чарува́ння, -ння.

Колдовать – чаклува́ти, -лу́ю, -лу́єш, чарува́ти, -ру́ю, -ру́єш. Колдовство – ча́ри, -ів, чарівни́цтво, -ва.

Колдун – чаклу́н, -на́, чарівни́к, чароді́й, -і́я, ворожби́т, -та, характе́рник,-нья-ка;– чаклу́нка, -ки, чарівни́ця, воро́жка, -ки, характе́рниця, -ці.

Колебание – 1) (почвы) хита́ння; 2)о( человеке) вага́ння, -ння, непе́вність, -ности. Колебательный – хита́льний, хитли́вий, -а, -е.

Колебать – (руками) хита́ти (хита́ю, хита́єш);ветром( ) колива́ти, -ва́ю, -ва́єш. Колебаться – 1) (не решаться) вага́тися, -га́юся, -га́єшся; 2) колиха́тися, колива́тися,

хита́тися, -та́юся.

Коленкор (ткань) – перка́ль, -лю;-ровый – перкале́вий, -а, -е. Коленный – колі́нний, -а, -е.

Колено – 1) (анат., в пении) колі́но, -на; 2)поколение( ) колі́но, -на, поколі́ння, -ння; 3) (изгиб реки) колі́но, за́воротень, -тня.

Коленопреклонение – коліновклі́нність, -ности. Коленце (в стебле) – колі́нце, -ця. Коленчатый – колінкува́тий.

Колесить – колува́ти, -лу́ю.

Колесник – колісни́к, -ка́, сте́льмах, -ха. Колесница – колісни́ця, -ці.

Колесный – колісни́й, -а́, -е́.

Колесо – ко́лесо, -са;маховое( ) махови́к, -ка́.

203

Російсько-український словник

Колесовать – колесува́ти, -су́ю, -су́єш.

Колеть – ду́бнути, -ну, -неш;о( животных) ги́нути, до́хнути, -ну, -неш. Колечко – персте́ник, -ка.

Колея – ко́лія, -ії. Колизей – колізе́й, -зе́ю. Колика – ко́лька, -ки.

Колировать – очкува́ти (очку́ю, очку́єш), колірува́ти, -ру́ю. Колировка – очкува́ння, колірува́ння, -ння. Количественный – числови́й, кі́лькісний, -а, -е.

Количество – кі́лькість, -кости.

Колка – 1) (дров) руба́ння, коло́ття, -ття; 2)иглой( ) штри́канна, шпига́ння, -ння. Колко – дошку́льно, ущи́пливо.

Колкий – 1) (язвительный) дошку́льний, ущи́пливий, колю́ чий, -а, -е;о2)дровах( ) кілки́й, -а́, -е́.

Колкость – ущи́пливість, -вости. Коллега – коле́ґа, -ґи, това́риш. Коллегиальный – колеґія́льний. Коллегиум – коле́ґіюм, -му.

Коллегия – коле́ґія, -ії. Коллектив – колекти́в, -ву.

Коллективизация – колективіза́ція, -ії. Коллективизм – колективі́зм, -му. Коллективист – колективі́ст, -та.

Коллективный – колекти́вний, гуртови́й, -а́,--ное́;– колекти́вно, гурто́вно. Коллекционер – колекціоне́р, -ра.

Коллекция – коле́кція, -ії, збі́рка, -ки. Коллодиум – кольо́дій, -ію.

Колобок – хліб, -ба, бухане́ць, -нця́.

Колода – 1) (бревно, полное число игральных карт) коло́да, -ди; 2)корыто( ) жо́лоб, -ба, кори́то, -та.

Колодезный – коло́дязний, крини́чний, -а, -е. Колодезь, колодец – коло́дязь, -зя, крини́ця, -ці.

Колодка – 1) (деревянные кандалы) ди́би, -бів, коло́дки, -док; 2)железные( кандалы) кайда́ни, -нів; З)обувная( ) копи́л, -ла́.

Колодник – в’я́зень, -зня. Колок – кіло́к, -лка́. Колокол – дзвін (род. дзво́ну). Колоколенка – дзвіни́чка, -ки. Колоколенный – дзвіни́чний.

Колокольный – дзвонови́й, -а́, -е́. Колокольня – дзвіни́ця, -ці.

Колокольчик – 1) (бот.) дзвіно́чки, -ків; 2)звонок( ) дзво́ник, -ка. Кололыцик – колі́й, -ія́, коля́р, -ра́.

Коломазь – коло́мазь, -зі.

Коломенка, см. Каламенок, Каламенка. Колонизатор – колоніза́тор, -ра, оса́дник, -ка.

Колонизировать – колонізува́ти, -зу́ю, оса́джувати, -джую. Колонизация – колоніза́ція, -ції, оса́дництво, -ва.

Колонист – колоні́ст, -та, оса́дчий, -ого;-ка – колоні́стка, -ки, оса́дча, -чої. Колониальный – колонія́льний, -а, -е.

Колония – коло́нія, -ії. Колонна – коло́на, -ни. Колоннада – колона́да, -ди.

Колорит – кольори́т, -ту, ба́рвність, -ности.

Колос – ко́лос, -су, колосо́к, -ска́;проса,( овса) во́лот, -ту. Колосистый – колоси́стий;о( просе, овсе) волоти́стий, -а, -е.

Колоситься – колоси́тися, -шу́ся, -си́шся, колосува́тися, -су́юся, -су́єшся. Колосовать (молотить) – гарманува́ти, -ну́ю, -ну́єш.

Колоссальный – колоса́льний, величе́зний, величе́нний, -а, -е. Колоссальность – колоса́льність, величе́зність, -ности.

204

Російсько-український словник

Колосяной – колосови́й, -а́, -е́.

Колотить – 1) (бить кого) би́ти, (б’ю́ , б’є́ш), лупцюва́ти, -цю́ ю, -цю́ битьєш; 2)по( чем, во что) би́ти; 3)белье,( полотно) вибива́ти, -ва́ю, -ва́єш.

Колотиться – би́тися.

Колотушка – 1) калата́ло, клепа́ло, -ла; 2)см. Било; 3) (трамбовка) до́вбня, -ні. Колоть, кольнуть – 1) (дрова) коло́ти, -лю́ , -леш; 2)иглой,( ножем) коло́ти, кольну́ти,

шпига́ти, -га́ю, шпигну́ти, -ну́, -не́ш. Колочение – биття́, -ття́.

Колпак – 1) ковпа́к, -ка́; 2)глупый( человек) бе́взень, -зня. Колтун, мед. – ковту́н, -на́.

Колупать – колупа́ти, -па́ю. Колчан – сагайда́к, -ка́.

Колчедан (железный) – іскри́ш, -шу.

Колыбель – 3) (для качания) коли́ска, -ки; 2)родина( ) ба́тьківщина, -ни. Колыбельный (о песни) – колиско́вий, -а, -е.

Колымага, колымашка – граба́рка.

Колыхание – колиха́ння, колиса́ння, -ння.

Колыхать, колыхнуть – колиха́ти, колиса́ти (колишу́, коли́шеш), колихну́ти, -ну́, -не́ш; -ться – колиха́тися, колиса́тися, колихну́тися.

Колышек – кіло́чок, -чка. Кольевой – кілкови́й, -а́, -е́.

Кольнуть, см. Колоть.

Кольцевой – 1) (состоящий из колец) кільча́тий, -а, -е; 2) перстене́вий, каблу́чковий. Кольцеобразный – 1) кільцюва́тий; 2) каблучкува́тий, перстенюва́тий, -а, -е. Кольцо – 1) пе́рстень, -сня, каблу́чка, -ки; 2)круг( ) кільце́, -льця́, ко́ло, -ла. Кольчуга – па́нцер, -ря.

Кольчужный – па́нцерний, -а, -е.

Колючий – колю́ чий, шпичакува́тий, ко́льки́й, -а́, -е́.

Колючка – 1) колю́ чка, шпи́чка, -ки; 2)бот( .) будя́к, -ка́, реп’я́х, -ха́. Коляда – коляда́, -ди́.

Колядовать – колядува́ти, -ду́ю, -ду́єш. Коляска – коля́са, -си;-сочка – коля́сочка, -ки. Ком – 1) гру́дка, -ки; 2)шерсти,( волос) жмут, -та. Команда – кома́нда, -ди.

Командир – команди́р, -ра, отама́н, -на, старши́на, -ни.

Командировать – командирува́ти, -ру́ю, відряджа́ти, -джа́ю, відряди́ти, -ряджу́, -диш. Командирование – командирува́ння, -ння, відря́дження.

Командировка, см. Командирование. Командование – кома́ндування, -ння.

Командовать – 1) (начальствовать) кома́ндувати, -дую, -дуєш, отаманува́ти, -ну́ю, -ну́єш, старшину́вати, -ну́ю, -ну́єш;делать2) ( приказание) кома́ндувати.

Комар – кома́р, -ря́.

Комбинировать – комбінува́ти, -ну́ю, -ну́єш. Комбинированный – комбіно́ваний, -а, -е. Комедиант – комедія́нт, -та;-ка – комедія́нтка, -ки. Комедия – коме́дія, -ії.

Комель – 1) (дерева) при́корень, -рня; 2)связанный( конец у метлы, веника) ти́чка, -ки. Комендант – коменда́нт, -та;-ша – коменда́нтша, -ші.

Комендантский – коменда́нтський. Комета – коме́та, -ти.

Комизм – комі́зм, -му. Комик – ко́мік, -ка.

Комиссар – коміса́р, -ра;-ский – коміса́рський, -а, -е. Комиссариат – комісарія́т, -ту.

Комиссионер – комісіоне́р, -ра;-ский – комісіоне́рський, -а, -е. Комиссионерство – комісіоне́рство, -ва.

Комиссионный – комісі́йний, -а, -е. Комиссия – комі́сія, -ії.

Комитет – коміте́т, -ту.

Комический – комі́чний, куме́дний, -а, -е.

205

Російсько-український словник

Комкать – жу́жмити, -млю, -миш, бга́ти (бга́ю, бга́єш). Комковатый – грудкува́тий, -а, -е.

Комком, нар. – жу́жмом.

Комментарий – комента́р, -ра́, комента́рій, -ія. Комментатор – комента́тор, -ра.

Комментировать – коментува́ти, -ту́ю, -ту́єш, поясня́ти, -ня́ю. Коммерсант – комерса́нт, -та.

Коммерческий – комерці́йний, -а, -е. Коммуна – кому́на, -ни. Коммунизм – комуні́зм, -зму.

Коммунистический – комуністи́чний, -а, -е. Коммуникационный – комунікаці́йний, -а, -е. Коммуникация – комуніка́ція.

Коммутатор – комута́тор, -ра. Комната – кімна́та, -ти.

Комнатный – ха́тній, -я, -є, покойо́вий, -а, -е. Комод – комо́да, -ди.

Комок – 1) гру́дочка; 2)шерсти( волос) жмуто́к, -тка́. Компактный – 1) сти́слий, -а, -е; 2) суці́льний. Компанейский – товари́ський, компані́йський, -а, -е. Компания – товари́ство, -ва, компа́нія, -ії.

Компанион – това́риш, -ша, спі́льник, -ка;-нка – това́ришка, -ки спі́льниця, -ці. Компас – компа́с, -су;-сный – ко́мпасний, -а, -е.

Компенсация – компенса́ція, -ії, відшкодува́ння, -ння. Компенсировать – компенсува́ти, -су́ю, відшкодува́ти, -ду́ю. Компетентный – компете́нтний.

Компетенция – компете́нція, -ії. Компилировать – компілюва́ти, -лю́ ю, -лю́ єш. Компилированный – компільо́ваний, -а, -е. Компилятор – компіля́тор, -ра.

Компиляция – компіля́ція, -ії.

Комплексия – компле́ксія, -ії, будо́ва, -ви, стату́ра, -ри. Комплект – компле́кт, -ту;-ный – комплекто́вий, -а, -е. Комплектование – комплектува́ння, -ння. Комплектовать – комплектува́ти, -ту́ю, -ту́єш. Комплимент – компліме́нт, -ту.

Композитор – компози́тор, -ра;-ка – компози́торка, -ки. Композиция – компози́ція, -ії.

Композиторский – компози́торський, -а, -е. Компонировать – компонува́ти, -ну́ю. Компост – компо́ст, -ту, гноївня́ .

Компот – узва́р, -ру. Компресс – компре́с, -су.

Компрометировать – компромітува́ти, -ту́ю, -ту́єш. Компромисс – компромі́с, -су, по́ступка, -ки. Комсомолец – комсомо́лець, -льця.

Комфорт – комфо́рт, -ту.

Комфортабельный – комфорта́бельний, -а, -е. Конвенционный – конвенці́йний. Конвенция – конве́нція, -ії.

Конверт – конве́рт, -та, Конвоир – конвоїр,́ -ра.

Конвоировать – конвоюва́ти, -вою́ ю. Конвой – конво́й, -о́ю, ва́рта, -ти. Конвойный – конво́йний, вартови́й, -а́, -е́. Конвульсия – конву́льсія, -ії, ко́рчі, -чів. Конгломерат – конґльомера́т, -ту. Конгломерация – конґльомера́ція, -ії. Конгресс – конґре́с, -су.

Конденсатор – конденса́тор, -ра.

206

Російсько-український словник

Кондитер – цуке́рник, -ка. Кондитерская – цуке́рня, -ні. Кондиция – конди́ція, -ції.

Кондуктор – конду́ктор, -ра;-ский – конду́кторський, -а, -е. Коневод – коново́д, -во́да.

Конек – 1) (для катанья на льду) ковза́нь, -ня́, скобзу́н, -на́;костяной( ) на́рт, -тум( . ч. на́рти, -тів); 2)лошадка( ) ко́ник, -ка; 3)на( крыше) гре́біньрод( . гре́беня).

Конец – 1) кіне́ць, -нця́, крайрод( . кра́ю); 2)предел( времени, действия) кіне́ць, -нця́. Конечно, нар. – авже́ж, зві́сно, звича́йно.

Конечность – 1) конечні́сть, -ности; 2) кінці́вка, -ки. Конечный – 1) кінце́вий; 2)окончательный( ) остато́чний, -а, -е. Конина – коня́тина, кони́на, -ни.

Конический – коні́чний, гострове́рхий, -а, -е. Конка – ко́нка, -ки.

Конкретный – конкре́тний, -а, -е;-но – конкре́тно. Конкурент – конкуре́нт, -та;-тка – конкуре́нтка, -ки. Конкуренция – конкуре́нція, -ії.

Конкурировать – конкурува́ти, -ру́ю, -ру́єш.

Конкурс – ко́нкурс, -су;-ный – ко́нкурсний, конкурсо́вий. Конница – кінно́та, -ти.

Коннобежец – верхіве́ць, -вця́.

Конногвардеец – кінноґварді́єць, -ді́йця;-дейский – кінноґварді́йський, -а, -е. Коннозаводство – коня́рство, -ва.

Коннозаводчик – коня́р, -ра́.

Конный – кі́нний, -а, -е.

Коновал – конова́л, -ла;-льский – конова́льський, -а, -е. Коновод – конові́д.

Коневодство – коново́дство, -ва. Коновяз – коно́вязь, -зі. Конокрад – конокра́д, -да. Конокрадство – конокра́дство, -ва.

Конопатить – конопа́тити, -чу, -тиш;замазкой( ) шпаґлюва́ти, -лю́ ю, -лю́ єш. Конопать – па́кля, -лі, коно́пать, -ти, кло́ччя, -ччя.

Конопаченье – конопа́чення, -нва.

Конопля – коно́плірод( . конопе́ль);мужские( стебли) пло́скінь, -коні́;семенная( к.) ма́тірка, -ки.

Конопляник – коно́плище, -ща.

Коноплянка, бот. – стрі́лки́род( . стрі́ло́к), череда́, -ди́. Конопляный – коно́пляний, -а, -е;о( масле) сім’яни́й, -а́, -е́. Консервативный – ковсервати́вний, -а, -е.

Консерватизм – консервати́зм. Консерватор – консерва́тор, -ра. Консерватория – ковсервато́рія.

Консервированный – консерво́вавий, -а, -е. Консервы – консе́рви, -вів.

Консилиум – конси́ліюм, -му.

Консистория – консисто́рія, -ії;-рский – консисто́рський, -а, -е. Конский – 1) (лошад. топот) кі́нський; 2)волос( ) коня́чий, -а, -е. Конспект – конспе́кт, -ту;-ный – конспекти́вний, -а, -е.

Конспиративный – конспірати́вний, тає́мний, -а, -е. Конспирация – конспіра́ція, -її.

Констатировать – кодстатува́ти, -ту́ю, -ту́єш. Констатирование – констатува́ння, -ння. Конституционный – конституці́йний, -а, -е. Конституция – конститу́ція, -ії Конструкция – конструкція, -ії.

Консул – ко́нсул, -ла;-ский – ко́нсульский, -а, -е. Консульство – ко́нсульство, -ва.

Консультант – консульта́нт, -та. Консультация – консульта́ція.

207