ru-uk

Російсько-український словник

Желудок – шлу́нок, -нку;у( животных) ке́ндюх, -ха. Желудь – жо́лудь, -дя.

Желчный – жо́вчний, злі́сний, -а, -е. Жеманистый – мані́жний, мані́рний, -а, -е.

Жеманиться – мані́житися, -жуся, -жишся, мані́ритися, -рюся. Жеманно – мані́жно, мані́рно.

Жеманный – мані́жний, мані́рний, -а, -е. Жеманство – мані́жність, мані́рність, -ности.

Жемчуг – перло́, -ла́множ( . число пе́рли,род. пе́рліви пе́рел). Жемчужина – перли́на, -ни;-жный – перло́вий, -а, -е, перли́стий, -а, -е. Жена – дружи́на, -ни, жі́нка, -ки, подру́жжя, -жя.

Женатый – жона́тий, одру́жений, -а, -е.

Женить – одру́жувати, жую, -жуєш, дружи́ти, -жу́, -жиш, жени́ти, -ню́ , -ниш (з -ким);ться – одру́жуватися, жени́тися, дружи́тися (з ким).

Женитьба – одружі́ння, (о)жені́ння, -ння (з ким). Жених – жени́х, -ха́, молоди́й, -о́го, нарече́ний, -ого. Женка – жі́нка, жі́ночка, -ки.

Женолюбец – жонолю́ бець, -бця, бабі́й, -бія́. Женолюбный – жонолю́ бний, -а, -е. Женолюбие – жонолю́ бство, -ва. Женоподобный – жінкува́тий.

Женский – жіно́чий, -а, -е.

Женственность – жіно́чість.

Женственный – жіно́чий, -а, -е.

Женщина – жі́нка, -ки, же́нщина, -ни;замужняя( молодая) молоди́ця, -ці. Жердевой – жердяни́й, вори́нний, -а, -е.

Жердило – довга́нь, циба́нь, -ня́.

Жердина, жердь – 1) жерди́на, вори́на, -ни; 2)для( вешанья) же́рдка, -ки. Жеребая – же́реб, -бу, жеребо́к, -бка́.

Жеребёнок – лоша́род( . лоша́ти), лоша́к, -ка́, лоша́тко, -тка;годовалый( ) стригу́н, -на́, стригуне́ць, -нця́.

Жеребец – жеребе́ць, -бця́;племенной( ) жеребе́ць-насі́нник.

Жеребиться, ожеребиться – жереби́тися, -блю́ ся, -би́шся, ожереби́тися. Жеребьевый – жеребко́вий, -а, -е.

Жеребятница – лоша́тна коби́ла. Жеребячий – жереби́ний, жереб’я́чий, -а, -е.

Жерло – джерело́, -ла́;жерло( вулкана) кра́тер, -ра;пушки( ) го́рло (гарма́ти). Жерлянка (лягушка) – джереля́нка, ку́мка, крини́чка, -ки.

Жернов – жо́рномн( . ч. жо́рна,род. жо́рен). Жерновой – жорно́ви́й, -а́, -е́.

Жертва – 1) (религ.) же́ртва, -ви́, офі́ра, -ри;дар,2) ( подарок) пода́ння, -ня, поже́ртва, -ви; 3 ) (добыча) же́ртва, здо́бич, -чі.

Жертвенник – же́рто́вник, -ка.

Жертвенный – же́рто́вний, офі́рний, -а, -самоотреченныйе; ( ) самовідрече́ний, -а, -е. Жертвование – офірува́ння, же́ртвування, -ння;на( церковь) по́свят, -ту.

Жертвовать – же́ртвувати, -вую, -вуєш, офірува́ти, -ру́ю, -ру́єш, дарува́ти, -ру́ю, -ру́єш.

Жертвоприношение, см. Жертвование. Жест – рух, -ху, жест, -ту.

Жестер, бот. – жо́стір, -теру, круши́на, -ни. Жестикулировать – жестикулюва́ти, -лю́ ю, -лю́ єш.

Жесткий – 1) (твёрдый) тверди́й, жо́рсткий; 2)шерсткий( ) шо́рсткий, цупки́й, -а́, -е́. Жесткнуть – тверді́ти, -ді́ю, ді́єш, шкару́бнути, -ну, -неш.

Жестко – тве́рдо, му́лько. Жестковатый – твердува́тий. Жесткокрылый – твердокри́лий, -а, -е.

Жесткость – тве́рдість, -дости, цу́пкість, му́лькість, -кости, рі́зкість, -кости. Жестокий – (о человеке) жорсто́кий, лю́ тий, немилосе́рдний, -а, -ое;холоде,( морозе,

ветре) лю́ тий, -а, -е.

Жестокосердие – немило́сердність, жорсто́кість, -кости. Жестокосердный – жорсто́кий, безсерде́чний, лю́ тий, -а, -е.

138

Російсько-український словник

Жесточайший – найлюті́ший, найзапеклі́ший, -а, -е. Жесть – бля́ха, -хи, жерсть, -ти.

Жестяник, жестянщик – бляха́р, -ря́.

Жестянка – бляша́нка, -ки.

Жестяной – бляша́ний, -а, -е;-ночный – бляшанко́вий, -а, -е. Жетон – жето́н, -на, дука́ч, -ча́.

Жечь – пали́ти (палю́ , па́лиш);припекать( ) пекти́ (печу́, пече́ш). Жжение – палі́ння, -ння.

Жженый – па́лений, -а, -е. Живать – жи́ти (живу́, живе́ш).

Живее, нар. – хутчі́ш(е), шви́дче, жваві́ше. Живехонько – швиді́сінько, хуті́сінько.

Живительный – живлю́ щий.

Живить – живи́ти, -влю́ , -ви́ш;ободрять( ) підбадьо́рувати, -рую, -руєш. Живиться – живи́тися; -влю́ ся, -вишся, поживля́тися, -ля́юся. Живица – живи́ця, -ці.

Живо, нар. – жва́во, шви́дко, жи́во.

Живодёр – шкуроде́р, -ра, жи́воїд, ги́цель, -цля. Живодерня – шкуроде́рня.

Живой – 1) живи́й, -а́, -е́;бойкий2) ( ) жва́вий, мото́рний, -а, -живаяе; вода – цілю́ ща вода́; живая вера – те́пла ві́ра.

Живописанье – живописа́ння, -ння. Живописать – живописа́ти, -пишу́, -пи́шеш. Живописец – маля́р, -ра́, живопи́сець, -сця.

Живописность – мальовни́чість, живопи́сність, -ности. Живописный – мальовни́чий, живопи́сний, -а, -е. Живопись – жи́вопись, -сі, малюва́ння, -ння, маля́рство, -ва. Живость – жва́вість, -вости, мото́рність, -ности.

Живот – 1) (анат.) живі́т, -вота́, че́рево, -ва;жизнь2) ( ) життя́. Животворный – животво́рчий, живода́вчий, -а, -е. Животик – живото́к, -тка́, черевце́, -вця́.

Животное – твари́на, -ни;только( о диких зв.) звірина́, -ни́, звір, -ря.

Животность – твари́нність, -ности;о( животных инстинктах человека) звіря́чість, -чости. Животный – 1) (инстинкт) звіря́чий, твари́нний, -а, -е; 2)анат( .) черевни́й, живото́вий. Животрепещущий – животрепетний, -а, -е.

Живучесть – живу́чість, -чости. Живучий – живу́чий, -а, -е.

Живчик – 1) (пульс) жи́вчик, -ка; 2)биол( .) заплідни́к, -ка́; З)о (человеке) жва́вий, -а, -е. Живьём, нар. – живце́м.

Жиденький – ріде́нький, -а, -е. Жидеть – рі́дшати, -шаю, -шаєш. Жидить – ріди́ти, -джу́, -диш. Жидкий – рідки́й, -а́, -е́. Жидко – рі́дко.

Жидкость – 1) рі́дкість, -кости; 2)вещество( ) рідина́, -ни́, те́чи́во, -ва. Жижа, жижица – рідо́та, -ти, рідина́, -ни́.

Жизнедательный – живода́вчий, животво́рчий, -а, -е. Жизнедеятельность – живодія́льність, -ности. Жизненность – життє́вість, -вости.

Жизненный – життє́вий, життьови́й, -а́, -е́. Жизнеописание – життє́пис, -су. Жизнеописательный – життєпи́сний, -а, -е. Жизнерадостность – живора́дісність, -ности.

Жизнерадостный (о настроении) – живора́дісний, вті́шний, -а, --е;тно – живора́дісно. Жизнеспособность – життєзда́тність, -ности, живу́чість, -чости.

Жизнеспособный – життєзда́тний, -а, -е.

Жизнь – 1) (процесс) життя́, живоття́, -ття́;время2) ( ) вік, -ку. Жила, анат. – жи́ла, -ли.

Жилет – жиле́т, -та, камізе́лька, -ки;-ный – камізе́льковий, -а, -е. Жилец – пожиле́ць, -льця́.

139

Російсько-український словник

Жилистый – жи́лавий, жи́луватий, -а, -е.

Жилище – осе́ля, -лі, житло́, -ла́, госпо́да, -ди, домі́вка, -ки. Жилищный – житлови́й, мешка́льний, -а, -е.

Жилковатый – жи́луватий, -а, -е.

Жилье, см. Жилище. Жильный – жилови́й, жи́льний.

Жир – жир, -ру, сить, -ти, са́ло, -ла, лійрод( . ло́ю). Жираф, -фа, зоол. – жира́фа, -фи.

Жиреть – гла́дшати, -шаю, -шаєш, ситі́шати, -шаю, -шаєш. Жирно – си́то, ма́сно.

Жирность – гла́дкість, -кости. Жирный – гладки́й, си́тий, -а, -е.

Жировать – гуля́ти, -ля́ю, -ля́єш, жирува́ти, -ру́ю, -ру́єш. Жировой – жирови́й, лойови́й.

Жировоск – жирові́ск, -во́ску. Жиротоп – салга́нник, -ка. Жиротопня – салга́н, -ну. Жиряк – гладу́н, -на́.

Житейский – життьови́й, світови́й, -а́, -е́. Житель, жилец – жи́тель, -ля, ме́шканець, -нця.

Жительство – житло́, -ла́, пробува́ння, перебува́ння, ме́шкання, -ня. Жительствовать – жи́ти (живу́, живе́ш), прожива́ти, перебува́ти, -ва́ю, -ва́єш. Житие – житіє́, -ія́.

Житница – жи́тниця, -ці, стодо́ла, -ли, клу́ня, -ні.

Жить – жи́ти (живу́, живе́ш);иметь( жилище) ме́шкати, -каю, -каєш;пребывать( ) пробува́ти, -ва́ю, -ва́єш;прозябать( ) ни́діти, -дію, -дієш;уединенно( ) самоті́ти, -ті́ю, -ті́єш; (в тяжелых условиях) бідува́ти, -ду́ю.

Житье – життя́, -ття́, буття́, -ття́. Житься, безл. – жи́тися, ма́тися.

Жмурение – 1) мру́ження, -ння; 2)(при игре в жмурки) жмурі́ння, -ння. Жмурить – мру́жити, -жу, -жиш;-ться – мру́житися;в( игре) жму́ритися. Жмурки – пі́жмурки, -рок.

Жмыхи – 1) (из конопл. семян) маку́ха, -хи; 2)из( свеклы) жма́ки, -ків, жми́хи, -хів. Жнец – жнець (род. женця́).

Жнея (машина) – жа́тка, -ки.

Жниво, жнивье, жнище – стерня́, -ні.

Жнитво, жнитва – жнива́род( . жнив). Жница – жни́ця, -ці, жа́ля, -лі.

Жолоб, см. Желоб.

Жом, жомы – ле́щатарод( . ле́щат). Жонглер – жонґле́р, -ра.

Жранье – ло́пання, -ння.

Жрать – же́рти (жеру́, жере́ш), ло́пати, -паю, -паєш. Жребий – же́реб, -бу, жеребо́к, -бка́;судьба( ) до́ля, -лі, тала́н. Жрец – жрець (род. жерця́,мн. жерці́).

Жреческий – жре́цький, жре́чий, -а, -е. Жречество – жре́цтво, -ва.

Жречествовать – жерцюва́ти.

Жрица – жри́ця, -ці.

Жужелица – 1) (зоол.) бігу́н, -на́, біжа́к, -ка́;остатки2) ( каменного угля после сгорания) жу́желиця, -ці.

Жужжание – 1) (пчел, мух) дзижча́ння, дзи́зкання, -ння; 2)веретена,( кузнечика) сюрча́ння, хурча́ння; 3)жука,( комара) гуді́ння, дзижча́ння, -ння.

Жужжать – 1) дзижча́ти, -чу́, -чи́ш, дзи́зкати, -каю, -каєш; 2) сюрча́ти, -чу́, -чи́ш; 3) густи́ (гуду́, гуде́ш).

Жук – жук, -ка; (бронзовый жук) оле́нка, -ки;майский( жук) хрущ, -ща́;навозный( ) гнойови́к, -ка́.

Жулик – халами́дник, -ка, шахра́й, -ая́. Жуликоватость – шахраюва́тість, крутіюва́тість, -тости. Жупел – жу́пел, -ла.

140

Російсько-український словник

Журавлиный – журавли́ний, журавле́вий, -а, -е.

Журавль – 1) (зоол.) жураве́ль, -вля́;у колодца( ) жураве́ль, о́чеп. Журить – карта́ти, -та́ю, -та́єш (кого́), докоря́ти, -ря́ю, -ря́єш (кому́). Журнал – журна́л, -лу, часо́пис, -пису.

Журналист – журналі́ст, -та. Журналистика – журналі́стика. Журнальный – журна́льний.

Журчание – дзюркоті́ння, дзюрча́ння, -ння.

Журчать – дзюрча́ти, -чу́, -чи́ш, дзюркота́ти, -кочу́, -ко́чеш. Журчащий – дзюркотли́вий, бренли́вий;гулко( ) буркотли́вий, -а, -е. Жутко – мо́торошно, ля́чно.

Жуткий – мо́торошний, ля́чний, -а, -е. Жуть – о́страх, -ху, ляк, -ку.

За, пред. – 1) (с винительным падежом на вопрос: куда? за кого? за что? за сколько?) за; 2 ) (с творительным падежом на вопрос: где? за кем? за чем?) по. (Піти по лікаря. Поїхати по крам); (по причине чего или кого) через що, через кого, за ко́го, за чо́го.

Заалеться – зачервоні́ти(ся), -нію(ся), -нієш(ся), заже́врітися. Заалчничать – зажада́ти, -да́ю.

Заарендование – заорендува́ння, -ння.

Заарендовывать, заарендовать – заорендо́вувати, -вую, -вуєш, заорендува́ти, -ду́ю, -ду́єш, взя́ти в посе́сію.

Заарестовывать, заарестовать – заарешто́вувати, -вую, -вуєш, заарештува́ти, -ту́ю. Заартачиться – 1) (о лошади) занорови́тися, знорови́тися, -влюся, -ви́шся;об2) упрямом(

человеке) затя́тися, -тну́ся, -не́шся, закомези́тися. Забава – за́бавка, -ки, заба́ва, -ви.

Забавлять, забавничать, забавить – забавля́ти, -ля́ю, -ля́єш, заба́вити, -влю, -виш, потіша́ти, -ша́ю, -ша́єш, поті́шити, -шу, -ши́ш;-ться – забавля́тися, -ля́юся, -ля́єшся, заба́витися, -влюся, -вишся, потіша́тися, поті́шитися.

Забавник – заба́вник, поті́шник, -ка;-ница – заба́вниця, поті́шниця, -ці. Забавный – вті́шний, -а, -е.

Забаклушничать – забайдикува́ти, -ку́ю, -ку́єш.

Забаливать, заболеть – занеду́жувати, -жую, -жуєш, занеду́жати, -жаю, -жаєш. Забаллотировать – забальотува́ти, -ту́ю, -ту́єш, не ви́брати.

Забаловать – запустува́ти, -ту́ю.

Забарабанить – забараба́нити, затараба́нити, -ню, -ниш.

Забарахтаться – забо́рсатися, -саюся, -саєшся, завовту́зитися, -ту́жуся, -ту́зишся.

Забарствовавший – запані́лий.

Забарствовать – запані́ти, -ні́ю. Забастовать – застрайкува́ти.

Забастовка – страйк, -ку, страйкува́ння, -ння.

Забастовочный – страйко́вий.

Забастовщик – страйка́р, -ря́;-щица – страйка́рка, -ки.

Забаюкивать, забаюкать – заколи́сувати, -ли́сую, -ли́суєш, заколиса́ти, -лишу́, -ли́шеш; (усыплять дитя) присипля́ти, -ля́ю, -ля́єш, приспа́ти, -плю́ , -пи́ш;словами( заговаривать) улеща́ти, -ща́ю, -ща́єш, улести́ти.

Забвение – забуття́, непа́м’ять.

Забвенный – забу́тній, -я, -є, забу́тний, -а, -е. Забегание – забіга́ння, -ння.

Забегать, забежать – (мимоходом и исчезнуть) забіга́ти; -га́ю, -га́єш, забі́гти, -жу́, -жи́ш; (слишком далеко) заганя́тися, -ня́юся, -ня́єшся, загна́тися (зажену́ся, зажене́шся);о ( санях, телеге) зато́чуватися, -чуюся, -чуєшся, заточи́тися, -чуся.

Забегать (начать бегать) – забі́гати, -гаю, -гаєш;-ся (утомиться от беган.) – забі́гатися. Забеглый (прибежавший из другого места) – приблу́дний, забі́глий, -а, -е. Забедствовать – забідува́ти, -ду́ю, -ду́єш.

Забежавший, см. Забеглый. Забелеть – забілі́ти, -лі́ю, -лі́єш.

Забеливать, забелить – забі́лювати, -люю, -люєш, забіли́ти. Забелка – (вещество) за́біл, -лу; 2)процесс( ) забі́лювання, -ння. Забережный (по другой стороне) – тогобі́чний, -а, -е. Забережье – забере́жжя, -жжя, тогобі́ччя, -ччя.

141

Російсько-український словник

Забеременеть – завагітні́ти, -ні́ю. Забесчинствовать – забешкетува́ти, -ту́ю, -ту́єш.

Забивание, забивка – забива́ння, -ння.

Забивать, забить – 1) (вбивать, вколачивать клин, кол) забива́ти, -ва́ю, -ва́єш, заби́ти, -б’ю́ , -б’є́ш, вбива́ти, -ваю, -ва́єш, вби́ти (вб’ю, вб’єш);вколачивать2) ( ) заганя́ти, -ня́ю, -ня́єш, загна́ти (зажену́, зажене́ш);притупить3) ( умственную способность) зату́ркувати, -кую, куєш, зату́ркати, -каю, -каєш, приголо́мшувати, -шую, -шуєш, приголо́мшити, -шу, -шиш.

Забиваться, забиться – забива́тися, заби́тися. Забивной – забивни́й, -а́, -е́.

Забинтовать – забандажува́ти, -жу́ю, -жу́єш, умота́ти, -та́ю.

Забирать, забрать – забира́ти, -ра́ю, -ра́єш, забра́ти (заберу́, забере́ш). Забираться, забраться – забира́тися, забра́тися.

Забияка – забия́ка, заводія́ка, задира́ка, -ки.

Забиячество – забия́цтво, заводія́цтво, зади́рливість, -вости. Забиячить – заво́дитися, -джуся, -дишся, задира́тися, -ра́юся. Забиячливый – зади́ркуватий, зади́рливий, -а, -е.

Заблаговестить – забла́говістити, -віщу, -вістиш, задзвони́ти, -ню́ , -ниш (до це́ркви). Заблаговременно – завча́сно, заздалегі́дь.

Заблаговременный – завча́сний, заздалегі́дний, -а, -е.

Заблагорассудиться – як захо́четься;делает, как ему заблагорассудится – ро́бить, як йому́ захо́четься.

Заблаженствовать – зараюва́ти, -раю́ ю, -раю́ єш.

Заблажить – (зашалить) задурі́ти, -рі́ю, -рі́єш, зашалі́ти, -лі́ю, -лі́єш;заприхотничать( ) завередува́ти, -ду́ю, -ду́єш, закомизи́тися, -жу́ся, -зи́шся.

Заблевать – заблюва́ти, -блюю́ . Заблеклость – збля́клість, -лости. Заблеклый – збля́клий, -а, -е.

Заблекнуть – збля́кнути, -ну, -неш, пов’я́нути, -ну, -неш.

Заблестеть – заблища́ти, -лищу́, -лищи́ш, заблискоті́ти, -кочу́, -ти́ш. Заблеять – заме́кати, забе́кати.

Заблистать, см. Заблестеть. Заблудившийся – заблу́дний.

Заблудиться – заблуди́ти(ся), -луджу́(ся), -лу́диш(ся), заблука́тися. Заблуждаться – помиля́тися.

Заблуждающийся – заблу́дливий, -а, -е.

Заблуждение – 1) (потерять дорогу) за́блуд, -ду; 2)ложное( мнение, погрешность) по́милка, -ки.

Забогатеть – забагаті́ти, -ті́ю. Забожиться – забожи́тися, -жу́ся.

Заболевание – захорува́ння, занеду́жання, -ння.

Заболевать, заболеть – захорува́ти, -ру́ю, -ру́єш, захво́ріти, -рію, -рієш, занеду́жувати, -жую, -жуєш, занеду́жати, засла́бнути.

Заболтать – 1) (языком) запащекува́ти, -ку́ю, -ку́єш, замоло́ти (замелю́ , заме́леш); 2) (ногами) замаха́ти, задри́ґати, -ґаю, ґаєш.

Заболтаться – 1) (заговориться) забала́катися, -каюся, -каєшся; забазі́катися, -каюся, -каєшся; 2) (закачаться) зателіпа́тися.

Забор – (о)горо́жа, -жі, б(п)арка́н.

Забораниват, заборонить – заскоро́джувати, -джую, -джуєш, заскоро́дити, -джу, -диш, заволо́чувати, -чую, -чуєш, заволочи́ти, -чу́, -чиш.

Забормотать – зами́мрити, -рю, -риш, забубоні́ти, -ню́ , -ни́ш.

Заборный – 1) (к забору принадлежащий) б(п)арка́но́вий, -а, -е; 2)в долг( взятый) набірни́й, -а́, -е́.

Заборщик – набірни́к, -ка́;-ца – набірни́ця, -ці. Забота – кло́пітрод( . кло́поту), піклува́ння, -ння.

Заботиться – дба́ти (про (за) ко́го, про (за) що), клопота́тися, піклува́тися (ким, чимпро ко́го, про що)

Заботливость – дбайли́вість, -вости, піклува́ння, -ння. Заботливый – дбайли́вий, клопітли́вий, -а, -е. Забракованный – забрако́ваний, -а, -е.

142

Російсько-український словник

Забраковать – забракува́ти. Забрасывание – закида́ння, -ння.

Забрасывать, забросить – 1) закида́ти, -да́ю, -да́єш, заки́нути, -ну, -неш;оставить2) ( без присмотра) занеха́ювати, -ха́юю, -ха́юєш, занеха́яти, -ха́ю, -ха́єш, занедбо́вувати, -вую, -вуєш, занедба́ти, -ба́ю.

Забраться – забра́тися (заберу́ся, забере́шся). Забредить – зама́рити, -рю, -риш.

Забрезжиться – засірі́ти, задні́ти;об( огне) замигті́ти, -мигчу́, -мигти́ш. Забренчать – забри́нькати, -каю, забрязкоті́ти, -кочу́, -коти́ш.

Забресть – 1) (заходить куда, к кому) заби́тися (заб’ю́ ся, заб’є́шся). забрести́ (забреду́, забреде́ш); 2)блуждая( ) заблука́ти, -ка́ю, -ка́єш.

Забривать, забрить – заго́лювати, -люю, -люєш, заголи́ти. Забронировать – забронюва́ти;-рованный – заброньо́ваний.

Заброшенный (оставленный без присмотра) – занеха́яний, -а, -е.

Забрызгивать, забрызгать – забри́зкувати, -кую, -куєш, забри́зкати, -каю, -каєш;-ся – забри́зкуватися, забри́зкатися.

Забряцать – забря́зкати, забряжча́ти, -жчу́, -жчи́ш. Забулдыга – гульві́са; -си, гультя́й, -яя́. Забунтовать – забунтува́ти.

Забурлить (о воде) – завирува́ти, -ру́ю, -ру́єш, заклекота́ти, -кочу́, -чеш. Забушевать – забушува́ти, -шу́ю, -шу́єш, забурха́ти, -ха́ю, -ха́єш. Забуянить – забуя́ти (забуя́ю, забуя́єш), забешкетува́ти, -ту́ю. Забывание – забува́ння, -ння.

Забывать, забыть – забува́ти, -ва́ю, -ва́єш, забу́ти (забу́ду, забу́деш) (кого́, що, про ко́го, про що).

Забывчивость – забу́тливість, -вости.

Забывчивый – забу́дькуватий, непам’ятли́вий, -а, -е.

Забытье – 1) (в памяти) забуття́, -ття́; 2)физическ( ., душевн. состояние) неприто́мність. Заважничать – запиша́тися.

Завал – зава́л, -лу, зава́ла, -ли. Завалень – ле́жень, -жня, неро́ба.

Заваливать, завалить – (землей, работой, товарами) зава́лювати, -люю, -люєш, завали́ти, (завалю́ , зава́лиш).

Заваливаться, завалиться – 1) (спать) заляга́ти, -га́ю, -га́єш, залягти́, -ля́жу, -ля́жеш; 2) (о земле) зава́люватися, завали́тися; 3)деваться( неизвестно куда) заподіва́тися, заподі́тися.

Завалинка – при́зьба, -би.

Заваль (хлам) – мо́тлох, -ху, ви́біркирод( . ви́бірок). Завалялый (залежавшийся) – залежа́лий, -а, -е.

Заваляться – 1) заваля́тися; 2)залежаться( ) зале́жатися, -жуся, -жишся; 3)замараться( ) забрудни́тися, -ню́ ся, -ни́шся.

Завар, заваривание – 1) (жидкостей) зава́рювання, запа́рювання, -ння; 2)металла( ) залюто́вування, -ння.

Заваривать, заварить – 1) (о жидкости) зава́рювати, -рюю, -рюєш, завари́ти, -рю́ , -риш, запа́рювати, запа́рити; 2)металлы( ) залюто́вувати, -вую, -вуєш, залютува́ти, -ту́ю, -ту́єш.

Заварка, см. Завар. Заварной – запарни́й, -а́, -е́.

Завастривать, завострить – заго́стрювати, -рюю, -рюєш, загостри́ти, -рю́ , -риш. Заведение (учреждение) – за́клад, -ду, устано́ва, -ви.

Заведомо, нар. – напе́вне, свідо́мо.

Заведующий, заведывающий – заві́дувач, -ча.

Заведывание – заві́дування, -ння. Заведывать – заві́дувати, -дую. Завербование – завербува́ння. Завербованный – завербо́ваний.

Завербовать – завербува́ти, -бу́ю, -бу́єш (кого́ до чо́го).

Заверение – 1) (сказанного) запе́внення, -ння; 2)документа( ) засві́дчення, заві́рення, -ння. Заверитель – посві́дник, -ка;-ница – посві́дниця, -ці.

Заверить – 1) (убедить) запе́внити, -ню, -ниш; 2)удостоверить( ) засві́дчити, -чу, -чиш, заві́рити, -рю, -риш.

143

Російсько-український словник

Завернуть – 1) (бумагой) загорну́ти, завину́ти, -ну́, -не́ш;зайти,2) ( повернуть) заверну́ти, -ну́, -неш.

Завертеть – 1) (закружить) заверті́ти, -рчу́, -ртиш; 2)завинчивать( ) закрути́ти, -чу́, -тиш; -ться – 3) заверті́тися; 2) закрути́тися, -чу́ся, -тишся.

Завертка – 1) (обертывание) загорта́ння, -ння; 2)прибор( для завертывания) за́крутка, -ки; 3) (петля для прикрепл. оглобли к саням) за́вертень, -тня.

Завертывать, завертать – 1) (заворачивать в бумагу) загорта́ти, -та́ю, -та́єш, загорну́ти, -ну́, -неш; 2)завинчивать( ) заві́рчувати, -чую, -чуєш, заверті́ти, -чу́, -ти́ш; З) (поворачивать в сторону) заверта́ти, -та́ю, -та́єш, заверну́ти, -ну́.

Завершение – (окончание) закі́нчення, ння;стога( сена, соломы) заве́ршування, -ння. Заверять, заверить – 1) (убеждать) запевня́ти, -ня́ю, -ня́єш, запе́внити, -ню, -ниш; 2)

(удостоверять документально) засві́дчувати, -чую, -чуєш, засві́дчити, -чу, -чиш, завіря́ти, -ря́ю, -ря́єш, заві́рити, -рю, -риш.

Завеса – заві́са, -си, засло́на, -ни. Завет – запові́т, заві́т, -і́ту.

Заветный – запові́тний, заві́тний, -а, -е. Завешенный – заві́шений, засло́нений, -а, -е. Завешивание – заві́шування, -ння.

Завешивать, завесить – заві́шувати, -шую, -шуєш, заві́сити, -шу, -сиш; заслоня́ти, -ня́ю, -ня́єш, заслони́ти, -ню́ , -ниш.

Завещание – запові́т, -ту;духовное( ) духівни́ця, -ці. Завещатель – запові́тник, -ка;-ница – запові́тниця, -ці.

Завещательный – запові́тний.

Завещать – заповіда́ти, -да́ю, -да́єш;имущество( ) відпи́сувати, -сую, -суєш;словесно( ) відка́зувати, -зую, -зуєш.

Завивание, завивка (о волосах) – завива́ння, -ння.

Завивать, завить – 1) (волосы) завива́ти, -ва́ю, -ва́єш, зави́ти, (зав’ю́ , зав’є́ш); 2) (скручивать) скру́чувати, -чую, -чуєш, скрути́ти (скручу́, скру́тиш).

Завидеть (увидеть) – заба́чити, наба́чити, -чу, -чиш. Завиднеться – завидні́тися, забоввані́ти.

Завидно, нар. – зави́дно, за́здрісно, за́здро. Завидный – зави́дний.

Завидовать – за́здрити, -рю́ , -риш (на що).

Завизжать – завереща́ти, -щу́, заскавча́ти, -чу́, -чи́ш. Завилять – завиля́ти, -ля́ю, -ля́єш.

Завинчивание – заґви́нчування, зашрубо́вування, -ння.

Завинчивать, завинтить – заґви́нчувати, -чую, -чуєш, заґвинти́ти; -нчу́, -нти́ш, зашрубо́вувати, -вую, -вуєш, зашрубува́ти, -бу́ю, -бу́єш.

Зависеть – зале́жати, -жу, -жиш. Зависимо – зале́жно. Зависимость – зале́жність, -ности. Зависимый – зале́жний, -а, -е.

Завистливость – за́здрісність, -ности, зави́дливість, -вости. Завистливый – за́здрісний, -а, -е.

Завистник – за́здрісник, -ка;-ца – за́здрісниця, -ці. Зависть – за́здрість, -рости, за́здрощі, -щів. Завитой – зави́тий, -а, -е.

Завиток, завитушка – за́круток, -тка.

Завихриться – зави́хоритися, завихри́тися.

Завладение – заволоді́ння (ким, чим), опанува́ння (кого́, чого́).

Завладеть – заволоді́ти, -ді́ю, -ді́єш (кий, чим), опанува́ти, -ну́ю, -ну́єш (кого́, що).

Завластвовать – запанува́ти.

Завлекание – прива́блювання, зна́джування, -ння.

Завлекательный – зва́бливий, зна́дний, -а, --е;но – зва́бливо, зна́дливо.

Завлекать, завлечь – зва́блювати, -люю, -люєш, зва́бити, -блю, -биш, зана́джувати, -джую, -джуєш, зна́дити, -джу́, -диш.

Завод – заво́д, -ду, виро́бня;-вод часов – накру́чування годи́нника.

Заводить, завести – 1) (кого, що) запрова́джувати, -джую, -джуєш, запрова́дити, -джу, -диш, заво́дити, -джу, -диш; 2)пружину( ) накру́чувати, -чую, -чуєш, накрути́ти, -чу́, -тиш; 3 ) (разговор) зніма́ти, -ма́ю, -ма́єш, заво́дити, -джу, -диш (розмо́ву).

144

Російсько-український словник

Заводка (часов) – накру́чування. Заводской – завідськи́й, -а́, -е́. Заводчик – заводчи́к, -ка́.

Заводь (залив речной) – сага́, -ги́.

Завоевание – завою́ вання, -ння, здобуття́, -ття́;достижение( ) здобу́ток, -тку. (Здобу́тки револю́ ції).

Завоеванный – завойо́ваний, здобу́тий.

Завоеватель – завойовни́к, -ка́;-ница – завойовни́ця, -ці.

Завоевательный – завойовни́й.

Завоевывать, завоевать – завойо́вувати, -вую, -вуєш, завоюва́ти, -вою́ ю, -вою́ єш, эдобува́ти, -ва́ю, -ва́єш, здобу́ти (здобу́ду, здобу́деш).

Завозить, завезти – заво́зити (заво́жу, заво́зиш), завезти́ (завезу́, завезе́ш). Заволакивать, заволочь – 1) (затягивать) заволіка́ти, -ка́ю, -ка́єш, заволокти́, -лочу́,

-лоче́ш; 2)о( ране) затяга́ти, -га́ю, -га́єш, затягти́, -гну́.

Заволноваться – захвилюва́тися, -лю́ юся, -лю́ єшся;о море( ) захвилюва́ти;прийти( в смятение) заюртува́тися, -ту́юся, -ту́єшся;запениться( ) зашумува́ти, -му́ю, -му́єш.

Завонять – засмерді́ти, -джу́, -ди́ш;-ться – засмерді́тися. Завопить – зарепетува́ти, -ту́ю, заголоси́ти, -лошу́, -ло́сиш. Завора – за́сув, -ву.

Завораживать, заворожить – зачаро́вувати, -вую, -вуєш, зачарува́ти, -ру́ю, -ру́єш, замовля́ти, -ля́ю, -ля́єш, замо́вити, -влю.

Заворачивать, завернуть – 1) (в сторону, назад) поверта́ти, -та́ю, -та́єш, поверну́ти, -ну́, -неш; 2) (мимоходом зайти) заверта́ти, -та́ю, -та́єш, заверну́ти, -ну́, -неш;загибать,3) ( отворачивать) зако́чувати, -чую, -чуєш, закоти́ти, -кочу́, -тиш, засу́кувати, -кую, -куєш, засука́ти, -ка́ю, -ка́єш;книгу4) ( ) загорта́ти, -та́ю, -та́єш, загорну́ти, -ну́, -неш.

Заворачиваться, заворотиться – загорта́тися, загорну́тися.

Заворковать – заворкува́ти, -ку́ю, -ку́єш, затуркота́ти, -кочу́. Заворожить – заворожи́ти, -жу.

Заворот – за́верт, -ту.

Заворотень, см. Рычаг.

Заворчать – забурча́ти, -чу́, -чи́ш;о собаке( ) загарча́ти. Завраться – забреха́тися.

Завсегдатай, завсегдатель – завсі́дник, -ка.

Завтра – за́втра, вза́втра. Завтрак – свіда́нок, -нку. Завтраканье – сні́дання, -ння. Завтракать – сні́дати, -даю, -даєш. Завтрашний – за́втрішній, -я, -є.

Завывание – завива́ння, ски́гління, -ння.

Завывать, завыть – 1) (о собаке) завива́ти, -ва́ю, -ва́єш, зави́ти, -ви́ю, -ви́єш;о людях2) ( ) заски́глити, -глю, -глиш.

Завядать, завянуть – в’я́нути, -ну, -неш, зав’я́нути, зів’я́ти. Завядший (увядший) – зав’я́лий.

Завязать, завязнуть – (в болото, тину) загруза́ти, -за́ю, -за́єш, загру́знути, -ну́, -внеш; ( дело, работу) устрява́ти, устря́ти.

Завязка – за́в’язка, -ки.

Завязывать, завязать – зав’язувати, -зую, -зуєш, зав’язіти, (вав’яжу, зав’яжеш; У (петлей) зашмо́ргувати, -гую, -гуєш, зашморвутигну, -веш.

Завязываться – зав’я́зуватися. Завязь – за́в’язь, -зи.

Завянуть (увянуть) – зав’я́нути. Загадка – за́гадка, -ки. Загадочность – загадко́вість, -вости. Загадочный – загадко́вий, -а, -е. Загадывание – зага́дування, -ння.

Загадывать, загадать – зага́дувати, -дую, -дуєш, загада́ти. Загаженный – запаску́джений.

Загаживание – запаску́джування.

Загаживать, загадить – запаску́джувати, -джую, -джуєш, запаску́дити, -джу́, -диш. Загар – засма́лення, сма́га, -ги.

145

Російсько-український словник

Загасать, загаснуть – згаса́ти, -са́ю, -са́єш, зга́снути, -ну, -неш. Загашать, загасить – гаси́ти, (гашу́, га́сиш), погаси́ти.

Загвоздка – 1) (процесс) забива́ння, -ння; 2)предмет( ) за́гвіздок, -дку; 3)удар( ) стуса́н, -на; 4) (переносно: препятствие) закарлю́ чка, закави́ка, -ки.

Загиб, загибина – залі́м, -ло́му, за́крут, -ту.

Загибать, загнуть – загина́ти, -на́ю, -на́єш, загну́ти, -ну́, -не́ш, зало́млювати, -люю, -люєш, заломи́ти, -млю́ , -миш.

Заглавие – за́голо́вок, -вку. Заглавный – заголо́вний, -а, -е.

Заглаживать, загладять – 1) загла́джувати, -джую, -джуєш, загла́дити, -джу, -диш; 2) (дело) затира́ти, -ра́ю, -ра́єш, зате́рти (затру́, затре́ш).

Заглазеться – задиви́тися, -влю́ ся, -вишся. Заглазно – за́очі, поза́очі.

Заглохлый (сад) – заглу́шений.

Заглохнуть – заглу́хнутну, -ну, -неш, зани́шкнути, -ну́, -неш, ущу́хнути, -ну, -неш. Заглушать, заглушить – заглуша́ти, -ша́ю, -ша́єш, заглуши́ти, -шу́, -шиш. Заглядение, загляденье – 1) (чудо) про́чудо, -да, про́диво, -ва; 2)засматривание( )

задивля́ння, -ння.

Заглядывать, заглянуть – загляда́ти, -да́ю, -да́єш, загля́нути, -ну, -неш, зазира́ти, -ра́ю, -ра́єш, зазирну́ти, -ну́, -не́ш.

Загнездиться – загнізди́тися, заку́блитися. Загнивание – загнива́ння, -ння. Загнивший – загни́лий, -а, -е.

Загноиться (о ране) – загноїтися́ . Загнусить – загугни́ти, -гню́ , -ни́ш.

Загнутый (закривленный) – загну́тий, закарлю́ чений, -а, -е.

Заговаривание – замовля́ння.

Заговаривать, заговорить – 1) (начать говорить) забала́кувати, -кую, -куєш, забала́кати, -каю, -каєш; 2) (зубы) замовля́ти, -ля́ю, -ля́єш, замо́вити, -влю, -виш;отвлекать3) ( внимание) ба́ки забива́ти.

Заговенье – пу́щення, -ння, за́пусти, -тів.

Заговляться, заговеться – заговля́ти, -ля́ю, -ля́єш, загові́ти. Заговор – 1) змо́ва, -ви; 2)зубов,( крови) замовля́ння, -ння. Заговоренный (заколдованный) – замо́влений, -а, -е. Заговорщик – змо́вник, -ка;-щица – змо́вниця, -ці.

Загон – 1) (для скота) за́города, -ди, обо́ра, -ри;для( овец) коша́ра, -ри;для( свиней) свина́рня, свиню́ шник; 2)действие( ) займа́ння, заганя́ння, -ння; 3)угнетание( ) у́тиск, -ку; 4) (пашенная полоса) загі́н, -го́ну.

Загонщик – заго́нич, зага́няч, -ча́;при( облаве) гучо́к, -чка́.

Загонять, загнать – (заставлять войти) заго́нити, -ню, -ниш, заганя́ти, -ня́ю, -ня́єш, загна́ти (зажену́, зажене́ш);о домашних( животных) займа́ти, -ма́ю, -ма́єш, зайня́ти, (займу́, за́ймеш);изнурять( ) замордо́вувати, -вую, -вуєш, замордува́ти, -ду́ю, -ду́єш.

Загораживание – загоро́джування, -ння.

Загораживать, загородить – 1) (забором) загоро́джувати, -джую, -джуєш, загороди́ти, -джу́, -диш; 2)дорогу,( проезд) заставля́ти, -вля́ю, -вля́єш, заста́вити, -влю, -виш; 3) (заслонять, закрывать) затуля́ти, -ля́ю, -ля́єш, затули́ти, -лю́ , -лиш;препятствовать4) ( ) перешко́джувати, -джую, -джуєш, перешко́дити, -джу, -диш.

Загорать, загореть – загоря́ти, -ря́ю, -ря́єш, загорі́ти, -рю́ , -и́ш.

Загораться, загореться – займа́тися, -ма́юся, -ма́єшся, зайня́тися (займу́ся, займе́шся), загоря́тися, -ря́юся, -ря́єшся, загорі́тися, -рю́ ся, -ри́шся.

Загордившийся – загорді́лий, запані́лий, -а, -е. Загордиться – загорди́тися.

Загоревать – зажури́тися, -рю́ ся, -ришся, засумува́ти, -му́ю. Загоревшийся – загорі́лий, -а, -е.

Загорелый – загорі́лий, засма́лений, засма́глий, -а, -е.

Загореться, см. Загораться.

Загорланить – загорла́ти, -ла́ю, -ла́єш, зарепетува́ти, -ту́ю, -ту́єш, загорла́нити, -ню, -ниш. Загорный – загі́рній, -я, -є.

Загорода, загородь – за́горо́да, -ди.

Загородный – позамі́ський, -а, -е, загоро́дній, -я, -є.

146

Російсько-український словник

Загородье – замі́стя, -тя. Загорье – загі́р’я, -р’я.

Загосподствовать – запанува́ти.

Загостить – загостюва́ти, -стю́ ю, -тю́ єш;-ся – загостюва́тися.

Заготавливать, заготовлять, заготовить – заготовля́ти, -ля́ю, -ля́єш, загото́вити, -влю.

Заготовительный – заготівни́й.

Заготовка – заготі́вля, -лі, готува́ння.

Заготовщик – заготівни́к, -ка́;-щица – заготівни́ця, -ці. Заграбить – зага́рбати, -баю.

Заграда, см. Преграда. Заградитель – засло́нник.

Заградительный – засло́ннийЗаградительный. отряд – перепи́нний ві́дділ.

Заграждать, заградить – 1) загоро́джувати, загороди́ти;2)воду( в реке) перепиня́ти, перепини́ти; 3)дорогу( ) заступа́ти, заступи́ти.

Заграждение – 1) (плетень) за́горо́да, -ди; 2)процесс( ) загоро́джування, -ння; 3) (препятствие) перепо́на.

Заграничный – закордо́нний, -а, -е. Загребание – загріба́ння, -ння.

Загребать, загресть – загріба́ти, -ба́ю, -ба́єш, загребти́, -гребу́, -гребе́ш, загрома́джувати, -джую, -джуєш, загрома́дити, -джу, -диш;присваивать( чужое) га́рбати, -баю, -баєш, зага́рбати, -баю, -баєш.

Загребистый, загребущий – загребу́щий, -а, -е.

Загрезить – зама́рити, -рю, -риш, замрі́яти, -рі́ю, -рі́єш;-ся – зама́ритися, замрі́ятися. Загреметь – загримі́ти, -млю́ , -ми́ш;раскатами( ) загуркота́ти, загуркоті́ти, -кочу́, -ти́ш. Загривок – загри́вок, -вку.

Загробный – загро́бний, замоги́льний, -а, -е.

Загромождение – зава́ла, -ли. Загромыхать, см. Загрохотать. Загрохотать – загуркоті́ти, -кочу́, -коти́ш. Загрубелость – загрубі́лість, -лости. Загрубелый – загрубі́лий, -а, -е. Загрубение – загрубі́ння, -ння.

Загрубеть – загрубі́ти, -бі́ю. Загрубить – загрубія́нити, -ню.

Загружать, загрузить (грузом) – заванта́жувати, -жую. Загрунтовать – заґрунтува́ти.

Загрустить – засумува́ти, -му́ю, зажури́тися, -рю́ ся, -ришся.

Загрызать, загрызть – загриза́ти, -за́ю, -за́єш, загри́зти, -ри́зу, -ризе́ш. Загрязнение – забру́днення, -ння.

Загрязнённость – забрудне́ність, -ности. Загрязнённый – забру́днений. Загрязнеть – забрудні́ти, -ні́ю. Загрязнуть (в дело) – загру́знути, -ну, -неш.

Загрязнять, загрязнить – забру́днювати, -нюю, -нюєш, забрудни́ти, -ню́ , -ни́ш;-ся – забру́днюватися, забрудни́тися.

Загудеть – загуді́ти, -ду́, -де́ш, застугоні́ти, -гоню́ , -гони́ш. Загул – гульня́, -ні́, гультя́йство.

Загуливать, загулять – загу́лювати, -люю, -люєш, загуля́ти. Загульный – гуля́щий, -а, -е.

Загустевать, загустеть – загуса́ти, -са́ю, -са́єш, загу́снути. Загустелый – загу́слий, -а, -е.

Зад – зад (род. за́ду ). Задабривание – задо́брювання.

Задабривать, задобрить – задо́брювати, -брюю, -брюєш, задобри́ти, -брю́ , -бриш;-ться – задо́брюватися, задобри́тися.

Задавать, задать – за(в)дава́ти, -даю́ , -дає́ш, за(в)да́ти, -да́м, -даси́. Задавливать, задавить – заду́шувати, -шую, -шуєш, задуши́ти, -душу́, -ду́шиш,

зада́влювати, -влюю, -влюєш, задави́ти, -влю́ , -виш;-ться – заду́шуватися, задуши́тися, зада́влюватися, задави́тися.

Задалбливать, задолбить – 1) (дыру) задо́вбувати, -бую, -буєш, задовба́ти, -ба́ю, -ба́єш; 2)

147