- •1. Українська літературна мова як форма загальнонародної мови. Опрацювання розділу «Мова і мовлення» за лінійно-концентричним принципом програми початкової школи.
- •2. Текст як одиниця мовлення. Членування тексту. Складні синтаксичні цілі, граматичні засоби їх організації. Методика опрацювання розділу “Текст” на уроках рідної мови в початковій школі.
- •3. Речення, його ознаки. Типи речень за метою висловлювання, емоційним насиченням, структурою. Система вивчення речення у початковій школі.
- •4. Предикативний центр речення. Підмет і присудок, їх типи та способи вираження. Методика вивчення головних членів речення у початковій школі.
- •5. Другорядні члени речення, їх види та способи вираження. Вивчення другорядних членів речення на уроках рідної мови в початковій школі.
- •7. Омоніми, їх типи. Розмежування явищ омонімії та багатозначності. Вивчення слів, які звучать і пишуться однаково, у початковій школі.
- •8. Синоніми, типи синонімічних рядів. Антоніми. Слова, що не утворюють антонімічних пар. Вивчення близьких та протилежних за звучанням слів у початковій школі.
- •9. Структурні ознаки слова. Морфема. Морфеми, їх типи. Методика вивчення розділу “Будова слова” у початковій школі.
- •10. Графіка. Види письма: піктографія, ідеографія, звукове письмо. Буква як одиниця української графіки. Співвідношення між буквами і звуками у системі навчання грамоти молодших школярів.
- •14. Іменник. Лексико-граматичні розряди іменника. Система їх вивчення на уроках рідної мови в початковій школі.
- •15. Категорія роду і числа іменника. Вивчення цих категорій за лінійно-концентричним принципом програми початкової школи. Моделювання структури уроку вивчення іменника в 2 класі.
- •1. Аудіювання (читає вчитель)
- •1.Привітання. Хвилинка релаксації
- •2.Девіз уроку
- •2. Каліграфічна хвилинка
- •V. Закріплення та систематизація знань
- •2. Станція “Художня”
- •Vі. Підсумок уроку
- •Vіі. Домашнє завдання
- •18.Числівник. Розряди числівників. Відмінювання числівників. Методика вивчення числівника у початковій школі.
- •Структурні розряди числівників
- •3. Відмінювання числівників від п'яти до десяти та числівників на -дцять і -десят:
- •11. Дробові числівники становлять собою сполучення:
- •20. Дієслово. Неозначена форма дієслова, категорія виду дієслова. Вивчення неозначеної форми дієслова на уроках рідної мови. Моделювання структури уроку вивчення дієслова в 4 класі.
- •Хід уроку
- •II. Каліграфічна хвилинка.
- •III. Зупинка «Загальна»
- •IV. Третя зупинка «Зв'язок з іменником».
- •V. Наступна зупинка «Дієслово у реченні».
- •VI. Зупинка «Часи дієслів».
- •VII. «Хвилинка відпочинку»
- •VIII. «Неозначена форма дієслова».
- •IX. Підсумок уроку.
- •22. Минулий і майбутній час дієслів. Система роботи над правописом особових закінчень дієслів минулого і майбутнього часу в початковій школі.
- •24.Прийменник. Сполучник. Вивчення службових слів на уроках рідної мови в початковій школі.
- •Синтаксична роль прийменника
- •Розряди прийменників за значенням
- •Первинні та вторинні прийменники
- •Прості, складні і складені прийменники
- •Синтаксична роль сполучника
- •Розряди сполучника за значенням
- •Прості, складні і складені сполучники
- •Непохідні і похідні сполучники
- •Поділ сполучників за вживанням
- •Сурядні і підрядні сполучники
- •26.Способи передачі чужого мовлення. Діалог. Монолог. Розвиток діалогічного та монологічного мовлення на уроках рідної мови у початковій школі.
- •28.Однорідні члени речення. Вивчення однорідних членів речення у початковій школі.
- •29.Складносурядні і складнопідрядні речення. Їх типи та засоби зв’язку. Методика ознайомлення зі складним реченням на уроках рідної мови.
- •1) Конструктивний (формально-граматичний)
- •2) Комунікативний
- •33.Склад, типи складів. Закономірності фонетичного складоподілу і правила переносу слів, їх вивчення у початковій школі.
- •34.Cкладні речення з кількома частинами. Моделювання структури уроку позакласного читання в початковій школі.
- •V. Слухання віршів українських поетів, які діти підготували заздалегідь вдома.
- •Vі. Складання асоціативного куща.
- •Vіі. Фізкультхвилинка
- •Vііі. Мовна розминка
- •X. Вправи на розвиток техніки читання
- •Xі. Підсумок уроку
- •Xіі. Домашнє завдання
- •35.Чергування їх типи. Історичні чергування фонем. Методика вивчення чергувань звуків у початковій школі.
X. Вправи на розвиток техніки читання
1. Гра « Не перерви ланцюжок»
Діти читають по одному реченню, намагаючись на перервати «ланцюжок».
2. Вправа « Вовк і заєць»
Першим починає читати Заєць. Коли він прочитає декілька слів, починає читати Вовк. Він намагається наздогнати Зайця. Гра припиняється, коли обидва учні читають одне й теж.
3. Гра « Хвости»
Вчитель починає читати речення, учні знаходять його у тексті і читають кінець речення.
Xі. Підсумок уроку
Кому був присвячений наш урок?
Що сподобалось на уроці?
Яке значення має мати у житті кожної людини?
Як треба ставитися до неї?
Багато в світі різних слів
І гарних висловів чимало.
Та найласкавіше із них
І найгарніше слово… (мама)
Xіі. Домашнє завдання
1.Читати казку, переказувати.
2. Знайти прислів’я про матусю, пояснити своє розуміння цього прислів’я.
35.Чергування їх типи. Історичні чергування фонем. Методика вивчення чергувань звуків у початковій школі.
Чергування- закономірна зміна звуків чи фонем. Сучасна українська мова має цілу систему морфологічних чергувань. Ці чергування є об’єктом дослідження морфології- розділ мовознавства, що вивчає зміни фонем тих самих морфем.
Усі чергування поділяються на: - найдавніші
-історичні
Історичні- тому, що пояснюються причинами, які існували на давніх етапах розвитку мови і сьогодні перестали діяти. Сучасна мова зберегла риси цілої низки чергувань, як у системі голосних, так приголосних. Не всі з них вивчаються у початковій школі. Діти ознайомлюються з чергуваннями найдавнішими. Чергуванням ое з и. Сильна позиція — позиція, в якій протиставлення і розрізнення фонем досягають найбільшої сили.
Слабка позиція — позиція, в якій протиставлення фонем неповне або зникає зовсім, тобто нейтралізується.
Для голосних сильна позиція — наголошена, слабка — ненаголошена. Наприклад, у слові се́ла фонема /е/ знаходиться у сильній позиції, оскільки на неї падає наголос, але у слові село́ ця сама фонема перебуває у слабкій позиції і звучить як звук наближений до [и]. У сильній позиції також можуть бути і сонорні приголосні звуки у деяких мовах світу.
У слабкій позицій часто відбувається нейтралізація двох чи більше фонем:
росHYPERLINK "http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0". мене
росHYPERLINK "http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0". мине
для цих слів відповідатиме транкрипція [м еи н е́]
росHYPERLINK "http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0". волы
росHYPERLINK "http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0". валы
для цих слів відповідатиме транкрипція [в ʌ л ы́],
Чергування ое з і. Так і при утворенні слів (о), (е) чергуються з (і). Звуки (о), (е) вимовляються у відкритих складах, звук (і) – у закритих: слово – слів, семи – сім, воля – вільний, творити – твір. Це чергування відбувається і в суфіксах: батькова – батьків, радості – радість.
У процесі розвитку мови нашарувалося чимало винятків із цих правил. Так, не чергуються (о), (е) з (і) у закритому складі, коли вони вставні (веселка – веселок) або випадні (колосок – колоска); у звукосполученнях -оло-, -оро-, -еле, -ере- (холод, мороз, шелест, берег, але: поріг, моріг, зберіг); у сполученнях звуків –ев-, -ов-, -ер-, -ор- (лев, повний, чорний, шерсть).
У деяких словах звуки (о), (е) вимовляються в закритих складах, (і) – у відкритих: будов, стіжок.
У системі приголосних фонем діти ознайомлюються з наслідками I та II палаталізації та чергуванням приголосних з йотом. Важливо щоб вчитель не сплутував різні типи чергувань. Дуже часто вчителі плутають першу палаталізацію і чергування з йотом, задньоязикових приголосних. Учитель повинен ретельно дібрати приклади та опрацьовуючи іменники вчителеві варто дібрати приклади палаталізації. А опрацьовуючи дієслова – особові закінчення, побудувати роботу з словами в яких відбулося чергування з йотом.