- •1. Українська літературна мова як форма загальнонародної мови. Опрацювання розділу «Мова і мовлення» за лінійно-концентричним принципом програми початкової школи.
- •2. Текст як одиниця мовлення. Членування тексту. Складні синтаксичні цілі, граматичні засоби їх організації. Методика опрацювання розділу “Текст” на уроках рідної мови в початковій школі.
- •3. Речення, його ознаки. Типи речень за метою висловлювання, емоційним насиченням, структурою. Система вивчення речення у початковій школі.
- •4. Предикативний центр речення. Підмет і присудок, їх типи та способи вираження. Методика вивчення головних членів речення у початковій школі.
- •5. Другорядні члени речення, їх види та способи вираження. Вивчення другорядних членів речення на уроках рідної мови в початковій школі.
- •7. Омоніми, їх типи. Розмежування явищ омонімії та багатозначності. Вивчення слів, які звучать і пишуться однаково, у початковій школі.
- •8. Синоніми, типи синонімічних рядів. Антоніми. Слова, що не утворюють антонімічних пар. Вивчення близьких та протилежних за звучанням слів у початковій школі.
- •9. Структурні ознаки слова. Морфема. Морфеми, їх типи. Методика вивчення розділу “Будова слова” у початковій школі.
- •10. Графіка. Види письма: піктографія, ідеографія, звукове письмо. Буква як одиниця української графіки. Співвідношення між буквами і звуками у системі навчання грамоти молодших школярів.
- •14. Іменник. Лексико-граматичні розряди іменника. Система їх вивчення на уроках рідної мови в початковій школі.
- •15. Категорія роду і числа іменника. Вивчення цих категорій за лінійно-концентричним принципом програми початкової школи. Моделювання структури уроку вивчення іменника в 2 класі.
- •1. Аудіювання (читає вчитель)
- •1.Привітання. Хвилинка релаксації
- •2.Девіз уроку
- •2. Каліграфічна хвилинка
- •V. Закріплення та систематизація знань
- •2. Станція “Художня”
- •Vі. Підсумок уроку
- •Vіі. Домашнє завдання
- •18.Числівник. Розряди числівників. Відмінювання числівників. Методика вивчення числівника у початковій школі.
- •Структурні розряди числівників
- •3. Відмінювання числівників від п'яти до десяти та числівників на -дцять і -десят:
- •11. Дробові числівники становлять собою сполучення:
- •20. Дієслово. Неозначена форма дієслова, категорія виду дієслова. Вивчення неозначеної форми дієслова на уроках рідної мови. Моделювання структури уроку вивчення дієслова в 4 класі.
- •Хід уроку
- •II. Каліграфічна хвилинка.
- •III. Зупинка «Загальна»
- •IV. Третя зупинка «Зв'язок з іменником».
- •V. Наступна зупинка «Дієслово у реченні».
- •VI. Зупинка «Часи дієслів».
- •VII. «Хвилинка відпочинку»
- •VIII. «Неозначена форма дієслова».
- •IX. Підсумок уроку.
- •22. Минулий і майбутній час дієслів. Система роботи над правописом особових закінчень дієслів минулого і майбутнього часу в початковій школі.
- •24.Прийменник. Сполучник. Вивчення службових слів на уроках рідної мови в початковій школі.
- •Синтаксична роль прийменника
- •Розряди прийменників за значенням
- •Первинні та вторинні прийменники
- •Прості, складні і складені прийменники
- •Синтаксична роль сполучника
- •Розряди сполучника за значенням
- •Прості, складні і складені сполучники
- •Непохідні і похідні сполучники
- •Поділ сполучників за вживанням
- •Сурядні і підрядні сполучники
- •26.Способи передачі чужого мовлення. Діалог. Монолог. Розвиток діалогічного та монологічного мовлення на уроках рідної мови у початковій школі.
- •28.Однорідні члени речення. Вивчення однорідних членів речення у початковій школі.
- •29.Складносурядні і складнопідрядні речення. Їх типи та засоби зв’язку. Методика ознайомлення зі складним реченням на уроках рідної мови.
- •1) Конструктивний (формально-граматичний)
- •2) Комунікативний
- •33.Склад, типи складів. Закономірності фонетичного складоподілу і правила переносу слів, їх вивчення у початковій школі.
- •34.Cкладні речення з кількома частинами. Моделювання структури уроку позакласного читання в початковій школі.
- •V. Слухання віршів українських поетів, які діти підготували заздалегідь вдома.
- •Vі. Складання асоціативного куща.
- •Vіі. Фізкультхвилинка
- •Vііі. Мовна розминка
- •X. Вправи на розвиток техніки читання
- •Xі. Підсумок уроку
- •Xіі. Домашнє завдання
- •35.Чергування їх типи. Історичні чергування фонем. Методика вивчення чергувань звуків у початковій школі.
33.Склад, типи складів. Закономірності фонетичного складоподілу і правила переносу слів, їх вивчення у початковій школі.
Склад - це найменша вимовна одиниця, компоненти якої тісно пов’язані між собою в артикуляційному й акустичному плані.
Склад може бути утворений з одного чи кількох звуків, один з яких обов’язково є голосним. Голосні звуки виступають у ролі складотворних (складових) й утворюють вершину складу. Кількість складів у слові відповідає кількості голосних у ньому. Приголосні не є складотворчими.
Залежно від кількості складів слова поділяються на односкладові, двоскладові, трискладові й багатоскладові:
ліс, день, звір;
я-ма, си-ла, книж-ка;
со-ро-ка,я-лин-ка, серденько;
ма-те-рин-ка, за-без-пе-чи-ти, ви-со-ко-тем-пе-ра-тур-ний, у-рі-зно-ма-ні-тню-ва-ти-ся.
Поділ слова на склади відбувається за наступними правилами:
1. Якщо між голосними стоїть один приголосний – він завжди належить до наступного складу. Наприклад: ва-ре-ни-ки, зо-зу-ля, хо-ди-ти.
Увага: нагадуємо, дефісом ми відділяємо один склад від іншого.
2. Два і більше приголосних звука, що стоять після наголошеного складу, розподіляються наступним чином: перший належить до попереднього (наголошеного) складу, а другий і наступні приголосні звуки – до наступного складу. Наприклад, бід-ний, віс-ник, брат-ство.
3. Всі приголосні, що стоять після ненаголошеного складу, належать до наступного складу. Виняток становлять приголосні звуки [й],[в],[р],[м],[л]. Наприклад, не-сти, при-бра-ти, ве-сня-ний але зем-ля, грай-ли-вий, гір-кий.
4. До наступного складу завжди належать подовжені приголосні звуки. Наприклад, ка-мі-ння, во-ло-сся, бу-ття.
Склади у слові бувають відкриті й закриті.
Відкритий - це склад, який завершується голосним звуком: пе-ре-ко-на-ти, мо-ва; закритий - це склад, що закінчується на приголосною: ви-тів-ки, зай-чик, пер-стень. В українській мові переважають відкриті склади.
Поділ слів на склади залежить від декількох умов:
1. Якщо один приголосний стоїть між голосними, то він належить до наступного складу: ви-со-та, при-го-да.
2. Якщо поряд стоять два дзвінкі або два глухі, то обидва належать до наступного складу: ли-стя, ді-жда-ти-ся.
3. Якщо з двох сусідніх приголосних перший сонорний або дзвінкий, а другий глухий, то вони належать до різних складів: синь-ка, бджіл-ка, вез-ти.
4. Якщо з двох сусідніх приголосних перший глухий або дзвінкий, а другий сонорний, то обидва належать до наступного складу: ви-шня, ни-жній, за-трі-ща-ти.
5. Якщо поряд стоять два сонорні звуки, то вони належать до різних складів: пе-ру-кар-ня, тем-но.
В українській мові переважають відкриті склади. Крім того, ще виділяють прикриті і неприкриті склади. Прикритий — склад, який починається приголосним: ске-ля, гра-ніт, пта-ство, хліба…Фонетика. Графіка. Орфоепія кра сень, струн ко, збір ний, дзве-ні-ти, кра-ї-на. Неприкритий — склад, який починається голосним: а-ле-я, о-ко, і-ко-на, і-де-я, у-зор, о си ка, о-сінь, і-ній, у каз.
Найголовніше правило переносу слів – з одного рядка на інший слова переносяться здебільшого по складах. Проте слід уточнити деякі нюанси.
1. Ніколи не розриваються сполучення «йо» та «ьо». Наприклад: па-йок, а не пай-ок; сльо-за.
2. Не розриваються при переносі африкати [д͡ж], [д͡з ]: си-джу, бджо-ла, від-дзер-ка-ли-ти.
3. При співпаданні однакових звуків на межі кореня і суфікса, що позначається на письмі подвоєнням літер, одна з них залишається в попередньому рядку, інша переноситься в наступний: зай-мен-ник, бу-ден-ний. Подовжені приголосні перед «я» мають два способи переносу: знан-ня і зна-ння. Обидва варіанти є правильними.
4. У складних словах не розриваються при переносі однакові приголосні, з яких починається друга частина слова: но-во-вве-ден-ня.
5. Від попереднього голосного ніколи не відривається буква «й»: лій-ка, лі-ній-ка, ко-пій-ка.
6. Не відривається один приголосний від кореня. Із способом поділу слова на склади діти знайомляться в період навчання, грамоти. Під час опрацювання фонетичного матеріалу удосконалюється навичка ділити слова па склади залежно від кількості голосних у слові. Вона є однією з основних у початкових класах і має значення як для письма (учні переносять слово з рядка в рядок на основі поділу на склади, диктують по складах слово під час запису), так і для читання. Не слід змішувати правила поділу слів на склади для переносу з фонетичним складоподілом. Так, відповідно до правил переносу слова льотчик, весна можна перенести так: льот-чик, вес-на. Однак фонетичний складоподіл тяжіє до відкритого складу, відповідно до цього ці слова діляться на склади так: льо-тчик, ве-сна(крім тих випадків, коли склад закінчується на [й] перед наступним приголосним: лій-ка).