- •1. Українська літературна мова як форма загальнонародної мови. Опрацювання розділу «Мова і мовлення» за лінійно-концентричним принципом програми початкової школи.
- •2. Текст як одиниця мовлення. Членування тексту. Складні синтаксичні цілі, граматичні засоби їх організації. Методика опрацювання розділу “Текст” на уроках рідної мови в початковій школі.
- •3. Речення, його ознаки. Типи речень за метою висловлювання, емоційним насиченням, структурою. Система вивчення речення у початковій школі.
- •4. Предикативний центр речення. Підмет і присудок, їх типи та способи вираження. Методика вивчення головних членів речення у початковій школі.
- •5. Другорядні члени речення, їх види та способи вираження. Вивчення другорядних членів речення на уроках рідної мови в початковій школі.
- •7. Омоніми, їх типи. Розмежування явищ омонімії та багатозначності. Вивчення слів, які звучать і пишуться однаково, у початковій школі.
- •8. Синоніми, типи синонімічних рядів. Антоніми. Слова, що не утворюють антонімічних пар. Вивчення близьких та протилежних за звучанням слів у початковій школі.
- •9. Структурні ознаки слова. Морфема. Морфеми, їх типи. Методика вивчення розділу “Будова слова” у початковій школі.
- •10. Графіка. Види письма: піктографія, ідеографія, звукове письмо. Буква як одиниця української графіки. Співвідношення між буквами і звуками у системі навчання грамоти молодших школярів.
- •14. Іменник. Лексико-граматичні розряди іменника. Система їх вивчення на уроках рідної мови в початковій школі.
- •15. Категорія роду і числа іменника. Вивчення цих категорій за лінійно-концентричним принципом програми початкової школи. Моделювання структури уроку вивчення іменника в 2 класі.
- •1. Аудіювання (читає вчитель)
- •1.Привітання. Хвилинка релаксації
- •2.Девіз уроку
- •2. Каліграфічна хвилинка
- •V. Закріплення та систематизація знань
- •2. Станція “Художня”
- •Vі. Підсумок уроку
- •Vіі. Домашнє завдання
- •18.Числівник. Розряди числівників. Відмінювання числівників. Методика вивчення числівника у початковій школі.
- •Структурні розряди числівників
- •3. Відмінювання числівників від п'яти до десяти та числівників на -дцять і -десят:
- •11. Дробові числівники становлять собою сполучення:
- •20. Дієслово. Неозначена форма дієслова, категорія виду дієслова. Вивчення неозначеної форми дієслова на уроках рідної мови. Моделювання структури уроку вивчення дієслова в 4 класі.
- •Хід уроку
- •II. Каліграфічна хвилинка.
- •III. Зупинка «Загальна»
- •IV. Третя зупинка «Зв'язок з іменником».
- •V. Наступна зупинка «Дієслово у реченні».
- •VI. Зупинка «Часи дієслів».
- •VII. «Хвилинка відпочинку»
- •VIII. «Неозначена форма дієслова».
- •IX. Підсумок уроку.
- •22. Минулий і майбутній час дієслів. Система роботи над правописом особових закінчень дієслів минулого і майбутнього часу в початковій школі.
- •24.Прийменник. Сполучник. Вивчення службових слів на уроках рідної мови в початковій школі.
- •Синтаксична роль прийменника
- •Розряди прийменників за значенням
- •Первинні та вторинні прийменники
- •Прості, складні і складені прийменники
- •Синтаксична роль сполучника
- •Розряди сполучника за значенням
- •Прості, складні і складені сполучники
- •Непохідні і похідні сполучники
- •Поділ сполучників за вживанням
- •Сурядні і підрядні сполучники
- •26.Способи передачі чужого мовлення. Діалог. Монолог. Розвиток діалогічного та монологічного мовлення на уроках рідної мови у початковій школі.
- •28.Однорідні члени речення. Вивчення однорідних членів речення у початковій школі.
- •29.Складносурядні і складнопідрядні речення. Їх типи та засоби зв’язку. Методика ознайомлення зі складним реченням на уроках рідної мови.
- •1) Конструктивний (формально-граматичний)
- •2) Комунікативний
- •33.Склад, типи складів. Закономірності фонетичного складоподілу і правила переносу слів, їх вивчення у початковій школі.
- •34.Cкладні речення з кількома частинами. Моделювання структури уроку позакласного читання в початковій школі.
- •V. Слухання віршів українських поетів, які діти підготували заздалегідь вдома.
- •Vі. Складання асоціативного куща.
- •Vіі. Фізкультхвилинка
- •Vііі. Мовна розминка
- •X. Вправи на розвиток техніки читання
- •Xі. Підсумок уроку
- •Xіі. Домашнє завдання
- •35.Чергування їх типи. Історичні чергування фонем. Методика вивчення чергувань звуків у початковій школі.
Хід уроку
І. Організація класу.
Вчитель: От і дзвонить дзвінок, в гості йде до нас урок. Посміхніться один одному, передайте свій настрій.
- На протязі багатьох уроків, діти, ви вивчали тему «Дієслово» На цьому уроці ми узагальнімо всі ваші знання по цій темі. Ви повинні на уроці навчитися сприймати цю частину мови як одне ціле.
Учень: Дієслово - слово діє:
Ходить, робить, носить, сіє, Слово плаче і радіє, Усміхається і мріє. Дієслово - слово діє: Вірить, любить і жаліє, Не злословить, не лукавить, Серця ближнього не ранить. Дієслово - слово діє: Народилось і зоріє, Розвивається і квітне, Слово любе, слово рідне!
(Л. Лужецька)
Вчитель: Подорослівши, люди все менше і менше помічають чарівного і незвичайного в оточуючому, одже скільки проблем існує! А як хочеться вірити у чарівне! Гадаю, вине проти вирушити у подорож? Ось перед нами квітуче і сонячне королівство морфології. І живуть тут частини мови у дружбі і злагоді. Править королівством мудра королева Морфологія. Сьогодні ми завітаємо до Дієслова.
Що ми візьмемо у подорож?
старанність;
охайність;
увагу;
спритність;
активність;
гарний настрій:
Вчитель: Ну що, ушаймо? Діти: Да!
II. Каліграфічна хвилинка.
Старайся, пробуй, живи!
Розум, увагу прояви!
Активним і уважним будь,
Про каліграфію не забудь!
С с Сс сн іж ки ин
Вчитель: Складемо слово: сніжинки.
- Зв. - б. аналіз слова сніжинки,
[сн'іжинки]-3 скл., 2 нагол.
III. Зупинка «Загальна»
Вчитель: Ми проводимо свій урок на самому початку зими. Спробуємо продовжувати зимову тематику. Послухайте віршовані рядки. І скажіть, про що в них говориться.
Рано-вранці увесь світ
Вбрався в білий оксамит.
А як вітер нападе -
Оксамит той опаде.
Вчитель: Прочитайте уважно вірш і знайдіть в ньому слова, які виражають дію предмета.
Учень 1: Слово вбрався відповідає на питання «що зробив?», означає дію предмета.
Учень 2: Слово нападе відповідає на питання «що зробить?», означає дію предмета.
Учень 3: Слово опаде відповідає на питання «що зробить?», означає дію предмета.
Вчитель: Зробіть висновок, до якої частини мови відносяться слова, які означають дію предмета.
Учні: Дієслово - це частина мови, що означає дію предмета і відповідає на питання «що робить?», «що робив?», «що робити?».
(Письмо по-пам'яті).
IV. Третя зупинка «Зв'язок з іменником».
Вчитель: Перевіримо записане.
(Діти обмінюються зошитами)
Рано-вранці увесь світ
Вбрався в білий оксамит.
А як вітер нападе -
Оксамит той опаде.
Вчитель: Поставте запитання до дієслів, зверніть увагу, з я якими словами вони пов'язані.
Учень 1: Дієслово вбрався зв'язане з іменником світ. Світ (що зробив?) вбрався.
Учень 2: Дієслово нападе зв'язане з іменником вітер. Вітер (що зробить?) нападе,
Учень 3: Дієслово опаде зв'язане з іменником оксамит. Оксамит (що зробить?) опаде.
Вчитель: Зробимо висновок про те, з якою частиною мовою зв'язане дієслово?
Учень: Дієслово в реченні завжди зв'язане з іменником.
Вчитель: Правильно! Дієслово у кожному реченні немов би диригент малого, але здібного оркестру, чи ансамблю. Ці оркестри, чи ансамблі формує тільки дієслово. Воно визначає, скільки учасників потрібно, які ролі дати кожному. Дієслово може перемістити або вилучити з речень деяких виконавців. Придивляється, кого зробити солістом. На плечі дієслова покладено повну відповідальність за граматичний порядок у реченні.