- •1. Українська літературна мова як форма загальнонародної мови. Опрацювання розділу «Мова і мовлення» за лінійно-концентричним принципом програми початкової школи.
- •2. Текст як одиниця мовлення. Членування тексту. Складні синтаксичні цілі, граматичні засоби їх організації. Методика опрацювання розділу “Текст” на уроках рідної мови в початковій школі.
- •3. Речення, його ознаки. Типи речень за метою висловлювання, емоційним насиченням, структурою. Система вивчення речення у початковій школі.
- •4. Предикативний центр речення. Підмет і присудок, їх типи та способи вираження. Методика вивчення головних членів речення у початковій школі.
- •5. Другорядні члени речення, їх види та способи вираження. Вивчення другорядних членів речення на уроках рідної мови в початковій школі.
- •7. Омоніми, їх типи. Розмежування явищ омонімії та багатозначності. Вивчення слів, які звучать і пишуться однаково, у початковій школі.
- •8. Синоніми, типи синонімічних рядів. Антоніми. Слова, що не утворюють антонімічних пар. Вивчення близьких та протилежних за звучанням слів у початковій школі.
- •9. Структурні ознаки слова. Морфема. Морфеми, їх типи. Методика вивчення розділу “Будова слова” у початковій школі.
- •10. Графіка. Види письма: піктографія, ідеографія, звукове письмо. Буква як одиниця української графіки. Співвідношення між буквами і звуками у системі навчання грамоти молодших школярів.
- •14. Іменник. Лексико-граматичні розряди іменника. Система їх вивчення на уроках рідної мови в початковій школі.
- •15. Категорія роду і числа іменника. Вивчення цих категорій за лінійно-концентричним принципом програми початкової школи. Моделювання структури уроку вивчення іменника в 2 класі.
- •1. Аудіювання (читає вчитель)
- •1.Привітання. Хвилинка релаксації
- •2.Девіз уроку
- •2. Каліграфічна хвилинка
- •V. Закріплення та систематизація знань
- •2. Станція “Художня”
- •Vі. Підсумок уроку
- •Vіі. Домашнє завдання
- •18.Числівник. Розряди числівників. Відмінювання числівників. Методика вивчення числівника у початковій школі.
- •Структурні розряди числівників
- •3. Відмінювання числівників від п'яти до десяти та числівників на -дцять і -десят:
- •11. Дробові числівники становлять собою сполучення:
- •20. Дієслово. Неозначена форма дієслова, категорія виду дієслова. Вивчення неозначеної форми дієслова на уроках рідної мови. Моделювання структури уроку вивчення дієслова в 4 класі.
- •Хід уроку
- •II. Каліграфічна хвилинка.
- •III. Зупинка «Загальна»
- •IV. Третя зупинка «Зв'язок з іменником».
- •V. Наступна зупинка «Дієслово у реченні».
- •VI. Зупинка «Часи дієслів».
- •VII. «Хвилинка відпочинку»
- •VIII. «Неозначена форма дієслова».
- •IX. Підсумок уроку.
- •22. Минулий і майбутній час дієслів. Система роботи над правописом особових закінчень дієслів минулого і майбутнього часу в початковій школі.
- •24.Прийменник. Сполучник. Вивчення службових слів на уроках рідної мови в початковій школі.
- •Синтаксична роль прийменника
- •Розряди прийменників за значенням
- •Первинні та вторинні прийменники
- •Прості, складні і складені прийменники
- •Синтаксична роль сполучника
- •Розряди сполучника за значенням
- •Прості, складні і складені сполучники
- •Непохідні і похідні сполучники
- •Поділ сполучників за вживанням
- •Сурядні і підрядні сполучники
- •26.Способи передачі чужого мовлення. Діалог. Монолог. Розвиток діалогічного та монологічного мовлення на уроках рідної мови у початковій школі.
- •28.Однорідні члени речення. Вивчення однорідних членів речення у початковій школі.
- •29.Складносурядні і складнопідрядні речення. Їх типи та засоби зв’язку. Методика ознайомлення зі складним реченням на уроках рідної мови.
- •1) Конструктивний (формально-граматичний)
- •2) Комунікативний
- •33.Склад, типи складів. Закономірності фонетичного складоподілу і правила переносу слів, їх вивчення у початковій школі.
- •34.Cкладні речення з кількома частинами. Моделювання структури уроку позакласного читання в початковій школі.
- •V. Слухання віршів українських поетів, які діти підготували заздалегідь вдома.
- •Vі. Складання асоціативного куща.
- •Vіі. Фізкультхвилинка
- •Vііі. Мовна розминка
- •X. Вправи на розвиток техніки читання
- •Xі. Підсумок уроку
- •Xіі. Домашнє завдання
- •35.Чергування їх типи. Історичні чергування фонем. Методика вивчення чергувань звуків у початковій школі.
Структурні розряди числівників
Числівники української мови з-поміж інших класів слів виділяються своєю специфічною структурою. Вони являють собою приклад системи, закритої для поповнення новими утвореннями. Продуктивний словотвір у звичайному розумінні числівникам не властивий. Сучасні числівники — це результат різних історичних процесів і змін, яких зазнали окремі корені іменникового, прикметникового, займенникового та прислівникового походження. Тому в основу характеристики структури сучасних числівників покладено кількість коренів, які зазнали тих чи інших математичних операцій, унаслідок чого сформувалися відповідні числові назви. Залежно від кількості коренів та особливостей їх поєднання числівники поділяються на прості, складні і складені.
Прості числівники утворилися з одного кореня. Вони "охоплюють:
1. Назви чисел першого десятка (один — десять), сто, сорок,' тисяча, запозичені числові "назви нуль, мільйон, мільярд.
2. Збірні числівники обоє, двоє, троє, четверо, п'ятеро,шестеро, семеро, восьмеро, дев'ятеро, десятеро, а також похідні від них числівники з суфіксом -к- (двійко, трійко, четвірко, п'ятірко та ін.), і їх пестливі розмовні варіанти (двоєчко, троєчко),
3. Непозначено-кількісні числівники кілька, декілька, багато, небагато, мало, чимало, немало.
Складні числівники сформувалися на базі двох коренів числівників, що входили до складу словосполучень різного характеру. До складних належать:
1. Назви чисел другого десятка: одинадцять — дев'ятнадцять. Вони утворились у давньоруській мові способам додавання, а саме: до одиниць першого десятка (один — дев'ять) у формі називного відмінка за допомогою прийменника приєднувалася форма місцевого відмінка однини числівника десять, пор. одинъ на десіатє, два на десіате і т. д. Такі словосполучення буквально означали один, два і т. д. на десяткові (зверх десятка, понад десяток).
2. Назви десятків: двадцять, тридцять, п'ятдесят — вісімдесят, дев'яносто. Первісно вони також були словосполученнями, що включали дві числові назви: назви одиниць у формі називного відмінка, що вказували на кількість десятків, і числівник десять у формі називного відмінка двоїни чи множини (два десяти, три десяти) або у формі родового відмінка множини (п’ять десять). Цей спосіб поєднання числових назв називався множенням. Числівник дев'яносто — це новотвір давньоруської мови.
3. Назви сотень: двісті, триста, чотириста, п'ятсот, шістсот, сімсот, вісімсот, дев'ятсот. Вони утворились, як і десятки, способом множення, при якому сполучались назви одиниць, що визначали кількість сотень, і числівник сто у формі називного відмінка двоїни (двє стє), множини (три съта, четыри съта) або в формі родового відмінка множини (пять сътъ, шесть сътъ, дєвять сътъ). Складові компоненти таких числових словосполучень злилися в одне слово.
4. Збірні числівники обидва, обидві; одинадцятеро — дев'ятнадцятеро, двадцятеро, тридцятеро. Форми обидва, обидві утворені способом-множення, коли поєднувалися форми збірного числівника оба (чол. р.), обє (жін. р.) з формами простого кількісного числівника два: обадва — чол р., обєдъвє — жін. і середи, р.
5. Дробові числівники півтора, півтори, півтораста.
В їх основі лежить словосполучення, утворене зі слова пол (половина) і форми родового відмінка однини не членного порядкового прикметника втор (втора) (пор. пол втора (чол. р.), пол вторы (жін. р.), а також родового відмінка не членного порядкового прикметника середнього роду второ і родового відмінка однини числівника сто (пор.: пол втора ста).
6. Неозначено-кількісні числівники кількадесят, кільканадцять, стонадцять.
Складені числівники являють собою сполучення двох, трьох, чотирьох і більшої кількості складних і простих числівників. Вони позначають десятки з одиницями (двадцять п'ять), сотні з десятками (чотириста сорок), сотні з десятками і одиницями (п'ятсот сімдесят п'ять), тисячі з сотнями (три тисячі сто), тисячі з сотнями і десятками (дві тисячі чотириста десять), тисячі з сотнями, десятками та одиницями (три тисячі двісті шістдесят сім) і т. д.
У системі складених числівників своєрідну підгрупу становлять дробові числівники: одна четверта, три п'ятих, нуль цілих сім десятих.
Виділяють декілька типів відмінювання кількісних числівників:
1. Відмінювання числівника один, (одна, одне (-о), одні). Цей числівник відмінюється як займенник той (та, те, ті).
відм. |
Однина |
Множина | ||
чол.р. |
жін.р. |
сер.р. | ||
Н. |
один |
одн-а |
одн-е |
одн-і |
Р. |
одн-ого |
одн-ої/-ієї |
одн-ого |
одн-их |
Д. |
одн-ому |
одн-ій |
одн-ому |
одн-им |
З. |
один/-ого |
одн-у |
одн-е |
одн-і/их |
О. |
одн-им |
одн-ою/-ією |
одн-им |
одн-ими |
М. |
одн-ому/-ім |
одн-ій |
одн-ому/-ім |
одн-их |
2. Відмінювання числівників два, три, чотири. Числівник два у називному і
знахідному відмінках змінюється за родами (чол. і середн.р. - два, жін.дві).
відм. |
Зразок | |||
Н. |
дв-а |
дв-і |
тр-и |
чотир-и |
Р. |
дв-ох |
дв-ох |
трь-ох |
чотирь-ох |
Д. |
дв-ом |
дв-ом |
трь-ом |
чотирь-ом |
З. |
дв-а (дв-ох) |
дв-і |
тр-и (трь-ох) |
чотир-и (чотирь-ох) |
О. |
дв-ома |
дв-ома |
трь-ома |
чотир-ма |
М. |
(на) дв-ох |
(на) дв-ох |
(на) трь-ох |
(на) чотирь-ох |