- •1. Українська літературна мова як форма загальнонародної мови. Опрацювання розділу «Мова і мовлення» за лінійно-концентричним принципом програми початкової школи.
- •2. Текст як одиниця мовлення. Членування тексту. Складні синтаксичні цілі, граматичні засоби їх організації. Методика опрацювання розділу “Текст” на уроках рідної мови в початковій школі.
- •3. Речення, його ознаки. Типи речень за метою висловлювання, емоційним насиченням, структурою. Система вивчення речення у початковій школі.
- •4. Предикативний центр речення. Підмет і присудок, їх типи та способи вираження. Методика вивчення головних членів речення у початковій школі.
- •5. Другорядні члени речення, їх види та способи вираження. Вивчення другорядних членів речення на уроках рідної мови в початковій школі.
- •7. Омоніми, їх типи. Розмежування явищ омонімії та багатозначності. Вивчення слів, які звучать і пишуться однаково, у початковій школі.
- •8. Синоніми, типи синонімічних рядів. Антоніми. Слова, що не утворюють антонімічних пар. Вивчення близьких та протилежних за звучанням слів у початковій школі.
- •9. Структурні ознаки слова. Морфема. Морфеми, їх типи. Методика вивчення розділу “Будова слова” у початковій школі.
- •10. Графіка. Види письма: піктографія, ідеографія, звукове письмо. Буква як одиниця української графіки. Співвідношення між буквами і звуками у системі навчання грамоти молодших школярів.
- •14. Іменник. Лексико-граматичні розряди іменника. Система їх вивчення на уроках рідної мови в початковій школі.
- •15. Категорія роду і числа іменника. Вивчення цих категорій за лінійно-концентричним принципом програми початкової школи. Моделювання структури уроку вивчення іменника в 2 класі.
- •1. Аудіювання (читає вчитель)
- •1.Привітання. Хвилинка релаксації
- •2.Девіз уроку
- •2. Каліграфічна хвилинка
- •V. Закріплення та систематизація знань
- •2. Станція “Художня”
- •Vі. Підсумок уроку
- •Vіі. Домашнє завдання
- •18.Числівник. Розряди числівників. Відмінювання числівників. Методика вивчення числівника у початковій школі.
- •Структурні розряди числівників
- •3. Відмінювання числівників від п'яти до десяти та числівників на -дцять і -десят:
- •11. Дробові числівники становлять собою сполучення:
- •20. Дієслово. Неозначена форма дієслова, категорія виду дієслова. Вивчення неозначеної форми дієслова на уроках рідної мови. Моделювання структури уроку вивчення дієслова в 4 класі.
- •Хід уроку
- •II. Каліграфічна хвилинка.
- •III. Зупинка «Загальна»
- •IV. Третя зупинка «Зв'язок з іменником».
- •V. Наступна зупинка «Дієслово у реченні».
- •VI. Зупинка «Часи дієслів».
- •VII. «Хвилинка відпочинку»
- •VIII. «Неозначена форма дієслова».
- •IX. Підсумок уроку.
- •22. Минулий і майбутній час дієслів. Система роботи над правописом особових закінчень дієслів минулого і майбутнього часу в початковій школі.
- •24.Прийменник. Сполучник. Вивчення службових слів на уроках рідної мови в початковій школі.
- •Синтаксична роль прийменника
- •Розряди прийменників за значенням
- •Первинні та вторинні прийменники
- •Прості, складні і складені прийменники
- •Синтаксична роль сполучника
- •Розряди сполучника за значенням
- •Прості, складні і складені сполучники
- •Непохідні і похідні сполучники
- •Поділ сполучників за вживанням
- •Сурядні і підрядні сполучники
- •26.Способи передачі чужого мовлення. Діалог. Монолог. Розвиток діалогічного та монологічного мовлення на уроках рідної мови у початковій школі.
- •28.Однорідні члени речення. Вивчення однорідних членів речення у початковій школі.
- •29.Складносурядні і складнопідрядні речення. Їх типи та засоби зв’язку. Методика ознайомлення зі складним реченням на уроках рідної мови.
- •1) Конструктивний (формально-граматичний)
- •2) Комунікативний
- •33.Склад, типи складів. Закономірності фонетичного складоподілу і правила переносу слів, їх вивчення у початковій школі.
- •34.Cкладні речення з кількома частинами. Моделювання структури уроку позакласного читання в початковій школі.
- •V. Слухання віршів українських поетів, які діти підготували заздалегідь вдома.
- •Vі. Складання асоціативного куща.
- •Vіі. Фізкультхвилинка
- •Vііі. Мовна розминка
- •X. Вправи на розвиток техніки читання
- •Xі. Підсумок уроку
- •Xіі. Домашнє завдання
- •35.Чергування їх типи. Історичні чергування фонем. Методика вивчення чергувань звуків у початковій школі.
3. Речення, його ознаки. Типи речень за метою висловлювання, емоційним насиченням, структурою. Система вивчення речення у початковій школі.
Речення- це мінімальна одиниця мовлення, оформлена за законами певної мови, що є відносно завершеною одиницею спілкування та вираження думки. Речення має такі ознаки:
Предикативність- це синтаксична категорія, що виражає співвідносність повідомлення з дійсністю. Предикативні відношення виражають ствердження або заперечення дії. Вона становить єдність двох категорій: дієслівної категорії часу та категорії модальності. Носієм предикативності у реченні або головний член речення в односкладному реченні. Предикативність реалізується категорією:
Часу;
Способу;
Виду;
Особи.
Наприклад у реченні- Дитина читає –форма присудка дієслова- дійсний спосіб; теперішній час виражає дію, що дійсно відбувається у теперішньому часі.
У реченні Дитина не читає- факт дії заперечується часткою не. Отже дія як така не існує, а значить, що в дійсності її нема.
У реченні Дитина могла б читати- форма умовного способу присудка дієслова означає дію можливу з погляду мовця. Предикативність тісно пов’язана з категорією модальності.
2.Модальність - це категорія, що виражає відношення змісту висловлення до дійсності. Ця категорія виявляє себе теж за допомогою присудка, його граматичними формами способу, часу, модальними частками та іншими засобами.
Речення можуть мати реальну модальність ( означають реальну дію: Наші діти підростають, Наші діти підростатимуть, Наші діти виросли).
Типи речень за метою висловлення:
Розповідні- речення містять повідомлення про факти, події, явища: наприклад: Я вперше в Києві. Це місто- прекрасне, як усмішка долі. Розповідні речення дуже різноманітні за змістом і структурою.
У них можуть повідомлятися:
-Реальні події: Місто Помпеї було зруйноване внаслідок вулкану у 79 році нашої доби.
-перераховувати предмети, події, явища: А з очеретів видибала лисичка.
- давати характеристику, опис природи. Основним засобом оформлення розповідних речень є інтонація. Вони вимовляються рівним тоном, на логічно наголошеному слові, тоді тон підвищується, далі йде пауза і у кінці речення тон знижується.
Питальні – речення містять у собі питання, що вимагає відповіді у співрозмовника .
Засобами вираження питання у питальних реченнях є специфічна питальна інтонація, питальні займенники, частки та порядок слів. Слово, що виражає питання стоїть на початку речення.
Типи речення за емоційним насиченням. За ступенем емоційного насичення речення поділяються на 2 типи :
Неокличні речення- це речення, які не мають особливого емоційного насичення. Вони вимовляються звичайною інтонацією, властивою для кожного з типів речень за метою висловлення .
Окличні речення- це розповідні, питальні, спонукальні, бажальні речення, що вимовляються з піднесенням тону для вираження емоцій: почуття радості, захоплення, здивування, страху. Вкінці окличного речення ставиться знак оклику.
Типи речення за структурою поділяються на: прості та складні.
Прості- це речення, що мають у своєму складі один предикативний центр.
Складне- речення , яке має дві і більше предикативних центри і складається з двох і більше частин простих речень.
Просте та складне речення мають ряд відмінних ознак. У простому реченні складовою частиною є член речення і словосполучення . У складному- структурним елементом є ціле речення.
Однак проста частина складного речення називається речення умовно, оскільки хоч і має будову простого речення та насправді у простого компонента відсутня така суттєва ознака, як інтонаційна завершеність- її має ціле складне речення, а не кожна його частина. Всередині простого речення основним є предикативний зв'язок між підметом і присудком, частини складного речення об’єднуються сурядним, підрядним або безсполучниковим зв’язком. Одиницею зв'язного мовлення є речення. Саме воно, як зазначав В.Мельничайко, безпосередньо співвідноситься з процесом мислення і з процесом комунікації: одиниці інших рівнів мовної системи беруть участь у формуванні думки в її комунікативному вираженні тільки через синтаксис. Таким чином, формування поняття простого речення є дуже важливим у курсі вивчення української мови.
Саме поняття речення тісно пов'язане з поняттям словосполучення та синтаксичного зв'язку в реченні. Відомо, що матеріалом, з якого будується речення, є словосполучення. недостатня увага вчителя на уроках формування знань про речення та інші синтаксичні поняття досить часто спричиняє масу грубих помилок як у письмових роботах учнів, так і в їхньому повсякденному мовленні.Таким чином, актуальність даної проблеми полягає в тому, що між вивченням простого речення як одиниці синтаксису і розвитком зв'язного мовлення школярів існує нерозривний зв'язок, а, отже, вивчення простого речення дає можливість формувати навички й уміння правильно виражати, оформляти й висловлювати думки на початковому етапі навчання, а також формувати основу для подальшого вивчення синтаксису в середній школі.