- •1. Українська літературна мова як форма загальнонародної мови. Опрацювання розділу «Мова і мовлення» за лінійно-концентричним принципом програми початкової школи.
- •2. Текст як одиниця мовлення. Членування тексту. Складні синтаксичні цілі, граматичні засоби їх організації. Методика опрацювання розділу “Текст” на уроках рідної мови в початковій школі.
- •3. Речення, його ознаки. Типи речень за метою висловлювання, емоційним насиченням, структурою. Система вивчення речення у початковій школі.
- •4. Предикативний центр речення. Підмет і присудок, їх типи та способи вираження. Методика вивчення головних членів речення у початковій школі.
- •5. Другорядні члени речення, їх види та способи вираження. Вивчення другорядних членів речення на уроках рідної мови в початковій школі.
- •7. Омоніми, їх типи. Розмежування явищ омонімії та багатозначності. Вивчення слів, які звучать і пишуться однаково, у початковій школі.
- •8. Синоніми, типи синонімічних рядів. Антоніми. Слова, що не утворюють антонімічних пар. Вивчення близьких та протилежних за звучанням слів у початковій школі.
- •9. Структурні ознаки слова. Морфема. Морфеми, їх типи. Методика вивчення розділу “Будова слова” у початковій школі.
- •10. Графіка. Види письма: піктографія, ідеографія, звукове письмо. Буква як одиниця української графіки. Співвідношення між буквами і звуками у системі навчання грамоти молодших школярів.
- •14. Іменник. Лексико-граматичні розряди іменника. Система їх вивчення на уроках рідної мови в початковій школі.
- •15. Категорія роду і числа іменника. Вивчення цих категорій за лінійно-концентричним принципом програми початкової школи. Моделювання структури уроку вивчення іменника в 2 класі.
- •1. Аудіювання (читає вчитель)
- •1.Привітання. Хвилинка релаксації
- •2.Девіз уроку
- •2. Каліграфічна хвилинка
- •V. Закріплення та систематизація знань
- •2. Станція “Художня”
- •Vі. Підсумок уроку
- •Vіі. Домашнє завдання
- •18.Числівник. Розряди числівників. Відмінювання числівників. Методика вивчення числівника у початковій школі.
- •Структурні розряди числівників
- •3. Відмінювання числівників від п'яти до десяти та числівників на -дцять і -десят:
- •11. Дробові числівники становлять собою сполучення:
- •20. Дієслово. Неозначена форма дієслова, категорія виду дієслова. Вивчення неозначеної форми дієслова на уроках рідної мови. Моделювання структури уроку вивчення дієслова в 4 класі.
- •Хід уроку
- •II. Каліграфічна хвилинка.
- •III. Зупинка «Загальна»
- •IV. Третя зупинка «Зв'язок з іменником».
- •V. Наступна зупинка «Дієслово у реченні».
- •VI. Зупинка «Часи дієслів».
- •VII. «Хвилинка відпочинку»
- •VIII. «Неозначена форма дієслова».
- •IX. Підсумок уроку.
- •22. Минулий і майбутній час дієслів. Система роботи над правописом особових закінчень дієслів минулого і майбутнього часу в початковій школі.
- •24.Прийменник. Сполучник. Вивчення службових слів на уроках рідної мови в початковій школі.
- •Синтаксична роль прийменника
- •Розряди прийменників за значенням
- •Первинні та вторинні прийменники
- •Прості, складні і складені прийменники
- •Синтаксична роль сполучника
- •Розряди сполучника за значенням
- •Прості, складні і складені сполучники
- •Непохідні і похідні сполучники
- •Поділ сполучників за вживанням
- •Сурядні і підрядні сполучники
- •26.Способи передачі чужого мовлення. Діалог. Монолог. Розвиток діалогічного та монологічного мовлення на уроках рідної мови у початковій школі.
- •28.Однорідні члени речення. Вивчення однорідних членів речення у початковій школі.
- •29.Складносурядні і складнопідрядні речення. Їх типи та засоби зв’язку. Методика ознайомлення зі складним реченням на уроках рідної мови.
- •1) Конструктивний (формально-граматичний)
- •2) Комунікативний
- •33.Склад, типи складів. Закономірності фонетичного складоподілу і правила переносу слів, їх вивчення у початковій школі.
- •34.Cкладні речення з кількома частинами. Моделювання структури уроку позакласного читання в початковій школі.
- •V. Слухання віршів українських поетів, які діти підготували заздалегідь вдома.
- •Vі. Складання асоціативного куща.
- •Vіі. Фізкультхвилинка
- •Vііі. Мовна розминка
- •X. Вправи на розвиток техніки читання
- •Xі. Підсумок уроку
- •Xіі. Домашнє завдання
- •35.Чергування їх типи. Історичні чергування фонем. Методика вивчення чергувань звуків у початковій школі.
IX. Підсумок уроку.
Вчитель: Наша подорож дійшла до кінця. І щоб впевнитися у тому, що ви засвоїли тему «Дієслово», пропоную вам пройти тест.
(Учні працюють на індивідуальних картках, за таблицею кодуючи свої відповіді)
Цифровий код |
Час |
РІД |
Число |
Особа |
1 |
теперішній |
чол. р. |
однина |
1 |
2 |
Минулий |
жін. р. |
- |
2 |
3 |
Майбутній |
сер. р. |
множина |
3 |
Вчитель: Наша подорож у королівстві Дієслово завершилось. Я впевнилась, що ви добре засвоїли тему. Молодці!
За роботу по заслузі
Щиро дякую вам, друзі!
21. ДІЄСЛОВО: КАТЕГОРІЯ ЧАСУ
Дієслова дійсного способу можуть вживатися в минулому, теперішньому і минулому часі. Дієслова минулого часу означають дію, яка колись відбувалася або відбулася, дієслова теперішнього часу - дію, яка відбувається постійно або в момент мовлення, а дієслова майбутнього часу - дію, яка відбуватиметься в майбутньому.
Теперішній час позначає дію, що відбувається одночасно з моментом повідомлення про неї. Серце в тривозі: як при дорозі мальви високі цвітуть. Вітер - схиляє, люди-ламають, зливи із градом січуть (Г. Чубач).
Дієслова теперішнього часу змінюються за числами й особами. Форми теперішнього часу утворюються за допомоги особових закінчень, що приєднуються до основи теперішнього часу.
Дієслова за характером особових закінчень у теперішньому часі поділяються на дві дієвідміни - першу і другу.
До першої дієвідміни належать дієслова, які у третій особі множини мають закінчення -уть (-ють), а в закінченнях першої особи множини, другої особи однини і множини - голосну фонему /е/: несуть, несемо, несеш, несете: знають, знаємо, знаєш, знаєте.
До другої дієвідміни належать дієслова, які у третій особі множини мають закінчення -ать (-ять), а в закінченнях першої особи множини, другої особи однини і множини - голосні /и/ чи /і/: кричать, кричимо, кричиш, кричите; стоять, стоїмо, стоїш, стоїте.
Зразок словозміни дієслів теперішнього часу
І дієвідміна | ||||
|
Однина |
Множина | ||
1-ша ос. |
нес-у |
мал ю-ю |
нес-емо |
малю-ємо |
2-га ос. |
нес-еш |
малю-єш |
нес-ете |
малю-єте |
3-тя ос. |
нес-е |
малю-є |
нес-уть |
малю-ють |
II дієвідміна | ||||
|
Однина |
Множина | ||
1-ша ос. |
крич-у |
сто-ю |
крич-имо |
сто-їмо |
2-га ос. |
крич-иш |
сто-їш |
крич-ите |
сто-їте |
3-тя ос. |
крич-ить |
сто-їть |
крич-ать |
сто-ять |
Після того як учні оволоділи навичками визначення особи дієслова за закінченням, їх слід підвести до розуміння закономірності, яка лежить в основі поділу дієслів на дієвідміни. Для цього вчитель використовує таблицю змінювання дієслів теперішнього і майбутнього часу за особами звертає увагу школярів на особові закінчення і повідомляє що дієслова поділяються в залежності від особових закінчень на дві дієвідміни.
Вивчення неозначеної форми дієслова передбачає усвідомлення учнями того що ця форма не має часу, числа, особи і роду.