Частина IV. Пізнавальні психічні процеси

людина аналізує, порівнює чи узагальнює істотні аспекти у пред метах та явищах. Наочно образне мислення значно розширює пізнавальні можливості особистості, дає їй змогу змістовніше й різноманітніше відображати реальність. Великі можливості цьо го різновиду мислення виявляються, зокрема, в образотворчому мистецтві. Ілюстрацією цієї тези є різні напрями абстракціонізму та модернізму, де змістовне навантаження образів передається в адекватно сконструйованих митцем символах.

Схематизація та символічне відображення дійсності виявля ються продуктивними і в інших видах людської діяльності, допо магаючи з більшою точністю та узагальненістю відображати ре альність, наприклад при складанні моделей сітьового планування діяльності, при розв’язанні конструкторсько технічних завдань тощо. Наочно образне мислення розвивається в діяльності, ха рактер якої потребує оперування образами різного ступеня уза гальненості, схематичного зображення предметів та їх сим волічного позначення.

СловесноEлогічне, або абстрактне, мислення здійснюється у словесній формі за допомогою понять, які не мають безпосеред нього чуттєвого підґрунтя, властивого сприйманням та уявлен ням. Більшість понять, якими виражаються економічні, суспіль но історичні, наукові категорії, є продуктами великої абстрагую чої діяльності мислення, в яких не простежується їх безпосе редній зв’язок з чуттєвою реальністю. Саме цей вид мислення дає можливість встановлювати загальні закономірності природи та суспільства, на рівні найвищих узагальнень розв’язувати розу мові завдання, будувати наукові теорії та гіпотези.

Зазначені види мислення виявляються й перебувають у певно му співвідношенні. У розвинених формах вони можуть виявлятись як індивідуальні особливості мислення людей, зумовлені характе ром їхньої діяльності, професійними чинниками, співвідношенням першої та другої сигнальних систем та іншими причинами.

12.7. Індивідуальні особливості мислення

Розумова діяльність різних людей, що підлягає загальним пси хологічним закономірностям, водночас характеризується індивіE дуальними особливостями. Відмітності в розумовій діяльності виявляються в різноманітних якостях мислення. Індивідуальні відмітності мислення людей зумовлені передусім особливостями

179

С.Д. Максименко «Загальна психологія»

їхнього життя, характером діяльності, навчанням. Певний вплив на особливості мислення справляють тип вищої нервової діяль ності, співвідношення першої та другої сигнальних систем. Найістотнішими якостями, в яких виявляються індивідуальні відмітності мислення, є самостійність, критичність, гнучкість, глибина, широта, послідовність, швидкість.

Самостійність мислення характеризується вмінням людини ставити нові завдання й розв’язувати їх, не вдаючись до допомо ги інших людей. Самостійність мислення ґрунтується на враху ванні знань і досвіду інших людей, але людина, якій властива ця якість, творчо підходить до пізнання дійсності, знаходить нові, власні шляхи і способи вирішення пізнавальних та інших про блем. Самостійність мислення тісно пов’язана з критичністю.

Критичність мислення виявляється у здатності суб’єкта пізнавальної діяльності не потрапляти під вплив чужих думок, об’єктивно оцінювати позитивні та негативні аспекти явища чи факту, виявляти цінне та помилкове в них. Людина з критичним розумом вимогливо оцінює власні думки, ретельно перевіряє рішення, зважує всі «за» і «проти», виявляючи тим самим само критичне ставлення до власних дій. Критичність і самостійність мислення великою мірою залежать від життєвого досвіду люди ни, багатства та глибини знань.

Гнучкість мислення виявляється в умінні швидко змінювати свої дії при зміні ситуації діяльності, звільняючись від залежності закріплених у попередньому досвіді способів і прийомів розв’язан ня аналогічних завдань. Гнучкість мислення розкривається в го товності швидко переключатися з одного способу розв’язання за вдань на інший, змінювати тактику і стратегію їх розв’язання, зна ходити нові, нестандартні способи дій за змінених умов.

Глибина мислення виявляється в умінні проникати в сутність складних питань, розкривати причини явищ, приховані за наша руваннями неістотних проявів, бачити проблему там, де її не помічають інші, передбачати можливі наслідки подій і процесів. Саме ця риса властива особистостям з глибоким розумом, які у простих, добре відомих фактах уміють помічати суперечності й на цій основі розкривати закономірності природи та суспільного життя.

Широта мислення виявляється у здатності охопити широке коло питань, у творчому мисленні в різних галузях знання та

180

Частина IV. Пізнавальні психічні процеси

практики. Широта мислення є показником ерудованості особис тості, її інтелектуальної різнобічності.

Послідовність мислення виявляється в умінні дотримуватися логічної наступності при висловлюванні суджень, їх обґрунту ванні. Послідовним можна назвати мислення людини, яка суворо дотримується теми міркування, не відхиляється від неї, не «пере стрибує» з однієї думки на іншу, не підміняє предмет міркування. Для послідовного мислення характерне дотримання певних принципів розгляду питання, ясність плану, відсутність супереч ностей і логічних помилок в аргументації думки, доказовість та об’єктивність у висновках.

Швидкість мислення — це здатність швидко розібратися у складній ситуації, швидко обдумати правильне рішення й прий няти його. Швидкість мислення залежить від знань, міри сформо ваності розумових навичок, досвіду у відповідній діяльності та рухливості нервових процесів. Швидкість мислення слід відрізня ти від квапливості та похапливості, що їх демонструють деякі лю ди, не продумуючи належно рішень, які вони приймають, не про гнозуючи можливих наслідків наспіх прийнятих рішень.

Усі якості мислення людини формуються й розвиваються в діяльності. Змістовна й відповідно організована діяльність сприяє всебічному розвитку цінних якостей мислення особис тості.

Ключові поняття теми

Мислення, аналіз, синтез, порівняння, абстрагування, узагальнення, конкретизація, класифікація, систематизація, судження, умовивід, поняття, проблемна ситуація, завдання, гіпотеза, наоч- но-дійове мислення, наочно-образне мислення, словесно-логічпе мислення.

Формалізована структура змісту теми

Пізнавальна функція мислення:

розкриття внутрішньої, безпосередньо не даної у відчуттях та сприйманнях сутності об’єктів та явищ дійсності.

Механізм пізнання мислення:

операції аналізу, синтезу, порівняння, абстрагування, узагаль нення, класифікації та систематизації.

181

С.Д. Максименко «Загальна психологія»

Різновиди

Запитання для самостійної роботи

1.У чому полягають специфічні особливості мислення як вищої форми пізнавальної діяльності?

2.У чому виявляється істотна відмінність абстрактного пізнан ня дійсності від чуттєвого?

3.У чому полягає особливість опосередкованого способу пізнання дійсності?

4.Що характеризує істотні ознаки предметів та явищ, які є об’єктом пізнання мислення?

5.Охарактеризуйте основні розумові операції.

6.Що є кінцевим продуктом розумового пізнання дійсності?

7.У чому полягає відмінність понять від уявлень як форм пізнання дійсності?

8.Як співвідносяться проблемна ситуація та розумове завдан ня?

9.Наведіть основні етапи процесу розв’язання розумового за вдання.

10.За якими принципами мислення можна поділити на види?

182

Частина IV. Пізнавальні психічні процеси

Альтернативно тестові завдання для самоконтролю

1.Чи достатньо, характеризуючи мислення, вказати на такі його ознаки: це спосіб опосередкованого та узагальненого відобра ження внутрішніх властивостей об’єктів та явищ дійсності?

2.Чи є соціальна природа мислення необхідною умовою його розвитку?

3.Чи всі розумові операції перелічено: аналіз, синтез, абстрагу вання, узагальнення, класифікація, систематизація?

4.Чи достатньою є така характеристика розумової операції аналізу: аналіз — це розкладання цілого на частини?

5.Чи достатньою є така характеристика розумової операції син тезу: синтез — це об’єднання в ціле елементів, виокремлених в об’єкті у процесі аналізу?

6.Чи згодні ви з твердженням, що продуктом розумової діяль ності можуть бути лише поняття?

7.Чи згодні ви з твердженням, що в поняттях як формі мислен ня найповніше відображуються всі властивості та якості об’єктів?

8.Чи вважаєте ви, що поняття «завдання» іноді може бути шир шим, ніж поняття «проблемна ситуація»?

9.Чи правильно названі форми мислення: наочно дійове, наоч но образне, словесно логічне, поняттєве?

Завдання та проблемні ситуації

1.У чому виявляється принципова відмінність мислення люди ни та «мислення машини»? Наведіть аргументи, які б пере конливо доводили таку відмінність.

2.У чому полягають відмінності мислення людини від мислен ня тварини? Що не дозволяє мисленню тварини піднестися до рівня людського мислення?

3.Про які якості розуму йдеться в наведеному описі: «Він мав ґрунтовні знання в царині як соціальних, так і природничих наук, і вмів цими знаннями чудово користуватися. У дос ліджуваних явищах він прагнув віднайти їх сутність, з’ясува ти основні причини, зв’язки. Відкидаючи будь які шаблони, в аналізі нових фактів умів бачити їх з нового боку і не бояв ся критично оцінити свої попередні погляди. Іноді він припу скався помилок, але вмів усувати їх згодом».

183