С.Д. Максименко «Загальна психологія»

в художній, творчій діяльності, державотворенні. Яскравою ілю страцією стосовно цього є твори Ж. Верна, в яких він геніально передбачив витвори майбутньої технічної думки — підводного човна, гелікоптера.

Мрії можуть бути реальними, дійовими та нереальними, безплідними. Дієвість мрії — необхідна умова втілення в життя творчих задумів людини, спрямованих на реальне перетворення дійсності. Такі мрії в певному розумінні є рушійною силою дій та вчинків людини, надають їй більшої цілеспрямованості у житті, допомагають долати труднощі, протистояти несприятливим впливам.

Мрії можуть бути пустопорожніми, безплідними, «маніловсь кими». Тоді вони дезорієнтують людину, позбавляють її бачення реальних життєвих перспектив, штовхають на шлях примарного задоволення власних мрійницьких уподобань, роблять її нездат ною протистояти негараздам реального буття.

Позитивно на людину впливає тільки активна, творча мрія, яка збагачує її життя, робить його яскравим і цікавим.

13.6. Уява і особистість

Діяльність уяви залежить від загальної спрямованості особи стості, від психічного життя людини взагалі. Особлива роль у створенні образів уяви належить інтересам, потребам, світогля дові особистості, що становлять її духовний світ. З діяльністю уяви пов’язане формування низки морально психологічних яко стей особистості: гуманності, чуйності, почуття обов’язку тощо. Зрозуміло, що виявити чуйність може людина, яка, знаючи жит тя та особливості характеру іншої людини, здатна уявити її ду шевний стан у певний момент.

У силі та яскравості образів уяви виявляються типологічні особливості вищої нервової діяльності. Уява — один з показників, за якими І. Павлов відносив людей до художнього чи розумовоE го типу. Художник має справу з образами (зоровим, руховим, слу ховим тощо), що свідчить про домінуючу роль у його діяльності першої сигнальної системи, образного відображення світу. Отже, уява не лише впливає на перебіг психічного життя людини, а й зу мовлює формування її важливих особистісних якостей.

194

Частина IV. Пізнавальні психічні процеси

Ключові поняття теми

Уява, довільна уява, мимовільна уява, випереджальне відображення, репродуктивна уява, творча уява, мрія, дисоціація, аглютинація, наголошування, гіперболізація, схематизація, типізація.

Формалізована структура змісту теми

Пізнавальна функція уяви:

–створення образів нових об’єктів;

–випереджальне відображення реальності.

Психологічний механізм уяви:

дисоціація життєвих вражень та об’єднання виокремлених елементів у нові комбінації.

Запитання для самостійної роботи

1.У чому полягає специфічність відображення дійсності у про цесах уяви?

2.Чим зумовлена діяльність людської уяви?

3.Від чого залежить багатство створюваних людиною образів уяви?

4.У чому полягає принципова відмінність між образами репро дуктивної та продуктивної уяви?

5.У чому полягають особливості мрії як різновиду творчої уяви?

6.У чому виявляється зв’язок процесів чуттєвого пізнання і мислення з уявою?

7.Охарактеризуйте механізм впливу образів уяви на фізіологіч ні процеси людини.

8.Як уява пов’язана з емоційно вольовою сферою особистості?

195

С.Д. Максименко «Загальна психологія»

Альтернативно тестові завдання для самоконтролю

1.Чи згодні ви з твердженням, що без уяви неможлива будь яка практична діяльність людини?

2.Чи завжди уява присутня у процесі розумової діяльності?

3.Чи є уява у тварини?

4.Чи є принципова відмінність між образами творчої уяви та га люцинаціями?

5.Чи може яскравість уяви негативно позначитися на психічно му житті людини?

6.Чи погодитеся ви з думкою, що мрія — це створення образів уяви, здійсненні яких вона впевнена?

7.Чи може бути уява дитини багатшою, ніж уява дорослої лю дини?

Завдання та проблемні ситуації

1.Поясніть, у чому полягають основні відмінності уяви від уяв лень пам’яті. За якими ознаками це можна встановити?

2.Визначте, які прийоми створення образів уяви використано: винахідником — при конструюванні дирижабля, гідролітака; письменником — при створенні літературного персонажа; художником карикатуристом — при створенні дружнього шаржу.

3.Поясніть, чому деякі люди, неосвічені в медицині, прочитав ши опис того чи іншого захворювання, схильні уявляти, що й вони захворіли саме на цю хворобу, що й у них виявляються її симптоми.

Список використаної та рекомендованої літератури

1.Загальна психологія: Підруч. для студентів вищ. навч. за кладів / За загальн. ред. акад. С.Д. Максименка. — К.: Форум, 2002.

2.Заика Е.В. Комплекс игр для развития воображения // Вопр. психологии. — 1993. — №2.

3.Карандашев Ю.Н. Развитие представлений у детей: Учеб. по собие. — Минск, 1987.

4.Коршунова Л.С. Воображение и его роль в познании. — М., 1979.

196

Частина IV. Пізнавальні психічні процеси

5.Максименко С.Д. Общая психология. — М.: Рефл бук, К.: Вак лер, 2001.

6.Максименко С.Д. Психологія в соціальній та педагогічній практиці: методологія, методи, програми, процедури: На вчальний посібник для вищої школи. — К.: Наукова думка, 1998.

7.Натадзе Р.Г. Воображение как фактор поведения. — Тбилиси: Мецниереба, 1972.

8.Немов Р.С. Психология. — М.: Просвещение, 1995.

9.Общая психология / Под ред. А.В. Петровского. — М.: Про свещение, 1977.

10.Паустовский К. Собр. соч. — М., 1983. — Т. 8.

11.Пономарев Я.А. Психология творчества. — М.: Наука, 1976.

12.Психологія / За ред. Г.С. Костюка. — К.: Рад. школа, 1968.

13.Розет И.М. Психология фантазии. — Минск, 1977.

14.Сапогова Е.Е. Операции моделирования как условия развития воображения у дошкольников // Вопр. психологии. — 1993. — №3.

197