Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
zagalna_psihology_Maximenko.pdf
Скачиваний:
110
Добавлен:
12.02.2016
Размер:
939.69 Кб
Скачать

С.Д. Максименко «Загальна психологія»

Список використаної та рекомендованої літератури

1.Айзенк Г. Проверьте свои способности. — М.: Мир, 1972.

2.Богеен Г.И. Уровни и компоненты речевой способности чело века: Учеб. пособие. — Калинин, 1975.

3.Ветер Л.А. Педагогика способностей. — М., 1973.

4.Голубева Э.А. Комплексное исследование способностей // Вопр. психологии. — 1986. — №5.

5.Загальна психологія: Підруч. для студентів вищ. навч. за кладів/ За загальн. ред. акад. С.Д. Максименка. — К.: Форум, 2002.

6.Лейтес Н.С. Умственные способности и возраст. — М.: Педа гогика, 1971.

7.Максименко С.Д. Общая психология. — М.: Рефл бук, К.: Вак лер, 2001.

8.Максименко С.Д. Розвиток психіки в онтогенезі. Моделюван ня психологічних новоутворень: генетичний аспект. — К.: Фо рум. — Т.2, 2002.

9.Максименко С.Д. Розвиток психіки в онтогенезі: Теоретико методологічні проблеми генетичної психології. — К.: Фо рум. — Т.1, 2002.

10.Матюшкин А.М. Одаренные и талантливые дети // Вопр. психологии. — 1988. — №4.

11.Мерлин В.С. Структура личности: Характер, способности, са мосознание: Учеб. пособие к спецкурсу. — Пермь: Изд во Перм. ун та, 1990.

12.Небылицын В.Д. Психофизиологические исследования инди видуальных различий. — М.: Наука, 1976.

13.Немов Р.С. Психология. — М.: Просвещение, 1995.

14.Общая психология / Под ред. А.В. Петровского. — М.: Просвещение, 1977.

15.Психологія / За ред. Г.С. Костюка. — К.: Рад. школа, 1968.

16.Чудновский В.Э. Воспитание способностей й формирование личности. — М., 1986.

17.Якиманская М.С. Развивающее обучение. — М., 1979.

258

Частина VІ. Індивідуально психологічні особливості особистості

Розділ 19 ХАРАКТЕР

19.1. Поняття про характер

Кожній людині крім динамічного боку дій, що виявляється в темпераменті, властиві істотні особливості, які позначаються на її діяльності та поведінці. Про одних говорять, що вони працьо виті, дисципліновані, скромні, чесні, сміливі, колективісти, а про інших — лінькуваті, хвалькуваті, неорганізовані, честолюбні, са мовпевнені, нечесні, егоїсти, боягузи. Ці й подібні до них риси ви являються настільки виразно й постійно, що становлять собою типовий вид особистості, індивідуальний стиль її соціальної по ведінки. Такі психологічні особливості особистості називаються рисами характеру. Ці риси характеризують і цілі, до яких прагне людина, і способи досягнення цілей. Знати це важливо, оскільки особистість характеризується не тільки тим, що вона робить, а й тим, як вона це робить. Сукупність таких стійких рис становить характер особистості.

Отже, характер — це сукупність стійких індивідуальноEпсиE

хологічних властивостей людини, які виявляються в її діяльE ності та суспільній поведінці, у ставленні до колективу, до інших людей, праці, навколишньої дійсності та самої себе.

Термін «характер» (від грецьк. charactér — «риса», «прикме та», «відбиток»). Введений він для позначення цих властивостей людини другом Арістотеля Теофраcтом, який у «Характеристи ках» описав з позицій мораліста 31 тип людських характерів — людей хвалькуватих, базік, нещирих, нудних у розмові, улесли вих та ін. Пізніше філософи та психологи засадовими стосовно пояснень і класифікації людських характерів робили або особли вості будови та функцій тіла, або морально етичні особливості суспільних стосунків людей, або їхні розумові властивості та досвід.

Характер найбільше пов’язується з темпераментом, який, як відомо, визначає зовнішню, динамічну форму його вираження.

Характер людини можна зрозуміти тільки в її суспільній діяльності, суспільних відносинах.

Про характер людини судять і за тим, як вона мислить і пово дить себе в різних обставинах, якої думки вона про інших та про саму себе, які манери їй властиві.

259

С.Д. Максименко «Загальна психологія»

Знати характер людини дуже важливо. Це дає можливість пе редбачати, як людина поводитиме себе за певних умов, чого від неї можна чекати, як вона виконуватиме дані їй доручення. Художня література дає прекрасні описи поведінки людей з різними харак терами. Історія знає багатьох політичних, громадських і військо вих діячів, які завдяки силі позитивних рис свого характеру спри яли прогресу суспільства, натомість особи з негативними рисами характеру або слабохарактерні спричинили його занепад.

19.2. Структура характеру

Характер як одна з істотних особливостей психічного складу особистості є цілісним утворенням, що характеризує людське «Я» як єдине ціле. Розуміння характеру як єдності його рис не виключає виокремлення в ньому окремих ланок з метою глибшо го пізнання його сутності. І. Павлов, не заперечуючи цілісності характеру, відстоював необхідність виокремлення його структур них компонентів. Якщо ви аналізуєте особистість, — писав він, — ви повинні сказати, що за такими ось рисами її можна характери зувати як тиху, спокійну, химерну, ніжну тощо. Але якщо окремі частини уявити відокремлено, без їх взаємозв’язку, то характеру людини, звичайно, визначити не можна. Потрібно брати систему рис і в цій системі аналізувати, які риси висуваються на перший план, а які ледве виявляються, затираються.

Визначити структуру характеру означає виокремити в ньому провідні компоненти, без яких цілісність характеру уявити не можна.

Уструктурі характеру необхідно розрізняти зміст і форму. Зміст характеру особистості визначається суспільними умовами життя та виховання. Вчинки людини завжди чимось мотивують ся, на щось або на когось спрямовуються. Але за формою наміри, прагнення реалізуються по різному. Це залежить і від обставин, ситуацій, у яких перебуває людина, і від особливостей її характе ру, передусім від темпераменту.

Уструктурі характеру виокремлюють такі його компоненти:

спрямованість;

переконання;

розумові риси;

емоції;

волю;

260

Частина VІ. Індивідуально психологічні особливості особистості

темперамент;

повноту;

цілісність;

визначеність;

силу.

Спрямованість є провідною в структурі характеру особистості. Вона виявляється у вибірковому позитивному або негативному оцінному ставленні до вчинків і діяльності людей і самої себе.

Переконання — знання, ідеї, погляди, що є мотивами по ведінки людини, стають рисами її характеру й визначають став лення до дійсності, вчинки, поведінку. Переконання виявляють ся в принциповості, непідкупності та правдивості, вимогливості до себе. Людина з твердими переконаннями здатна докласти мак симум зусиль для досягнення мети, віддати, коли потрібно, своє життя заради суспільних справ. Безпринципним людям, кар’єри стам ці риси характеру не властиві.

Розумові риси характеру виявляються в розсудливості, спос тережливості, поміркованості. Спостережливість і розсудливість сприяють швидкій орієнтації в обставинах. Нерозсудливі люди легко хапаються за будь яку справу, діють під впливом першого імпульсу. Розумова ж інертність, навпаки, виявляється в пасив ності, байдужості, повільності у прийнятті рішень або у поверхо вому підході до справ без урахування їх важливості.

Емоції стають підґрунтям таких рис характеру, як гарячковість, запальність, надмірна або вдавана співчутливість, всепрощення або брутальність, грубість, «товстошкірість», нечутливість до страж дань інших, нездатність співпереживати. Моральні, естетичні, піз навальні, практичні почуття завдяки мірі вираженості в них емоцій можуть виявлятись або в екзальтації, або в спокійному, поміркова ному ставленні до явищ природи, мистецтва, вчинків людей.

Воля в структурі характеру зумовлює його силу, твердість. Отже, воля, як вважають, є стрижневим компонентом сформова ного характеру. Сильна воля робить характер самостійним, стійким, непохитним, мужнім, здатним досягати поставленої ме ти. Безвільні ж люди слабохарактерні. Навіть при багатстві знань і досвіду вони нездатні наполягати на справедливості, виявляють нерішучість, боязливість.

Темперамент у структурі характеру є динамічною формою його прояву. Характер — це єдність типологічного і набутого за життя досвіду. Особливості умов життя, навчання та виховання

261

С.Д. Максименко «Загальна психологія»

формують різноманітне за змістом індивідуальне ставлення до явищ навколишньої дійсності, але форма прояву цього ставлен ня, динаміка реакцій особистості визначаються її темпераментом. Одні й ті самі переконання, погляди, знання люди з різним тем пераментом виявляють своєрідно щодо сили, врівноваженості та рухливості дій.

Виокремлюючи в характері його структурні компоненти, тре ба мати на увазі, що характер — це сукупність усіх його структур них компонентів. Кожний структурний компонент характеру: спрямованість, інтелект, емоції, воля, темперамент інтегративно виявляється певною мірою в кожній рисі характеру, як і в харак тері загалом. Тому не можна говорити про світоглядні, інтелекту альні, емоційні, вольові риси характеру. Характер як своєрідне стійке, цілісне ставлення особистості до різних аспектів дійсності може бути стійким або нестійким, повним, цілісним, визначеним або невиразним.

Повнота характеру — це всебічний розвиток основних його структурних компонентів: розумових, моральних, емоційно во льових. Розсудливість вчинків такої людини завжди узгоджена з емоційною врівноваженістю та самовладанням.

Внутрішня єдність рис характеру визначає його цілісність. Вона виявляється в єдності слова та діла або в її відсутності

увчинках. У безхарактерних людей помітно виявляються розбіжність у поглядах, відсутність цілеспрямованості рис харак теру, випадковість їх виявлення, залежність їх проявів від ситу ацій, а не від внутрішніх установок особистості.

Особливо важливою в характері є його визначеність. Твер дість і незалежність особистості в її прагненнях і переконаннях,

уборотьбі за досягнення окреслених цілей свідчать про визна ченість її характеру. Визначеність характеру у людини як суб’єк та діяльності позначається на принциповості та сумлінності дій незалежно від важливості доручення. На людину з визначеним характером можна покладатися, доручаючи їй важливі справи — вона виконає доручення відповідно до його мети, змісту справи та способів виконання. Про людей з невизначеним характером важко сказати, добрі вони чи погані. Це люди безпринципні, без чітких позицій у політичному, трудовому житті, у побуті.

Сила характеру виявляється в енергійних діях, завзятті та ак тивності в діяльності, боротьбі за доведення справи до кінця, не

262

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]