Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
zagalna_psihology_Maximenko.pdf
Скачиваний:
110
Добавлен:
12.02.2016
Размер:
939.69 Кб
Скачать

Частина III. Діяльність

і спеціальностей до особистості працівника, розкрити особли вості та структуру професійних здібностей і психологічні переду мови раціоналізації праці. Таке вивчення професій та умов праці має важливе значення для професійної орієнтації молоді та на вчання й виховання кадрів спеціалістів, для раціональної ор ганізації праці, завданням якої є підвищення працездатності, про дуктивності праці, зменшення втоми працівників, усунення при чин виробничого травматизму та браку продукції.

Важливе місце серед різних видів розумової діяльності посідає праця вчителя. Вона складна й багатогранна. Спе цифічні особливості цієї праці зумовлені передусім її завданням та об’єктом. Завдання вчителя полягає в тому, щоб озброїти учнів міцними та глибокими знаннями основ наук, всебічно розвинути їхні здібності. Звідси випливають також вимоги, що їх ставить пе дагогічна діяльність до її виконавця. Вчителеві потрібно пере дусім самому ґрунтовно оволодіти знаннями та вміннями, які він має передати учням, постійно збагачуючи і розширюючи власні знання. Він повинен знати своїх учнів, вікові та індивідуальні особливості їх розвитку, уміти передавати учням знання, якими володіє сам, відповідно організовувати їх пізнавальну та трудову діяльність.

Особливо велике значення мають такі риси особистості вчи теля, як впливовість, контактність, освіченість, культура мови, переконаність, принциповість, а також інші позитивні риси ха рактеру, такі як любов до своєї професії, любов до дітей, вимог ливість і чуйне ставлення до них, педагогічний такт, що ґрун тується на правильному психологічному розумінні конкретної ситуації, в якій йому доводиться діяти, ініціатива в опрацюванні нових прийомів навчально виховної роботи, невпинне прагнення до вдосконалення власної педагогічної майстерності.

6.7. Творча діяльність

Будь яка фізична і розумова праця за певних суспільних умов може стати творчою діяльністю.

У різних видах праці творчість має певні особливості, що зу мовлюються змістом і характером діяльності, її обставинами та індивідуальними рисами працівника. Разом з тим усім видам творчої діяльності властиві спільні риси.

93

С.Д. Максименко «Загальна психологія»

Творча діяльність зумовлюється потребами суспільства. Усвідомлення цих потреб є джерелом різних задумів, ідей, про ектів. Розпочинається творча діяльність з виникнення певного задуму, а саме: змінити методи, прийоми роботи в тій чи іншій га лузі, створити нове знаряддя, сконструювати нову машину, здійснити певний науковий експеримент, написати якийсь ху дожній твір, створити музичну п’єсу, намалювати картину тощо.

Для здійснення творчого задуму потрібна попередня підго товча робота, яка полягає в обміркуванні його змісту, з’ясуванні деталей, шляхів його реалізації та збиранні необхідних ма теріалів. Така підготовча робота властива творчості конструкто ра винахідника, вченого, письменника, митця. Вона часто буває довготривалою. Відомо, що Ч. Дарвін понад 30 років збирав на укові матеріали для написання своєї праці «Походження видів».

Після підготовчої роботи відбувається реалізація творчого заду му, яка так само може тривати різний час залежно від змісту завдан ня, його складності, підготовки особистості та умов творчої праці.

Здійснення творчого задуму — велика й напружена робота, яка потребує участі та піднесення всіх сил людини, максимальної зосередженості її свідомості на предметі творчості. Ця зосеред женість буває настільки високою, що працівник, захоплений за вданням, не помічає, що відбувається навколо нього. Зосеред женість потребує участі пізнавальних і вольових сил людини. «Я зрозумів, — зазначав К. Станіславський про творчу роботу арти ста, — що творчість — це насамперед повна зосередженість всієї духовної і фізичної природи», що «вона охоплює не тільки зір, слух і всі п’ять чуттів людини», вона охоплює «розум і почуття, волю і пам’ять, уяву» [16].

Систематична наполеглива і напружена робота є визначаль ною умовою успіху творчості. За цієї умови найчастіше виника ють такі моменти творчого піднесення, які називаються натхнен ням і за наявності яких особливо успішно знаходяться нові спо соби розв’язання завдань, виникають нові та продуктивні ідеї, створюються центральні образи художніх творів тощо. Натхнен ня характеризується напруженням усіх сил працівника і вияв ляється в емоційному захопленні предметом творчості та продук тивній роботі над ним. Натхнення виникає не до початку роботи, а під час неї як певний її наслідок. Звідси випливає, що для успішного досягнення мети треба систематично і регулярно пра цювати, а не очікувати, коли прийде натхнення. За словами

94

Частина III. Діяльність

П. Чайковського, натхнення — це такий гість, який не полюбляє відвідувати лінькуватих. Воно виникає у процесі наполегливої роботи.

На творчій діяльності позначаються чуття новизни справи, потреби в ній сучасності. У цьому зв’язку відбуваються мобілізація духовних сил і неусвідомлена, інтуїтивна поява но вих образів, способів дій у розв’язанні проблеми.

Успішність творчої праці залежить від того, якою мірою лю дина володіє прийомами та технікою роботи, як вона ставиться до результатів роботи. Творчим працівникам властиве критичне, вимогливе ставлення до своїх творів. Воно, зокрема, характерне для видатних поетів, письменників. О. Бальзак по дванадцять і більше разів переробляв свої твори, часто до невпізнання зміню вав їх у коректурі. Те саме можна сказати про інженерів, науко вих працівників.

Що більше людина захоплюється працею, то легше вона пере борює труднощі, досягає більших успіхів, одержує більше задово лення.

Творчий підхід до справи є необхідною умовою продуктивної діяльності, соціального та науково технічного прогресу сус пільства.

Ключові поняття теми

Активність, поведінка, діяльність, мотив, мета, інтеріоризація, екстеріоризація, зворотна аферентація, дія, рух, уміння, навички, вправляння, автоматизація навички, перенесення навички, інтерференція, гра, навчання, праця.

Формалізована структура змісту теми

Психологічна функція діяльності:

специфічно людська форма активності, спрямована на задо волення різнобічних потреб людини.

Психологічні характеристики діяльності:

регульованість свідомою метою, суспільна природа, спрямо ваність на перетворення життєвого середовища.

95

С.Д. Максименко «Загальна психологія»

СТРУКТУРА ДІЯЛЬНОСТІ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мотиви

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Цілі

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Дії

 

 

 

 

 

Засоби діяльності

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

зовнішні

 

 

внутрішні

 

уміння

 

 

навички

(предметні)

 

 

(розумові)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Запитання для самостійної роботи

1.Чим зумовлена активність біологічних індивідів?

2.Що характеризує поведінку тварин як специфічну форму ак тивності?

3.Що характеризує діяльність як специфічну форму людської активності?

4.У чому полягає докорінна відмінність поведінки тварин від діяльності людини?

5.Якими є основні компоненти діяльності?

6.Як забезпечується контроль за виконанням діяльності?

7.У чому полягає механізм зворотної аферентації при вико нанні дії?

8.У чому полягає суть процесу екстеріоризації дії?

9.У чому полягає суть процесу інтеріоризації дії?

10.Якою є послідовність етапів формування навички?

11.Що є показником досконалості навички?

12.Які характерні ознаки гри як різновиду діяльності?

13.Які характерні ознаки навчання як різновиду діяльності?

14.Які характерні ознаки праці як різновиду діяльності?

15.Що означає для людини процес оволодіння діяльністю?

Альтернативно тестові завдання для самоконтролю

1.Чи можна стверджувати, що різні види діяльності — це про дукти суспільного буття людей?

2.Чи можлива діяльність без чіткого уявлення про її мету?

3.Чи завжди людська діяльність опосередковується суспільним досвідом?

96

Частина III. Діяльність

4.Чи відповідає наведена послідовність компонентів діяльності реальній логіці її розгортання: актуалізація потреби, усвідом лення мети, формування програми дій, визначення способу дій, реальне виконання дій, коригування дій, результат?

5.Чи правильно вказано послідовність формування навички: демонстрація дії та пояснення її елементів, спроби виконання дії, багаторазове повторення дії — вправляння, коригування, автоматизація?

6.Чи можна стверджувати, що фізіологічний механізм явищ пе ренесення та інтерференції пов’язаний зі стереотипізацією в діяльності?

7.Чи завжди соціальний досвід є необхідною умовою виконан ня діяльності?

8.Чи можна стверджувати, що принципова відмінність між ви дами діяльності полягає в характері її результатів?

Завдання та проблемні ситуації

1.У наведених далі прикладах визначити, що належить до руху,

ащо — до дії:

а)

щоб зупинити машину, водій зменшує газ, вимикає зчеплення

 

і натискає на педаль гальма;

б)

щоб зменшити швидкість, водій зменшує газ і натискає на пе

 

даль зчеплення.

2.

В яких прикладах ідеться про вміння, навички, звички:

а)

недосвідчений кранівник послідовно переміщує вантаж, працю

 

ючи по черзі кожним важелем. Вантаж рухається начебто стриб

 

ками і по ламаній лінії, зупиняючись і змінюючи напрямок руху;

б)

грамотна людина швидко, не витрачаючи часу на визначення

 

типу речення, безпомилково ставить розділові знаки;

в)

при переході вулиці, де є світлофор, людина кидає оком на

 

нього навіть тоді, коли рух транспорту відсутній.

3.Визначіть, який зв’язок психіки та діяльності виявляється в описаній далі ситуації.

Вивчення людей похилого віку та довгожителів показує, що активний зв’язок з оточуючим життям та посильна праця сприя ють збереженню життєвого тонусу особистості впродовж бага тьох років. Якщо ж людина з тих чи інших причин припиняє про фесійну громадську діяльність, звільняється від будь яких обов’язків і виконання пов’язаних з ними функцій, то це призво

97

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]