Частина VІ. Індивідуально психологічні особливості особистості

Холерику властиві високий рівень нервово психічної актив ності та енергії дій, різкість і поривчастість рухів, сильна імпуль сивність та яскравість емоційних переживань. Недостатня емоційна і рухова врівноваженість холерика може виявитися за відсутності належного виховання в нестриманості, запальності, нездатності контролювати себе в емоціогенних обставинах.

Флегматик характеризується порівняно низьким рівнем ак тивності поведінки, ускладненням переключення, повільністю і спокійністю дій, міміки і мовлення, рівними, постійними та гли бокими почуттями і настроями. Невдале виховання може сприя ти формуванню у флегматика таких негативних рис, як млявість, збідненість і слабкість емоцій, схильність до виконання лише звичних дій.

Меланхоліку властиві низький рівень нервово психічної ак тивності, стриманість і приглушеність моторики та мовлення, значна емоційна реактивність, глибина і стійкість почуттів, але слабка їх зовнішня вираженість. При недостатньому вихованні у меланхоліка можуть розвинутися такі негативні риси, як підви щена аж до хворобливості емоційна вразливість, замкнутість, відчуженість, схильність до тяжких внутрішніх переживань за та ких життєвих обставин, які на це не заслуговують.

Зв’язок типів темпераменту та типів вищої нервової діяль ності стисло наведено в таблиці.

Характеристика темпераментів

Зв'язок типів темпераменту та типів вищої нервової діяльності

17.3. Основні властивості темпераменту

Темперамент як динамічна характеристика психічної діяль ності особистості має певні властивості, які позитивно або нега тивно позначаються на його проявах. Розрізняють такі основні

239

С.Д. Максименко «Загальна психологія»

властивості темпераменту, як сензитивність, реактивність, плас тичність, ригідність, резистентність, екстравертованість та інтро вертованість.

Сензитивність — міра чутливості до явищ дійсності, що сто суються особистості. Незадоволення потреб, конфлікти, соціаль ні події в одних людей викликають яскраві реакції, страждання, а інші ставляться до них спокійно, байдуже. Відомий радянський психолог Б. Ананьєв вважав, що сензитивність пов’язана з орієн тувальною рефлекторною діяльністю і входить до структури тем пераменту. Вважається, що існують не лише окремі різновиди чутливості як потенційні властивості окремих аналізаторів, а й загальний для певної людини спосіб чутливості, що є властивіс тю сенсорної організації людини загалом. Сензитивність, на дум ку Б. Ананьєва, — порівняно стійка особливість особистості, в якій виражається тип нервової системи людини і яка відіграє свою роль у здібностях людини до різних видів діяльності.

Реактивність — це особливості реакції особистості на подраз ники, що виявляються в темпі, силі та формі відповіді, а найяс кравіше — в емоційній вразливості, і відображуються на став ленні особистості до навколишньої дійсності та до самої себе. Бурхливі реакції при успіхах або невдачах у будь якій діяльності позначаються на різних особливостях темпераменту. Реак тивність як особливість темпераменту виразно виявляється при психічних травмах — у реактивній депресії (пригніченість, рухо ва та мовна загальмованість), в афективно—шокових реакціях (реакції на катастрофи, аварії, паніка), для яких характерна або безладна рухова активність, або повна загальмованість, ступор.

Пластичність виявляється у швидкому пристосуванні до об ставин, що змінюються. Завдяки пластичності певні сторони психічної діяльності перебудовуються або компенсуються завдя ки пластичності вищої нервової діяльності. Слабкість, неврівно важеність або недостатня рухливість типу нервової системи за на лежних умов життя та виховання набирають позитивних якостей.

Ригідність — особливість, протилежна пластичності, склад ність або нездатність перебудовуватися при виконанні завдань, якщо цього потребують обставини. У пізнавальній діяльності ригідність виявляється в повільній зміні уявлень при зміні умов життя, діяльності; в емоційному житті — у закляклості, млявості, нерухливості почуттів; у поведінці — у негнучкості, інертності

240

Частина VІ. Індивідуально психологічні особливості особистості

мотивів поведінки та морально етичних вчинків при цілковитій очевидності їх недоцільності.

Резистентність — міра здатності опиратися негативним або не сприятливим обставинам. Досить яскраво ця особливість виявля ється у стресових ситуаціях, при значному напруженні в діяльності. Одні люди здатні опиратися найскладнішим умовам діяльності або обставинам, що несподівано склалися (аварії, конфлікти, асоціаль на бравада), а інші розгублюються, легко здають позиції, стають не здатними продовжувати роботу, хоча за звичайних умов з ними цього не трапляється, незважаючи на втому, важкі умови праці.

Екстравертованість та інтровертованість — спрямованість реакцій та діяльності особистості назовні, на інших (екстраверто ваність) або на саму себе, на свої внутрішні стани, переживання, уявлення (інтровертованість). Вважають, що екстраверсія та інтроверсія як властивості темпераменту — це прояви ди намічних, а не змістових сторін особистості. Екстравертованим типам властиві сила і рухливість нервових процесів і у зв’язку з ними імпульсивність, гнучкість поведінки, ініціативність. В інтровертованого типу переважають слабкість та інертність нервових процесів, замкнутість, схильність до самоаналізу, а то му йому властиві ускладнення соціальної адаптації.

17.4. Фізіологічне підґрунтя темпераменту

Вчення І. Павлова про типи нервової системи та вищої нерво вої діяльності внесло істотні зміни в наукове розуміння темпера менту. Поєднання різного ступеня сили, врівноваженості та рух ливості процесів збудження та гальмування дало підставу вио кремити чотири основні типи нервової системи.

1.Сильний, врівноважений, але рухливий — жвавий тип.

2.Сильний, врівноважений, але інертний — спокійний, але

малорухливий тип.

3.Сильний, неврівноважений з переважанням збудження над гальмуванням — збудливий, нестриманий тип.

4.Слабкий тип.

Окреслену типологію нервової системи І. Павлов пов’язував з темпераментом. Користуючись термінологією темпераментів Гіппократа, він писав, що сангвінік — палкий, врівноважений, продуктивний тип, але лише тоді, коли у нього є багато цікавих справ, які його збуджують. Флегматик — врівноважений, напо

241

С.Д. Максименко «Загальна психологія»

легливий, продуктивний працівник. Холерик — яскраво бойовий тип, задерикуватий, легко й швидко збуджується. Меланхолік — помітно гальмівний тип нервової системи, для представників якого кожне явище в житті стає гальмівним агентом, він не довірливий, в усьому бачить погане, небезпечне.

Холеричний і меланхолійний темпераменти І. Павлов розгля дав як крайні, в яких несприятливі ситуації та умови життя мо жуть викликати психопатологічні прояви — неврастенію у холе рика та істерію у меланхоліка. У золотій середині, за виразом І. Павлова, стоять сангвінічний та флегматичний темпераменти, їх врівноваженість є проявом здорової, по справжньому життє здатної нервової системи.

Однак пояснювати природу темпераменту з позицій типо логічних особливостей нервової системи недостатньо. Центральна нервова система функціонує у взаємозв’язку з ендокринною та гу моральною системами організму. Гіпофункція щитовидної залози, наприклад, спричинює млявість, монотонність рухів, а гіпер функція мозкового придатка викликає зниження імпульсивності, уповільнення рухової реакції. Діяльність статевих залоз — статеве дозрівання, старіння, кастрація — помітно позначається на функціях усього організму, у тому числі й на особливостях темпе раменту. Молодецтво підлітків, їхні невмотивовані вчинки — це динамічні прояви темпераменту під впливом статевого дозрівання.

17.5. Роль темпераменту в діяльності людини

Діяльність — трудова, навчальна, ігрова — висуває вимоги не лише до знань і рівня розумового та емоційно вольового розвит ку особистості, а й до типологічних особливостей нервової систе ми, а отже, до темпераменту людини.

Залежно від змісту та умов діяльності сила, врівноваженість і рухливість нервової системи (темпераменту) особистості вияв ляються по різному, відіграють позитивну або негативну роль. Там, де потрібна значна працездатність, витривалість, краще ви являє себе сильний тип нервової системи, а де слід виявити співчутливість, лагідність, краще виявляє себе слабкий тип нер вової системи.

Неврівноваженість холерика шкодить там, де потрібно вияви ти витриманість, терплячість. Надто повільний темп рухів, повільне, монотонне мовлення флегматика не сприяє успішності

242

Частина VІ. Індивідуально психологічні особливості особистості

діяльності, де потрібно виявити рухливість, швидкість впливу на інших. Слабкість збудливості та гальмівні дії, що властиві меланхо ліку, спричинюють боязкість, нерішучість, перешкоджають вста новленню контактів з іншими. Схильність сангвініка до захоплен ня новим, до нудьги при одноманітній, хоча й важливій діяльності знижує активність, постійно викликає потяг до нового, модного.

Дослідженнями доведено, що на основі однакових властивос тей вищої нервової діяльності можна сформувати істотно різні динамічні особливості особистості: у слабкого типу нервової діяльності — силу дій, у неврівноваженого — врівноваженість, у інертного — жвавість, рухливість. Такі зміни настають під впли вом змістовного боку діяльності. Шляхом вправляння можна до сягти певного рівня гальмування, слабкості, інертності чи нест риманості рухів, але утворені в такий спосіб позитивні дії: сила, врівноваженість, рухливість не усувають повністю природженої слабкості, неврівноваженості або інертності нервової діяльності. В екстремальних умовах звичне здебільшого втрачає силу, у дію вступають природні особливості типу нервової системи, власти вої людині: слабкість, гальмівність, збудливість, які виявляються в розгубленості, ступорному стані, безпорадності, надмірній збудливості, втраті самовладання.

Стиль діяльності кожної людини значною мірою залежить від типу вищої нервової діяльності, що входить до структури її тем пераменту. Отже, у професійній орієнтації та підготовці до праці молоді потрібно зважати на особливості темпераменту.

Ключові поняття теми

Темперамент, тип вищої нервової діяльності, сила нервових процесів, рухливість нервових процесів, врівноваженість нервових процесів, екстравертованість, інтровертованість, сензитивність, реактивність, пластичність, ригідність, резистентність.

Формалізована структура змісту теми

Основні компоненти темпераменту:

загальна психічна активність, моторика, емоційність.

Фізіологічне підґрунтя темпераменту:

тип вищої нервової діяльності.

243

С.Д. Максименко «Загальна психологія»

ТЕМПЕРАМЕНТ

Запитання для самостійної роботи

1.Якими властивостями перебігу психічної діяльності характе ризується темперамент?

2.Які поєднання властивостей вищої нервової діяльності І. Пав лов зробив засадовими стосовно поділу темпераментів на ти пи?

3.У чому виявляються особливості поведінки екстраверта?

4.У чому виявляються особливості поведінки інтроверта?

5.Як темперамент позначається на формуванні рис особис тості?

6.У чому полягає вихованість темпераменту?

7.Яку роль у діяльності фахівця в системі суб’єкт суб’єктні сто сунки відіграє знання темпераменту людини?

8.У чому може виявлятися врахування вчителем, лікарем особ ливостей темпераменту об’єкта своєї діяльності?

Альтернативно тестові завдання для самоконтролю

1.Чи є тотожними поняття типу вищої нервової діяльності та темпераменту? Відповідь аргументуйте.

2.Чи можна стверджувати, що риси темпераменту мають при роджену природу?

244