- •1)Сутність та зміст понять «комунікація», «масова комунікація», «інформація».
- •2)Становлення та розвиток науки про масову комунікацію
- •3.Система, характер та структура масової комунікації. Форми і формати масової комунікації.
- •4.Види та основні функції масової комунікації.
- •5.Ефект та ефективність масової комунікації, способи їх вимірювання.
- •6.Види інформації та процес її сприйняття.
- •I.Несоціальна
- •II. Соціальна
- •1.Незнакова
- •2.Знакова
- •7)Загальна характеристика масової інформації та її види в масово-комунікаційній діяльності.
- •8.Види суспільств з позиції циркуляції у ньому масової інформації.
- •9.Суспільні ролі масової інформації як засобу масової комунікації.
- •10. Основні потоки масової інформації в масовій комунікації.
- •11.Культура споживання масової інформації в масовій комунікації.
- •12. Масова інформація як інструмент впливу в масово-комунікаційній діяльності. Інформація та процес її сприйняття.
- •13.1. Поняття та структура комунікативного процесу.
- •13. 2)Теорії масової комунікації.
- •13.3. Моделі масової комунікації.
- •14.Загальна характеристика аудиторії змк та врахування її інтересів.
- •15.Комунікативні канали та комунікативні бар’єри.
- •16.Класифікація аудиторій
- •17.Громадська думка та закономірності її формування як масово-комунікаційного явища.
- •18. Специфіка аудиторії конкретних засобів масової комунікації
- •19.Комунікатор як суб’єкт масової комунікації.
- •20. Типи комунікаторів у масовій комунікації.
- •21.Індивідуальне та інституційне в комунікаторі
- •22.Престижність, надійність та довірливість як фактор спілкування з конкретним комунікатором.
- •23.Характеристика груп відправників, отримувачів та змі.
- •1. Власники органів масової комунікації
- •2. Керівництво мас-медіа
- •25.Поняття та основи масово-комунікаційного впливу.
- •26.Основи технології масово-комунікаційного впливу.
- •27.Види масово-комунікаційного впливу.
- •28. Види масово-комунікаційних технологій.
- •29.Засоби масово-комунікаційного впливу.
- •30.Методи та техніки масово-комунікаційного впливу.
- •31.Реклама як засіб масової комунікації. Рекламна комунікація, її цілі та завдання в системі масової комунікації.
- •32.Сутність та зміст «паблік рилейшнз» у масово-комунікаційній діяльності. Пр як теорія комунікативного впливу.
- •33.Комунікативні функції реклами та «паблік рилейшнз» як засобів масової комунікації.
- •34.Особливості реклами в різних засобах масової комунікації.
- •35.Вплив реклами на зміст преси, радіо і телебачення.
- •36. Цілі та завдання ря як суб’єкта масової комунікації.
- •37. Інтернет як засіб масової комунікації.
- •38.Захист інформації засобів масової комунікації в Інтернеті.
- •39. Комунікативні функції Інтернету.
- •40.Конвергенція змі та Інтернет
- •41.Використання Інтернет для побудови іміджу.
- •42.Реклама в мережі Інтернет як глобального засобу масової комунікації.
- •43.Поняття інформаційної війни в масовій комунікації.
- •44.Характеристика інформаційної безпеки суспільства.
- •45.Основні моделі інформаційних війн та методи їх ведення.
- •46.Інструментарій інформаційних війн
- •47.Інформаційна революція, інформаційна конкуренція, інформаційний консенсус.
- •48.Глобалізаційні процеси в масовій комунікації.
- •49. Характеристика українського інформаційного суспільства як системи розвинутих масових комунікацій.
- •50.Позитивний вплив глобалізаційних процесів у масовій комунікації на суспільство;
- •51. Негативний вплив глобалізаційних процесів, що відбуваються у масовій комунікації на суспільство.
- •52.Вплив глобалізаційних процесів на рекламну комунікацію.
- •53.Глобалізація «паблік рилейшнз» як комунікативної системи.
- •54.Концентрація та конгломерація українських змі.
- •55-56Державна інформаційна політика і засоби масової комунікації.
- •57. Правові засади інформаційної діяльності в Україні: поняття, принципи, види, відповідальність.
- •58.Правове регулювання рекламної діяльності в Україні.
- •59.Правові засади діяльності друкованих засобів масової інформації в Україні.
- •60.Правове регулювання у сфері телевізійного та радіомовлення на території України.
- •61.Державна та правова підтримка засобів масової інформації та соціальний захист журналістів в Україні.
8.Види суспільств з позиції циркуляції у ньому масової інформації.
Суспільства можна розглядати з позиції того, за рахунок чого воно отримує біле половини свого національного валового прибутку.
Відповідно до сказаного будемо виділяти три типи суспільств: У СУЧАСНОМУ СВІТІ.
— суспільства аграрні (більше половини національного прибутку вони отримують за рахунок продажу продуктів сільського господарства — зерна, овочів, фруктів, квітів тощо);
— суспільства індустріальні (більше половини національного прибутку вони отримують за рахунок продукції індустрії — випуску тракторів, автомобілів, кораблів, літаків ракет, видобутку корисних копалин тощо);
— суспільства інформаційні (більше половини національного прибутку вони отримують за рахунок продажу інформації — масової інформації (газет, журналів, книг, радіо- й телепередач), науково-технічної інформації (науково-технічних книг, журналів, патентів, стандартів тощо), програмної інформації (операційних систем, трансляторів, пакетів офісних програм, автоматизованих систем керування підприємством, автоматизованих систем керування технологічними процесами тощо), культурної інформації (театрів, кіно, концертів, цірків тощо).
Між вказаними суспільствами існує суттєва різниця в джерелах отримання інформації. Розглянемо ці джерела:
— в аграрному суспільстві основними джерелами отримання інформації є сім’я, церква і частково — школа (як правило, початкова);
— в індустріальному суспільстві до основних джерел отримання інформації, крім тих, що є в аграрному, додається школа (середня, частково вища), а також частково ЗМІ;
— в інформаційному суспільстві до основних джерел отримання інформації, крім тих, що є в індустріальному, додається школа (для більшості населення вища), а також ЗМІ як основний постачальник масової інформації.
До цієї класифікації можна зробити уточнення, а саме:
— варто виділити передаграрне суспільство, в якому інформація передавалася тільки в рамках сім’ї та церкви (загалом, будь-якого релігійного інституту);
— в інформаційному суспільстві варто виділити такий його підвид, в якому передбачається використання інтернету.
У сучасному світі до яскраво виражених інформаційних суспільств належать США. Цьому явно сприяє те, що США виготовляють левову частку комп’ютерої техніки (процесорів) Земної кулі. Враховуючи сказане, для країн Європи є надзвичайно актуальною організація випуску власної комп’ютерної техніки.
У наш час Україна належить до числа індустріальних держав. Надзвичайно сильно Україну відкинула назад економічна криза, яка виникла внаслідок розпаду СРСР.
Предаграрне суспільство характеризується сім’єю та примітивними релігійними інститутами.
Аграрне суспільство характеризується сімєю, створенням церков та шкіл
Індустріальне суспільство характеризується- аграрне+ЗМІ+культура
Інформаційне суспільство характеризується ЗМІ, ЗМК+індуст. суспільство+ вищі школи
Постінформаційне суспільство характеризується=інформаційне+Інтернет
Вже зараз в інтеренті виникає „дзеркальне” відображення всієї масової інформації, яка існує в традиційній формі. До такого дзеркального відображення потрібно віднести: інтернет-газети, інтернет-журнали, інтернет-книги, інтернет-радіо, інтернет-телебачення, інтернет-кіно. Крім того, в інтернеті з’явилися такі сервіси, які в традиційній масовій інформації — відсутні (наприклад, інтернет-БД, інтернет-пошукові системи тощо).
У майбутньому інтернет відіграє в суспільстві таку ж роль, яку свого часу відіграло винайдення книгодрукування Йоганном Гутенбергом.