- •1)Сутність та зміст понять «комунікація», «масова комунікація», «інформація».
- •2)Становлення та розвиток науки про масову комунікацію
- •3.Система, характер та структура масової комунікації. Форми і формати масової комунікації.
- •4.Види та основні функції масової комунікації.
- •5.Ефект та ефективність масової комунікації, способи їх вимірювання.
- •6.Види інформації та процес її сприйняття.
- •I.Несоціальна
- •II. Соціальна
- •1.Незнакова
- •2.Знакова
- •7)Загальна характеристика масової інформації та її види в масово-комунікаційній діяльності.
- •8.Види суспільств з позиції циркуляції у ньому масової інформації.
- •9.Суспільні ролі масової інформації як засобу масової комунікації.
- •10. Основні потоки масової інформації в масовій комунікації.
- •11.Культура споживання масової інформації в масовій комунікації.
- •12. Масова інформація як інструмент впливу в масово-комунікаційній діяльності. Інформація та процес її сприйняття.
- •13.1. Поняття та структура комунікативного процесу.
- •13. 2)Теорії масової комунікації.
- •13.3. Моделі масової комунікації.
- •14.Загальна характеристика аудиторії змк та врахування її інтересів.
- •15.Комунікативні канали та комунікативні бар’єри.
- •16.Класифікація аудиторій
- •17.Громадська думка та закономірності її формування як масово-комунікаційного явища.
- •18. Специфіка аудиторії конкретних засобів масової комунікації
- •19.Комунікатор як суб’єкт масової комунікації.
- •20. Типи комунікаторів у масовій комунікації.
- •21.Індивідуальне та інституційне в комунікаторі
- •22.Престижність, надійність та довірливість як фактор спілкування з конкретним комунікатором.
- •23.Характеристика груп відправників, отримувачів та змі.
- •1. Власники органів масової комунікації
- •2. Керівництво мас-медіа
- •25.Поняття та основи масово-комунікаційного впливу.
- •26.Основи технології масово-комунікаційного впливу.
- •27.Види масово-комунікаційного впливу.
- •28. Види масово-комунікаційних технологій.
- •29.Засоби масово-комунікаційного впливу.
- •30.Методи та техніки масово-комунікаційного впливу.
- •31.Реклама як засіб масової комунікації. Рекламна комунікація, її цілі та завдання в системі масової комунікації.
- •32.Сутність та зміст «паблік рилейшнз» у масово-комунікаційній діяльності. Пр як теорія комунікативного впливу.
- •33.Комунікативні функції реклами та «паблік рилейшнз» як засобів масової комунікації.
- •34.Особливості реклами в різних засобах масової комунікації.
- •35.Вплив реклами на зміст преси, радіо і телебачення.
- •36. Цілі та завдання ря як суб’єкта масової комунікації.
- •37. Інтернет як засіб масової комунікації.
- •38.Захист інформації засобів масової комунікації в Інтернеті.
- •39. Комунікативні функції Інтернету.
- •40.Конвергенція змі та Інтернет
- •41.Використання Інтернет для побудови іміджу.
- •42.Реклама в мережі Інтернет як глобального засобу масової комунікації.
- •43.Поняття інформаційної війни в масовій комунікації.
- •44.Характеристика інформаційної безпеки суспільства.
- •45.Основні моделі інформаційних війн та методи їх ведення.
- •46.Інструментарій інформаційних війн
- •47.Інформаційна революція, інформаційна конкуренція, інформаційний консенсус.
- •48.Глобалізаційні процеси в масовій комунікації.
- •49. Характеристика українського інформаційного суспільства як системи розвинутих масових комунікацій.
- •50.Позитивний вплив глобалізаційних процесів у масовій комунікації на суспільство;
- •51. Негативний вплив глобалізаційних процесів, що відбуваються у масовій комунікації на суспільство.
- •52.Вплив глобалізаційних процесів на рекламну комунікацію.
- •53.Глобалізація «паблік рилейшнз» як комунікативної системи.
- •54.Концентрація та конгломерація українських змі.
- •55-56Державна інформаційна політика і засоби масової комунікації.
- •57. Правові засади інформаційної діяльності в Україні: поняття, принципи, види, відповідальність.
- •58.Правове регулювання рекламної діяльності в Україні.
- •59.Правові засади діяльності друкованих засобів масової інформації в Україні.
- •60.Правове регулювання у сфері телевізійного та радіомовлення на території України.
- •61.Державна та правова підтримка засобів масової інформації та соціальний захист журналістів в Україні.
59.Правові засади діяльності друкованих засобів масової інформації в Україні.
Основний робочий матеріал друкованих засобів масової інформації – це слово та картинка на папері.
Також основний напрямок роботи друкованої преси – основні та головні новини (якщо це не тижневик).
Основна оперативність газети – це своєчасно подати читачеві свіжі новини. Тижневику не стільки необхідна висока оперативність, скільки умісні огляди, аналітичні матеріали та новини за тиждень.
Друковані засоби масової інформації (преса) в Україні - це періодичні і такі, що продовжуються, видання, які виходять під постійною назвою, з періодичністю один і більше номерів (випусків) протягом року на підставі свідоцтва про державну реєстрацію.
Додатки до друкованих засобів масової інформації у вигляді видань газетного та журнального типу є окремими періодичними і такими, що продовжуються, друкованими виданнями і підлягають реєстрації на загальних підставах.
Друковані видання можуть включати до свого складу інші носії інформації (платівки, дискети, магнітофонні та відеокасети тощо), розповсюдження яких не заборонено чинним законодавством України.
Згідно ст. 1 Закону України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" друкований засіб масової інформації вважається виданим, якщо він підписаний до виходу в світ і видрукований будь-яким тиражем. Сфера розповсюдження друкованого засобу масової інформації Законом не обмежується.
Закон України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" частково дублює положення Закону України "Про інформацію" в наступній частині: "Друковані засоби масової інформації є вільними. Забороняється створення та фінансування державних органів, установ, організацій або посад для цензури масової інформації".
Не допускається вимога попереднього погодження повідомлень і матеріалів, які поширюються друкованими засобами масової інформації, а також заборона поширення повідомлень і матеріалів з боку посадових осіб державних органів, підприємств, установ, організацій або об'єднань громадян, крім випадків, коли посадова особа є автором поширюваної інформації чи дала інтерв'ю. Держава гарантує економічну самостійність та забезпечує економічну підтримку діяльності друкованих засобів масової інформації, запобігає зловживанню монопольним становищем на ринку з боку видавців і розповсюджувачів друкованої продукції.
Законом (ст. 3) висуваються обмеження щодо неприпустимості зловживання друкованими ЗМІ. Так, друковані засоби масової інформації в Україні не можуть бути Використані для:
поширення відомостей, розголошення яких забороняється статтею 46 Закону України "Про інформацію" (державна та інша передбачена законом таємниця);
закликів до захоплення влади, насильницької зміни конституційного ладу або територіальної цілісності України;
пропаганди війни, насильства та жорстокості;
розпалювання расової, національної, релігійної ворожнечі;
розповсюдження порнографії, а також з метою вчинення терористичних актів та інших кримінально караних діянь.
Забороняється використання друкованих засобів масової
Інформації для:
втручання в особисте життя громадян, посягання на їх честь і гідність;
розголошення будь-якої інформації, яка може призвести до вказання на особу неповнолітнього правопорушника без його згоди і згоди його представника.
По Закону друковані засоби масової інформації в Україні видаються державною мовою, а також іншими мовами.
Стиль і лексика друкованих засобів масової інформації мусять відповідати загальновизнаним етично-моральним нормам. Вживання лайливих і брутальних слів не допускається.
Діяльність друкованих засобів масової інформації - це збирання, творення, редагування, підготовка інформації до друку та видання друкованих засобів масової інформації з метою її поширення серед читачів.
Діяльність друкованих засобів масової інформації, спрямована на отримання прибутку, є підприємницькою діяльністю у цій сфері і здійснюється на основі цього Закону, Закону України "Про підприємництво" та інших актів чинного законодавства України. Діяльність друкованих засобів масової інформації у сфері виробництва та розповсюдження реклами здійснюється відповідно до Закону України "Про рекламу".
Діяльність друкованих засобів масової інформації, пов'язана з передвиборною агітацією чи політичною рекламою під час виборчого процесу або процесу референдуму, провадиться з урахуванням вимог законодавства про вибори та референдуми. Наприклад, ст.ег. 66, 69-71 Закону України "Про вибори народних депутатів України" в редакції від 7 липня 2005 року встановлені форми, засоби передвиборної агітації, а також обмеження щодо її ведення.
До суб'єктів діяльності друкованих засобів масової інформації належать:
засновник (співзасновники) друкованого засобу масової інформації;
його редактор (головний редактор), редакційна колегія, редакція, трудовий колектив редакції;
журналістський колектив, журналіст, автор;
видавець;
розповсюджувач.
Засновник (співзасновники) може об'єднувати в одній особі редакцію, видавця, розповсюджувача. Редакція має право виступати засновником (співзасновником), видавцем, розповсюджувачем.
Монополізація загальнодержавних і регіональних громадсько-політичних друкованих засобів масової інформації в Україні не допускається. Фізична або юридична особа не може бути засновником (сггівзасновником) чи контролювати більше 5 відсотків таких видань. Під контролем розуміється можливість такої особи здійснювати матеріальними чи фінансовими засобами вплив на діяльність друкованого засобу масової інформації.
Державна реєстрація друкованих ЗМІ. Друкований засіб масової інформації може видаватися після його державної реєстрації. Державній реєстрації підлягають усі друковані засоби масової інформації, що видаються на території України, незалежно від сфери розповсюдження, тиражу і способу його виготовлення.
Заяви про державну реєстрацію друкованих засобів масової інформації подаються засновником (співзасновниками) до органів державної виконавчої влади в порядку, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України № 1287 від 17 листопада 1997 року "Про державну реєстрацію друкованих засобів масової інформації, інформаційних агентств та розміри реєстраційних зборів"'.
Відповідно Постанови державну реєстрацію друкованих ЗМІ як суб'єктів інформаційної діяльності здійснює Міністерство юстиції. Наказ Міністерства юстиції України № 12/5 від 21 лютого 2006 року "Про затвердження Положення про державну реєстрацію друкованих засобів масової інформації в Україні та Положення про державну реєстрацію інформаційних агентств як суб'єктів інформаційної діяльності" більш детально регламентує зазначені організаційні питання реєстрації.
Згідно Наказу для державної реєстрації друкованих ЗМІ подається заява. Заява про державну реєстрацію друкованих ЗМІ, додатків до них у вигляді видань газетного та журнального типу подасться до реєструючого органу засновником (співзасновниками) на кожне видання окремо в друкованому вигляді державною мовою.
У заяві про державну реєстрацію друкованого ЗМІ мають бути вказані відомості про засновника, вид видання (газета, журнал, збірник, бюлетень, альманах, календар, дайджест тощо), назва видання (мовою/мовами, якою/якими виходитиме у світ); мова/мови видання (одномовне, кількома мовами одночасно (паралельними випусками), змішаними мовами (декількома мовами в одному випуску); сфера розповсюдження, програмні цілі (основні принципи) або тематична спрямованість (їх стисла характеристика: розвиток освіти, підвищення рівня духовності, розвиток дозвілля, інформування населення з певних питань та ін.), а також категорія читачів (верстви населення, на які розраховане видання: усе населення, дорослі, молодь, діти, чоловіки, жінки, інваліди, студенти, працівники певної галузі, науковці, педагоги тощо); передбачувані періодичність випуску, обсяг (в умовних друкарських аркушах) і формат видання; юридична адреса засновника, кожного із співзасновників та його (їх) банківські реквізити (для фізичних осіб - у разі наявності); місцезнаходження редакції.
Заява розглядається у місячний строк з дня її одержання. Після оформлення реєструючим органом рішення про державну реєстрацію та сплати збору за державну реєстрацію заявникові видасться свідоцтво встановленого вищезазначеною Постановою зразка. Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого ЗМІ має необмежений строк дії.
Наказом Міністерства юстиції України № 412/5 від 21.06.2007 року затверджено Положення "Про Державний реєстр друкованих засобів масової Інформації та інформаційних агентств як суб'єктів інформаційної діяльності", яке установлює порядок створення, ведення Державного реєстру друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб'єктів інформаційної діяльності (далі – Реєстр) та користування ним. Держатель Реєстру є Міністерство юстиції України, що забезпечує його функціонування.
Реєстр – це електронна база даних, яка містить інформацію про всі друковані засоби масової інформації, додатки до друкованих засобів масової інформації у вигляді видань газетного та журнального типу, що видаються на території України, незалежно від сфери розповсюдження, тиражу і способу їх виготовлення та інформаційні агентства як суб’єкти інформаційної діяльності, що засновуються та/або діють в Україні.
Реєстр містить інформацію про всі інформаційні агентства як суб'єкти інформаційної діяльності, що засновуються та/або діють в Україні. Відомості про Інформагентства підлягають обов'язковому внесенню до Реєстру.
Унесення Реєстратором відомостей про Друковані ЗМІ/Інформагентства до Реєстру здійснюється:
у день надходження документів про державну реєстрацію Друкованого ЗМІ/ Інформагентства;
у день прийняття рішення про державну реєстрацію Друкованого ЗМІ/Інформагентства;
у день прийняття рішення про відмову в державній реєстрації Друкованого ЗМІ/ Інформагентства;
після надання платіжного документа про сплату встановленого законодавством реєстраційного збору за видачу відповідного свідоцтва про державну реєстрацію Друкованого ЗМІ/Інформагентства (у тому числі при перереєстрації) або дубліката свідоцтва про державну реєстрацію.
Платіжний документ залишається у справах Реєстратора;
у день прийняття рішення про вилучення з Реєстру відомостей про Друковане ЗМІ та визнання свідоцтва про державну реєстрацію цього Друкованого ЗМІ таким, що не підлягає видачі;
після отримання Реєстратором повідомлення про зміни, що необхідно внести до запису в Реєстрі, які не передбачають перереєстрації Друкованого ЗМІ/ Інформагентства;