47.Інформаційна революція, інформаційна конкуренція, інформаційний консенсус.

Інформаційна революція— метафора, яка відображає революційний вплив ІТ на всі сфери життя суспільства в останній чверті ХХ сторіччя. Це явище інтегрує ефекти попередніх революційних винаходів в інформаційній сфері (книгодрукування, телефонія, радіозв’язок, персональний комп’ютер), оскільки створює технологічну основу для подолання будь-яких відстаней при передачі інформації, що сприяє об’єднанню інтелектуальних здібностей і духовних сил людства. Інформаційні революції:

1. перша інформаційна революція пов'язана з появою писемності, уможливила передачу інформації, знань від покоління до покоління через її фіксацію в знаках та зруйнувала монополію вузького кола людей на знання

2. друга інформаційна революція була викликана винаходом та поширенням книгодрукування в XV ст. і розширила доступ до інформації широким верствам населення завдяки тиражуванню знань;

3. третя інформаційна революція (кінець XIX — початок ХХ ст.) пов'язана з винаходом телеграфу, телефону, радіо, телебачення, що дозволяло оперативно, у великих обсягах передавати і накопичувати інформацію, передавати звукові та візуальні образи на великі віддалі. Останнє створило передумови ефекту «стискання простору»;

4. четверта інформаційна революція (70-ті роки ХХ ст.) зумовлена винаходом мікропроцесорної технології і персонального комп'ютера. Вона характеризується переходом від механічних, електричних засобів перетворення інформації до електронних та створення програмного забезпечення цього процесу. Інформаційна конкуренція - поняття "єдиний інформаційний простір" (інфосфера) склалося в результаті еволюції концептуальної схеми розрізнення в сукупному геополітичному просторі областей, що мають властивості і дають змогу розглядати їх як самостійні простори зі своїми межами, структурою, ресурсами й особливостями взаємодії суб'єктів діяльності, які включають інформаційне забезпечення.

При цьому суттєво змінюється зміст таких процесів, як взаємодія у процесі спільної діяльності, конкуренція.

Особливо помітною стає конкуренція внаслідок боротьби за досягнення інформаційної переваги, за володіння розвиненішим інформаційним ресурсом, що відкриває кращі можливості контролю над інформаційним ресурсом супротивника.

48.Глобалізаційні процеси в масовій комунікації.

Глобалізація системи масової комунікації - то є поняття, яке активно використовується з кінця ХХ ст.

На розуміння терміна "глобалізація" мала великий вплив концепція канадського соціолога Маршалла Маклуана, основним концептом якої було уявлення про світ як "глобальне село" .Глобалізація передбачає безупинний процес інтеграції одиничного, самобутнього в загальний культурний, соціальний, політичний контекст "глобального села".

Термін "глобалізація" запропонував у 1983 р. американський дослідник Теодор Левітт для характеристики процесу поширення бізнесу та діяльності провідних компаній у межах усього світу, виникнення ринків, на яких здійснюється купівля-продаж стандартизованої у світових масштабах продукції.

Підходи до визначення глобалізації

1)глобалізація-явище не нове, і в різних формах вона проявляла себе на різних етапах розвитку суспільства, світ постійно вдосконалюється та змінюється.

2)глобалізація-втягення всього світу у відкриту систему(економічну, політичну, соціальну) на основі нових комунікативних зв’язків та інформаційних технологій.

Глобалізація-процес, що охоплює всі сфери життя суспільства.

В результаті глобалізації світ стає більш зв’язаним і залежним від усіх його суб’єктів. Відбувається збільшення кількості спільних груп по інтересам.

Характеристика глобалізації:

1)комплексність та охопленість всіх сфер життя

2) всі глобальні цінності та орієнтири домінують над локальними

2)акцентування глобальних феноменів

4)рішуча змінна модерну на постмодерн - конструювання нової реальності

Джерела глобалізації:

1. Природно - кліматичні й економіко-географічні відмінності, що обумовлюють територіальний поділ праці, спеціалізацію країн і викликають розвиток і поглиблення взаємозв'язків між ними.

2. Необхідність подолання нерівномірного розміщення сировинних і енергетичних ресурсів по території планети.

3. Технічний прогрес, що призвів до зниження транспортних витрат та значного покращення комунікацій.

4. Наростання відкритості ринків і міжнародних відносин.

5. Перетворення багатонаціональних підприємств і інших організацій, як приватних, так і державних, в основних суб'єктів економіки (переміщення міжнародних конфліктів із рівня країни на фірмовий рівень)

6. Досягнення глобальної однодумності в оцінці ринкової економіки і системи вільної торгівлі .

7. Необхідність кооперації зусиль багатьох країн в екологічній сфері.

8. Тенденції сучасного глобалізованого культурного розвитку.

Цифрові (комп’ютерні) технології-конвертування, перетворення інформації у певні біти, байти.

Здійснюється звукозаписування радіо, телебачення.

Лінії зв’язку-інформаційний кабель, що об’єднує та дає змогу надати інформацію з різних куточків світу.

Інформаційне суспільство та нові засоби масової комунікації

1)Можливість ЗМІ використовувати нові технології, зокрема Інтернет.

2)В умовах Інтернету розвивається інтернаціоналізм та зміна традиційних ЗМІ

3)Нові ЗМІ,мас-медіа, які відмежовуються. Мас-медіа- об’єднання ЗМІ,ЗМК.

Радіостанції-присутні в Інтернеті, можливо слухати звук,читати текстовий варіант радіопередач, Інтернет-версія розширює аудиторію, надає довгодіючий характер

Телебачення-Інтернет відвойовує певну частину аудиторії, можна скачати ТВ- фільми, серіали, передачі.

Друковані ЗМІ- можна читати в Інтернеті, інфо може буду в аудіо- візуальній формі.

Електронні газети(Інтернет)-газета постійно поновлюється, добре ілюстрована, високий рівень відвідуваності, авторитетність, професійний сучасний дизайн, наявність контактної інформації.

Мобільний зв’язок- створення інформаційного журналізму, телефон- не лише засіб зв’язку.

Глобальне телебачення-формування цільових аудиторій:

2 основні напрями:

- універсальні тв-програми, новини

-аналізаційні, програми, пояснювальні

Глобалізація системи масової комунікації пов’язана безперечно з технічною революцією, але ця революція не є єдиним чинником утворення глобальних масовокомунікаційних систем. Прикладом може бути Україна, яка відстає від Заходу в утворенні глобально трансформованих систем комунікації. Причиною цьому є як економічне відставання, так і соціально-психологічна неготовність комунікаторів до утворення глобальної системи комунікації й активного входження в світові інформаційні системи.

Наслідки глобалізації медіа(2 основні напрями)

• глобалізація культури

• глобалізація економіки

Під культурного глобалізацією мається на увазі процес виникнення і поширення т.ів. "світової культури". Варто звернути увагу на те, що в поняття "світова культура" часом вкладається різний зміст. Одна група західних фахівців вбачає в ній таку культуру, яка вбирає в себе й інтегрує найкращі надбання всіх культур світу, котрі колись існували й існують сьогодні. Інша група вчених під "світовою культурою" має на увазі т.зв. "масову культуру", "культуру масового вжитку", ''споживацьку культуру" тощо.

Етнополітична глобалізація - це історичний об'єктивний процес розповсюдження по всій земній кулі етнічних, національних та етнополітичних ідей і концепцій, піднесення етнічного ренесансу, посилення політизації етнічності, вибуху націоналізму та етніцизму, поглиблення етнополітичної дезінтеграції та інтеграції тощо.

Позитивні наслідки глобалізації ЗМК

Глобалізація НЕ призводить до вестернізації — процес переходу особи, групи осіб чи суспільства вцілому від власної традиційної системи цінностей до системи цінностей Західної цивілізації, які базуються на верховенстві закону, домінуванні індивідуального над колективним, перевага приватної власності над общинною та прав людини над її обов'язками.

Культура лише доповнюється новими гранями.

Згідно із західними концепціями, політична глобалізація забезпечила і забезпечує поширення по всьому світу таких політичних цінностей як розподіл влади, парламентаризм, політичний плюралізм, багатопартійність, пошанування міжнародного права, пріоритет прав людини, захист національних меншин та багатьох інших.

Негативні наслідки глобалізації ЗМК- американізація суспільства.