57. Правові засади інформаційної діяльності в Україні: поняття, принципи, види, відповідальність.

Закон України "Про інформацію" набув чинності 2 жовтня 1992 р. Дія цього Закону поширюється на інформаційні відносини, які виникають у всіх сферах життя і діяльності суспільства та держави при одержанні, використанні, поширенні та зберіганні інформації.

Закон установлює загальні правові основи одержання, використан¬ня, поширення та зберігання інформації, закріплює право особи на інформацію в усіх сферах суспільного і державного життя України, а також систему інформації, її джерела, визначає статус учасників інформаційних відносин, регулює доступ до інформації та забезпечує її охорону, захищає особу і суспільство від неправдивої інформації.

Закон визначає інформацію як документовані або публічно ого¬лошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому середовищі. Відповідно об'єктами інфор¬маційних відносин є документована або публічно оголошувана інформація про події та явища в галузі політики, економіки, культу¬ри, охорони здоров'я, а також у соціальній, екологічній, міжнародній та інших сферах.

Основними принципами інформаційних відносин є:

• гарантованість права на інформацію;

• відкритість, доступність інформації та свобода обміну нею;

• об'єктивність, вірогідність інформації;

• повнота і точність інформації;

• законність одержання, використання, поширення та зберігання інформації.

Відповідальність за порушення цього Закону несуть суб'єкти діяльності інформаційних агентств та інші особи, винні у:

1) вчиненні порушень, передбачених статтею 47 Закону України

"Про інформацію" ;

2) незаконному використанні чи вилученні продукції інформаційного агентства;

3) порушенні прав та зловживанні правами журналіста чи спеціаліста в галузі комунікації, встановлених статтями 21 та 22 Закону та статтею 26 Закону України

6) незаконному випуску та розповсюдженні продукції інформаційного агентства без його

державної реєстрації або після припинення його діяльності, а також в ухиленні від перереєстрації;

7) неповному опублікуванні передбачених законодавством вихідних даних; та ін

Особи, винні у порушенні Закону, притягаються до дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або

кримінальної відповідальності згідно з чинним законодавством України.

Основними видами інформаційної діяльності є одержання, використання, поширення й зберігання інформації. Одержання інформації – це придбання й накопичення, відповідно до чинного законодавства України, документованої або публічно оголошуваної інформації громадянами, юридичними особами або державою. Використання інформації – це задоволення інформаційних потреб громадян, юридичних осіб і держави. Поширення інформації - це розповсюдження, обнародування, реалізація у встановленому законом порядку документованої або публічно оголошуваної інформації. Зберігання інформації – це забезпечення належного стану інформації іїї матеріальних носіїв.

Виділяють також певні види науково-інформаційної діяльності, а саме: – інформаційне моделювання; – інформаційна експертиза; – інформаційне забезпечення.