36. Цілі та завдання ря як суб’єкта масової комунікації.

Генеральною метою паблік рилейшнз є створення успіху фірми в суспільстві.

Звідси випливають такі основні цілі.

•Позиціонування об'єкта паблік рілейшнз, тобто створення та підтримку сприятливого іміджу фірми, подолання «бар'єру недовіри» до фірми.

•Піднесення над конкурентами.

•Контрреклама - відновлення зниженого з різних причин іміджу, спростування недобросовісної інформації про фірму. Контрреклама поширюється з метою ліквідації негативних наслідків негативної інформації.

•Вивчення впливу зовнішнього середовища на діяльність фірми, відстеження (моніторинг) змін державної політики, міжнародного становища, громадської думки, настрої громадськості.

Основною метою ПР-компанії, що проводиться підприємством, є створення сприятливої громадської думки і завоювання розташування конкретного контингенту споживачів продукції даного підприємства.

Однією з головних завдань роботи зі зв'язків із громадськістю є правильне визначення підприємством кола «власної» громад- ськості та формування її громадської думки.

Важливим завданням є формування кола друзів і доброзичливців фірми серед авторитетних, відомих і впливових бізнесменів, владних структур, політиків…

Паблік рилейшнз повинна займатися і профілактикою можливих конфліктів і непорозумінь з громадськість, боротьбою з небажаними чутками щодо фірми і її діяльності.

Багатогранна діяльність у галузі паблік рілейшнз включає в себе комплекс функцій, необхідних для досягнення цілей і вирішення завдань.

-Аналітично-прогностична функція спрямована на вироблення інформаційної політики, її стратегії і тактики. Сюди включається вивчення партнерів, аналіз конкретних ситуацій, оцінка громадської думки, підготовка результатів аналізу для прийняття рішень.

-Організаційно-технологічна функція включає заходи і дії щодо проведення та організації активних дій ПР-кампаній, ділових зустрічей, конференцій, презентацій з використанням ЗМІ.

-Інформаційно-комунікативна функція передбачає підготовку та розповсюдження інформації при виконанні роз'яснювальної та пропагандистсько-рекламної роботи.

-Консультативно-методична функція передбачає консультації з організації та розвитку відносин з громадськістю, розробку форм співробітництва, різних програм, кампаній паблік рілейшнз.

37. Інтернет як засіб масової комунікації.

Інтернет - всесвітня система взаємосполучених комп'ютерних мереж, що базуються на комплекті Інтернет-протоколів. Інтернет також називають мережею мереж. Інтернет складається з мільйонів локальних і глобальних приватних, публічних, академічних, ділових і урядових мереж, пов'язаних між собою з використанням різноманітних дротових, оптичних і бездротових технологій.

Однією з характерних особливостей нашого часу є безпрецедентний розвиток засобів масової комунікації.

Відповідно до традиційних уявлень, комунікація є процес передачі інформації між адресантом (відправником інформації) і адресатом (одержувачем інформації). Інакше кажучи, в основі уявлень про комунікації лежить відома схема «адресант - передача інформації - адресат».

Проте кожен елемент даної схеми змінюється в умовах масового розвитку комунікацій в кіберпросторі. Інтернет «грає» з традиційною схемою «джерело - повідомлення - одержувач», іноді зберігає їх у початковому вигляді, іноді надає їй абсолютно нового характеру. Комунікація за допомогою Інтернету може набувати абсолютно різні форми, починаючи від всесвітніх веб-сайтів, що знаходяться у віданні головних новинних організацій, до лістсерверов, що займаються обговоренням фольклорної музики і закінчуючи особистою листуванням друзів і колег.

Джерелом повідомлення може бути як одна людина, якщо це стосується, наприклад, електронних листів, так і ціла соціальна група. Саме повідомлення може бути традиційною статтею, написаної журналістом чи редактором, історією, що створювалася довгий час різними людьми, і навіть простий бесідою в чаті. Одержувач (або аудиторія) цього послання також може варіюватися від одного до кількох мільйонів, може змінюватися, а може і не змінюватися в залежності від ролі, яку виконує сам одержувач (наприклад, будучи творцем повідомлення).

Інтернет змушує переосмислити класичні визначення і категорії коммунікатівістікі. Тому коли ми говоримо, що Інтернет є засобом масової комунікації, стає ясно, що ні слову «масовий», ні слова «засіб» не можна дати точного визначення - визначення залежить від ситуації.

Вже зараз в інтеренті виникає „дзеркальне” відображення всієї масової інформації, яка існує в традиційній формі. До такого дзеркального відображення потрібно віднести: інтернет-газети, інтернет-журнали, інтернет-книги, інтернет-радіо, інтернет-телебачення, інтернет-кіно. Крім того, в інтернеті з’явилися такі сервіси, які в традиційній масовій інформації — відсутні (наприклад, інтернет-БД, інтернет-пошукові системи тощо).

У майбутньому інтернет відіграє в суспільстві таку ж роль, яку свого часу відіграло винайдення книгодрукування Йоганном Гутенбергом.