- •1)Сутність та зміст понять «комунікація», «масова комунікація», «інформація».
- •2)Становлення та розвиток науки про масову комунікацію
- •3.Система, характер та структура масової комунікації. Форми і формати масової комунікації.
- •4.Види та основні функції масової комунікації.
- •5.Ефект та ефективність масової комунікації, способи їх вимірювання.
- •6.Види інформації та процес її сприйняття.
- •I.Несоціальна
- •II. Соціальна
- •1.Незнакова
- •2.Знакова
- •7)Загальна характеристика масової інформації та її види в масово-комунікаційній діяльності.
- •8.Види суспільств з позиції циркуляції у ньому масової інформації.
- •9.Суспільні ролі масової інформації як засобу масової комунікації.
- •10. Основні потоки масової інформації в масовій комунікації.
- •11.Культура споживання масової інформації в масовій комунікації.
- •12. Масова інформація як інструмент впливу в масово-комунікаційній діяльності. Інформація та процес її сприйняття.
- •13.1. Поняття та структура комунікативного процесу.
- •13. 2)Теорії масової комунікації.
- •13.3. Моделі масової комунікації.
- •14.Загальна характеристика аудиторії змк та врахування її інтересів.
- •15.Комунікативні канали та комунікативні бар’єри.
- •16.Класифікація аудиторій
- •17.Громадська думка та закономірності її формування як масово-комунікаційного явища.
- •18. Специфіка аудиторії конкретних засобів масової комунікації
- •19.Комунікатор як суб’єкт масової комунікації.
- •20. Типи комунікаторів у масовій комунікації.
- •21.Індивідуальне та інституційне в комунікаторі
- •22.Престижність, надійність та довірливість як фактор спілкування з конкретним комунікатором.
- •23.Характеристика груп відправників, отримувачів та змі.
- •1. Власники органів масової комунікації
- •2. Керівництво мас-медіа
- •25.Поняття та основи масово-комунікаційного впливу.
- •26.Основи технології масово-комунікаційного впливу.
- •27.Види масово-комунікаційного впливу.
- •28. Види масово-комунікаційних технологій.
- •29.Засоби масово-комунікаційного впливу.
- •30.Методи та техніки масово-комунікаційного впливу.
- •31.Реклама як засіб масової комунікації. Рекламна комунікація, її цілі та завдання в системі масової комунікації.
- •32.Сутність та зміст «паблік рилейшнз» у масово-комунікаційній діяльності. Пр як теорія комунікативного впливу.
- •33.Комунікативні функції реклами та «паблік рилейшнз» як засобів масової комунікації.
- •34.Особливості реклами в різних засобах масової комунікації.
- •35.Вплив реклами на зміст преси, радіо і телебачення.
- •36. Цілі та завдання ря як суб’єкта масової комунікації.
- •37. Інтернет як засіб масової комунікації.
- •38.Захист інформації засобів масової комунікації в Інтернеті.
- •39. Комунікативні функції Інтернету.
- •40.Конвергенція змі та Інтернет
- •41.Використання Інтернет для побудови іміджу.
- •42.Реклама в мережі Інтернет як глобального засобу масової комунікації.
- •43.Поняття інформаційної війни в масовій комунікації.
- •44.Характеристика інформаційної безпеки суспільства.
- •45.Основні моделі інформаційних війн та методи їх ведення.
- •46.Інструментарій інформаційних війн
- •47.Інформаційна революція, інформаційна конкуренція, інформаційний консенсус.
- •48.Глобалізаційні процеси в масовій комунікації.
- •49. Характеристика українського інформаційного суспільства як системи розвинутих масових комунікацій.
- •50.Позитивний вплив глобалізаційних процесів у масовій комунікації на суспільство;
- •51. Негативний вплив глобалізаційних процесів, що відбуваються у масовій комунікації на суспільство.
- •52.Вплив глобалізаційних процесів на рекламну комунікацію.
- •53.Глобалізація «паблік рилейшнз» як комунікативної системи.
- •54.Концентрація та конгломерація українських змі.
- •55-56Державна інформаційна політика і засоби масової комунікації.
- •57. Правові засади інформаційної діяльності в Україні: поняття, принципи, види, відповідальність.
- •58.Правове регулювання рекламної діяльності в Україні.
- •59.Правові засади діяльності друкованих засобів масової інформації в Україні.
- •60.Правове регулювання у сфері телевізійного та радіомовлення на території України.
- •61.Державна та правова підтримка засобів масової інформації та соціальний захист журналістів в Україні.
16.Класифікація аудиторій
За розміром: велика та невелика (не більше 25 осіб)
Вважається, що у Великій аудиторії виступати легше, так як вона більш охоче вірить комунікату, оскільки людина краще підтримає пропозицію всієї аудиторії, ніж виступить проти. Там сильніше діє механізм зараження, тому якщо ви переконали кількох, то вони переконають інших. У Невеликий аудиторії виступати складніше, так як вона зазвичай налаштована по відношенню до комуніката критично.
Однорідна і різнорідна аудиторія
Різнорідна аудиторія включає різних за рівнем, віком, професійної підготовки, освіти людей. При виступі в різнорідної аудиторії необхідно орієнтуватися на слабких слухачів, виносити на обговорення тільки одну тему.
За статтю: чоловіча і жіноча.
Специфіка Жіночої аудиторії полягає в тому, що така аудиторія гостро реагує на негативні явища матеріального і побутового плану, там переважає конкретне образне мислення, є висока емоційність сприйняття, аудиторія воліє сприймати інформацію на слух, охочіше збирається на різні лекції і виступи, менш поінформована.
Чоловіча аудиторія краще поінформована з усіх питань
За віковим особливостями: дитяча, молодіжна, аудиторія середнього віку, аудиторія старшого віку.
Дитяча аудиторія виділяється емоційною безпосередністю, непосидючістю, швидким стомленням, високим ступінем заражува-ності, схильністю до копіювання, віру в усне слово.
Молодіжна аудиторія характеризується безтурботністю, необтяженістю життєвими проблемами, нерозвиненою здатностю до логічного мислення, переважанням емоційного сприйняття над раціональним
У Аудиторії середнього віку переважають інтереси до матеріального добробуту, проблем сім'ї, роботи.
Аудиторія старшого віку краще розуміє повільну мову, насилу піддається перепереконанням, відчуває потребу в емоційному контакті з оратором, чекає докладної відповіді на запитання.
За національністю: Одні й ті ж доводи, аргументи, риторичні прийоми мають різну силу і ефективність у різних національних колективах.
За професійними особливостями:
Аудиторія гуманітарних наук і аудиторія точних наук.
Аудиторія представників точних наук, природничих областей знання вимагає від комуніката точних формулювань, тезового викладу. Необхідно давати інформацію аналітично, розчленовуючи її. Така аудиторія звикла до цифрових даних і чекає їх
За рівнем підготовленості:
добре підготовлена, підготовлена і малопідготованих аудиторія.
За налаштуванням: позитивно налаштована аудиторія, індиферентна, негативно налаштована аудиторія.
У Позитивно налаштованої аудиторії ефек-тивна одностороння і висхідна аргументація; не потрібно формулювати висновки за аудиторію, нехай вона зробить їх сама.
Увагу індиферентивної аудиторії потрібно завоювати, для цього необхідно придумати захоплюючий початок; максимально використовувати прийоми захоплення і підтримки уваги; потрібно говорити з підвищеною емоційністю, частіше звертатися до аудиторії в цілому і до окремих слухачам; показати аудиторії можливі висновки зі свого виступу; говорити коротко; приводити випадки з життя.
Крім того, будь-яка людина не хоче автоматично піддаватися впливу іншої людини, в готовому вигляді приймати його тези, намагається чинити комунікату внутрішній опір в негативній аудиторії