- •1)Сутність та зміст понять «комунікація», «масова комунікація», «інформація».
- •2)Становлення та розвиток науки про масову комунікацію
- •3.Система, характер та структура масової комунікації. Форми і формати масової комунікації.
- •4.Види та основні функції масової комунікації.
- •5.Ефект та ефективність масової комунікації, способи їх вимірювання.
- •6.Види інформації та процес її сприйняття.
- •I.Несоціальна
- •II. Соціальна
- •1.Незнакова
- •2.Знакова
- •7)Загальна характеристика масової інформації та її види в масово-комунікаційній діяльності.
- •8.Види суспільств з позиції циркуляції у ньому масової інформації.
- •9.Суспільні ролі масової інформації як засобу масової комунікації.
- •10. Основні потоки масової інформації в масовій комунікації.
- •11.Культура споживання масової інформації в масовій комунікації.
- •12. Масова інформація як інструмент впливу в масово-комунікаційній діяльності. Інформація та процес її сприйняття.
- •13.1. Поняття та структура комунікативного процесу.
- •13. 2)Теорії масової комунікації.
- •13.3. Моделі масової комунікації.
- •14.Загальна характеристика аудиторії змк та врахування її інтересів.
- •15.Комунікативні канали та комунікативні бар’єри.
- •16.Класифікація аудиторій
- •17.Громадська думка та закономірності її формування як масово-комунікаційного явища.
- •18. Специфіка аудиторії конкретних засобів масової комунікації
- •19.Комунікатор як суб’єкт масової комунікації.
- •20. Типи комунікаторів у масовій комунікації.
- •21.Індивідуальне та інституційне в комунікаторі
- •22.Престижність, надійність та довірливість як фактор спілкування з конкретним комунікатором.
- •23.Характеристика груп відправників, отримувачів та змі.
- •1. Власники органів масової комунікації
- •2. Керівництво мас-медіа
- •25.Поняття та основи масово-комунікаційного впливу.
- •26.Основи технології масово-комунікаційного впливу.
- •27.Види масово-комунікаційного впливу.
- •28. Види масово-комунікаційних технологій.
- •29.Засоби масово-комунікаційного впливу.
- •30.Методи та техніки масово-комунікаційного впливу.
- •31.Реклама як засіб масової комунікації. Рекламна комунікація, її цілі та завдання в системі масової комунікації.
- •32.Сутність та зміст «паблік рилейшнз» у масово-комунікаційній діяльності. Пр як теорія комунікативного впливу.
- •33.Комунікативні функції реклами та «паблік рилейшнз» як засобів масової комунікації.
- •34.Особливості реклами в різних засобах масової комунікації.
- •35.Вплив реклами на зміст преси, радіо і телебачення.
- •36. Цілі та завдання ря як суб’єкта масової комунікації.
- •37. Інтернет як засіб масової комунікації.
- •38.Захист інформації засобів масової комунікації в Інтернеті.
- •39. Комунікативні функції Інтернету.
- •40.Конвергенція змі та Інтернет
- •41.Використання Інтернет для побудови іміджу.
- •42.Реклама в мережі Інтернет як глобального засобу масової комунікації.
- •43.Поняття інформаційної війни в масовій комунікації.
- •44.Характеристика інформаційної безпеки суспільства.
- •45.Основні моделі інформаційних війн та методи їх ведення.
- •46.Інструментарій інформаційних війн
- •47.Інформаційна революція, інформаційна конкуренція, інформаційний консенсус.
- •48.Глобалізаційні процеси в масовій комунікації.
- •49. Характеристика українського інформаційного суспільства як системи розвинутих масових комунікацій.
- •50.Позитивний вплив глобалізаційних процесів у масовій комунікації на суспільство;
- •51. Негативний вплив глобалізаційних процесів, що відбуваються у масовій комунікації на суспільство.
- •52.Вплив глобалізаційних процесів на рекламну комунікацію.
- •53.Глобалізація «паблік рилейшнз» як комунікативної системи.
- •54.Концентрація та конгломерація українських змі.
- •55-56Державна інформаційна політика і засоби масової комунікації.
- •57. Правові засади інформаційної діяльності в Україні: поняття, принципи, види, відповідальність.
- •58.Правове регулювання рекламної діяльності в Україні.
- •59.Правові засади діяльності друкованих засобів масової інформації в Україні.
- •60.Правове регулювання у сфері телевізійного та радіомовлення на території України.
- •61.Державна та правова підтримка засобів масової інформації та соціальний захист журналістів в Україні.
20. Типи комунікаторів у масовій комунікації.
Професійним комунікатором є той комунікатор, який усвідомлює власні процеси передачі або споживання інформації, керує ними, удосконалює свої уміння й навички, професіонально (тобто майстерно) організовує процес передачі або переробки інформації.
До професійних комунікаторів належать професійні мовці та професійні співбесідники (аналітики мовлення).
До професійних комунікантів або комунікантів-аматорів належать ті, які для спілкування використовують:
а) мову або знакові системи, що створені на основі мови: агітатори, ведучі, вихователі, журналісти, іміджмейкери, піарники (фахівці зі зв’язків із громадськістю), представники влади, прес-секретарі, пропагандисти, проповідники, публіцисти, редактори, рекламісти, учителі;
б) парамовні зображальні засоби — мову жестів, рухи тіла, голос тощо: співаки, танцівники і т. д.;
в) художні образи, а також створені за уявними образами предмети: майстри народних ремесл, скульптори, художники тощо.
На основі соціально-психологічного підходу до дослідження професійних комунікаторів, представників даної групи можна класифікувати у відповідності:
за їх діловими якостями (ступінь майстерності, професійним відношенням до справи, дисципліною);
Професійне мовлення суттєво відрізняється від непрофесійного, звичайного, нормального мовлення. Різниця полягає в тому, що звичайне, нормальне мовлення завжди зумовлено тими чинниками, які його й породжують, тобто нормальне мовлення в конкретній ситуації мотивоване, цілеспрямоване, осмислене, через що воно завжди є актуальним. Якщо звичайне мовлення не відповідає хоч одному чиннику (наприклад немотивоване чи безцільне), воно тоді сприймається як ненормальне (аномальне). Професійне ж мовлення не завжди має внутрішньо-особистісну мотивацію і підпорядкування внутрішньозумовленим цілям мовця. Часто професійне мовлення є штучно породжене, тобто “зроблене”, виконане професіоналом за певними правилами, зразками, форматами, який ніби імітує нормальне мовлення, виконуючи виробниче, наприклад редакційне, завдання.
Професійні комуніканти є визначальним чинником масового спілкування, від них залежить якою буде МАСОВА КОМУНІКАЦІЯ.
Об’єднує кожного з професійних комунікантів уміння усвідомлювати комунікативний процес, організовувати його за певними технологіями з використанням визначених способів, процедур спілкування (визначених технік), ставитися до спілкування як до роботи, виробничої діяльності, що передбачає, зокрема, постановку виробничих цілей.
Виробничі цілі завжди включають саму процедуру створення інформаційного продукту або проведення інформаційної акції.
Для професійних мовців мовлення найчастіше виступає самоціллю, а не засобом досягнення цілей. Ця особливість є досить суттєвою для розуміння поведінки професійних комунікантів.
Професійні мовці формуються на основі усвідомлення процесів породження висловлювання, механізмів виникнення повідомлення, усвідомлення тих факторів, які впливають на мовця під час виникнення повідомлення.
Професійними співбесідниками можуть бути читачі, глядачі, слухачі, які виступають в ролі аналітиків та інтерпретаторів мовлення.
Існує дві стихії спілкування професійних комунікантів:
(а) звичайна, людська, особистісна
(б) виробнича,фахова,надособистісна,але яка за певних умов може збігатися з першою і бути професійним виявом її.
Агітатор-особа, що займається агітацією — найважливішим засобом впливу на свідомість і настрій широких мас, з метою спонукати їх до політичної чи іншої активності, ідеологічна зброя боротьби партій.
Мотив-Потреба якісно, професійно, належно і чесно виконувати свою роботу, щоб мати від неї задоволення, повагу від колег і зарплату.
Мета-Проведення агітаційної кампанії
Смисл-Позитивна реакція аудиторії на заклик
Ситуація-різні соціальні ситуації
Журналіст- особа, яка займається збором, створенням, редагуванням, підготовкою та оформленням інформації для редакції зареєстрованого засобу масової інформації, що пов'язаний з нею трудовими чи іншими договірними відносинами, — або займається такою діяльністю за власною ініціативою.
Мета-майстерно виготовити інформаційний продукт, придатний для поширення через ЗМІ
Смисл-впливати на владу і громаду через створення інформаційного поля, в якому громадяни і політики здатні приймати зважені рішення
Іміджмейкер- це спеціаліст, який опікується створенням публічного образу якоїсь людини.
Мета-Проведення заходів, підготовка матеріалів про особу, інституцію
Смисл-Створити позитивний імідж особи чи інституції
Педагог- це фахівець, що викладає якийсь предмет, проводить виховну роботу в навчальному закладі.
Мета-Організація уроку чи іншого заходу, що є засобом формування класу як єдиної культурної групи та виховання учня як особистості й члена колективу
Смисл-Виховання й формування особистості, що стане активним учасником соціальних процесів буде придатним до професійної й суспільної діяльності
Піарник- спеціаліст із зв'язків з громадськістю
Мета Проведення піар-акції, пов’язаної з просуванням інтерсів певної особи чи інституції на ринок, в суспільстві