14.Загальна характеристика аудиторії змк та врахування її інтересів.

Сутність аудиторії полягає не в тому, що вона складається з окремих людей, а в тому, що вона відображає їх взаємозв’язки між собою, із суспільством у цілому в процесі масового спілкування.

Аудиторія безумовно є однією з різновидностей маси, як суб’єкта суспільної свідомості.

Аудиторія — стійка сукупність людей, що виникає на основі спільності їхніх інформаційних інтересів і потреб (що випливають з їхньої соціальної приналежності), а також форм, способів і каналів задоволення цих потреб.

Сутність аудиторії полягає втому, що вона віддзеркалює взаємозв’язки людей між собою, із суспільством в цілому в процесі спілкування.Величина аудиторії є показником значимості засобу масової комунікації і, з іншого – масштабів у масовій комунікації і, з іншого – масштабів його впливу.

Сутність аудиторії може бути емпірично зафіксована у двох специфічних сукупностях ознак:

Перша характеризує внутрішню єдність аудиторії, відносно незалежну від конкретного органу мас-медіа. Мова йде про соціально-демографічні характеристики аудиторії (рівень освіти, вікову, соціально-професійну структуру тощо), її соціально-психологічні ознаки (тип сприйняття, рівень семіотичної підготовки тощо), про структуру її духовних потреб та інтересів. Ці характеристики по відношенню до джерела інформації існують як об'єктивна реальність, орієнтуючись на яку працівники системи мас-медіа обирають способи вирішення своїх завдань.

Друга специфічна група ознак, які характеризують аудиторію, реалізується у вигляді оціночного ставлення аудиторії до системи мас-медіа, її компонентів. Ця сукупність характеристик аудиторії мас-медіа проявляється у вигляді мотивації поведінки по відношенню до джерел інформації, у вигляді оцінок, думок, очікувань, вимог, пов'язаних зі змістом і різними якісними ознаками інформації.

Ця сукупність характеристик аудиторії ЗМК проявляється у вигляді мотивації поведінки щодо джерел інформації, у вигляді оцінок, думок, очікувань, вимог, пов'язаних зі змістом і різними

якісними ознаками інформації.Таким чином, ця група характеристик аудиторії завжди пов'язана з об'єктом її оцінки - окремим джерелом інформації чи їх комплексом.Зрозуміло, що формування оціночного ставлення аудиторії пов'язано переважно з безпосередньою діяльністю джерела масової інформації, із забезпеченням відповідності між системою потреб і очікувань аудиторії, а також можливостями їх задоволення.

Звернення до досвіду досліджень аудиторії засобів масової комунікації свідчить про те. що оціночне ставлення аудиторії до окремих ЗМК аналізується залежно від соціально-демографічної її структури і надто

рідко - від психологічних особливостей аудиторії.

Отже, можна відмітити концентрацію дослідницьких зусиль переважно навколо двох предметів дослідження:

по-перше, аналітичного опису соціально-демографічної структури аудиторії і.

по-друге, впливу цієї структури на ставлення аудиторії до конкретних джерел, каналів, засобів масової комунікації.

Цільова аудиторія може обмежуватися епізодичним і коротким існуванням у зв’язку з актуалізацією визначеної низки проблем. При вивченні процесу формування громадської думки цільова аудиторія становить значний інтерес.

Для конкретного аналізу відношення аудиторії до масової інформації представлена система рівнів відношень, які побудовані «по лінії споживання», вибору масової інформації:

•місце системі масової інформації, вибір засобів (газети, журнали, радіо. телебачення);

•вибір джерел інформації у рамках окремих засобів (центральні або місцеві канали, окремі видання), використання «наборів» джерел.

•вибір окремих повідомлень (матеріалів, передач) в об’ємі матеріалів, що постачаються даним джерелом інформації.

•виборче сприйняття (запам’ятовування, засвоєння, оцінка) матеріалу і його частин.

•актуалізація інформації у свідомості й поведінці споживача інформації.

Одні фактори діють на всіх рівнях, інші — на окремих. До числа «проміжних» відноситься система життєвих інтересів особистості, дія яких відображається у багатьох проявах.

Показники кожного з рівнів відносин дозволяють лише з деякою долею ймовірності судити про показники на інших «більш конкретних». Чим конкретніший рівень відносин, тим більше факторів на них впливає.

Поняття відношення вбирає у себе як стійкі, так й ситуаційні характеристики. Їх важливо розрізняти. Так у багатьох дослідженнях з’ясовується популярність матеріалів конкретних газет, передач радіо й телебачення. За такими даними не можливо однозначно судити про стійки форми відношення. Якщо читачу, наприклад, не подобається економічна рубрика у даній газеті, то це не означає, що він зовсім не цікавиться питаннями економіки. Цей інтерес він може задовольнити завдяки іншим системам соціальної інформації (спеціальна література), інших джерел. Це стосується й вибору конкретних матеріалів: він у значній мірі обумовлений їх конкретними якостями.

Найзначніша частина матеріалу, накопленого у конкретних соціологічних дослідженнях аудиторії присвячена першому із зазначених вище рівнів відношення: належність населення країни та її окремих регіонів до аудиторії різних ЗМІ, відображає міру такої належності. А отже, й певні взаємовпливи один на одного.

Ефекти задоволення аудиторної потреби:

пізнавальний ефект ефект самоствердження ефект самопізнання ефект солідарності, узагальнення

емоційний ефект

Результати впливу ЗМІ можуть проявлятися в трьох сферах:

інформаційній, мотиваційній, поведінковій.

Три основні параметри, які визначають досягнення сприйняття аудиторією інформації:

a. Параметр доступного змісту повідомлення для розуміння його реципіентом;

b. Параметр значимості змісту повідомлення для задоволення пореб, запитів, очукувань реципіента;

c. Параметр периконливості змісту повідомлення, тобто істиність, обґрунтованість, достовірність положень, які висловлююься у повідомленнях.

Існує три групи характеристик аудиторії:

формально-ситуативна:

oмісце проведення зустрічі; (зала, окрема чи прохідна кімната, ресторан, польовий стан, майдан тощо),

oрозмір аудиторії; (як за кількістю слухачів, так і за площею приміщення)

oумови спілкування, час виступу

соціально-демографічні:

соціальний статус;рівень освіти і культури;професійна характеристика, матеріальне становище,соціальне походження, стать, вік

психологічні характеристики людей:

психічні процеси (пізнавальні, вольові, емоційні);психічні стани (бадьорість чи пригніченість, працездатність чи втома, зосередженість чи розсіяність)психічні властивості особистості (спрямованість, темперамент, характер, здібності) психічні утворення (знання, навички, уміння, звички).

Психологічні якості аудиторії:

Установка

це важлива ланка, що виникає в системі психічної взаємодії індивіда з зовнішнім світом. Вона виражає внутрішній стан готовності людини певним чином сприймати інформацію, готовність до визначеної активності, вибору варіанта поведінки. Установка як би виконує функцію наведення людини на конкретну інформацію, підвищує або послабляє рівень емоційно-чуттєвого відношення до її змісту і форми, впливає на інтенсивність розумового процесу. Необхідно особливо підкреслити таку важливу властивість установки, як вираження готовності особистості до певної форми реагування на інформацію. Це спонукує оратора постійно спостерігати за аудиторією, за її реакцією на принципові положення свого виступу, форму його подачі, манеру своєї поведінки.

Зрозуміло, що для того, щоб продумати свою поведінку, треба заздалегідь ознайомитися з майбутньою аудиторією. Подібна інформація допоможе з’ясувати установку людей, краще продумати технологічні моменти виступу, заздалегідь підібрати методи психологічного та педагогічного впливу на слухачів.

Очікування

При вивченні аудиторії важливо також з’ясувати очікування. Це суб’єктивна настроєність на щось або на будь-кого, спрямована зацікавленість у чомусь. якщо виступ торкається цієї настроєності людей, вони слухають уважно, легше піддаються співпереживанню. Очікування поширюється не тільки на інформацію, з якою виступає оратор, але часто і на особистість виступаючих. Зрозуміло, що очікування буде в аудиторії в цьому випадку підвищене. Чим ближче до життєвого досвіду сфера, якої торкається оратор, тим більш уважна аудиторія. Підвищену увагу викликає і вторгнення оратора в професійну сферу слухачів.

Темперамент

Наступна психологічна характеристика аудиторії — темперамент. Темперамент — це природна основа прояву психологічних якостей людини. Знання типів темпераменту, їх врахування — одна з умов успішного виступу.

Таким чином, перед виступаючим стоїть непросте завдання установити надійний зворотний зв’язок зі слухачами, уміти керувати ним. Непросте завдання ще і тому, що на практиці ми далеко не завжди маємо можливість ознайомитися з характеристикою аудиторії, і доводиться під час виступу фіксувати її реакцію, вносити корективи у власний виступ. Для встановлення контакту зі слухачами необхідно знати соціально-психологічні способи організації аудиторії.

Які завдання в цьому вирішує оратор? Перше — це організація аудиторії. Губляться перед аудиторією не тільки оратори-новачки, але і висококваліфіковані фахівці. І тоді — ні слухачі, ні виступаючий не одержують задоволення.

Чи кожна аудиторія впливає на оратора? Так. Адже слухачі — це не просто кількість людей, що сидять разом. Це якісно нове соціальне утворення і соціально-психологічні фактори виявляються в ній обов’язково. Спілкування людей один з одним викликає до життя такий феномен, як стан психічного контакту.