- •1)Сутність та зміст понять «комунікація», «масова комунікація», «інформація».
- •2)Становлення та розвиток науки про масову комунікацію
- •3.Система, характер та структура масової комунікації. Форми і формати масової комунікації.
- •4.Види та основні функції масової комунікації.
- •5.Ефект та ефективність масової комунікації, способи їх вимірювання.
- •6.Види інформації та процес її сприйняття.
- •I.Несоціальна
- •II. Соціальна
- •1.Незнакова
- •2.Знакова
- •7)Загальна характеристика масової інформації та її види в масово-комунікаційній діяльності.
- •8.Види суспільств з позиції циркуляції у ньому масової інформації.
- •9.Суспільні ролі масової інформації як засобу масової комунікації.
- •10. Основні потоки масової інформації в масовій комунікації.
- •11.Культура споживання масової інформації в масовій комунікації.
- •12. Масова інформація як інструмент впливу в масово-комунікаційній діяльності. Інформація та процес її сприйняття.
- •13.1. Поняття та структура комунікативного процесу.
- •13. 2)Теорії масової комунікації.
- •13.3. Моделі масової комунікації.
- •14.Загальна характеристика аудиторії змк та врахування її інтересів.
- •15.Комунікативні канали та комунікативні бар’єри.
- •16.Класифікація аудиторій
- •17.Громадська думка та закономірності її формування як масово-комунікаційного явища.
- •18. Специфіка аудиторії конкретних засобів масової комунікації
- •19.Комунікатор як суб’єкт масової комунікації.
- •20. Типи комунікаторів у масовій комунікації.
- •21.Індивідуальне та інституційне в комунікаторі
- •22.Престижність, надійність та довірливість як фактор спілкування з конкретним комунікатором.
- •23.Характеристика груп відправників, отримувачів та змі.
- •1. Власники органів масової комунікації
- •2. Керівництво мас-медіа
- •25.Поняття та основи масово-комунікаційного впливу.
- •26.Основи технології масово-комунікаційного впливу.
- •27.Види масово-комунікаційного впливу.
- •28. Види масово-комунікаційних технологій.
- •29.Засоби масово-комунікаційного впливу.
- •30.Методи та техніки масово-комунікаційного впливу.
- •31.Реклама як засіб масової комунікації. Рекламна комунікація, її цілі та завдання в системі масової комунікації.
- •32.Сутність та зміст «паблік рилейшнз» у масово-комунікаційній діяльності. Пр як теорія комунікативного впливу.
- •33.Комунікативні функції реклами та «паблік рилейшнз» як засобів масової комунікації.
- •34.Особливості реклами в різних засобах масової комунікації.
- •35.Вплив реклами на зміст преси, радіо і телебачення.
- •36. Цілі та завдання ря як суб’єкта масової комунікації.
- •37. Інтернет як засіб масової комунікації.
- •38.Захист інформації засобів масової комунікації в Інтернеті.
- •39. Комунікативні функції Інтернету.
- •40.Конвергенція змі та Інтернет
- •41.Використання Інтернет для побудови іміджу.
- •42.Реклама в мережі Інтернет як глобального засобу масової комунікації.
- •43.Поняття інформаційної війни в масовій комунікації.
- •44.Характеристика інформаційної безпеки суспільства.
- •45.Основні моделі інформаційних війн та методи їх ведення.
- •46.Інструментарій інформаційних війн
- •47.Інформаційна революція, інформаційна конкуренція, інформаційний консенсус.
- •48.Глобалізаційні процеси в масовій комунікації.
- •49. Характеристика українського інформаційного суспільства як системи розвинутих масових комунікацій.
- •50.Позитивний вплив глобалізаційних процесів у масовій комунікації на суспільство;
- •51. Негативний вплив глобалізаційних процесів, що відбуваються у масовій комунікації на суспільство.
- •52.Вплив глобалізаційних процесів на рекламну комунікацію.
- •53.Глобалізація «паблік рилейшнз» як комунікативної системи.
- •54.Концентрація та конгломерація українських змі.
- •55-56Державна інформаційна політика і засоби масової комунікації.
- •57. Правові засади інформаційної діяльності в Україні: поняття, принципи, види, відповідальність.
- •58.Правове регулювання рекламної діяльності в Україні.
- •59.Правові засади діяльності друкованих засобів масової інформації в Україні.
- •60.Правове регулювання у сфері телевізійного та радіомовлення на території України.
- •61.Державна та правова підтримка засобів масової інформації та соціальний захист журналістів в Україні.
11.Культура споживання масової інформації в масовій комунікації.
Етапи споживання інформації:
— отримання інформації;
— аналіз інформації;
— зіставлення отриманої інформації з наявною у внутрішньому банку інформації та з зовнішніми банками інформації;
— оцінювання інформації з позиції наявної стратегії власних цілей;
— оцінювання інформації з позиції наявної стратегії державних цілей
— залучення до оцінки експертів;
— вироблення рішення щодо необхідних дій, пов’язаних з отриманою інформацією;
— виконання дій, пов’язаних з отриманою інформацією;
— контроль за виконання дій, пов’язаних з отриманою інформацією;
— коригування дій, пов’язаних з отриманою інформацією.
Слід розрізняти споживання інформації професіоналами (працівниками ЗМІ — журналістами, авторами, редакторами тощо) й непрофесіоналами — реципієнтами.
Культура споживання інформації професіоналами (журналістами) передбачає, що вони повинні знати:
— загальні й спеціальні властивості інформації;
— методи оптимального збору, готування, опрацювання, передачі й збереження інформації;
— методи автоматизованого опрацювання інформації;
— алгоритми розв’язання типових задач інформаційної політики;
— типові технології проведення інформаційних заходів;
— прогнозовані наслідки впливу інформації на реципієнтів.
Крім того, журналіст як працівник соціальної сфери життя суспільства повинен знати технологію прийняття на основі наявної інформації управлінських рішень і при потребі допомагати соціальним інститутам приймати потрібні рішення.
Вказана технологія передбачає проходження таких етапів прийняття управлінських рішень:
— отримання інформації;
— аналіз інформації;
— зіставлення отриманої інформації з наявною у внутрішньому банку інформації журналіста та із зовнішніми банками інформації;
— оцінювання інформації з позиції наявної стратегії державних цілей, а при потребі — залучення до оцінки експертів (тут журналістові іноді доводиться враховувати й наявність власних цілей);
— вироблення варіантів рішень щодо необхідних дій, пов’язаних з отриманою інформацією, їх оцінювання й відбір серед них оптимальних;
— виконання дій, пов’язаних з отриманою інформацією;
— відслідковування дій, пов’язаних з отриманою інформацією;
— коригування дій, пов’язаних з отриманою інформацією.
Культура споживання масової інформації непрофесіоналами (отримувачами) передбачає, що вони повинні вміти:
— розрізняти інформацію за якістю;
— визначати цінність інформації з позиції їх (отримувачів) цілей;
— відповідати за наслідки своїх дій, викликаних сприйнятою інформацією;
— навчатися поступово сприймати більш складну інформацію;
— постійно поповнювати свій банк інформації новою, більш достовірною та більш точною;
— ознайомлюватися з основами законодавства про інформацію.
Сприяти такій культурі споживання масової інформації реципієнтами повинні, зокрема, й журналісти. Саме вони через ЗМІ повинні неявно навчати реципієнтів досконаліше оволодівати прийомами опрацювання інформації.