45.Основні моделі інформаційних війн та методи їх ведення.

Перша з моделей схематична модель базується на наступних складових:

•1.Багатоцільовий об'єкт для комунікативного резонансу.

•2.У якості „динаміки" для масової свідомості використовується однорідна група населення, яка не має чіткої залежності від існуючої влади

•3. Усний канал: через блокування в ряді випадків офіційних каналів комунікації поширення інформації йде за усними каналами, як це мало місце, наприклад, в 1986 р. з Чорнобилем.

•4.Стимуляція обговорення: завданням повинен стати підбір таких ключових повідомлень, які б стимулювали обговорення ситуації в цільових групах населення. •5.Багатоканальний вплив: аудиторія отримує повідомлення одного типу по безліч каналів. Перевагами даного підходу є: 1) в оточенні починає циркулювати менше число суперечливих повідомлень; 2) одне й те саме повідомлення буде почуте з різних джерел; 3) характеристики кожного каналу можна максималізувати. Наприклад, студентський страйк 1990 р. обговорювався внутрішніми та зарубіжними ЗМІ, а також у процесі усного спілкування.

•6.Опора на вже існуючі мережі: однорідна група (студенти, шахтарі, пенсіонери) цікава також тим, що вона має готові соціальні та інформаційні мережі, куди входять її представники.

Друга модель - модель інформаційної самоосвітньої системи. Застосування інформаційної зброї, у такому випадку, означає подачу на вхід інформаційної самоосвітньої системи певної послідовності вхідних даних, яка активізує в системі певні алгоритми, а в разі їх відсутності - алгоритми генерування алгоритмів. Йдучи цим шляхом, завжди можна активізувати або згенерувати для подальшої активізації алгоритми самознищення.

У моделі ігнорування протилежної сторони знайдені точні аналітичні рішення. За допомогою аналізу рішень встановлено характер дій сторін в інформаційній війні залежно від того,які стартові умови сторін і співвідношення між індексами агресивності, миротворчої готовності і миротворчої активності. Окрім, чисто теоретичного інтересу, математичне моделювання інформаційної війни має і прикладне значення. Вона дозволяє передбачати розвитокінформаційного протистояння конфліктуючих сторін на основі аналізу початкової, ранньої стадії інформаційної війни. Це може дозволити будь-якій стороні конфлікту скоректувати свою тактику і стратегію ведення інформаційної війни у разі потреби заради отримання переваги в протиборстві або досягнення іншої поставленої мети.

Інформаційну війну ведуть двома способами: методами пропаганди, методами ведення інформаційної війни.

При використанні методів пропаганди вона повинна підтверджуватися діями, що веде до зростання її ефективності.

Найбільш ефективно інформаційна війна відбувається в тих державах, населення яких збуджене, чимось незадоволене (наприклад, своїм економічним станом), відчуває гнів і роздратоване. Воно повинно обговорювати запропоновану йому масову інформацію.

Під час проведення інформаційної війни населення не відчуває, що його піддають інформаційній атаці. Проте населення відчуває дискомфорт, оскільки від нього вимагають зміни світогляду й певних дій.

Використовують такі моделі ведення інформаційної війни:

— псевдоджерело → повідомлення → отримувач;

— джерело → псевдоповідомлення → отримувач;

— джерело → повідомлення → псевдоотримувач.

Види інформаційної зброї:

— введення нової інформації

— введення спотвореної інформації

— запровадження нових правил опрацювання інформації.