- •1)Сутність та зміст понять «комунікація», «масова комунікація», «інформація».
- •2)Становлення та розвиток науки про масову комунікацію
- •3.Система, характер та структура масової комунікації. Форми і формати масової комунікації.
- •4.Види та основні функції масової комунікації.
- •5.Ефект та ефективність масової комунікації, способи їх вимірювання.
- •6.Види інформації та процес її сприйняття.
- •I.Несоціальна
- •II. Соціальна
- •1.Незнакова
- •2.Знакова
- •7)Загальна характеристика масової інформації та її види в масово-комунікаційній діяльності.
- •8.Види суспільств з позиції циркуляції у ньому масової інформації.
- •9.Суспільні ролі масової інформації як засобу масової комунікації.
- •10. Основні потоки масової інформації в масовій комунікації.
- •11.Культура споживання масової інформації в масовій комунікації.
- •12. Масова інформація як інструмент впливу в масово-комунікаційній діяльності. Інформація та процес її сприйняття.
- •13.1. Поняття та структура комунікативного процесу.
- •13. 2)Теорії масової комунікації.
- •13.3. Моделі масової комунікації.
- •14.Загальна характеристика аудиторії змк та врахування її інтересів.
- •15.Комунікативні канали та комунікативні бар’єри.
- •16.Класифікація аудиторій
- •17.Громадська думка та закономірності її формування як масово-комунікаційного явища.
- •18. Специфіка аудиторії конкретних засобів масової комунікації
- •19.Комунікатор як суб’єкт масової комунікації.
- •20. Типи комунікаторів у масовій комунікації.
- •21.Індивідуальне та інституційне в комунікаторі
- •22.Престижність, надійність та довірливість як фактор спілкування з конкретним комунікатором.
- •23.Характеристика груп відправників, отримувачів та змі.
- •1. Власники органів масової комунікації
- •2. Керівництво мас-медіа
- •25.Поняття та основи масово-комунікаційного впливу.
- •26.Основи технології масово-комунікаційного впливу.
- •27.Види масово-комунікаційного впливу.
- •28. Види масово-комунікаційних технологій.
- •29.Засоби масово-комунікаційного впливу.
- •30.Методи та техніки масово-комунікаційного впливу.
- •31.Реклама як засіб масової комунікації. Рекламна комунікація, її цілі та завдання в системі масової комунікації.
- •32.Сутність та зміст «паблік рилейшнз» у масово-комунікаційній діяльності. Пр як теорія комунікативного впливу.
- •33.Комунікативні функції реклами та «паблік рилейшнз» як засобів масової комунікації.
- •34.Особливості реклами в різних засобах масової комунікації.
- •35.Вплив реклами на зміст преси, радіо і телебачення.
- •36. Цілі та завдання ря як суб’єкта масової комунікації.
- •37. Інтернет як засіб масової комунікації.
- •38.Захист інформації засобів масової комунікації в Інтернеті.
- •39. Комунікативні функції Інтернету.
- •40.Конвергенція змі та Інтернет
- •41.Використання Інтернет для побудови іміджу.
- •42.Реклама в мережі Інтернет як глобального засобу масової комунікації.
- •43.Поняття інформаційної війни в масовій комунікації.
- •44.Характеристика інформаційної безпеки суспільства.
- •45.Основні моделі інформаційних війн та методи їх ведення.
- •46.Інструментарій інформаційних війн
- •47.Інформаційна революція, інформаційна конкуренція, інформаційний консенсус.
- •48.Глобалізаційні процеси в масовій комунікації.
- •49. Характеристика українського інформаційного суспільства як системи розвинутих масових комунікацій.
- •50.Позитивний вплив глобалізаційних процесів у масовій комунікації на суспільство;
- •51. Негативний вплив глобалізаційних процесів, що відбуваються у масовій комунікації на суспільство.
- •52.Вплив глобалізаційних процесів на рекламну комунікацію.
- •53.Глобалізація «паблік рилейшнз» як комунікативної системи.
- •54.Концентрація та конгломерація українських змі.
- •55-56Державна інформаційна політика і засоби масової комунікації.
- •57. Правові засади інформаційної діяльності в Україні: поняття, принципи, види, відповідальність.
- •58.Правове регулювання рекламної діяльності в Україні.
- •59.Правові засади діяльності друкованих засобів масової інформації в Україні.
- •60.Правове регулювання у сфері телевізійного та радіомовлення на території України.
- •61.Державна та правова підтримка засобів масової інформації та соціальний захист журналістів в Україні.
54.Концентрація та конгломерація українських змі.
Концентрація
Створення потужних комунікаційних медіа-систем, або глобальних систем масової комунікації, відбувається завдяки концентрації й конгломерації систем масової комунікації.
Під концентрацією систем масової комунікації в інформаційній індустрії слід розуміти тенденцію, пов"язану з посиленням присутності однієї або кількох компаній на кожному з ринків унаслідок її/їх злиття (інтеграції) з іншими компаніями цієї ж сфери індустрії при збереженні провідної ролі однієї з компаній, що часом призводить і до зникнення конкурентів взагалі.
Прикладами концентрації в індустрії масової комунікації наприкінці 80-х - на початку 90-х років можуть стати такі відомі альянси в секторі медіа, як кооперація між Р. Максвеллом і С. Берлусконі у виробництві програм телевізійних новин; договір між Р. Мердоком і Р. Максвеллом щодо співпраці мердоківського супутника Sky Television і компанії кабельного телебачення Максвелла The Maxwell Cable Television Company.
Виділяють дві форми концентрації систем масової комунікації - вертикальну й горизонтальну. "Вертикальна - це така концентрація, внаслідок якої одна фірма поглинає інші, які стоять, так би мовити, в одному ланцюгу виробничого процесу певного медіуму"
Горизонтальна концентрація - "процес, внаслідок якого фірма з однієї сфери медіа-індустрії (скажімо, газетно-журнальне видавництво) купує компанію з іншої сфери мас-медіа (наприклад, телестанцію
Конгломерація
Конгломерація - це процес, внаслідок якого компанії комунікаційного сектору утворюють єдину компанію-конгломерат і стають її частинами, зберігаючи при цьому свої риси й властивості. Медіа-конгломерати виникають в результаті інтеграції й концентрації фірм, компаній. Конгломерати зменшують фінансові ризики й отримують великі прибутки та мають успіх шляхом диверсифікації - форми такої концентрації капіталу в умовах науково-технічної революції, коли компанія проникає у нові для себе сфери й галузі, розширює асортимент товарів і поступово перетворюється на багатогалузеві комплекси. Якщо процес конгломерації перетинає кордони країни, то виникають транснаціональні мультимедіа-конгломератів. У результаті процесу транснаціоналізації виникають транснаціональні медіа-імперії. До таких імперій можна віднести Time Warner, Sony, Matsushita, Walt Disney і т. д.
Підсумовуючи сказане, можна зробити висновок, що системи масової комунікації у своєму розвитку проходять шлях від звичайної системи масової комунікації, коли є людина-комунікант, через дисперсію функції мовлення й дивергенцію комуніканта та виникнення розгалуженої системи виконавців ролі комуніканта аж до глобальної системи масової комунікації.
55-56Державна інформаційна політика і засоби масової комунікації.
Інформаційне законодавство у масово- комунікаційній діяльності.
Основні положення законів України про інформаційну діяльність та охорону прав інтелектуальної власності
Законодавство України про інформаційну діяльність в цілому викладено у ряді законів і підзаконних актів. Для ілюстрації наведемо основні положення найважливіших із них.
Закон України “Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні” поширюється на друковані засоби масової інформації, засновані в Україні, а також на друковані засоби масової інформації інших держав, які розповсюджуються в Україні.
У цьому Законі під друкованими засобами масової інформації (пресою) в Україні розуміються періодичні й такі, що продовжуються, видання, які виходять під постійною назвою, з періодичністю один і
більше номерів (випусків) протягом року на підставі свідоцтва про державну реєстрацію. Додатки до друкованих засобів масової інформації у вигляді видань газетного та журнального типу є окремими періодичними і такими, що продовжуються, друкованими виданнями і підлягають реєстрації на загальних підставах.
Закон України “Про телебачення і радіомовлення” регулює діяльність телерадіоорганізацій на території України, визначає правові, економічні, соціальні, організаційні умови їх функціонування. Дія цього Закону поширюється на відносини між суб’єктами в галузі телебачення і радіомовлення незалежно від форм власності, мети створення і виду статутної діяльності телерадіоорганізацій, а також від способу розповсюдження
телерадіоінформації, якщо їх передачі розраховані на масове приймання споживачами. Дія цього Закону не поширюється на відносини, що регулюють створення і діяльність спеціальних телевізійних і радіомовних систем закритого типу.
Закон України “Про інформаційні агентства” закріплює правові основи діяльності в Україні інформаційних агентств та їх міжнародного співробітництва. Інформаційними агентствами, згідно з цим Законом, є зареєстровані як юридичні особи суб’єкти інформаційної діяльності, що діють з метою надання інформаційних послуг. Під представництвом інформаційного агентства в Україні розуміють зареєстровану в Україні відповідно до чинного законодавства як суб’єкт
інформаційної діяльності будь-яку установу (бюро, представництво, корпункт тощо), що представляє в Україні державне або недержавне інформаційне агентство, зареєстроване як юридична особа згідно з чинним законодавством відповідної країни, і яке здійснює свою діяльність у сфері інформації згідно із Законом України “Проінформацію” та цим Законом.
Закон України “Про державну таємницю” регулює суспільні відносини, пов’язані з віднесенням інформації до державної таємниці, засекречуванням, розсекречуванням її матеріальних носіїв та охороною державної таємниці з метою національної безпеки України. Державна таємниця — вид таємної інформації, що охоплює відомості у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин,
державної безпеки та охорони правопорядку, розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці України та які визнані у порядку, встановленому цим Законом, державною таємницею і підлягають охороні державою.
Закон України “Про авторське право і суміжні права” охороняє особисті (немайнові) і майнові права авторів та їхніх правонаступників, пов’язані зі створенням і використанням творів науки, літератури і мистецтва (авторське право), і права виконавців, виробників фонограм та організацій мовлення (суміжні права).