- •1)Сутність та зміст понять «комунікація», «масова комунікація», «інформація».
- •2)Становлення та розвиток науки про масову комунікацію
- •3.Система, характер та структура масової комунікації. Форми і формати масової комунікації.
- •4.Види та основні функції масової комунікації.
- •5.Ефект та ефективність масової комунікації, способи їх вимірювання.
- •6.Види інформації та процес її сприйняття.
- •I.Несоціальна
- •II. Соціальна
- •1.Незнакова
- •2.Знакова
- •7)Загальна характеристика масової інформації та її види в масово-комунікаційній діяльності.
- •8.Види суспільств з позиції циркуляції у ньому масової інформації.
- •9.Суспільні ролі масової інформації як засобу масової комунікації.
- •10. Основні потоки масової інформації в масовій комунікації.
- •11.Культура споживання масової інформації в масовій комунікації.
- •12. Масова інформація як інструмент впливу в масово-комунікаційній діяльності. Інформація та процес її сприйняття.
- •13.1. Поняття та структура комунікативного процесу.
- •13. 2)Теорії масової комунікації.
- •13.3. Моделі масової комунікації.
- •14.Загальна характеристика аудиторії змк та врахування її інтересів.
- •15.Комунікативні канали та комунікативні бар’єри.
- •16.Класифікація аудиторій
- •17.Громадська думка та закономірності її формування як масово-комунікаційного явища.
- •18. Специфіка аудиторії конкретних засобів масової комунікації
- •19.Комунікатор як суб’єкт масової комунікації.
- •20. Типи комунікаторів у масовій комунікації.
- •21.Індивідуальне та інституційне в комунікаторі
- •22.Престижність, надійність та довірливість як фактор спілкування з конкретним комунікатором.
- •23.Характеристика груп відправників, отримувачів та змі.
- •1. Власники органів масової комунікації
- •2. Керівництво мас-медіа
- •25.Поняття та основи масово-комунікаційного впливу.
- •26.Основи технології масово-комунікаційного впливу.
- •27.Види масово-комунікаційного впливу.
- •28. Види масово-комунікаційних технологій.
- •29.Засоби масово-комунікаційного впливу.
- •30.Методи та техніки масово-комунікаційного впливу.
- •31.Реклама як засіб масової комунікації. Рекламна комунікація, її цілі та завдання в системі масової комунікації.
- •32.Сутність та зміст «паблік рилейшнз» у масово-комунікаційній діяльності. Пр як теорія комунікативного впливу.
- •33.Комунікативні функції реклами та «паблік рилейшнз» як засобів масової комунікації.
- •34.Особливості реклами в різних засобах масової комунікації.
- •35.Вплив реклами на зміст преси, радіо і телебачення.
- •36. Цілі та завдання ря як суб’єкта масової комунікації.
- •37. Інтернет як засіб масової комунікації.
- •38.Захист інформації засобів масової комунікації в Інтернеті.
- •39. Комунікативні функції Інтернету.
- •40.Конвергенція змі та Інтернет
- •41.Використання Інтернет для побудови іміджу.
- •42.Реклама в мережі Інтернет як глобального засобу масової комунікації.
- •43.Поняття інформаційної війни в масовій комунікації.
- •44.Характеристика інформаційної безпеки суспільства.
- •45.Основні моделі інформаційних війн та методи їх ведення.
- •46.Інструментарій інформаційних війн
- •47.Інформаційна революція, інформаційна конкуренція, інформаційний консенсус.
- •48.Глобалізаційні процеси в масовій комунікації.
- •49. Характеристика українського інформаційного суспільства як системи розвинутих масових комунікацій.
- •50.Позитивний вплив глобалізаційних процесів у масовій комунікації на суспільство;
- •51. Негативний вплив глобалізаційних процесів, що відбуваються у масовій комунікації на суспільство.
- •52.Вплив глобалізаційних процесів на рекламну комунікацію.
- •53.Глобалізація «паблік рилейшнз» як комунікативної системи.
- •54.Концентрація та конгломерація українських змі.
- •55-56Державна інформаційна політика і засоби масової комунікації.
- •57. Правові засади інформаційної діяльності в Україні: поняття, принципи, види, відповідальність.
- •58.Правове регулювання рекламної діяльності в Україні.
- •59.Правові засади діяльності друкованих засобів масової інформації в Україні.
- •60.Правове регулювання у сфері телевізійного та радіомовлення на території України.
- •61.Державна та правова підтримка засобів масової інформації та соціальний захист журналістів в Україні.
5.Ефект та ефективність масової комунікації, способи їх вимірювання.
Ефективність ЗМК є ставлення досягнутого результату попередньо поставленої мети. Якщо результаті діяльності ЗМК є, нехай щонайменше, просування до запланованої мети, позитивного результату, можна говорити про їх нєеффективности.
Основними цілями адресанта є: можливості впливу на громадські процеси, формування суспільної думки, відповідних поглядів на соціальну дійсність, оцінку що виникають у суспільстві труднощів і способів розв'язання, інформування, соціалізація молоді, мобілізація аудиторії визначені дії, що у соціальному саморегулированні та інших.
Можна виділити дві основні групи критеріїв ефективності діяльності ЗМК:
- критерії духовного плану, відбивають зміни людської свідомості (знання, пізнавальна активність, переконання, соціально-психологічне стан людей, спрямованість їхньої системи цінностей, ідеалів, орієнтації, установок та інших.);
- критерії практичного плану, що свідчить про зміні поведінки, діяльності, участі, життя, ступеня активності окремих осіб, колективів, соціальних груп.
Загальновизнаною характеристикою ефективності ЗМК вважається чисельність аудиторії, яку певний засіб охоплює своїм інформаційним впливом. Для друкованого видання ця характеристика умовно оцінюється через тираж, а телебачення, радіоканалів - через число жителів, жителів охвативаемой ними території мовлення.
Міра ефективності - ступінь реалізації цілей, відповідних потребам аудиторії в інформації і комунікації з урахуванням можливостей, які мають і ЗМК, і аудиторія.
Рівень ефективності ЗМК та його конкретне прояв обумовлені:
- характером вихідних цілей, завдань, ідей, їх реальністю;
- технічної, технологічної, наукової та інтелектуальної можливістю процесу їх поширення, формування цінностей, ідеалів, поглядів;
- ступенем прийняття чи неприйняття цілей, глибиною засвоєння аудиторією змісту переданої інформації, ступенем втілення ідей, завдань, теоретичних установок в практику, соціальну реальність. Це кінцевому підсумку, і становить результат діяльності (впливу)СМК, що у формі духовного і практичного ефектів.
Результатами, які зазвичай домагаються СМК, є ефекти - конкретні зміни у людській свідомості та поведінці аудиторії. Ефекти виявляються як:
- виникнення якихось нових «утворень» (знань, настроїв, ідей, прагнень та інших.);
- корекція, доповнення, розвиток вже наявних «утворень» у аудиторії;
- переоцінка, спростування, витіснення усвідомленого стану як помилкового, шкідливого нею.
Саме система ефектів, який прагне домогтися ту чи іншу СМК, визначають завдання й сукупність цілей комунікатора.
До ефектів ставляться: утилітарний, емоційний, ефект задоволення пізнавального інтересу, ефект посилення позиції, престижний, естетичний ефект, ефект комфорту.
Утилітарний
Отримання задоволення від інформації, яка допомагає розв’язати різні життєві, соціальні і побутові проблеми. Слухач із задоволенням сприймає інформацію, котра містить прогноз погоди, програми радіо і телебачення, рубрики типу “Зроби сам” та ін
Престижний
Задоволення від інформації, яка безпосередньо чи опосередковано підтримує цінності і цілі тієї соціальної групи, до якої належить чи зараховує себе реципієнт. Очікування задоволення такого роду служить спонукальним мотивом для людей залишатися членом цієї спільності
Посилення позиції
Задоволення від інформації, яка підтримує реципієнта у думці про якесь спірне питання. Полеміка на сторінках, наприклад, газет викликає поляризацію оцінок і думок щодо певної проблеми і люди шукають інформацію у підтримку своєї точки зору. Знайшовши таку інформацію, індивід дістає задоволення
Емоційний
Задоволення від отриманої емоційної розрядки. У ході отримання інформації людина компенсує емоційну нестачу, яка постійно виникає у сучасних умовах і психіці індивіда. Незадоволення потреби у знятті особистісного напруження служить однією з причин таких соціальних захворювань, як наркоманія, пияцтво тощо
Естетичного збагачення
Людина дістає естетичне задоволення від сприймання прекрасного (милується художнім витвором, збагачується духовно)
Комфорту
Виникнення психічного комфорту, який досягається сприйманням і розумінням гумору, добре побудованих сюжетних ліній художнього твору або музичної програми та Задоволення пізнавального інтересу
Цей ефект виникає як необхідний результат пізнавальної діяльності людини, як наслідок її бажання бути поінформованою про події у світі. Він має місце лише у тому випадку, коли повідомлення містять елемент новизни: відоме не підлягає пізнанню.