- •Предмет психології як науки.
- •3. Класифікація психічних явищ: психічні процеси, психічні стани, психічні властивості. Їх ознаки та характеристики.
- •5. Основні вимоги до методів психологічних досліджень. Їх класифікація, властивості і межі використання.
- •6. Метод спостереження: визначення, правила організації спостережень, проблема об’єктивності.
- •7. Бесіда, анкета, інтерв’ю, як способи отримання психологічної інформації. Умови використання
- •8. Метод тестів: поняття, види, вимоги до тестів, оцінка об’єктивності.
- •9. Експеримент як основний метод психології. Види психологічних експериментів. Вимоги до їх проведення.
- •10. Біхевіоризм як наука про поведінку. Значення біхевіоризму для розвитку сучасної психології (Уотсон).
- •11. Формування психоаналітичних підходів до дослідження особистості.
- •12. Гуманістичний напрямок дослідження особистості
- •13. Характеристика галузей сучасної психології
- •14. Поняття про психіку. Психіка як властивість високоорганізованої живої матерії.
- •15. Основні функції психіки. Механізми психіки
- •16. Розвиток психіки тварин: залежність рівня розвитку психіки від рівня організації нервової системи.
- •17. Свідомість як вищий рівень психічного відображення і вищий рівень саморегуляції. “я-концепція”.
- •18. Роль праці у формуванні і розвитку свідомості людини
- •19. Загальна психологічна характеристика діяльності: поняття діяльності, її спонукальні причини. Ціль діяльності. Воля й увага в діяльності.
- •20. Специфіка людської діяльності і її атрибути. Види людської діяльності. Діяльність і розвиток людини.
- •21. Структура діяльності. Дія як центральний компонент діяльності. Основні характеристики дії. Поняття про операції
- •22. Загальна характеристика проблеми неусвідомлюваних психічних процесів. Класифікація неусвідомлюваних процесів
- •23. Неусвідомлювані збудники свідомих дій. Теорія несвідомого. Механізми витиснення й опору. Значення теорії з.Фрейда для лікування невротичних симптомів.
- •24. Надсвідомі процеси. Співвідношення свідомих і надсвідомих процесів
- •25. Відчуття як чуттєве відображення окремих властивостей предметів. Фізіологічні механізми відчуття
- •26. Види відчуттів. Загальне уявлення про класифікації відчуттів.
- •27. Основні властивості і характеристики відчуттів. Поняття чутливості.
- •28. Пороги відчуттів. Основний психофізичний закон
- •29. Сенсорна адаптація і взаємодія відчуттів
- •30. Поняття про сприйняття. Фізіологічні механізми сприйняття. Взаємозв'язок відчуття і сприйняття.
- •31. Сприйняття як складний перцептивний процес.
- •32. Основні властивості сприйняття: предметність, цілісність, константність, структурність, усвідомленість, апперцепція, активність.
- •33. Поняття про ілюзію сприйняття. Види ілюзій сприйняття
- •34. Складні види сприйняття: особливості сприйняття простору, часу і руху
- •35. Пам'ять як психічний процес. Основні механізми пам'яті: запам’ятовування, збереження, впізнання і відтворення, забування
- •36. Основні види пам'яті. Класифікація окремих видів пам'яті; по характеру психічної активності, по характеру цілей діяльності, по тривалості закріплення і збереження матеріалу. Їх характеристика.
- •37. Основні види запам'ятовування. Прийоми за забезпечують запам’ятовування інформації та їх психологічна природа
- •38. Форми і способи збереження інформації. Фактори що впливають на тривалість збереження інформації
- •39. Форми відтворення інформації. Фактори, що полегшують відтворення інформації та їх психологічна основа.
- •40. Основні форми забування інформації та їх характеристика.
- •41. Загальна характеристика уяви і її роль у психічній діяльності. Види уяви
- •42. Механізми створення образів уявою. Уява і творчість.
- •43. Природа й основні види мислення. Їх класифікація
- •44. Основні форми мислення: Поняття, судження. Умовивід як вища форма мислення.
- •45. Поняття про інтелект. Теоретичні і практичні дослідження інтелекту і мислення у вітчизняній та зарубіжній психології.
- •46. Основні види розумових операцій: порівняння, умовивід, аналіз і синтез, абстракція і конкретизація. Суть індуктивного умовиводу. Поняття дедукції.
- •47. Розвиток мислення. Основні етапи формування мислення
- •48. Загальна характеристика мовлення. Основні види мовлення. Основні функції мовлення.
- •49. Поняття про увагу. Увага як психічний феномен. Основні характеристики уваги.
- •50. Основні види уваги: мимовільна увага, довільна увага,після довільна увага. Їх характеристики,умови формування,значення в діяльності.
- •51. Характеристика властивостей уваги та методів її дослідження і розвитку.
- •52. Загальна характеристика вольових дій. Воля як процес свідомого регулювання поведінки. Проблема волі в психології
- •53. Фізіологічні і мотиваційні аспекти вольових дій. Природа розладів вольової регуляції.
- •54. Структура вольових дій. Аналіз компонентів вольових дій.
- •55. Види емоцій і їх загальна характеристика.
- •56. Фізіологічні основи і психологічні теорії емоцій.
- •57. Роль емоцій у регуляції поведінки. Основні функції емоцій. Індивідуальні відмінності в емоційних проявах.
- •59. Функції психологічного захисту і класифікація видів психологічного захисту. Роль фрустрації у формуванні стресових станів.
15. Основні функції психіки. Механізми психіки
Основними функціями психіки є відбиття й регулювання. Ці функції взаємозалежні й взаємообумовлені: відбиття регулюється, а регулювання засноване на інформації, отриманої в процесі відбиття. "Єдність психіки як системи виражається в загальній її функції: будучи суб'єктивним відбиттям об'єктивної дійсності, вона виконує функцію регуляції поводження". Тісний взаємозв'язок зазначених функцій забезпечує цілісність психіки в нормі, єдність всіх психічних проявів, інтеграцію всього внутрішнього психічного життя. Цієї ж функції забезпечують і безперервна взаємодія, взаємозв'язок, інтеграцію людини з навколишнім середовищем. Людина - активна система, і в навколишньому його світі також багато активних об'єктів. Тому варто розрізняти активне й реактивне відбиття, активне й реактивне регулювання. Тоді функціональна структура психіки людини в загальнонаукових категоріях виглядає так: Форма подання функціональної структури психіки в радіально-круговій системі координат має явні переваги. Вона має велику цілісність, краще погоджена з можливостями системи, що відбиває, людини, тут значно наочніше проявляються співвідношення між компонентами психіки. До психічних функцій ставляться: Сприйняття - це здатність аналізувати сприймані органами почуттів зміни навколишнього середовища. Пам'ять - це здатність зберігати інформацію, отриману в результаті сприйняття. Мислення - це здатність систематизувати (зрозуміти причинно-наслідкові механізми) інформацію, що зберігається в пам'яті. Афект - це емоційна (суб'єктивна для даного індивідуума) оцінка систематизованої в результаті мислення інформації. Поняттям, що поєднує пам'ять і мислення, є інтелект. Порушення психічних функцій вивчає психіатрія
«Механізм психіки - знаряддя, метод людини, завдяки якому поєднуються в цілість її органи і системи передавання і перетворення енергії та інформації в процесі її діяльності» (С. Д. Максименко).
С. Д. Максименко виокремлює такі механізми психіки: відображення, проектування та опредметнення. Він зазначає, що психічне відображення - активний цілісний процес, який виявляється в різних формах і для якого характерна єдність пізнання, переживання й прагнення, єдність психіки й діяльності людини. Психічне відображення містить систему функцій, які регулюють діяльність людини. Воно має, по-перше, активний характер, зумовлений пошуком та добиранням відповідно до умов середовища способів дій; по-друге, має випереджальний характер, забезпечуючи функцію передбачення в діяльності та поведінці; по-третє, кожний психічний акт є результатом дії об'єктивного через суб'єктивне відображення, через людську індивідуальність, що накладає відбиток своєрідності на її психічне життя; по-четверте, у процесі діяльності психічне відображення постійно поглиблюється, вдосконалюється й розвивається. Механізм проектування виконує функцію впорядкування й гармонізування смислів відображення відповідно до мети дій або діяльності людини (С. Д. Максименко). Шлях проектування - це сукупність і послідовність розумових або психомоторних дій, унаслідок чого створюються образи, схеми або знакові системи - теорії будови матеріальних предметів або дій машин, споруд, їх вузлів, а також власних дій, що сприяють розв'язанню теоретичних або практичних завдань.