21. Структура діяльності. Дія як центральний компонент діяльності. Основні характеристики дії. Поняття про операції

СТРУКТУРА ДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ Кожна конкретна діяльність має свою індивідуальну структуру, уточнюючу загальну структуру, притаманну будь-якої діяльності. У останню входять: загальна мета діяльності, її мотиви (як спонукання), окремі дії, і, в тому числі, навички (способи досягнення спільної мети), і психічні акти у них включені, і результати діяльності. Мета - це уявний результат діяльності (тобто те, заради чого діє людина), а мотив - це спонукальна сила дії (тобто те, чому діє людина). Дія - це відносно закінчений елемент діяльності, в процесі якої досягається конкретна, не розкладається на більш прості, усвідомлена мета. Дія має подібну діяльності психологічну структуру: мета - мотив - спосіб - результат. У залежності від психічних актів, що домінують у способах дій, розрізняють дії: сенсорні, моторні, вольові, розумові. Останні два об'єднують терміном «розумові дії». Сенсорні дії - це дії по сприйняттю об'єкта, наприклад, визначення розміру предмета, його розташування і переміщення в просторі, його стану. До числа сенсорних дій входить і оцінка настрою людини по його міміці. Моторні дії - це дії, спрямовані на зміну положення об'єкта в просторі шляхом його безпосереднього переміщення (руками, ногами) або безпосередньо з використанням знарядь праці (перемикання швидкості при управлінні автомобілем). Важливо зазначити, що виконання предметного дії полягає у здійсненні певної системи рухів, яка залежить від мети дії, властивостей предмета, на який це дія спрямована, і умов дії. Мета дій, здавалося б, однакова в цих прикладах, але об'єкти дій різні. Різниця об'єктів обумовлює різну структуру та м'язової діяльності. У діяльності людини нерозривно пов'язані її зовнішня (фізична) і внутрішня (психічна) сторони. Важливу роль виконують два види процесів: інтеріоризації та екстеріоризації. Інтеріоризація - процес переходу від зовнішнього, матеріального дії до внутрішнього, ідеальному дії. Завдяки інтеріоризації, психіка людини набуває здатність оперувати образами предметів, які в даний момент відсутні в його полі зору. Важливим знаряддям цього переходу служить слово, а засобом переходу - мовне дію. Слово виділяє та закріплює в собі суттєві властивості речей і способи оперування інформацією, вироблені практикою людства. Екстеріоризація - процес перетворення внутрішнього психічного дії у зовнішню дію. Процеси інтеріоризації та екстеріоризації нерозривно пов'язані в діяльності, оскільки взаємопов'язані зовнішня (фізична) і внутрішня (психічна) сторони її. Аналіз цих процесів має виняткове значення в ході професійного навчання, а також, при розвитку конструктивно-технічної творчої діяльності.

22. Загальна характеристика проблеми неусвідомлюваних психічних процесів. Класифікація неусвідомлюваних процесів

Людина, наділена свідомістю, в змозі здійснювати мотивовані дії, домагатися поставленої мети або виконувати певну роботу, він усвідомлює і контролює свою поведінку або стан. Однак для людини характерна наявність двох великих груп психічних процесів, які різняться ступенем їх усвідомлення самим суб'єктом. Частина психічних процесів і явищ людиною усвідомлюються, але існує велика кількість психічних процесів і явищ, плин або прояв яких «відбивається у свідомості людини». Ці процеси відносяться до групи так званих неусвідомлюваних процесів, або до несвідомого. Несвідоме - це сукупність психічних процесів, актів і станів, обумовлених впливами, у впливі яких людина не дає собі відліку. Неусвідомлювані психічні процеси особливо активно стали вивчатися на початку XX ст. Цією проблемою займалися різні вчені, але вже результати перших досліджень показали, що проблема несвідомого настільки велика, що вся усвідомлювана людиною інформація - це лише верхівка айсберга, більша частина якого не видно оку спостерігача. Всі неусвідомлювані процеси можна розділити на три класи: 1) Неусвідомлювані механізми свідомих дій - неусвідомлювані автоматизми (первинні (безумовні рефлекси) і вторинні (умовні рефлекси)) - явища неусвідомлюваної установки - неусвідомлюване супровід свідомих дій 2) Неусвідомлювані збудники свідомих дій (явища, описані Фрейдом) - сновидіння - помилкові дії - невротичні симптоми 3) Надсвідомі процеси - змінені стани свідомості - циркадні ритми (біоритми) - циклічні коливання інтенсивності різних біологічних процесів, пов'язані зі зміною дня і ночі, «внутрішній годинник» організму. Період циркадних ритмів зазвичай близький до 24 години.