Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
otvety_k_ekzamenu (2).docx
Скачиваний:
187
Добавлен:
07.02.2016
Размер:
362.58 Кб
Скачать

31. Сприйняття як складний перцептивний процес.

Сприймання — це психічний процес відображення в мозку людини

предметів та явищ у цілому, у сукупності всіх їх якостей та властивос-

тей при безпосередній дії на органи чуття.

У сприйманні предмета як своєрідного синтезу його властивос-

тей відбувається реакція на комплексний подразник, рефлекс на відно-

шення між його якостями. У результаті сприймання виникають

суб’єктивні образи сприйманих об’єктів — уявлення. Процес сприй-

мання відбувається у взаємозв’язку з іншими психічними процесами

особистості: мисленням (ми усвідомлюємо об’єкт сприймання), мовою

(називаємо його словом), почуттями (виявляємо своє ставлення до

нього), волею (свідомим зусиллям організовуємо перцептивну діяль-

ність). Важливу роль у сприйманні відіграють емоційний стан осо-

бистості, її прагнення, переживання змісту сприйнятого.

Емоції постають як мотив, внутрішнє спонукання до пізнання предметів та явищ. У сприйманні предметів та явищ світу важливу роль відіграють активність, дійовість особистості. Вона виявляється в рухах органів чуття, спрямованих на об’єкти, які сприймаються, в їх обмацуванні, обстеженні зором їх контурів, окремих частин. У всіх різновидах сприймання моторний компонент сприяє виокремленню предмета серед інших об’єктів. На це звернув увагу І. Сєченов, вказуючи на те, що сенсорний і руховий апарати у набутті досвіду об’єднуються у відображувальну систему. Практичні дії — це одна з основних передумов адекватного сприймання предметів та явищ об’єктивної дійсності.

32. Основні властивості сприйняття: предметність, цілісність, константність, структурність, усвідомленість, апперцепція, активність.

Предметність сприймання виявляється у співвіднесенні відомостей про об’єкти із самими об’єктами як носіями певної інформації. Предметність сприймання є набутою властивістю, що формується у процесі активної взаємодії суб’єкта з об’єктивним світом і базується на певній системі дій, приводить до розуміння предметності світу.

Предмети та явища сприймаються як єдине ціле, в якому його окремі компоненти постають в єдності. Лише у процесі аналізу пред-

мет розчленовується на складові, виокремлюються ті чи інші його

характеристики.

Цілісно сприйнятене завжди осмислюється як предмет, що має

певну структуру. Осмислення сприйнятого залежить від досвіду та

знань особистості. Тому одні й ті самі предмети людьми різного рівня

культурного розвитку, дітьми та дорослими сприймаються та осмис-

люються по-різному.

Константність сприйманняполягає в тому, що форма, розмір,

колір предметів сприймаються більш-менш стереотипно незалежно

від умов, за яких предмет сприймається. . Засадовими стосовно константного сприймання є динамічні стереотипи, тобто утворені тимчасові нервові зв’язки під впливом багаторазового сприймання предмета в певній системі, послідовності, структурі.

Структурність сприймання. Людина сприймає абстраговану від відчуттів узагальнену структуру, яка формується протягом певного часу. Якщо вона слухає мелодію, то почуті раніше звуки продовжують звучати в її мозку, навіть тоді, коли вона вже чує новий звук. Му­зичний твір вона сприймає загалом - останній звук не може бути основою для розуміння. У голові звучить цілісна структура мелодії з різноманітними взає­мозв'язками її елементів. Джерелом цілісності і струк­турності сприймання є особливості об'єктів і предметна діяльність людини.

Аперцепція— невід'ємна властивість сприймання і тому не може розглядатись як чинник, що знижує рівень адекватності перцептивного образу. Аперцепція нерідко спричиняється дією настановлення. Так, якщо досліджуваний тривалий час обмацуватиме лівою рукою велику кулю, а правою — маленьку, а потім обома руками — однакові кулі, то куля, яка у нього в правій руці, здаватиметься йому більшою, ніж та, що в лівій (Бжалава ; Натадзе, див.; Надірашвілі ). Йдеться, очевидно, про операційне настановлення. Дією цільового настановлення пояснюється й виокремлення фігури з фону: під час пред'явлення досліджуваним двозначних малюнків як фігура сприйматиметься та, на яку сформовано готовність (Ліпер, див, Рок ).

Усвідомленістьсприймання означає, що сприйнятий предмет може бути віднесений до певного класу, визначений і узагальнений словом.

Отже, сприймання є результатом активних дій людини, особливим видом розумової діяльності.Істотним компонентом сприймання є моторні процеси як рухові дії у відповідь на подразнення. Рухові відчуття представлені у всіх видах сприймання (зорових, слухових, кінестетичних, смакових, нюхових тощо).У процесі праці відбувається планомірне, цілеспрямоване, організоване і усвідомлене сприйняття предметів і явищ. Таке сприйняття називається спостереженням і виступає як самостійна діяльність. Ефективність спостереження визначається чіткою постановкою завдання і залежить від попередньої підготовки та досвіду працівника щодо сприйняття потрібної інформації.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]