- •Предмет психології як науки.
- •3. Класифікація психічних явищ: психічні процеси, психічні стани, психічні властивості. Їх ознаки та характеристики.
- •5. Основні вимоги до методів психологічних досліджень. Їх класифікація, властивості і межі використання.
- •6. Метод спостереження: визначення, правила організації спостережень, проблема об’єктивності.
- •7. Бесіда, анкета, інтерв’ю, як способи отримання психологічної інформації. Умови використання
- •8. Метод тестів: поняття, види, вимоги до тестів, оцінка об’єктивності.
- •9. Експеримент як основний метод психології. Види психологічних експериментів. Вимоги до їх проведення.
- •10. Біхевіоризм як наука про поведінку. Значення біхевіоризму для розвитку сучасної психології (Уотсон).
- •11. Формування психоаналітичних підходів до дослідження особистості.
- •12. Гуманістичний напрямок дослідження особистості
- •13. Характеристика галузей сучасної психології
- •14. Поняття про психіку. Психіка як властивість високоорганізованої живої матерії.
- •15. Основні функції психіки. Механізми психіки
- •16. Розвиток психіки тварин: залежність рівня розвитку психіки від рівня організації нервової системи.
- •17. Свідомість як вищий рівень психічного відображення і вищий рівень саморегуляції. “я-концепція”.
- •18. Роль праці у формуванні і розвитку свідомості людини
- •19. Загальна психологічна характеристика діяльності: поняття діяльності, її спонукальні причини. Ціль діяльності. Воля й увага в діяльності.
- •20. Специфіка людської діяльності і її атрибути. Види людської діяльності. Діяльність і розвиток людини.
- •21. Структура діяльності. Дія як центральний компонент діяльності. Основні характеристики дії. Поняття про операції
- •22. Загальна характеристика проблеми неусвідомлюваних психічних процесів. Класифікація неусвідомлюваних процесів
- •23. Неусвідомлювані збудники свідомих дій. Теорія несвідомого. Механізми витиснення й опору. Значення теорії з.Фрейда для лікування невротичних симптомів.
- •24. Надсвідомі процеси. Співвідношення свідомих і надсвідомих процесів
- •25. Відчуття як чуттєве відображення окремих властивостей предметів. Фізіологічні механізми відчуття
- •26. Види відчуттів. Загальне уявлення про класифікації відчуттів.
- •27. Основні властивості і характеристики відчуттів. Поняття чутливості.
- •28. Пороги відчуттів. Основний психофізичний закон
- •29. Сенсорна адаптація і взаємодія відчуттів
- •30. Поняття про сприйняття. Фізіологічні механізми сприйняття. Взаємозв'язок відчуття і сприйняття.
- •31. Сприйняття як складний перцептивний процес.
- •32. Основні властивості сприйняття: предметність, цілісність, константність, структурність, усвідомленість, апперцепція, активність.
- •33. Поняття про ілюзію сприйняття. Види ілюзій сприйняття
- •34. Складні види сприйняття: особливості сприйняття простору, часу і руху
- •35. Пам'ять як психічний процес. Основні механізми пам'яті: запам’ятовування, збереження, впізнання і відтворення, забування
- •36. Основні види пам'яті. Класифікація окремих видів пам'яті; по характеру психічної активності, по характеру цілей діяльності, по тривалості закріплення і збереження матеріалу. Їх характеристика.
- •37. Основні види запам'ятовування. Прийоми за забезпечують запам’ятовування інформації та їх психологічна природа
- •38. Форми і способи збереження інформації. Фактори що впливають на тривалість збереження інформації
- •39. Форми відтворення інформації. Фактори, що полегшують відтворення інформації та їх психологічна основа.
- •40. Основні форми забування інформації та їх характеристика.
- •41. Загальна характеристика уяви і її роль у психічній діяльності. Види уяви
- •42. Механізми створення образів уявою. Уява і творчість.
- •43. Природа й основні види мислення. Їх класифікація
- •44. Основні форми мислення: Поняття, судження. Умовивід як вища форма мислення.
- •45. Поняття про інтелект. Теоретичні і практичні дослідження інтелекту і мислення у вітчизняній та зарубіжній психології.
- •46. Основні види розумових операцій: порівняння, умовивід, аналіз і синтез, абстракція і конкретизація. Суть індуктивного умовиводу. Поняття дедукції.
- •47. Розвиток мислення. Основні етапи формування мислення
- •48. Загальна характеристика мовлення. Основні види мовлення. Основні функції мовлення.
- •49. Поняття про увагу. Увага як психічний феномен. Основні характеристики уваги.
- •50. Основні види уваги: мимовільна увага, довільна увага,після довільна увага. Їх характеристики,умови формування,значення в діяльності.
- •51. Характеристика властивостей уваги та методів її дослідження і розвитку.
- •52. Загальна характеристика вольових дій. Воля як процес свідомого регулювання поведінки. Проблема волі в психології
- •53. Фізіологічні і мотиваційні аспекти вольових дій. Природа розладів вольової регуляції.
- •54. Структура вольових дій. Аналіз компонентів вольових дій.
- •55. Види емоцій і їх загальна характеристика.
- •56. Фізіологічні основи і психологічні теорії емоцій.
- •57. Роль емоцій у регуляції поведінки. Основні функції емоцій. Індивідуальні відмінності в емоційних проявах.
- •59. Функції психологічного захисту і класифікація видів психологічного захисту. Роль фрустрації у формуванні стресових станів.
47. Розвиток мислення. Основні етапи формування мислення
Генетичними ступенями інтелектуального розвитку є наочно-дійове, наочно-образно і словесно-логічне мислення. У кінці першого року життя дитини з'являються перші прояви мислення у формі наочно-дійового мислення. Основними ознаками цього мислення є елементарний аналіз, знаходження ситуаційно важливих зв'язків між предметами, які відбуваються з участю практичних дій, та нездатність до суттєвих абстрагувань і узагальнень.
З удосконаленням сприймань та оволодінням активним мовленням у дітей збагачуються уявлення. Діти починають виявляти наочно-образне мислення, виразніше у старшому дошкільному віці.
З розвитком активного мовлення посилюється його вплив на розвиток сприймань, уявлень, символічної пам'яті і мислення. Зі шкільних років діти вчаться мислити поняттями, символікою, що свідчить про розвиток словесно-логічного мислення.
Поява цих інтелектуальних сходинок не має чітко окреслених меж. З'являються ці види мислення послідовно, але з появою кожного нового виду попередні не припиняють свого розвитку. Вони розвиваються впродовж онтогенезу людини. Під впливом спрямованості особистості, її основних видів діяльності окремі види мислення набувають значення особистісних характеристик.
Якщо взяти до уваги оволодіння дитиною мовленням та його зв'язок з мисленням, можна в онтогенезі мислення виділити такі його види, як понятійне і допонятійне.
Допонятійне мислення обмежене власним сприйманням. Для нього характерним є егоцентризм як невміння відмовитися від своїх поглядів, залежних від власних сприймань, і зрозуміти позиції інших. Егоцентризм у мисленні зумовлює нечутливість до суперечностей, синкретизм (злитість), трансдукцію (перехід часткового до часткового, випускаючи спільне), відсутність уявлення про збереження кількості.
Понятійне мислення приходить не відразу, а, як писав Л.С. Виготський, проходить п'ять підготовчих етапів:
1) у перші 2-3 роки виявляється синкретизм мислення, а тому якщо запропонувати дитині схожі предмети зібрати разом, вона буде складати докупи будь-які предмети;
2) на другому етапі діти, виконуючи таке саме завдання, як і на першому, складають разом два предмети, які мають об'єктивні елементи схожості, а вже третій добирають за ознакою схожості лише до одного, а не до двох предметів;
3) на третьому етапі діти 6-8 років можуть об'єднати групи предметів за схожістю, але не можуть усвідомити і назвати ознаки, які характеризують цю групу;
4) у дітей 9-12 років з'являється понятійне мислення, але воно недосконале, первинні поняття ґрунтуються на життєвому досвіді, а не на науковому;
5) досконалі поняття виникають у 14-18 років, коли науковий досвід дітей допомагає їм вийти за межі чуттєвого і життєвого досвіду. Для активізації мисленнєвого процесу використовують "мозковий
штурм" або "брейнстормінг", які спрямовані на вироблення ідей або рішень. "Мозковий штурм" може відбуватися у формі синектики, у процесі якої використовують прийоми аналогій.
Для активізації пошуку використовують метод фокальних об'єктів, який полягає в перенесенні ознак випадкових об'єктів на фокальний. А також метод морфологічного аналізу, коли спочатку виділяють головні характеристики об'єкта, а потім до кожної з них добирають варіант.
Сприяє інтенсифікації пошуку і метод контрольних запитань, який передбачає використання з цією метою списку навідних запитань.