Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
otvety_k_ekzamenu (2).docx
Скачиваний:
187
Добавлен:
07.02.2016
Размер:
362.58 Кб
Скачать

Предмет психології як науки.

Психологія – це наука про закономірності формування і розвитку психіки як особливої форми життєдіяльності.

Отже, предметом психології є психіка людини і тварини, її закономірності, механізми функціонування та факти.

Загальна психологія вивчає наступні психічні явища:

  • Психічні процеси, до яких належать відчуття, сприймання, запам’ятовування, мислення, уява, почуття тощо;

  • Психічні стани – уважність, байдужість, спокій, схвильованість, піднесення, зацікавленість тощо;

  • Психічні властивості – спостережливість, чутливість, розумові, емоційні, вольові якості людини, її здібності, риси характеру тощо.

Психічні явища (факти) проявляються об’єктивно (можуть бути зафіксованими зовнішньо у поведінці, психічних діях, діяльності, творчості) та суб’єктивно (відбувають внутрішньо у вигляді процесів відчуття, сприймання, пам’яті, уяві, почуттях). При цьому зміст психічних фактів може усвідомлюватися, або не усвідомлюватися людиною. Їх зміст і динаміка проявляються у потребах, мотивах, цілях, здібностях.

  1. Психологія в системі наук. Основні галузі психології.

Між психологією та іншими науками існує двосторонній зв’язок:

в одних випадках психологія використовує досягнення інших наук

для вирішення своїх проблем, а в інших — науки використовують

психологічні знання для пояснення або розв’язання певних питань.

Міжпредметні зв’язки психології та інших наук сприяють їх взаємно-

му розвиткові й застосуванню на практиці.

Психологія в розробці питань спирається на дані біології, зокрема

анатомії та фізіології, на вчення про вищу нервову діяльність. У свою

чергу, дані психології широко використовуються в медицині, зокрема

у психіатрії.

Педагогіка широко використовує психологічні закономірності на-

вчання та виховання. Окремі галузі психології (педагогічна і вікова пси-

хологія зокрема) пов’язані з розділами теорії та методики педагогіки,

дидактикою, методиками викладання окремих навчальних предметів.

Тісним є взаємозв’язок

психології з літературою, мовознавством, історією, мистецтвом, кібер-

нетикою та іншими науками.

1. Теоретична психологія: загальна психологія, історія психології, експериментальна психологія, генетична психологія, соціальна, диференційна, психологія особистості тощо.

2. Науково-прикладна психологія, яка в залежності від виду діяльності та поведінки людини включає такі напрямки, як психологія праці, інженерна психологія, психологія творчості; в залежності від питання розвитку – вікова психологія, спеціальна психологія (психологія аномального розвитку); за відношенням до нормальної та здорової психіки – психологія здоров’я, медична психологія, патопсихологія; за відношенням до права – юридична кримінальна, судова психологія та психологія слідства.

3. Практична психологія. Це система спеціальних психологічних служб: психологія сім’ї та соціального захисту, психологічна служба системи освіти, психологічна служба бізнесу та економіки, психологічна служба праці та професійної орієнтації, психологічна служба в армії, спорті тощо.

3. Класифікація психічних явищ: психічні процеси, психічні стани, психічні властивості. Їх ознаки та характеристики.

Усі психічні явища нерозривно пов'язані, але традиційно вони поділяються на три групи: 1) психічні процеси; 2) психічні стани; 3) психічні властивості особистості. Психічні процеси слід розглядати як базові явища, а психічні стани і властивості особистості як тимчасову і типологічну модифікацію психічних процесів. У своїй сукупності всі психічні явища утворюють єдиний потік відбивної-регуляционно діяльності.

Психічні процеси- окремі цілісні акти відбивної-регуляционно діяльності. Кожен психічний процес має свій об'єкт відображення, свою регуляционную специфіку і свої закономірності. Психічні процеси представляють собою вихідну групу психічних явищ: на їх основі формуються психічні образи. Психічні процеси - активна взаємодія суб'єкта з об'єктом відображення, система специфічних дій, спрямованих на його пізнання і взаємодія з ним. Психічні процеси підрозділяються на: 1) пізнавальні (відчуття, сприйняття, мислення,уяваіпам'ять), 2) вольові, 3) емоційні. Психічна діяльність людини - це сукупність пізнавальних, вольових і емоційних процесів.II. Психічний стан- тимчасова своєрідність психічної діяльності, що визначається її змістом і ставленням людини до цього змісту. Психічний стан - поточна модифікація психіки людини. Воно являє собою відносно стійку інтеграцію всіх психічних проявів людини при певній його взаємодії з дійсністю. Психічний стан виявляється в спільному функціональному рівні психічної активності в залежності від спрямованості діяльності людини в даний момент і його особистісних особливостей. Усі психічні стани підрозділяються на: 1) мотиваційні - засновані на потребах установки, бажання, інтереси, потяги, пристрасті; 2) стану організованості свідомості (проявляються в різних рівнях уважності, працездатності); 3) емоційні (емоційний тон відчуттів, емоційний відгук на дійсність, настрій, конфліктні емоційні стани - стрес, афект, фрустрація); 4) вольові (стану ініціативності, цілеспрямованості, рішучості, наполегливості та ін; їх класифікація пов'язана зі структурою складної вольової дії). Відрізняються також прикордонні психічні стани особистості - психопатії, акцентуації характеру, неврози та стану затримання психічного розвитку.III. Психічні властивості особистості- типові для даної людини особливості його психіки, особливості реалізації його психічних процесів. До психічних властивостей особистості відносяться: 1)темперамент; 2) спрямованість особистості (потреби, інтереси, світогляд, ідеали); 3) характер; 4) здібності  Така традиційна, що йде від І. Канта, класифікація психічних явищ. Вона лежить в основі побудови традиційної психології. Однак ця класифікація страждає штучним відокремленням психічних процесів від психічних станів і типологічних властивостей особистості: пізнавальні, вольові та емоційні процеси - не що інше, як певні психічні можливості (здатності) особистості, а психічні стани - поточне своєрідність цих можливостей.

4. Основні методи психології. Загальна характеристика дослідницьких методів та методів активного психологічного впливу.

Метод — це сукупність прийомів або операцій, які націлені на вирішення конкретної задачі.

Основні пізнавальні методипсихології:

  • спостереженняісамоспостереження- Метод спостереження передбачає пізнання індивідуальних особливостей психіки людини через вивчення її поведінки. Інакше кажучи, за об’єктивними, зовнішньо вираженими показниками (дії, вчинки, мова, зовнішній вигляд) психолог робить висновок про індивідуальні особливості протікання психічних процесів (сприйняття, пам’яті, мислення, уяви), про психічний стан людини, про риси її особистості, темпераменту, характеру. Особливістю методу спостереження є те, що вивчення зовнішніх проявів психіки людини відбувається в природних життєвих умовах.

  • експеримент-  В експерименті експериментатор, тобто людина, що проводить дослід, також здійснює спостереження за психічними явищами, процесами у піддослідного (людини, з якою проводиться дослід). Але якщо при спостереженні дослідник пасивно очікує проявів певних психічних процесів, то в експерименті він, не очікуючи, поки настануть такі процеси, сам створює необхідні умови, щоб викликати ці процеси у піддослідного.

  • психодіагностичні методи- Про психічне життя, особливості людини можна судити також опосередковано – по продуктах її діяльності, тобто по таких матеріалах, як малюнки, письмові

Методиактивного психологічноговпливу:

  • психологічна консультація

  • психологічна корекція

  • психологічний тренінг

  • психотерапіятареабілітація

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]