26. Види відчуттів. Загальне уявлення про класифікації відчуттів.

Існують різні класифікації органів відчуттів і чутливості організму

до подразників, що надходять до аналізаторів із зовнішнього світу

або зсередини організму.

Залежно від міри контакту органів чуття з

подразниками розрізняють чутливість контактну (дотикову, смако-

ву, больову) та дистантну (зорову, слухову, нюхову). За розміщенням

рецепторів в організмі — на поверхні, всередині організму, в м’язах і

сухожиллях — розрізняють відчуття екстероцептивні, що відобра-

жують властивості предметів та явищ зовнішнього світу (зорові, слу-

хові, нюхові, смакові), інтероцептивні, що несуть інформацію про

стан внутрішніх органів (відчуття голоду, спраги, втоми), та пропріоцеп-

тивні, що відображують рухи органів тіла і його стан (кінестетичні та

статичні). Як самостійні виокремлюють температурні відчуття, що

є функцією особливого температурного аналізатора, який здійснює

терморегуляцію і теплообмін організму з навколишнім середовищем.

Температурні відчуття належать також до дотикових.

Відповідно до системи аналізаторів розрізняють відчуття зорові,

слухові, дотикові, больові, температурні, смакові, нюхові, голоду і

спраги, статеві, кінестетичні та статичні. Кожний із цих різновидів

відчуття має певний орган (аналізатор), певні закономірності виник-

нення та перебігу.

27. Основні властивості і характеристики відчуттів. Поняття чутливості.

Відчуття- психічний процес, що полягає у відображенні мозком властивостей предметів і явищ об'єктивного світу, а також станів організму за безпосереднього впливу подразників на відповідні органи чуття.

Органи чуття -єдині канали, по яких зовнішній світ проникає в людську свідомість.

Органи відчуття людини одержують, відбирають, накопичують інформацію і передають її в мозок.

Виникнення відчуттязумовлюється перетворенням специфічної енергії подразника, який впливає в даний момент на рецептор, на енергію нервових процесів, відбувається перетворення енергії зовнішнього подразника на факт свідомості.

Відчуття мають рефлекторну природу, їхньою фізіологічною основою є нервовий процес, що виникає під час дії подразника на відповідний йому аналізатор.

Аналізатор складається з трьох частин:

1) Периферичний відділ, який є спеціальним трансформатором зовнішньої енергії в нервовий процес.

2) Аферентнітаеферентнінерви -провідні шляхи, які з'єднують периферичний відділ аналізатора із центральним.

3) Підкорковітакорковівідділи аналізатора, де відбувається переробка нервових імпульсів, що надходять із периферичних відділів.

Властивості відчуттів:

1. Якість. Це те, що відрізняє одне відчуття від іншого. Наприклад, кольори та їх відтінки.

2. Інтенсивність відчуття. Це кількісна характеристика відчуття, яка визначається силою подразника та функціональною здатністю рецептора.

3. Тривалість відчуття. Це часова характеристика відчуттів, залежить від строку впливу подразника.

4. Локалізація. Відчуття пов’язані з просторовим розташуванням, вони співвідносяться з джерелами в просторі.

Чутливість – це здатністьдорозпізнаванню розміру й якості подразника Під чутливістю розуміють здатність аналізатора реагувати на дію адекватного подразника, відчувати його