29. Політична пропаганда в історії розвитку суспільства.

Пропаганда є одним з основних засобів політичної маніпуляції. Пропаганду не можна порівнювати з рекламою. Реклама ближче до самопрезентації або до інформаційного жанру. Серцевину широкого сімейства інформаційних жанрів — ділових, політичних, релігійних — складає оголошення. Коли вихідна сигнальна функція повідомлення концентрує в собі елементи експресії (емоційної виразності) і сугестії (навіювання), реклама здобуває найбільшу ефективність. Реклама, яка закликає до конкретних політичних дій, перетворюється на агітацію . Навіть якщо агітаційна реклама прагне викликати більше колективне, ніж індивідуальне дію, вона залишається агітаційної рекламою. На відміну від реклами пропаганда не обмежена жорсткими часовими рамками і її непросто виявити. Реклама впливає насамперед на емоції людей. Пропаганда впливає як на емоції, так і на розум людей. Відповідно, пропаганда, як і емоції, може бути негативною або позитивною.

Позитивна (конструктивна) пропаганда прагне довести до споживача ті або інші переконання в дохідливій формі. Мета позитивної пропаганди — сприяти соціальній гармонії, злагоді, виховання людей згідно із загальноприйнятими цінностями. Позитивна пропаганда виконує виховну та інформаційну функції в суспільстві. Вона здійснюється в інтересах тих, кому адресована, а не обмеженого кола зацікавлених осіб. Позитивна пропаганда, на відміну від негативної, не переслідує маніпулятивних цілей. Тим не менш, в силу того, що «загальноприйняті цінності» вже й без пропаганди є загальноприйнятими, справжні цілі «конструктивної» пропаганди часто розходяться з тими, які декларуються пропагандистами. Негативна (деструктивна) пропаганда нав'язує людям ті або інші переконання за принципом «мета виправдовує засоби». Мета негативної пропаганди — розпалювання соціальної ворожнечі, ескалація соціальних конфліктів, загострення протиріч у суспільстві, пробудження низинних інстинктів у людей і тому подібне. Це дозволяє роз'єднати людей, зробити їх слухняними волі пропагандиста.

Технологія створення «образу ворога» дозволяє згуртувати натовп навколо пропагандиста, нав'язати натовпі вигідні йому переконання і стереотипи. Основна функція негативної пропаганди — створення ілюзорної, паралельної реальності з «перевернутою» системою цінностей, переконань, поглядів. Негативна пропаганда активно користується низькою критичністю та сугестивністю мас з метою маніпулювання цими масами в інтересах вузької групи осіб.

Пропагандисти можуть використовувати різноманітні засоби переконання своєї аудиторії. Всі ці засоби мають одну спільну рису — вони звертаються до цінностей і переконань аудиторії. До цих засобів відносяться:

• 1. Привертаючі узагальнення (спосіб подачі продукту, кандидата або політичної програми — для того, щоб викликати сприятливу реакцію. Для цього необхідно «подати» інформацію з використанням символів, які мають позитивне значення);

• 2. «Навішування ярликів» (спосіб, коли пропагандист надає явищу, проти якого виступає, негативний зміст, даючи йому назву, яка викликає негативні асоціації);

• 3. «Переміщення» (спосіб завоювати схвалення, використовуючи асоціації з будь-чим іншим, що викликає загальне схвалення);

• 4. «Підтвердження» (спосіб використання публічних висловлень відомих або шанованих людей на користь або проти чого-небудь);

• 5. «Прості люди» (спосіб ідентифікації пропагандистських ідей або продукту з потребами «простих» людей);

• 6. «Підтасування карт» (аргумент, у якому факти (або неправда) викладені таким чином, що надається можливість вивести лише одне логічне рішення);

• 7. «Не спізнися» (спосіб підтримати визначену точку зору або продукт, створюючи враження, що «всі інші вже так роблять/думають, і настав час приєднатися до більшості»).

• 8. Ефект первинності — при надходженні суперечливої інформації перевірити яку неможливо, людина вірить тій, яка надійшла першою. А змінити вже сформований погляд дуже важко.

• 9. Переписування історії — цей метод ефективний в довготривалій перспективі, коли потрібно поступово сформувати потрібний світогляд. Зазвичай для цього використовуються кінематограф. Так про війну у В'єтнамі американці судять по таким фільмам як «Рембо», а ми про події Другої Світової війни знаємо з таких фільмів як «Диверсанти» або «Ми з майбутнього».