- •1. Поняття соціальної технології. Місце комунікаційних технологій у системі соціальних технологій.
- •2. Класифікація та коротка характеристика комунікаційних технологій.
- •3. Поняття маніпуляція. Місце маніпулятивних елементів у системі комунікаційних технологій.
- •4. Поняття комунікативного простору. Елементи комунікативного простору.
- •5. Візуальна комунікація у системі комунікаційних технологій.
- •6. Поняття образ у комунікативному просторі.
- •7. Роль та значення невербальних параметрів особистості у системі публічної комунікації.
- •8. Кінесика у системі візуальної комунікації. Жести у системі невербальних засобів комунікації.
- •9. Вербальна комунікація. Поняття ефективної мовної комунікації
- •10. Неуспішна мовна комунікація. Типологія комунікативних невдач
- •11. Перформансна комунікація як специфічний різновид комунікаційного процесу
- •12. Гра, свято, ритуал у комунікативному та культурному оформленні соціуму
- •13. Сучасні форми перформансної комунікації. Флеш-моб та його комунікаційна семантика
- •14. Фольклорно-обрядові форми перформансної комунікації українського суспільства
- •15. Міфологічна комунікація та її фунція в системі комунікаційних процесів
- •16. Поняття «міф», «архетип» у сучасній комунікативістиці
- •17. Основні функції міфу у соціально-політичних процесах.
- •18. Маніпулятивне використання міфу та архетипу в політичній комунікації.
- •19. Сценарій масової інформаційної стратегічного характеру.
- •20. Технологія "оксамитових", "кольорових" революцій.
- •21. Карнавальна культура як елемент технологій "оксамитових", "кольорових" революцій
- •22. Комунікаційно-технологічні складові політичної комунікації.
- •23. Комунікативна діяльність та її складові. Типи комунікації. Функції комунікативних одиниць.
- •24. Поняття комунікативного акту й комунікативного ефекту в масовій комунікації. Ефективність комунікації і її складові. Неефективна комунікація. Причини зниження ефективності комунікації.
- •25. Комунікативний ефект як результат сприйняття журналістського матеріалу. Логічні комунікаційні ефекти. Комунікативний ефект з погляду процесуальних характеристик.
- •26. Комунікативні ефекти як реакція на повідомлення. Передбачувані й непередбачувані комунікативні ефекти.
- •28. Пропаганда як соціально-психологічний феномен. Комунікативна схема пропаганди.
- •29. Політична пропаганда в історії розвитку суспільства.
- •30. Класифікація видів пропаганди.
- •31. Психологія пропаганди. Механізми впливу пропаганди на психіку людини.
- •32. Вплив соціально-психологічних стереотипів змісту пропаганди.
- •33. Спеціальні техніки пропаганди
- •34. Політична пропаганда як засіб становлення та функціонування політичних режимів
- •35. Політична пропаганда як засіб становлення та функціонування тоталітарного режиму
- •36. Особливості впливів політичної пропаганди у демократичних режимах
- •37. Соціально-психологічна сутність іміджу та його символіка
- •38. Різновиди соціального іміджу. Компоненти іміджу (габітарний, вербальний, кінетичний, предметний, професійно-особистісний).
- •39. Методики моделювання іміджу
- •40. Іміджеві психотехніки.
- •41. Інструментарій іміджелогії (концепція г.Почепцова): позиціонування, маніпуляція, міфологізація, емоціоналізація, вербалізація, деталізація, візуалізація.
- •42. Політичний імідж: технологія створення. Поняття харизми.
- •43. Сутність та особливості виборчих технологій.
- •44. Класифікації виборчих технологій.
- •45. Політичні комунікації і вибори. Комунікативна основа виборчої кампанії.
- •46. Стратегія і тактика виборів. Сучасні типи виборчих стратегій.
- •47. Арсенал комунікативних дій і заходів. Етапи виборчої кампанії. Календарний план проведення виборів.
- •48. Медіа і вибори: домінація символів і міфів. "Символічний припис" як необхідний атрибут віртуального сприйняття лідера.
- •49. "Позиціювання" партії, кандидата на обрання. Орієнтація на сегменти аудиторії виборців. Роль змі у проведенні виборчих перегонів.
- •51. Форми і засоби передвиборної агітації. Визначення політичної реклами (ст.66).
- •52. Загальний порядок використання змі (аудіовізуальних та друкованих (ст.68, 69, 70)).
- •53. Обмеження щодо ведення передвиборчої агітації (ст.71).
- •54. Історія формування технології спін доктор
- •56. Спіндоктор та його функції. П'ять типів роботи спіндоктора. Пре-спін. Пост-спін. Торнадо-спін. Контроль кризи. Зменшення витрат. Схема роботи спіндоктора.
- •58. Недоліки та переваги маніпулятивної та силової системи керування масовою свідомістю
- •59. Спіндоктор як модератор новин.
15. Міфологічна комунікація та її фунція в системі комунікаційних процесів
Міфи – це пропагандистські та ідеологічні кліше, що цілеспрямовано формують суспільну свідомість.
Функції міфу:
Соціально-практична функція: у цьому аспекті міф відповідає за організацію цілісності та єдності колективу через само ідентифікацію індивіда із соціальною спільнотою, із державою, з історичними подіями заради того, щоб кожен індивід відчув себе частиною живого єдиного організму
Світоглядна функція: полягає у формуванні масової свідомості,роз тлумачення людині сучасних соціально-політичних реалій доступною і зрозумілою мовою
Мнемотично-орієнтована функція: міф це завжди певним чином організована система образів, вражень, відчуття світу, які займають особливе місце у правій півкулі головного мозку, яка відповідає за несвідоме, образне відображення світу. Це – функція відображення, яка оформлює людську самосвідомість, вона реалізується через спільність у мовному, етнічному, культурному аспектах.
16. Поняття «міф», «архетип» у сучасній комунікативістиці
Карл Ґустав Юнґ стверджує, що міф — це форма колективної свідомості, міфологія виникає як родова свідомість, тобто людина у первісному світі існує як невід'ємна частина роду. Людина не відрізняє себе від інших людей та від усього роду взагалі. Міф не є ілюзією або вигадкою, а історичною необхідністю. Міфи створюються не тільки для пояснення навколишнього світу, а й для того, щоб встановити з цим світом контакт.
Міф — не продукт необізнаності, це просто інший спосіб ставлення до світу.
АРХЕТИПИ - це несвідомі первинні, історично початкові образи та ідеї з життя, культури, поведінки і діяльності первинного життя наших предків, які постійно перебувають у колективному несвідомому і знов-таки однаково виявляються у житті сучасних людей.
Архетип - це загальна ідея чи образ глибокого минулого розвитку людства. Він є успадкованою схильністю відповідати світу відповідними способами. З кожним архетипом може бути пов´язане широке коло різних символів. За Юнгом, архетипи є структурно-формуючими елементами всередині безсвідомого. Із цих елементів виростають архетипні образи, які домінують і в існуванні особистих фантазій, і в міфології всієї культури. Архетипи завжди виявляють готовність знову і знову продукувати однакові або схожі міфічні ідеї. Вони мають тенденцію виникати як основні патерни - змістовні образи, які повторюються. Архетипні ситуації включають пошук, який виконує герой, мандрівника у нічному морі і битву за звільнення від матері.
17. Основні функції міфу у соціально-політичних процесах.
Усі функції міфу можна розділити на три основних групи: функції універсальні, завдання яких - пізнання, відображення образно символічно сприйманої реальності і формування свідомості; функції рольові, соціально-політичні, що займаються збереженням чи зміною, руйнуванням і перетворенням у суспільстві міфічних уявлень; функції прикладні (інструментальні), використані для безпосереднього впливу на свідомість.
Функції міфу:
- соціально-практична: основоположна функція. У цьому аспекті міф відповідає за цілісність ті єдність колективу, через само ідентифікацію індивіду зі спільнотою заради того, щоб кожен індивід відчув себе частиною живого окремого організму;
- світоглядна: полягає у формуванні масової свідомості, роз тлумачення людині реалій зрозумілою мовою;
- мнемотично-орієнтована: міф – це завжди організована система образів, вражень, відчуттів світу, що займають особливе місце у правій півкулі мозку – несвідоме, образне відображення світу. Функція відображення, що оформлює людську самосвідомість. Реалізується через спільність у мовному і культурному середовищі.
Функції соціально-політичного міфу:
- світоглядна: формує визначену систему поглядів на світ, природу, суспільство, людину, що складає основу світогляду кожної людини, закріплену в пануючій у суспільстві ті в міфологічній картині світу;
- епістемологічна: що відповідає за процес пізнання світу, суспільства, людини засобами міфу. До нього відносяться функція пізнання і різні форми міфічного відображення людською свідомістю соціальної реальності;
- функція засвоєння і передачі уявлень масової свідомості: сприяє формуванню людських уявлень про світ і суспільство в єдину, органічно цільну систему, що дозволяє об'єднати світ і людину, їхні властивості і помисли в одне ціле;