34. Політична пропаганда як засіб становлення та функціонування політичних режимів

Політичний режим сприймається як стійкий, якщо громадянами сприймається в якості правильної форми правління. Політична пропаганда завжди зорієнтована на масову аудиторію. Це пошук універсального алгоритму повідомлення здатного викликати масову реакцію. Звідси і відповідні категорії: масовий психоз, масове захоплення, масова апатія тощо. Натомість ПР орієнтується на цільову аудиторію.

Розвиток політичної пропаганди залежить від розвитку науково-технічного прогресу: розвиток технологій та наукових знань призводить до того, що і політична пропаганда розвивається і користується значними можливостями.

Політична пропаганда вдається до маніпулювання. На думку Т. Науменко, є такі види маніпуляції:

- оперативна (ситуаційна) – використовуючи вже наявні в свідомості людей цінності, потреби, стереотипи, маніпулятор змушує їх сприймати соціальну інформацію і спрямовує їх дії в потрібному для себе напрямку

- стратегічна – протягом багатьох років у свідомості людей формуються ті цінності, потреби, ідеї, стереотипи, які самі по собі сприяють стабілізації вигідного маніпуляторові політичного й економічного ладу і можуть бути використані в оперативній маніпуляції.

Оруеллізм – поняття виникло в західній політичній думці у 80-х рр. 20 ст. і позначає маніпулювання фактами, словами й поняттями, цілеспрямоване спотворення правди, історичного минулого. Оруеллізм співвідноситься не тільки з тоталітаризмом і авторитаризмом, а й становить постійну небезпеку для демократії. Оруеллізм означає, що в разі зниження загального культурного рівня населення, утвердження бездуховності, на певному етапі можливе гуртування людей навколо певної ідеї для забезпечення особистих та владно-егоїстичних прагнень.

Найбільш поширений спосіб контролю над інформаційними процесами – цензура, в результаті якої ЗМІ втрачають багато своїх функцій щодо відточення соціальної дійсності, що характерно для тоталітаризму, а демократичний режим змушує ЗМІ нести відповідальність перед суспільством.

35. Політична пропаганда як засіб становлення та функціонування тоталітарного режиму

За тоталітарного режиму влада спирається переважно на насильство, тому тоталітарна пропаганда монополізована та централізована. Для тоталітаризму характерні монополія влади на інформацію, повний контроль над ЗМІ, крайня нетерпимість до всякого інакомислення, розгляд ідейних опонентів як політичних противників. Тоталітарна пропаганда має такі характерні риси:

• залежність від єдиного суб’єкта влади;

• максимальна централізація;

• сувора регламентація напрямків та засобів;

• заборона всіх альтернативних джерел інформації;

• глушення зарубіжних радіостанцій тощо.

Одним з перших кроків тоталітарної влади є запровадження контролю над ЗМІ. Механізмом тоталітарної пропаганди є цензура, оскільки проникнення забороненої інформації може суперечити пропагандистським гаслам. При цьому цензура не допускає реального відображення політичної, економічної та соціальної ситуації у країні. Особливість тоталітарної цензури полягає в тому, що вона містить не лише компонент заборони, але й вимоги до контрольованих об’єктів уникати як небажаних для режиму повідомлень, так і подавати необхідні для нього дані.

На відміну від практикованої в авторитарній державі прихованої цензури, у тоталітарній державі вона є прямою. Наприклад, радянська цензура була прямою: режим не приховував свого прагнення здійснювати контроль для забезпечення принципу „партійності преси”.

Також для тоталітарного режиму характерне фізичне знищення інакомислячих, надання політичній пропаганді рис релігійного культу ( глава держави сприймається як Месія).