Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Комуникационные технологии. О.М. Холод.doc
Скачиваний:
302
Добавлен:
07.02.2016
Размер:
490.5 Кб
Скачать

1. Поняття соціальної технології. Місце комунікаційних технологій у системі соціальних технологій.

Соціальна технологія - сукупність методів і прийомів, що дозволяють добиватися результатів у задачах взаємодії між людьми, тобто по суті соціальна технологія - це структура комунікативних впливів, що змінюють соціальні системи чи ситуації.

У більш широкому сенсі, соціальна технологія - послідовність етапів соціальної взаємодії, в ході якої кожен суб'єкт, який бере участь у взаємодії, реалізує власну управлінську стратегію по відношенню до інших і формує соціальну дійсність. Соціальні технології, як правило, використовуються в управлінському консалтингу.

Соціальні технології розрізняють в тісній залежності від сфер суспільної діяльності, в яких використовуються. Соціальні технології можуть бути:     - власне соціальними (досягнення соціальної справедливості («хто не працює, той не їсть»; захист незахищених верств населення);     - економічними (оцінка здібностей людини; інтелектуальна оптимізація праці працівника; «рядовий виходить у управлінці», іншими словами, персонал отримує владу і відповідальність);     - управлінськими (розвиток управлінських систем і порядку колективної діяльності організацій; виділення особистої стратегії);     - політичної (гарантії далекоглядності та виваженості політичних рішень);     - духовній сфері (культурні запити і інтереси людей; реагування на тенденції, пов'язані з громадською і культурним життям, наявність економічних передумов для вирішення існуючих проблем).

Соціальні технології, яким все більше приділяється увага на державному рівні, в свою чергу, можуть бути пов'язані з роботою із суспільством в цілому, з родиною, підростаючим поколінням, жінками, пенсіонерами, з технологіями соціального передбачення, адаптації, творчого розвитку, профілактичного значення та економічної підтримки людей, а також соціально-педагогічні, соціально-психологічні, соціально-медичні.

Комунікативні технології XX століття стали індустріальними способами організації комунікативних процесів у суспільстві. Вони не терплять жодного дилетантства, мають розроблятися професіоналами і реалізуються на аудиторіях небачених розмірів. До таких технологій, які досягли свого розквіту якраз у XX столітті, можна віднести пропагандистську, рекламну, політичну, переговорну, перформансну, «паблік рилейшнз» тощо. Як окремі складові таких технологій можна розглядати методи, за якими досягається довір'я, щирість, а також різні комунікативні стратегії.

Риси соціальних технологій:

  • Універсальність (можливість застосування технології на різних за чисельністю і специфікою соціальних об’єктах)

  • Коструктивність (націленість на вирішення конкретних проблем перевіреними способами)

  • Результативність (орієнтація на кінцевий результат)

  • Відносна простота та доступність використання для фахівця певної кваліфікації

  • Оперативність (ефективна соціальна технологія має бути обмежена у часі, а тому засоби реалізації мають бути достатньо дієвими та яскравими)

  • Гнучкість або здатність до адаптації за обставин, що змінюються

Поняття соціально-комунікаційних технологій. Олександр Холод подає таке визначення:

Соціально-комунікаційні технології – це система маніпуляційних дій-комплексів, спрямованих на зміну поведінки соціуму.

Російська дослідниця Юлія Даниліна у 2005 році подала таке тлумачення:

Соціально-комунікаційна технологія – це різновид інформаційних технологія, специфіка якої визначається сутнісною характеристикою соціальної комунікації.

За цією дослідницею риси соціальної комунікації:

  • Цілеспрямованість

  • Залежність результату від активності отримувача

  • Знакова, символічна форма повідомлення

  • Використання мови, яке є збитковою по відношенню до повідомлення або акту комунікації

  • Можливість впливати на комуніканта, управляти його поведінкою

Санкт-петербурзький дослідник Дмитро Гавра говорить, що соціально-комунікаційна технологія – це такий різновид соціальної комунікації, який характеризується свідомим управлінням комунікаційними ресурсами, наявністю соціально-значимої теми і соціальним характером процесу, що підлягає технологізації; системністю, планомірністю, технологічністю, формальною організацією і оптимізацією, креативністю та циклічністю.

Об’єктом соціально-комунікаційних технологій є соціальний простір та соціальний час. У вузькому розумінні об’єктами також виступають свідомість, підсвідомість та поведінка соціальних суб’єктів, управління якими здійснюється цілеспрямованою системно-організовано соціальною комунікацією.

Існує таке поняття як соціально-комунікаційна технологізація. Її суб’єктами виступають рекламні та піар-агенції, редакції ЗМІ, піар-служби, підрозділи психологічних операцій воєнних штабів та спецслужб, наукові і проектні організації, творчі колективи, що розробляють соціально-комунікаційні технології.

Соціально-комунікаційна технологізація – процедура розробки соціально-комунікаційної технології управління соціальним процесом, яка пов’язана із вирішенням певного завдання.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.