Композиція, кольорознавство

І тип (1 бал)

ІІ тип (1 бал)

1. Визначити термін: закономірна організація засобів виразності з метою відображення в чуттєво образній формі осягненої функції або сутності художнього твору:

   1. компонування;

   2. композиція;

   3. малювання;

   4. живопис.

2. Організація площини, об’єму чи простору та інших засобів виразності де відображено нерухомість, відчуття спокою:

   1. статика;

   2. динаміка;

   3. симетричність;

   4. асиметричність.

3. Організація площини, об’єму чи простору та інших засобів виразності, де відображено цілеспрямований рух, емоційне чи фізичне напруження, сила:

   1. Статика;

   2. динаміка;

   3. симетричність;

   4. асиметричність.

4. Композиційний засіб, якому підпорядковані інші елементи композиції:

   1. домінанта;

   2. акцент;

   3. рівновага;

   4. нерівновага.

5. Засіб для створення композиційної впорядкованості та розкриття змісту за допомогою зосередження уваги, зупинки, вирізнення з-поміж оточення:

   1. Домінанта;

   2. акцент;

   3. рівновага;

   4. нерівновага.

6. Рівномірне чергування розмірних елементів, порядок сполучення ліній, об’ємів, площин:

   1. контраст;

   2. нюанс;

   3. ритм;

   4. шаг.

7. Стан форми у якому всі елементи збалансовані між собою, залежить від розподілу мас композиції відносно її центру:

   1. Контраст;

   2. ритм;

   3. рівновага;

   4. пропорційність.

8. До якого з засобів виразності композиції відносяться різновиди – дзеркальна, осьова, гвинтова:

   1. асиметрія;

   2. симетрія;

   3. рівновага;

   4. пропорція.

9. Функція художнього твору, яка сприймається у відповідному відчутті міцності, ваги через організацію матеріалу, конструкції, форму, кольору, освітлення та інших засобів виразності:

   1. об’ємно-просторова структура;

   2. тектоніка;

   3. світлотінь;

   4. рівновага.

10. Визначає характер та задум сюжету, тип та характер образів:

    1. сюжетно-змістовий аналіз твору;

    2. образно-змістовий аналіз твору;

    3. просторово-пластичний аналіз твору;

    4. фактурно-декоративний аналіз твору.

11. Концентрує увагу дослідника на властивостях зображуваної поверхні, на фактурах, лініях, абрисах, силуетах, кольорових та чорно-білих плямах, що складають основу декоративного боку зображення:

    1. Сюжетно-змістовий аналіз твору;

    2. образно-змістовий аналіз твору;

    3. просторово-пластичний аналіз твору;

    4. фактурно-декоративний аналіз твору.

12. При вивченні приділяє увагу значенню зображення, ілюстрації:

    1. Образно-змістовий аналіз твору;

    2. просторово-пластичний аналіз твору;

    3. сюжетно-змістовий аналіз твору;

    4. фактурно-декоративний аналіз твору.

13. Вивчається стиль, зображувальна структура, композиційні схеми: просторовість, лінійність, об’ємність, силуетність, освітленість, особливості кольору та форми:

    1. Сюжетно-змістовий аналіз твору;

    2. образно-змістовий аналіз твору;

    3. просторово-пластичний аналіз твору;

    4. фактурно-декоративний аналіз твору.

14. Здатна передати будь-яку форму, стан оточуючого середовища, особливості характеру людини: напруження, спокій, силу, м’якість, жорсткість, пристрасть, хвилювання, радість, гостроту:

    1. пляма;

    2. лінія;

    3. крапка;

    4. штрих.

15. Метою композиції є:

    1. формування естетичного смаку;

    2. виявлення фактурних співвідношень;

    3. пошук гармонії;

    4. виявлення кольорових співвідношень.

16. Розміщення в одній площині елементів форми в двох напрямах – вертикальному і горизонтальному – стосовно глядача:

    1. об’ємна композиція;

    2. об’ємно-просторова композиція;

    3. площинна композиція;

    4. просторова композиція;

17. Форма, що має замкнену поверхню і сприймається з усіх боків:

    1. Площинна композиція;

    2. просторова композиція;

    3. об’ємна композиція;

    4. об’ємно-просторова композиція.

18. Композиція, що складається із матеріальних елементів, об’ємів, поверхонь і простору, а також інтервалів між ними:

    1. Площинна композиція;

    2. просторова композиція;

    3. об’ємно-просторова композиція;

    4. об’ємна композиція.

19. Яскраво виражена різниця між елементами композиції:

    1. гармонія;

    2. нюанс;

    3. контраст.

    4. тотожність;

20. Повторення елементів та інтервалів між ними, об’єднаних подібними ознаками:

    1. Тотожність;

    2. ритм;

    3. членування;

    4. згрупованість форм.

21. Узагальнене площинне однотонне зображення людини, тварини, рослини або предмета, що нагадує їхню тінь:

    1. точка;

    2. силует;

    3. пляма;

    4. штрих.

22. Особливості поверхні предмету:

    1. тон;

    2. розмір;

    3. фактура;

    4. формат.

23. Природний візерунок на поверхні зрізу дерева, рогу тощо, утворений різноманітними шарами матеріалу:

    1. ажурність;

    2. текстура;

    3. фактура;

    4. тон.

24. Процес активного відбору найбільш характерних ознак форми, свідомої відмови від усього другорядного, синтез пластичної форми з орнаментальним образом:

    1. алегорія;

    2. стилізація;

    3. символізм;

    4. метафора.

25. Основний принцип стилізації:

    1. відкритість;

    2. тотожність;

    3. узагальнення форми.

    4. кольоровість;

26. Малюнок, який зображує певне явище, подію, конкретну людину або річ:

    1. Тотожність;

    2. стилізація;

    3. сюжетне зображення;

    4. декор.

27. Певний просторовий порядок, математично точна закономірність у розміщенні предметів або їх частин:

    1. Тотожність;

    2. стилізація;

    3. симетрія;

    4. трансляція.

28. Орнамент із неперервною кривою або ламаною під прямим кутом лінією, яка утворює спіраль. Розроблений в мистецтві Стародавньої Греції:

    1. сітчастий;

    2. меандр;

    3. стрічковий;

    4. композиційно-замкнений.

29. Потенціал художнього твору, який складається з композиційних засобів виразності, активність з якою художній твір впливає на оточуюче середовище, людину, позитивне чи негативне сприйняття його

    1. Композиція;

    2. енергетика;

    3. стилізація;

    4. супідрядність.

30. Рівномірно збалансована організація засобів виразностей:

    1. неврівноваженість;

    2. енергетика;

    3. рівновага;

    4. симетрія.

31. В архітектурних спорудах розташування вікон найбільше відповідають засобу виразності:

    1. Статика;

    2. асиметрія;

    3. ритм;

    4. контраст.

32. Реальне відчуття світу, окремих явищ у їх конкретному розмірі:

    1. відчуття симетрії;

    2. відчуття масштабності;

    3. відчуття смаку;

    4. відчуття реальності.

33. Величини, залежні одна від одної таким чином, що зі збільшенням однієї з них в декілька разів, відповідно у стільки ж разів збільшується інша величина:

    1. контрастність;

    2. пропорційність;

    3. статичність;

    4. динамічність.

34. Композиція яка містить у собі декілька протилежних за розміром геометричних фігур:

    1. динамічна;

    2. статична;

    3. контрастна;

    4. асиметрична.

35. Композиція яка сприймається як хаос, прослідковується нецілісність її елементів, це:

    1. Контрастна;

    2. динамічна;

    3. статична;

    4. симетрична.

36. Побутові предмети такі, як холодильник, пральна машина, відповідають засобу виразності:

    1. Динаміка;

    2. статика;

    3. асиметрія;

    4. ритм.

37. Енергія за допомогою якої ми маємо змогу сприймати, бачити навколишній світ:

    1. тінь;

    2. світло;

    3. колір;

    4. світлотінь.

38. У результаті відбиття однієї довжини хвилі у межах певної частини спектра з’являється:

    1. яскравість;

    2. кольоровий тон;

    3. насиченість;

    4. кольорова сила.

39. Інтенсивність кольорового випромінювання, наскільки цей колір яскравіше та сильніше освітлено у порівняння з іншими:

    1. Кольоровий тон;

    2. яскравість;

    3. насиченість;

    4. освітленість.

40. Кількість ахроматичного кольору, яка домішується до основного кольорового тону, наскільки колір освітлено або затемнено у порівнянні з іншими:

    1. Кольоровий тон;

    2. яскравість;

    3. насиченість;

    4. кольорова гама.

41. Властивість тіл визивати те або інше зорове відчуття у співвідношенні зі спектральним складом відображуваного або випромінюваного ними світла:

    1. світло;

    2. композиція;

    3. колір;

    4. форма.

42. Ознака, котра визначає колір як світлий або темний:

    1. Яскравість;

    2. світлість.

    3. насиченість;

    4. тональність;

43. Кольори, які отримують від змішування декількох різних кольорів називають:

    1. основні;

    2. похідні;

    3. додаткові;

    4. ахроматичні.

44. Кольоровий тон, насиченість та яскравість – три основні властивості:

    1. палітри;

    2. кольору;

    3. спектру;

    4. світла.

45. Дуже ніжне поєднання складають кольори, розташовані поруч у кольоровому колі:

    1. родинні;

    2. сусідні;

    3. нюансні;

    4. розбілені.

46. Кольори, які знаходяться у протилежних кінцях кольорового кола:

    1. гармонійні;

    2. контрастні;

    3. підступні;

    4. ритмічні.

47. Колорит – це:

    1. палітра;

    2. багатство та узгодженість кольорів;

    3. образ;

    4. твір мистецтва.

48. Кольори за допомогою змішування яких можна створити всі інші називають:

    1. Ахроматичні;

    2. додаткові;

    3. основні;

    4. головні.

49. Група кольорів, які відрізняються один від одного тільки світлістю (яскравістю):

    1. хроматичні;

    2. ахроматичні;

    3. додаткові;

    4. основні.

50. Розкладання білого проміння, що пройшов через призму, на складові кольори:

    1. ахроматичні кольори;

    2. похідні кольори;

    3. спектр;

    4. палітра.

ІІІ тип (2 бали)

1. До видів композиції відносяться:

   1. площинна;

   2. площинно-рельєфна;

   3. площинно-просторова;

   4. об’ємно-просторова.

2. До видів композиції відносяться:

   1. Рельєфна;

   2. Площинно-просторова;

   3. Об’ємна;

   4. Площинно-рельєфна.

3. До художніх засобів композиції відноситься:

   1. симетрія та асиметрія;

   2. динаміка та статика;

   3. просторовість та перспектива;

   4. аксонометрія;

4. До засобів виразності композиції відносяться:

   1. Креслення та технічний рисунок;

   2. Живопис та графіка;

   3. Масштаб та пропорційність;

   4. Домінанта та акценти.

5. Види портрету в залежності від композиції:

   1. погрудний;

   2. художній.

   3. поясний;

   4. графічний;

6. Засоби композиції, які найкраще забезпечують рівновагу композиції:

   1. асиметрія;

   2. динаміка;

   3. симетрія;

   4. статика.

7. В композиції, основним засобом виразності якої є динаміка, прослідковуються:

   1. асиметричність;

   2. рух;

   3. пропорційність;

   4. нюанс.

8. Більшість побутових приладів відповідають засобам виразності:

   1. асиметрія;

   2. симетрія;

   3. статика;

   4. ритм.

9. Які засоби виразності найбільш притаманні орнаментам:

   1. домінанта;

   2. симетрія;

   3. ритм;

   4. статика.

10. Протилежні засоби виразності, що характеризують різку відмінність або наближеність характерних ознак:

    1. Контраст;

    2. Нюанс;

    3. асиметрія;

    4. Симетрія.

11. Протилежні засоби виразності, які характеризують організацію композиції відносно осі на площині, об’ємі чи у просторі:

    1. Симетрія;

    2. Асиметрія;

    3. Контраст;

    4. Нюанс.

12. Протилежні засоби виразності, які характеризують сприйняття руху або покою композиції:

    1. Статика;

    2. Динаміка;

    3. Симетрія;

    4. Асиметрія.

13. Кольори, що є основними:

    1. жовтий;

    2. зелений;

    3. червоний;

    4. синій.

14. Правила передавання спокою:

    1. відсутність діагональних напрямів;

    2. об’єкти зображені в статичних позах, немає кульмінації дії;

    3. присутність діагональних напрямів;

    4. композиція асиметрична, неврівноважена.

15. Правила передавання руху:

    1. присутність діагональних напрямів;

    2. композиція асиметрична, неврівноважена;

    3. відсутність діагональних напрямів;

    4. об’єкти зображені в статичних позах, немає кульмінації дії.

ІV тип (2 бали)

1. З’єднати назви з характеристиками:

Лінія, риска	Чіткої геометричної форми – трикутної, чотирикутної, багатокутної, округлої або більш складної
Крапка	Лінія, що окреслює форму предмета
Пляма	Зупиняє, концентрує увагу у сприйнятті композиції
Контур	Може бути ламаною, рівною, хвилястою, одноманітною чи пульсуючою, чіткою або розмитою…

2. Форма предметів буває: (з’єднати пари):

   Аморфна	Виконує не лише утилітарну, а й духовну, естетичну функцію і має художньо-образний вираз
   Біоформа	Створені людиною, що виконують лише технічну функцію
   Техноформа	Створені природніми процесами
   Художня	Не мають у будові геометричної основи

3. З’єднати композиційну ознаку з відповідною рослиною:

динаміка+асиметрія	японський бонсай
статика+асиметрія	пірамідальна тополя
динаміка+статика	каштан
статика+симетрія	ліани

4. З’єднати пари

Домінанта	основний елемент композиції, якому підпорядковані всі інші елементи
Акцент	засіб для створення композиційної впорядкованості та розкриття змісту
Фактура	розкриває особливості поверхні предмету
Текстура	природний візерунок на поверхні зрізу природнього матеріалу, утворений різноманітними шарами

5. Знайти відповідність видів композиції

   Площинна композиція	композиція, елементи якої розташовані на одній площині
   Фронтальна (рельєфна)	розташування основних елементів композиції об’ємної форми на одній площині
   Об’ємна	композиція об’ємної форми, що сприймається у трьох-вимірному просторі
   Об’ємно-просторова	композиція, де об’єми (предмети) розміщені у просторі, сприймаються з однієї чи кількох точок зору, або у русі і в часі, як відображення задуму, ідеї, функції об’ємно-просторового середовища

6. Знайти відповідність законів композиції

Цілісність	відповідна єдність всіх засобів виразності, що є у художньому творі, і їх підпорядкованість його змісту, функції
Супідрядність	емоційно та змістовно обумовлена підпорядкованість елементів композиції
Міра	кількісні показники художнього твори де врахована його гармонічна дія за призначенням на навколишній світ, на людину
Енергетика	потенціал художнього твору, який складається з композиційних засобів виразності, активність з якою художній твір впливає на оточуюче середовище, людину, активність чи пасивність позитивне чи негативне його сприйняття