Мовна техніка.

Дикція, дихання, голос, орфоепія, логіко-інтонаційні закономірності мови - це ті боки мовної майстерності, якими займається предмет "Сценічна мова".

Дикція – чіткість, ясність у вимові слів і фраз, бездоганна вимова кожного голосного і приголосного звуку. Чіткість і ясність вимови залежить від нормальної побудови всіх частин мовного апарату і від правильної артикуляції. Артикуляція – утворення звуків за допомогою мовного апарату.

Артикуляційна гімнастика. Вправи виконувати по 7 р.

Вправи для щелепи: 1) відвалити вниз; 2) заячий – собачий прикус; 3) ліворуч – праворуч; 4) по колу ліворуч – праворуч.

Вправи для губ: 1) губи трубочкою – посмішка; 2) губи трубочкою – відкрита посмішка; 3) трубочку вгору – вниз; 4) ліворуч – праворуч; 5) по колу ліворуч – праворуч; 6) натягування губів – верхня, нижня, одночасно; 7) почісування.

Щоки. Перекачка повітря.

Вправи для язика: 1) язик по яснах ліворуч – праворуч; 2) «уколи шпагою»; 3) «розтяжка язика»; 4) змія з отрутою; 5) змія зі звуком «ас»; 6) конячка.

М’яке піднебіння: 1) утримання початкового стану позіхання; 2) «гаряча картоплинка»; 3) хочу сказати «П»; К – Ґ (!Слідкуючи за діафрагмою!).

Дихання - фізіологічна основа мовноголосового звучання. Витривалість, гнучкість, сила звука - основні голосові характеристики.

Змішано-діафрагматичний тип дихання: вдихання відбувається за рахунок одночасного скорочення діафрагми та розширення грудної клітки в усіх напрямках. Ознакою цього типу дихання є послідовність трьох моментів: скорочення діафрагми, розширення нижніх і середніх ребер, а також підтягання спинки живота в останній момент вдиху, чим створюється "опора" звуку. При цьому дещо розширюється і верхня частина грудної клітки. "Опора" звуку, що створюється за участю м'язів так званого черевного преса сприяє економності видиху в процесі мовлення. Діафрагма і міжреберні м'язи під час фонаційного видиху не повинні розслаблюватися одразу. Розслаблюючись поступово, вони злегка протидіють роботі черевних м'язів. Таким чином, розширена грудна клітка під час видиху спадає не різко і незначно, що й забезпечує можливість регулювання тривалості видиху і, крім того, сприяє повнішому резонуванню, за рахунок чого посилюється звучність голосу.

Вправи для змішано-діафрагматичного типу дихання.

Лежачи на підлозі (стоячи): ноги разом, м’язи розкуті.

1. Напруга –розслаблення 5р;

2. Рука - на діафрагмі, інша на грудях: (ізолювати руку з диханням, що на грудній клітці); Форсований видих перед вдихом, вдих – носом - діафрагма випинається, видих - через «трубочку» з підібраними куточками – діафрагма (через опору, напруження пресу) - опускається – фіксований видих, 10р. – досягнути легкості виконання, м’язи тіла розслаблені (крім пресу під час видиху).

3. Руки вздовж тіла. Форсований видих перед вдихом, вдих – руки вгору за корпус на підлогу ( розсовуються ребра), видих повільний через «трубочку» з підібраними куточками – руки повертаються повільно у висхідне положення. 10

4. Роздмухати ватру (3 р.) Загасити в три прийоми.

5. Підняти вгору пір’їнку (фіксований видих)

Стоячи:

1. Перевірити поставу, М’язи шиї, плечі, кілок;

2. Руки одна - на діафрагмі, друга - на ребрах; Форсований видих - руки скоротились разом з м’язами під руками, вдих – ребра розсовуються в усіх напрямках, діафрагма випинається, з розслабленням м’язів пресу; видих – м’язи пресу напружуються, діафрагма підтягується, утворюючи опору, міжреберні м’язи якомога довше (під час видиху) зберігають розширений стан. На губах фіксований видих. Подумки рахунок до 6 - 8-10

3. 1 Вдих. Видих зі звуком Ф (безперервний і рівно насичений повітрям) на рахунок 6-8-10 (видихати залишки повітря).

2 Вдих. Видих зі звуком С

3 Вдих . Видих зі звуком Ш

4. Вдих. Видих зі звуками ФФФФФ-ССССС- ШШШШШ

Носове дихання. Під час виконання вправ пам’ятати про нижнє - змішано-діфоагматиче дихання, слідкувати, щоб не піднімались плечі.

Кінчиками пальців, одночасно з вдихом носом, проводимо по бокових стінках носа від крил вгору, а видихаючи – робимо укручування ніздрів носа;

1. Вдих, як і в попередній вправі, а видих – постукування по ніздрям носа;

2. Прикрити одну ніздрю вдих, прикрити другу - видих, через цю ж вдих, через іншу видих – і. т.д.

3. Вдих швидкий, активний через роздмухані ніздрі носа, видих – спокійний через рот – фіксований видих.

4. Вдих з відкритим ротом, але тільки через ніс.

Фіксований видих зі звуком – рахунок до десяти, стоячи в з рухом.

1. ноги на ширині плечей, руки на поясі, пів нахил – вдих, «люфт затримка» - фіксація положення-фіксація вдиху і – видих: розслаблення м’язів, повернення в висхідне положення з рахунком 10 повнозвучно на опорі.

2. - руки під час вдиху і пів нахилу в сторони, видих – опускати їх вниз, долоні вниз.

3. - руки за голову.

4. Вдих – присідання, руки вперед, видих – підйом і повернення в висхідне положення.

5. - руки в сторони.

6. - руки за голову.

7. Стоячи на рівних ногах: вдих – потягнутися вгору руками, відставивши праву ногу в бік, видих – як і раніше повернення в висхідне положення.

8. Хода.