Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
конспект для Грінченка.docx
Скачиваний:
5
Добавлен:
27.11.2019
Размер:
142.8 Кб
Скачать

Логічний наголос.

Наголосом називається виділення за допомогою звукових засобів виразності слова або групи слів серед інших слів в реченні. Мета наголосу – виділити найбільш важливі для донесення думки слова, що виражають суть того, про що говориться в реченні або цілому уривку.

Засоби виразності:

посилення або послаблення звуку;

підвищення або пониження тону;

уповільнення або прискорення темпу мови;

люфтпауза.

У реченні може бути один головний наголос і декілька другорядних і третьорядних.

Тактовий наголос – це наголос на слові всередині мовного такту. Криві провулки Арбата були засипані снігом.

Фразовий наголос – це виділення головного мовного такту в реченні. Дочка, Катерина Іванівна, молода дівчина, грала на роялі.

Правило нового поняття – вимагає наголосу під час першої появи слів, що визначають яку-небудь дійову особу, предмет або явище.

Якщо підмет є займенником, він, як правило, не отримує логічного наголосу і не виділяється паузою. Я погодився. Всі прокинулися. Виняток - у випадку протиставлення: Я погодився, а він відмовився.

Правило протиставлення. Прикметники виділяються в разі протиставлення. Новий план визрів у нього в голові.

Правило родового відмінка. Іменник в родовому відмінку завжди виділяється наголосом. Їй марилися натовпи людей, урочисті звуки музики, крики захоплення.

Правило додатку . Додаток другорядний член речення. Наголос найчастіше падає на додаток. Ось Ганнуся викинула з кухні кота і гучно зачинила двері. Однорідні члени речення несуть однакову функцію і читаються найчастіше з інтонацією перерахування. Кімната була вся уставлена скринями, ящиками, скринями і скриньками. На кожному наступному слові, що повторюється, наголос посилюється.

Порівняння. При порівняльному звороті те, з чим порівнюємо, тобто саме порівняння, завжди отримує наголос. Вона знов зникла з кімнати, перестрибуючи через тих, що спали, безшумна, легка, як метелик.

Звертання, що стоїть на початку речення отримує другорядний наголос і виділяється паузою. – Павле Васильовичу, там якась пані прийшла, вас питає.

Пухке, кругле і трохи кирпате обличчя його було кольору хворобливого, темно-жовтого, але досить бадьоре і навіть насмішкувате. Воно було б навіть і добродушним, коли б не вираз очей з якимсь водянистим блиском, прикритих майже білими віями, що раз у раз кліпали, наче він комусь підморгував. (Ф.Достоєвський)

Ялту було ледве видно крізь ранішній туман, на вершинах гір нерухомо стояли білі хмари. Листя не ворушилось на деревах, цвірчали цикади, і одноманітний, глухий шум моря, що долинав знизу, говорив про спокій, про вічний сон, який чекає нас. Так шуміло внизу, коли ще тут не було ні Ялти, ні Ореанди, тепер шумить і шумітиме так само байдуже й глухо, коли нас не буде. (А. Чехов)

З раннього дитинства в нього були хвилини надзвичайного піднесення. Він з насолодою поринав у мрії, уявляючи, як його знайомитимуть із паризькими красунями і він зуміє привернути їхню увагу якимсь надзвичайним вчинком. Чому б одній з них не покохати його, як покохала Бонапарта, коли він ще був бідним, блискуча пані де Богарне? (Стендаль)

До чого ж гарно на нашому городі. Ото як вийти з сіней та подивитися навколо – геть чисто все зелене та буйне. А сад було як зацвіте весною! А що робилось на початку літа – огірки цвітуть, гарбузи цвітуть, картопля цвіте. Цвіте малина, смородина, тютюн, квасоля. Чого тільки не насадить наша невгамовна мати. (О. Довженко)

Дмитрик, восьмилітній хлопчик, вискочив з душної низенької хати, що по самі вікна влізла в землю. Надворі було краще, ніж у хаті. Сонечко підбилося вже височенько і пригрівало.

Сніг так блищав, що Дмитрик не міг на нього дивитись і кліпав очима. Була відлига, з стріх капало, з горбів збігали, мов весною, струмочки талої води, горобці цвірінькали… (М.Коцюбинський)

Як тільки весна десь у затишку пшениці розминеться із літом, у нас достигають суниці, достигають уночі, при зорях, і тому стають схожими на росу, що випала з зірок. Це теж, прихиляючи небо до землі, говорить моя мати, і тому я люблю ту пору, коли сунички засвічують своє цвітіння. Цвітуть вони так, наче самі дивуються, як спромоглися на такий беззахисно-чистий цвіт. (М. Стельмах)

Чи знаєте ви українську ніч? О, ви не знаєте Української ночі! Вдивіться в неї: з середини неба дивиться місяць. Неосяжний небесний намет розкинувся, розгорнувся ще неосяжніше. Горить і дихає він. Земля вся в срібному сяйві; чудове повітря і прохолодно-душне, і сповнене млості, і розливає океан пахощів. Божественна ніч! Чарівна ніч! (М.Гоголь)

Мов зачароване, дрімає на пагорбі село. Ще більше, ще краще виблискують проти місяця гуртами хатки; ще сліпучіше вимальовуються з пітьми низенькі їхні стіни. Пісні замовкли. Скрізь тихо. Натужені люди вже сплять. Де-не-де тільки світяться маленькі вікна та коло деяких хат запізніла сім’я справляє коло порога свою пізню вечерю. (М.Гоголь)

Чути собаче скавучання. Очумєлов дивиться набік і бачить: із дров’яного складу купця Пічугіна, стрибаючи на трьох ногах і озираючись, біжить собака. За ним женеться людина в ситцевій накрохмаленій сорочці і розтебнутій жилетці. Вона біжить за собакою і, подавшись тілом вперед, падає на землю й хапає собаку за задні лапи. На півп’яному обличчі ніби написано: «Ну, знатимеш ти мене, шельмо!» - І, піднявши вгору праву руку, показує натовпові скривавлений палець. (А.Чехов)

Ванька Жуков, дев’ятилітній хлопчик, що його віддали три місяці тому в науку до шевця Аляхіна, вночі проти Різдва не лягав спати. Дочекавшись, коли хазяї і підмайстри пішли на утреню, він дістав з хазяйської шафи пляшечку з чорнилом, ручку з заіржавленим пером і, поклавши перед собою пом’ятий аркуш паперу, взявся писати. Перед тим як вивести першу літеру, він кілька разів оглянувся боязко на двері та вікна, поглянув скоса на темний образ, і переривчасто зітхнув. А.Чехов

Ванька згорнув у четверо списаний аркуш і вклав його в конверт, що купив учора за копійку… Подумавши трохи, він умочив перо і написав адресу: «На село дідуневі». Тоді почухався, подумав і додав: «Костянтину Макаровичу». Радий, що йому не перебили писати, він надів шапку і, не накидаючи на себе кожушини, просто в сорочці вибіг на вулицю… Продавці з м’ясної крамниці, яких він розпитував напередодні, сказали йому, що листи вкидають у поштові скриньки, а з скриньок розвозять їх по всій землі на поштових трійках з п’яними поштарями і голосними дзвониками. Ванька добіг до першої поштової скриньки і всунув дорогоцінного листа у щілину. (А.Чехов)

Андрій підійшов до хати. Крива, похилена хатинка, з чорною стріхою і білими стінами,

стояла поміж закинутих, із забитими вікнами осель, колись побудованих фабрикою для

робітників, і здавалась чимось живим і теплим серед холодних мерців. Біля хати сіріли

скопані грядки, від воріт до порога вела стежечка. (М.Коцюбинський)

Цікавий я знати, як вони оте роблять? Врешті таки підгледів. Сіра маленька пташка, як грудка землі, низько висіла над полем. Тріпала крильцями на місці напружено, тяжко і важко тягнула вгору невидиму струну від землі аж до неба. Струна тремтіла й гучала. Тоді, скінчивши, падала тихо униз, натягала дугу з неба на землю. Єднала небо з землею в голосну арфу і грала на струнах симфонію поля.

Це було прекрасно. (М.Коцюбинський)

У лісі Василь певніше пішов, голову підвів – мабуть, полегшало, що від людських очей, стражданням перекошених, одірвався. Він навіть чує, як співає чисто струнка сосна, журиться береза, заплітаючи в коси перші гарячі дукати. Прохолодою повіяло з яру. Униз, униз. І раптом постріли, знизу, зверху, з боків. - Добре, хлопці, добре, - кричить Дубечанець і котиться в яр. Та ворожа куля доганяє його. І він падає біля лісової кринички. Спраглими губами припадає до дзвінкої води і важко-важко одхиляється на траву.

(М. Стельмах)

СЛОВНИК НАГОЛОСІВ

А

Абетко́вий

А́втор

Автори́

Два а́втори

Авторі́в

Аге́нтство

Агроно́мія

Адже́

Акро́поль

Алкого́ль

Альто́вий

Аноні́м

Ара́хіс

Арго́

Аристокра́тія

Асиметрі́я

Ауди́тор

Б

Безгрошови́й

Беремо́

Бе́сідниця

Бе́шкет

Бистре́нький

Бистрина́

Бі́дкання

Біржови́й

Болоти́стий

Боро́давка

Боро́давочка

Борозна́

Бо́сий

Босо́ніж

Браву́рний

Бу́ду

Бу́демо

Бу́дьмо

Бу́дучи

Була́

Були́

Було́

Буржуазі́я

Буси́нка

Бухане́ць

Бу́цати

Бюлете́нь

Бюрокра́тія

В

Важки́й

Валови́й

Вари́вода

Вбо́жіти

Вди́хальний

Ведмеди́ха

Ведмеди́ця

Везла́

Везти́

Везло́

Вела́

Вели́

Вело́

Верба́

Верблюди́ця

Верете́но

Вертячи́

Ветерина́рія

Взнаки́

Взяла́

Взяли́

Взяло́

Ви́зволення

Визво́льний

Вимо́ва

Вимо́га

Ви́падок

Ви́плата

Вира́зний

Відвезти́

Відвезла́

Ві́дгомін

Ві́льха

Ві́рші

Вісімдеся́т

Вітчи́м

Волосяни́й

Во́гкий

Вра́зити

Всере́дині

Вторі́к

Вче́ння

Г

Гальмо́

Га́лява

Галя́вина

Га́млет

Гірки́й

Глинозе́м

Глісе́р

Гляда́ч

Глядача́

Гнили́зна

Гнилля́

Гороби́на

Госпо́дар

Господа́рка

Госте́й

Граблі́

Грома́дський

Громадя́нин

Гурто́житок

Д

Дала́

Дали́

Дало́

Дарма́

Демокра́тія

Де́щиця

Джерело́

Джере́ла (мн.)

Диспансе́р

Ди́хання

Діало́г

Ді́вчина

Дові́дник

Дозе́мний

Докуме́нт

До́нька

Доповіда́ч

Доси́та

Дочка́

Дошка́

Доя́р

До́ячи

Дра́нтя

Дрібни́й

Дро́ва

Дру́гий

Дубови́й

Ж

Жага́

Жада́ний

Жадо́ба

Жали́ти

Жалюзі́

Жарки́й

Же́брання

Же́вріти

Жезлови́й

Живо́пис

Живопи́сний

Жила́

Жили́

Жило́

Житло́

Жо́рно

Жу́желиця

Журба́

Журна́

З

Забага́нка

Завда́ння

За́видки

Зави́дна

За́гадка

Загри́вок

Задобри́ти

За́купка

Залюбки́

За́мазка

Запівда́рма

Засті́й

Засу́ха

Захворі́в

Збо́втування

Звідда́вна

Зза́молоду

Зіркови́й

Злоді́йство

Зобрази́ти

Зокре́ма

Зоряни́ця

Зубо́жіння

Зубча́тий

Зуро́чити

Зці́лювачка

І

Ідемо́

Ідучи́

Ім’я́

Інду́стрія

І́ноді

І́нохідь

Інструме́нт

Іспито́ваний

Іспитува́ти

К

Кажу́

Катало́г

Каучу́к

Кварта́л

Квасоли́на

Квіткови́й

Ки́дати

Кіломе́тр

Кі́птявий

Клено́вий

Книжо́к

Козаки́ (мн.)

Ковзки́й

Ко́лесо

Ко́лія

Коно́плі

Контракто́вий

Кону́ра

Коня́р

Корогва́

Коро́мисло

Ко́сий

Котри́й

Котра́

Котре́

Кра́дьки

Кредито́р

Кресля́р

Крини́ченька

Кро́їти

Кро́ю

Кропива́

Куліна́рія

Ку́рятина

Кухо́нний

Л

Ласка́вий

Лебе́дик

Ле́вовий

Легки́й

Лепеха́

Лива́р

Ли́жва

Лила́

Лили́

Лило́

Ли́мар

Листопа́д

Лише́

Лі́жник

Літо́пис

Літопи́сний

Лови́тва

Логопе́дія

Ло́кшина

Луза́ння

Ляво́ниха

Ляка́ння

Лялько́вий

Ля́панець

Ляскотня́

Ляща́ти

М

Магази́н

Махови́й

Мебля́р

Медикаме́нт

Меди́чка

Меланхо́лія

Мере́жа

Металу́ргія

Миттьови́й

Мідяни́ця

Міздря́

Мікро́метр

Міліме́тр

Мілки́й

Мі́нусовий

Міцни́й

Мовчазни́й

Мозоля́стий

Мокро́та

Молоде́ць

Молоди́к

Моноло́г

Монуме́нт

Мотузко́вий

Мотузя́ний

Н

Навезти́

Навко́ло

Навкруги́

Навро́чити

Навскоси́

Навті́ки

На́вхрест

Навча́ння

Навшпи́ньки

Нагові́р

Надли́шок

Намоло́т

На́ново

На́пад

Напідпи́тку

Напну́тий

Напока́з

На́рівно

Наса́мперед

На́скоком

На́скрізний

На́сміх

Наспівни́й

Нате́рпітися

Нато́мість

На́що

Невтямки́

Недо́їдки

Недо́ук

Незамі́жня

Незнання́

Некроло́г

Нелегки́й

Нена́видіти

Нена́висть

Непри́язнь

Несемо́

Нести́

Не́уцтво

Не́хтування

Ні́здря

Нови́й

Новина́

Нови́ни (мн.)

Дві новини́

Нутро́

О

Обітова́ний

Обіця́нка

О́браний

Обру́ч

О́бстріл

Обу́х

Обце́ньки

Одина́дцять

Озимина́

О́лень

Опі́вночі

О́пріч

Опто́вий

Ортопе́дія

Орючи́

Осете́р

Осока́

Ота́ман

О́твір

Охолодни́к

Оці́нка

Ошука́нство

П

Па́гонець

Пала́ц

Па́лиця

Палки́й

Пальни́й

Пара́ліч

Парте́р

Па́сербиця

Па́сквіль

Пасови́сько

Па́сти

Па́тока

Пеня́

Переді́л

Пере́друк

Пере́каз

Перекро́їти

Пере́ляк

Пере́пад

Пере́пис

Переписни́й

Пере́пустка

Переско́чити

Пере́стук

Пере́суд

Петля́

Підда́нець

Підда́нство

Підле́нький

Плане́р

Плане́рний

Плеска́ти

Плига́ти

Поблизу́

Пови́вач

Повста́ння

Повча́ння

По́друга

Поза́очі

Поза́торік

По́значка

По́каз

Пока́зник

Покої́вка

По́минки

Помі́щик

Попе́реду

Порі́вняний

Поро́жнява

Портфе́ль

Порядко́вий

Посере́дині

Послужни́й

По́смішка

Посу́ха

По́темки

Поши́ванка

Правопи́сний

Предме́т

Привча́ння

Прийняла́

Прийняли́

Прийняло́

При́нцип

При́спів

При́язнь

При́ятель

Прожи́ток

Прохідни́й

Р

Ра́дий

Ра́зом

Ребе́рний

Ре́мінь

Ре́шето

Ри́млянин

Ри́нковий

Риторство

Рі́вня

Рідина́

Рідки́й

Рільни́к

Розва́л

Ро́зкопи

Ро́змах

Ро́зпад

Росі́йський

Руко́пис

Русло́

Ря́ження

Р́ясни́й

С

Сантиме́тр

Све́рдло

Сві́жо

Святки́

Сегме́нт

Секрете́р

Се́рдити

Серцеви́на

Сестри́н

Си́лосний

Симе́трія

Си́нява

Сиро́ватка

Сіде́льце

Сільськогоспода́рський

Сімдеся́т

Сіпну́ти

Ско́взання

Слаби́й

Смачни́й

Смерко́м

Смутни́й

Со́лодощі

Соломи́нка

Соло́мистий

Соняхо́вий

Спи́на

Спинни́й

Співробі́тник

Співробі́тництво

Спови́вач

Спожива́ч

Споти́кач

Стара́нно

Стари́й

Стегно́

Стійки́й

Сто́ляр

Страйкови́й

Страшни́й

Сумі́сник

Супови́й

Су́тичка

Т

Табори́ще

Талани́ти

Тано́к

Тверди́й

Текстови́й

Терези́

Тесля́р

Течія́

Тіле́сний

Тісни́й

То́впитися

Товсти́й

Тонки́й

Трої́стий

Трясовина́

Ту́жний

Тятива́

У

Убо́жіння

Украї́нський

Улести́ти

Урочи́стий

Усі́чений

Усу́міш

Ф

Фарту́х

Фахови́й

Фено́мен

Філі́стер

Фонометрі́я

Фо́сфор

Х

Халя́ва

Хватки́й

Хватькома́

Хворі́ти

Хи́бний

Хитре́нький

Хлюпки́й

Хроно́метр

Хусткови́й

Хутірни́й

Ху́тро

Хутрови́й

Ц

Ца́рина

Цвя́шок

Цегляни́й

Цеме́нт

Це́нтнер

Ци́ган

Цифрови́й

Ціди́ти

Цінни́к

Ціпки́й

Цукро́вий

Ч

Чади́ло

Чарівна́

Чарівни́й

Ча́су

Чашкови́й

Чергови́й

Черпа́ти

Черстви́й

Чита́ння

Чіпки́й

Чітки́й

Чоло́

Чорно́зем

Чорно́клен

Чорно́слив

Чотирна́дцять

Чудни́й

Чу́дно

Чутки́й

Чу́́тний

Ш

Ша́бля

Шаблі́

Дві ша́блі

Шарпну́ти

Шатро́вий

Шеле́снути

Шерстяни́й

Ши́роко

Шкіряни́й

Шлюзови́й

Шляхови́й

Шля́ху

Шмига́ти

Шовко́вий

Шофе́р

Шта́мповий

Шу́мний

Щ

Щаве́ль

Щипну́ти

Щи́пці

Щі́льний

Ю

Юроди́вий

Я

Явори́на

Як-не́будь

Я́лівка

Яри́стий

Яровина́

Ясе́нний

Яскра́віший

Ясне́нький

Я́щурний

26