16/Картографічний документ

Картографічні документи відіграють вагому роль у житті кожної людини. Кожен у своєму житті хоча б раз користувався географічними картами, атласами або іншими картографічними документами. Картографування місцевості виникло раніше за писемність, що свідчить про надзвичайну важливість картографічних документів та необхідність їх створення.

У середині 14 ст. почалася епоха великих географічних відкриттів. Із-за цього загострився інтерес до картографії. Важливим досягненням картографії доколумбівського періоду є карта фра Мауро 1459 року і перший глобус, складений німецьким географом Мартіном Бехаймом.

Після відкриття Америки Колумбом у 1492 році у картографії нові успіхи – з’явився новий континент для дослідження і зображення.

Картографування території України від найдавніших часів до ХХ ст. невіддільне від історії розвитку суспільства загалом і від розвитку засобів картографічного відображення географічного простору з його багатогранністю зокрема. Картографування українських земель відбувалось на фоні політичних змін суспільства відповідно до поступального розвитку методів і способів створення карт й розвитку друкарської справи.

Найдавнішою картографічною пам'яткою на території України є малюнок на уламку бивня мамонта – доісторична „Межиріч-карта”. Усього відомо близько десяти доісторичних карт, знайдених в Україні.

У стародавні часи українські землі відображались на давньогрецьких і давньоримських картах. Ці дрібномасштабні, досить схематичні карти подавали перші картографічні уявлення про наш край. Інформація про північне узбережжя Чорного моря містилася в стародавніх грецьких периплах – пам'ятках античної описової картографії.

Картографія – це наука про виготовлення всіх видів карт і планів, включаючи зйомку і друк; мистецтво створення карт, оформлення та навчання їх використання.

Існують дві школи картографії:

географічна картографія (досліджує та вивчає геосистеми);

інженерна картографія (займається вивченням виробництва карт).

Картографія – це наука про карти як спосіб відображення дійсності, їх створення та використання. Тлумачити значення терміну картографія можна по-різному: це може бути і наука про відображення й пізнання явищ природи й суспільства за допомогою карт; також під цим поняттям розуміють область техніки та технології створення та використання карт; і, нарешті, картографія – галузь виробництва.

Виділяють такі функції картографії:

• пізнавальна – розглядає картографію як науку про пізнання дій картографічного моделювання, а саму карту розглядає як модель;

• комунікативна – карти є джерелом інформації;

• мовна;

• геоінформаційна – картографія – інструмент пізнання та засіб передачі інформації у цифровій формі.

17/Музичний документ

Одними з найскладніших для низки наук гуманітарного циклу (архівознавства, бібліотекознавства, бібліографознавства, музеєзнавства, документознавства) об'єктів дослідження є музичні документи на різних носіях - ноти, грамплатівки, магнітні стрічки тощо, для яких характерним є те, що вони зберігаються у багатьох архівах, бібліотеках, музеях - як приватних, так і державних. Підходи ж до описування цих документів в архівах, бібліотеках, музеях суттєво різняться. Специфіка методики описування та фіксації інформаційної складової змісту музичних документів пов'язана з тим, що вони містять запис певним чином упорядкованих звуків - музики, а також відрізняються особливими засобами передачи інформації, багатоаспектністю форми, змісту. Тому розроблення схеми спеціального уніфікованого описування для електронного каталогу музичних документів орієнтоване як на необхідність створення спеціального формату запису зі включенням додаткових елементов, що розкривають суто музичні аспекти документа і потребують спеціальних інформаційних полів, так і на інтеграцію, взаємоузгодження архівного, музейного, бібліографічного описування зазначених документів, зведення їх до єдиних принципів і правил.

У цій статті висуваються деякі концептуальні авторські підходи до розгляду такого складного явища, як музичний документ та його описування для електронного каталогу.

Під музикою зазвичай розуміється відображення дійсності у звукових художніх образах, що активно впливають на психіку людини, спричинюють певні емоції1 . Тому основним об'єктом музичної інформації вважатимемо звукові художні образи - у певній формі організовані людиною звуки (музику). Виходячи з цієї тези, будь-яку текстову інформацію про музику (наприклад, музикознавчі твори, епістолярія композиторів, рецензії на музичні твори, лібрето тощо) ми виносимо за рамки музичної інформації, адже основним об'єктом тут є вербальне (словесне) осмислення й вираження музичної інформації.

Музична інформація може існувати у вигляді безпосереднього виконання (голосом, тим чи іншим музичним інструментом чи їх сукупністю, внутрішнім слухом людини) або запису звуків чи графічних знаків (звуко-нот). Шляхом запису музична інформація фіксується і зберігається невизначено тривалий час на різноманітних носіях: папері, грамплатівках (ГРП), магнітних стрічках, компакт-дисках, в електронній пам'яті комп'ютерів, на дискетах, компакт-дисках, відеокасетах, кіноплівках тощо. З невпинним розвитком науково-технічного прогресу не виключається поява в найближчому майбутньому принципово нових, досконаліших і компактних матеріальних носіїв музичної інформації.

Таким чином, музична інформація - це інформація у формі музичних образних смислів, що реалізується засобами співвідношень музичних звуків у часі та просторі у процесі виконання і має різні форми існування, такі як: уявна (внутрішній слух людини), звукова як з безпосереднім звучанням (природна - голос людини і звуки живої і неживої природи, штучна - відтворюється за допомогою музичних інструментів, створених людиною), так і записана - тобто запис звуків з допомогою спеціальних технічних пристроїв або шляхом нотного запису, коли звуки музики фіксуються спеціальними графічними знаками - нотами для подальшого відтворення (виконання), тобто вторинного після створення виконання музичного твору природними чи штучними засобами.